Свято "Прощавай, Букварику!"

 

Прощавай, Букварику!

 

Фанфари

    

Під музику, співаючи, пританцьовуючи, забігають учні першого класу.

 

Пісня 1. Веселка

Краплю дощика берем,

Трішки сонця додаєм,

Світанкової роси,

Жменьку радості для всіх.

Приспів:

Подивись на небо -

Кольори ясні,

Сумувать не треба –

Просто посміхнись!

Подивись на небо -

Сонце золоте,

Сумувать не треба –

Все на краще йде!

 

Слово лагідне скажи,

Теплий погляд залиши,

І добрішим стане світ

Й наша пісня задзвенить!

Приспів. (2)

 

Ведуча:

Увага!  Увага! Увага!

У  нас  сьогодні  свято.

Любі  гості,  мами  й  тата.

 В  нас  Букварикове  свято.

 

Ведуча:

  Ми  всіх  гостей  вітаємо,

  І  дуже  вам  радіємо,

           Бо  ми  всі  букви  знаємо,

           Бо  ми  читати  вміємо.

           Раді вас вітати на нашім урочистім святі!

 

Ведучий: Ну що, усі  зібралися у залі? 

                 Та  ні,  когось  не  вистачає… 

                   

 Ведуча:

Кого? Самі ж бо відгадайте, а потім радо привітайте. 

 

Ведучий:

Що ж, вітайте! Ось він – наш зірковий перший клас! 

   

1- й учень

          Перший клас навчив читати,

          Перший клас навчив писати,

          Перший клас навчив дружити,

          Щоб цікаво разом жити

 

4- й учень

            Одне одного ми любим,

Станемо всі за одного.

Вчитись в другім класі будемо…

Всі ми хочемо цього!

 

5- й учень

           В нашім класі є Наталка,

Настя, Катя і Рената,

Марко і Нана,

Соломія, і Андрійко.

Артем, Руслан, і Алінка

Три Софійки і Христина

Ярославко  і Марія

Ось і весь наш дружній клас.

 

Разом ми одна сім’я.

В нас усіх одне ім’я:

 

Разом: Дружба!

 

Учень: Над Львівським краєм

Тихим ранком

Зайнялась зоря,

Бо в гімназії «Галицькій»

Славне свято Букваря.

 

Учень:  Букварик – це розумна книга

Друг і порадник школяра

Його шанує й дуже любить

Уся весела дітвора.

 

            Учень:   Свято наше вже триває,

              А Букварика немає.

              Тож давайте погукаєм

              Та із святом привітаєм.

 

              Учень:   Букварику, наш любий друже,

                 На тебе всі чекають дуже.

                 Завітай до нас на свято.

                 Чекають гості  і малята.

 

Учень: Друзі, давайте підемо на лужок, назбираємо квітів багато, щоб привітати Букварика

 

Учень: А й справді. Гайда на лужок!

 

Музика

 

Баба-Яга: Ха-ха-ха. Ох! Ох! Ох! У них бачите свято намалювалося! Всі радісні, веселі. Терпіти цього не можу, коли у когось настрій гарний. Від цього я старію! (Дивиться у дзеркало). Ну, що я казала – 3 нові зморшки з’явилися! Ой-ой- ой. Що ж робити! Ой! Чую ще один щасливчик поспішає.

(  Заходить буквар і співає  на мотив «Я - лисичка, я - сестричка»)

Буквар:   

 

Я веселий Букварик весело співаю

Бо веселе свято я у школі маю

 

Я розумний Букварик, все на світі знаю

Свої літери слухняні вже в слова єднаю

 

Я щасливий Букварик, радий всіх вітати

Що всі діти в першім класі вже вміють читати            

                    

                                Приспів:

 

Баба-Яга: Бач, як вирядився. Усміхається! Треба негайно щось робити!

• Привіт, хлопче, куди мандруєш? Кого шукаєш?

 

Буквар: Добрий день, бабусю!

 

Баба-Яга: Що? Бабусю? Яка я тобі бабуся?! Мені тільки 500 років, а бабусі такими молодими не бувають. Чуєш? Не бувають!!!

 

Буквар: А як же вас величати?

 

Баба-Яга: Називай мене Ягусечка-Молодушечка.

 

Буквар: Ха-ха-ха. Яка ж ви Молодушечка. Хе-хе-хе!

 

Баба-Яга: Не смійся, кажу. Цить! Я ж старію від твого сміху! Тихо! Ах зараз я тебе провчу. Ану віддай мені всі свої літери!

 

Буквар: Не віддам нізащо! Який же я буду без літер?

 

Баба-Яга: Не віддаш? А я тебе зачарую. І все одно вкраду всі до єдиної букви!

 

Музика

Ар-ар-ар засинай буквар

Ар-ар-ар про все забувай

От і пошукайте тепер свого красунчика.

А я беру ці карлюки та піду шукати відьмочку та Ягусика та мого лінивого кота. Хай вчаться читати. Розуму набираються. А то байдикують цілими днями.

 (розглядаючи книгу, що у неї в руках):

Книгу я знайшла чарівну,

У чаклунстві так потрібну…

Буду своїх дітей навчати,

Щоб уміли людей лякати!.. (залякує глядачів у залі)

Ха-ха-ха

Буквар прокидається

Буквар: Ой і бідний я букварик

Що маю робити

Як мені тепер без літер

Грамоти учити

Де ж мені вас шукати, буквочки мої любі? (Виходить)

 

Виходять діти співають пісню

 

Діти: Квітів ми нарвали. Можна зустрічати Букварика.

 

Діти: Дивно, він завжди ходив цією стежиною, але й досі його не видно.

Куди ж подівся наш Букварик?

 

Діти: Може запізнюється?

Ні, Букварик не може запізнюватися. Він сам нас вчив, що запізнюватись не гарно!

 

Діти: Значить, з ним щось сталось

А може, хтось його викрав? Оце так біда!

 

Діти: Дивіться, хтось сюди поспішає.

Та це ж Лісовик!

Музика

 

Лісовик: Я старенький лісовик

Швидко бігати не звик

Помаленько я чвалаю,

Все навколо оглядаю.

Ось і дітки тут з’явились

Ви, я бачу, заблудились.

 

Діти: Ні, дідусю. Ми – першокласники. Поспішаємо на свято Букварика. Але він пропав!

 

Лісовик: Як пропав?

 

Діти:  Пропав, нема його ніде. Допоможіть знайти бідолашного.

 

Лісовик: Можу вам допомогти

Ваш Букварик віднайти.

Живуть в лісі дві сороки

Щебетухи-білобоки.

Що усе на світі знають

Часом і плітки збирають

Гей, сороки-білобоки!

Сюди-но летіть

Та біді зарадити нам допоможіть!

 

Сорока:

Скре-кке-ке, скре-ке-ке

 По всьому лісу ми літаєм

Багато див усяких знаєм

Сьогодні, в цю святкову днину,

Повідомляєм вам новину

 

Сорока:

Така у нас є небилиця

У лісі є не звір, не птиця

А гарна й різнокольорова

Книжечка пречудова

 

Сорока:

Як звуть її – того не знаєм

 

 

Сорока:

Але десь вже її бачили.

 

Діти: Це ж наш Букварик, любий друже

Напевно важко йому дуже.

 

Діти: Нумо йдемо всі туди

Визволять його з біди.

 

Сороки: Раді вам допомогти.

Пісня «Чомучки»

1.

У всіх я і про все запитую щоранку

І звуть мене Чомучкою дорослі повсякчас.

Я прошу зрозуміти допитливість мою,

Бо невідомий мені світ ще тільки пізнаю!

 

Приспів:

Чомучки, чомучки, ми – дітки веселі!

Зростають чомучки у кожній оселі.

Чому? Куди? і Як? – ми дуже хочем знати.

"У вас знайдеться час? – Дозвольте запитати!"

 

2.Чому сова лякливо у темряві кричить?

А де зимує літечко і сонце спить вночі?

Про що струмок співає, куди пташки летять?

А ще я хочу знати як зірочкою стать!

 

Приспів.

 

3.Чому встає веселка, а звідки пада сніг?

А як, скажіть, будь ласка, складаються пісні?

То ж просим допомоги, дорослі, ми у вас –

Пояснюйте усе нам, знайдіть для діток час!

 

Приспів.

 

Діти: О, куди ідете?

 

Чомучка: Ми йдемо на свято Букварика, ось корзину квітів для нього маємо.

 

Чомучка: Ви всі тут, а ми вас шукали, щоб разом на свято Буварика йти. А чому ви такі сумні?

 

Діти: З Буквариком біда трапилася. Букварик пропав. Ми його шукаємо.

 

Діти: Ой-ой-ой, як же ж так, а як дітки без Букварика вчитимуться. Гаразд, ми підемо з вами на пошуки.

 

Чомучка: Пішли. Ми його обов’язково знайдемо.

 

 

Музика

Баба-Яга.

 Яглику відьмочко, кицю! Де сховалися?

Подивіться, в мами цяця!

(шукає і ніде не знаходить)

Ото капосні!

Геть відбилися вже від рук!

Зараз мамця почаклує,

Вітерцем вас вмить придує…

(чаклує)

Чуфир-чуфир…

ЗВУК «ВІТЕР»

На сцену забігає Яглик, Відьма так, наче їх хтось невидимий штовхає, падає перед Ягою, помічають Буквар, вихоплюють його з рук матері та відкривають

 

Яглик:

Що ж це, матінко моя,

Знову Чорна магія?!

Якісь знаки та карлючки!

Чи не татові це штучки?..

 

Відьмочка:

А мене чому турбуєш?

Спати не даєш?

Я вмиватися не буду

І чесатись теж

Я б смачненьке щось поїла

Чом нічого не даєш?

Піцу, гамбургер, повидло

Що у кошику несеш?

Покажи мерщій

Може щось мені підкинув

Татко мій Кощій.

 

Баба Яга:

Нумо, дітки, угамуйсь!

Маю букви чарівні!

Справді, книга чари має,

Бо дітей читать навчає…

Будь-який малий школяр

Зна, що книга ця – Буквар!

Ось і ви навчіться читати,

Досить вже байдикувати!

200 років лише й знаєте,

Що гуляєте та гасаєте!

 

Яглик і Відьма:

• Ми – читати? Ти жартуєш!

 

Баба Яга (беручи мітлу і погрожуючи ):

• Ти мене погано чуєш?!.

 

Яглик намагається утекти, але Баба Яга хапає його за вухо і, підганяючи мітлою, саджає за стіл та кладе перед ним Буквар

Баба Яга:

Ану стій, кому сказала!

Букви вчіть, не йдіть нікуди,

А то гірше вам буде.

 

Яглик бере Буквар, сумно зітхає.

 

МЕЛОДІЯ «СВАРКА»

Яглик:

• Це мій Буквар! Мені мама його дала!

Відьмочка:

• А от і ні! Це мій Буквар, бо вона мені дала!

 

МЕЛОДІЯ «КИЦЯ»

Заходить Киця

Киця:

Мур-няу!..

Хто це галас в лісі зняв?!.

Знову діти! От морока!

Треба вам оті уроки?

Краще грайтесь, розважайтесь

І нічим не переймайтесь…

Літери? Це просто дивно!

І кому вони потрібні?

У – горбате, А – нерівне..

Ну а цю… Не треба й вчити! (показує на літеру «Ж»)

Я без них не знаю лиха

І гуляю у дворі!

Краще б літери сиділи

У своєму Букварі! (різко закриває Буквар)

З мене приклад всі беріть

І уроки не учіть!

(підходить до Відьми та Яглика):

От знайшли, за що сваритись!

Зі сміху можна і вдавитись!

Ой, дивіться, що то там?!

 

Яглик і Відьма озираються на дітей, а Киця вихоплює у них Буквар.

Киця:

• Обдурила! Не віддам!

Дражнить Відьму та Яглиа і вони починають плакати

         Баба Яга:

Не сваріться, а учіться!

Забігають діти.

 

Діти:

• Ой, а що ж тут коїться?!
• Ой, а хто ви?

 

Яглик і Відьмочка озираються на дітей,

 

Яглик:

Це ви хто? Зайшли у наш ліс!

 

Діти:

В нас сьогодні свято гарне, але наш друг пропав. Ми шукаємо нашого друга Букваря. Можливо, ви його тут бачили? Допоможіть нам його знайти.

 

         Баба Яга:

Ах, ви ще й сюди прийшли! Зараз і вас зачарую!

 

Буквар:

 Я тут, мої любі. Але біда зі мною сталася. Стара Яга викрала усі літери з мене і я вже не зможу навчати!

 

  Баба Яга: Цить! Що ти кажеш. Я – Ягусечка-молодушечка!

 

Діти: Ягусечко-молодушечко, поверніть, будь ласка, букви! Ми вам нову мітлу купимо, ступу відчистимо, відремонтуємо.

 

Баба Яга: Дайте, я подумаю… Так, так! Мітла ще новенька, ступа теж не стара. А знаєте що?  Літери я вам поверну тоді, коли ви Ягусика та Відьмочку навчите абетки.

Як вам така пропозиція?

 

Відьма і Ягусик: Ми не погоджуємося!

 

Букварик: Не плачте! Вчити літери – не важко, правда діти? (Правда)

 

Відьма: Та хто ти такий?

 

Букварик:

Я – Букварик чарівний,

Швидше ти мене відкрий…

Сам тобі допоможу,

Вмить читати научу!

Лиш мене не ображай,

А люби і поважай!

Коли дуже ти захочеш,

Все на світі знати зможеш!

 

 

Дивіться як це просто:

Перекличка раз, два, три, перша буква виходи!

 

«А»– із неї діти починають

Буквар вивчати з ранніх літ

Запамятай її як слід

 

Буква «О» така от кругла,

Ну, точнісінько, як бублик

 

Має ось такий животик,

Буква «Бе» як бегемотик

 

Об’єднались на шосе

Буква «і» та буква «Зе»

І нове з’явилось «Ве»

 

Далі в алфавіті йде

На підставці буква «Де»

 

«Ґ» вгорі ріжечок має,

Букву цю і ґава знає

 

Буква «Ге» як кочерга

В неї лиш одна нога.

 

                                                                Звучить пісня Н.Май «Мій букварик»
Мій букварик, мій букварик, -

Він найкращий друг

Прокидаюсь, посміхаюсь, 

І беру до рук

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе 

Книжка золота!

 

  Завдання просте - А, Б, В, Г, Д

  Хто такий букварик має, 

  Той не пропаде!

 

Треба всім старанно вчитись,

Знати головне

Книжка ця найкраща в світі,

Виручить мене

Буква "А" - на зірку схожа,

Буква "О" - проста

Гарно вчитись допоможе 

Книжка золота!

 

Палички зєднали три   -

Ось і вийшла буква «и»

 

Букву «те» важливо знати

З неї пишуть слово «тато»

 

 

Є дві крапки в буви «ї»

З «І» не сплутаєш її

 

Півень знає букву «У»

Затягнув «кукуріку»

 

 

«и» беретиком накрий –

Зразу вийде буква «Й»

 

Глянь же буква «еф» яка

Ніби ключик від замка.

 

Летить качка до ставка

Викрякує букву «Ка»

 

«Ха» змайструєм за хвилину

Склавши навхрест хворостину

 

Букву «ел» як не любити

Починає вона «літо»

 

Починає буква «це» -

«цирк» - веселеньке слівце

 

Буква «ем» всім нам знайома

Починає слово «мама»

 

Буква «че»  - знайомся, друже,

На четвірку схожа дуже

 

Подивіться диво це –

Три зубці і буква «Е»

 

У висоту стриба спортсмен

Стовпці і планка – буква «ен»

 

Вхід в кімнату чи купе

Нагадує буква «пе»

 

Наче рідні дві сестри

Буква «Зе» і цифра 3

 

Пташка шурх із камиша

І з’явилась буква «ша»

 

Буква «ща – її сусідка»

Ось вона неначе щітка

 

Познайомся буква «є»

Язичок у неї є.

 

 

Букву «ю» я впізнаю.

 

Ну а «же» вона така,

Дуже схожа на жука

 

Тигреня весь день ричало

Букву «ер» воно вивчало

 

Відростив собі животик

Знак м’який, м’який як котик.

 

Гордовито «Я» ступа

Вона остання в Букваря.

 

Буквар: Ось така моя родина,

Подружись з нею , дитино!

Любий друже, учись старанно, залюбки!

Читати полюби книжки,

Бо книжка так багато вміє, -

Вона печаль твою розвіє.

Чарівний світ казок повчи

І думати тебе навчить.

Дякую, діти, вам, що відшукали мої літери!

 

 

МЕЛОДІЯ «ПРИМИРЕННЯ»

 

 

Баба-яга: Ну, от всі літери у тебе! Вибач, що я так негарно з тобою повелася.

Прости, Букварику,

Чи можеш ти нас прийняти у сім’ю свою?

Бо хочемо світ пізнати.

Ми вчитимемось старанно,

Читатимемо гарно,

Не рватимемо сторінки.

Убережу я книгу від бруду

І більше так не буду!

 

Буквар: Звичайно, приєднуйтесь до нас. Я радий навчати кожного, хто має бажання.

 

Відьма: А ми й не знали, що вчити літери  так цікаво.

 

Яглик: Ми стали зовсім іншими, дітки, коли познайомилася з вами, розумнішими і добрішими.

 

Киця:

Мур-няу!.. І я вже вивчила літери! Це справді цікаво!

 

Учень: Хай світом править доброта

Хай творить тисячі чудес

Вона на цій землі – святе

Вона сягає до небес!

 

Танець

 

Букварик:

Ну що ж, давайте попрощаймось…

Сьогодні вже в останній раз.

Нехай ми з вами розлучаймось,

Та пам’ятайте повсякчас:

Мої уроки – найпростіші,

Вони вели вас по казках,

Тепер ви друзі – найщиріші!

Бо ваша сила – у словах…

Я вдячний вам за порятунок,

І за красиве свято це,

Нехай завжди мене гортають

Дитячі пальчики малі,

Хай нові знання здобувають

Завжди маленькі першачки!

 

Учень: Рік цей непомітно для всіх пролетів,

І всі підросли ми, дорослими стали.

А попереду багато ще справ -

Відкриття і нові п'єдестали !

 

Учень: Ми всі закінчили перший наш клас,

 І старше життя вже чекає на нас.

 Але ми сьогодні в це радісне свято

 Велике «спасибі»

Тобі, Букварику,  повинні сказати.

 

 

Пісня «Букварику, прощай»

Мужніємо, зростаємо, співаємо пісень,
Уже усі читаємо букварика щодень.
Не кличте вдаль підручники сторінками-крильми,
Сьогодні із буквариком прощаємося ми,
Прощай, прощай, прощай, прощай.

Приспів: 

Буква-буква букварику, букварику, прощай,
Школя, школя, школярику мене не забувай.
Буква, буква, букварику, букварику прощай,
Школя, школя, школярику мене не забувай.

Згадайте люба вчителько, матусі, татусі,
Як бекали і мекали над буквами усі.
А як тепер читаємо, як книги бережем,
З подякою прощаємось із другом букварем.
Прощай, прощай, прощай, прощай.

Приспів.

Найперша в світі книжечка, найпершії слова,
Найперше слово складене це мама дорога,
Уже малі не будемо за плями вибачай,
Тебе ми не забудемо, букварику прощай.
Прощай, прощай, прощай, прощай.

Приспів.

 

Учень Свято закінчилось для всіх нас.
Ми дуже раді зустрічі із вами.
Якщо приємно ви провели час,
Ми дякуєм, нам гарно було з вами.