Тести від «На Урок»: Організація дистанційної роботи під час карантину

Свято"Рідної мови в 1 класі"

Про матеріал

Сценарій до свята" Рідної української мови в 1 класі", може бути використаний матеріал для виховної і позакласної робити. Діти співають колискову, танцюють "Подоляночку", декламують вірші про мову, відгадують загадки, інсценізують казку "Рукавичка", змагаються у знанні прислів'їв про мову, інсценізують вірш П.Глазового "Кухлик".

Перегляд файлу

 

Свято рідної мови

Тема: МОЄ БАГАТСТВО – РІДНА МОВА

Мета: донести до учнів красу і багатство україн­ської мови; збагатити знання про рідну Україну, слов­никовий запас дітей; розвивати зв'язне мовлення; вихо­вувати глибокі почуття любові до рідної мови, рідного краю, його традицій, бажання берегти свою національ­ну культуру, бути патріотами своєї держави.

ХІД ЗАХОДУ

Звучить музика, на екрані красиве відео про Україну, святково прикрашений зал рушниками, портретами українських письменників і поетів. Учні урочисто заходять до зали у вишиванках.

Ведуча. Добрий день вам, добрі люди!

Хай вам щастя-доля буде,

Не на день і не на рік,

А на довгий-довгий вік.

Вчитель. Добридень шановні гості!

Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб    та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято «Рідної  української  мови».

Ведучий

Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут ми живемо, тут корінь роду українського. І де б ми не були, ми всюди відчуваємо поклик рідної землі. Хвилюємось до сліз, зачувши рідне українське слово.

Учень 1

Мова наша, мова -
Мова кольорова, 
В ній гроза травнева 
Й тиша вечорова.
Учень 2
Мова наша, мова -
Літ минулих повість, 
Вічно юна мудрість, 
Сива наша совість.

Учень 3

Велична, щедра і прекрасна мова. 
Прозора й чиста, як гірська вода, 
Це України мова барвінкова, 
Така багата й вічно молода.

Учень 4
Рідна мова, мов гірська вода, 
Рідна мова вічно молода, 
Рідна мова, в серці з ранніх літ 
Гордо лине мова у політ!

Учень 5
Вона, як ніжна пісня колискова, 
Заходить в серце й думи з ранніх літ, 
Це мова, наче пташка світанкова, 
Що гордо лине у політ!

Ведуча

Для кожного народу дорога його мова. А нам українцям близька до серця наша,  українська мова. Любов до рідної мови починається ще з колиски матері, з колискової пісні.

Звучить колискова пісня.

Ведучий

Рідний край... Рідна мова... Скільки почуттів з'єдналося в цих словах, скільки ніжності, любові та ласки!

Любов до нашої Батьківщини починається з любові до народної мудрості. Немає у світі жодної людини, яка не любила народної казки. А чи ви , добре знаєте українські казки? Зможете відгадати з яких казок ці рядки?

1. «Я за три копи куплена,

Упівбока луплена.

Тупу тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Ніжками затопчу,

Хвостиком замету,

Тут тобі й смерть...» («Коза-Дереза»)

2. «Гуси, гуси, гусенята!

Візьміть мене на крилята

Та й понесіть до батенька.

А в батенька їсти й пити,

Ще й хороше походити». («Івасик-Телесик»)

3. «Мій котику, мій братику!

Несе мене лиса

За кленові ліса,

За крутії гори,

За бистрії води...» («Котик і Півник»)

4 Далі казка ось така:

Знайшов Півник колосок,

Змолов борошна мішок,

Спік негайно у печі

Пиріжки та калачі,

Мишенят не пригощав,

Бо жоден із них не працював. («Колосок»)

 

5.  Що за хатка на узліссі?

Вся ворушиться, дрижить.

Де не взявсь Кабан біжить,

Тут і Вовк іде, й Ведмідь,

Кожен в хатці хоче жить.

Так же тісно їм усім —

Ось-ось-ось порветься дім. («Рукавичка»)

 

А зараз подивіться інсценізацію казки «Рукавичка».

На сцені дерева. З’являється дід із песиком.

Ведучий
Раз дідусь йшов через ліс,
Песик з ним маленький біг.
Рукавичку дід згубив,
Десь в снігах її лишив.

(Іде. З ‘являється мишка).

Мишка
Я маленьке мишенятько,
Утекло від мами й татка.
В лісі добре — нема кішки. .
Де б погрітись мені трішки?
Ой, а хто отут живе?
Пусто… Нікого й просити…
Значить я тут буду жити.

(Ховається в рукавичку).

Жабка
Хоч узимку жабки сплять,
Не заснуть мені ніяк.
А хто, хто ось тут живе?
То прийміть в тепло й мене.

Мишка
Шкряботушка-мишка я.
А яке твоє ім’я?

Жабка
Жабка, жабка я мала.

Мишка
Заходь, хатка не тісна.

Зайчик
Холод в лапки допікає.
Де зігрітися шукаю.
Ой, а хто тут проживає?
Зайчик в лісі замерзає.

Мишка 
Мишка-шкряботушка.

Жабка
Жабка-скрекотушка.

Зайчик
То впустіть і мене.

Жабка
Та вже йди, мале.

Лисичка (прислухається)
Десь розмовоньку я чую.
Може, вдасться, заночую.
Справді, тепла хатка є.
А хто, хто у ній живе?

Мишка
Мишка-шкряботушка.

Жабка
Жабка-скрекотушка.

Зайчик
Зайчик-побігайчик.
А ти хто така?

Лисичка
Лисичка-краса.
Відчиніть свою хатинку.
Запросіть хоч на хвилинку.

Мишка
Щиро просимо, ходи.
Заховайся від біди.

Вовк
Так метелиця гуде,
Що і вовка страх бере.
Рукавиця… Подивися!..
Хто сховався в ній, озвися.

Мишка
Мишка-шкряботушка.

Жабка
Жабка-скрекотушка.

Зайчик
Зайчик-побігайчик.

Лисичка
Лисичка-сестричка.
А ти хто такий?

Вовк
А я вовк незлий.
Снігу гори намело —
Упустіть мене в тепло.

Лисичка
Що ж, приймем?
Заходь скоріше,
Та сиди.
В кутку тихіше.

Кабан
Кабанові взимку лихо.
А хто, хто сидить тут тихо?

Мишка
Мишка-шкряботушка.

Жабка
Жабка-скрекотушка.

Зайчик
Зайчик-побігайчик.

Лисичка
Лисичка-сестричка.

Вовк
Вовчик-братик.
А ти що за пан?

Кабан
Я не пан.
Я кабан-іклан.
Змилуйтесь, впустіть
Хоч хвостик зігріть.

Вовк
Знаєм лихо. Йди сюди.
Тільки скраєчку сиди.

Ведмідь
Ну й мороз розперезався.
До барлоги аж дібрався.
Рукавичко? Ти чия?
Проживає тут звіря.

Мишка
Мишка-шкряботушка.

Жабка
Жабка-скрекотушка.

Зайчик
Зайчик-побігайчик.

Лисичка
Лисичка-сестричка.

Вовк
Вовчик-братик.

Кабан
Кабан-іклан.
А ти що за дід.

Ведмідь
Я не дід.
Я ведмідь-набрід.
І мене прийміть.

Кабан
Та в нас місця нема.
Рукавичка мала.

Ведьмідь
Пожалійте, бо біда.
Може добра є душа

Лисичка
Що ж робити?
Добре, йди.
Рукавиці не порви.

Дідусь
Ніби йшов я, не дрімав.
Рукавичку не виймав.
Ніч стоїть вже на порозі.
Можу згинути в дорозі.

Песик
Шкода, шкода дідуся,
Рукавичка ж не стара.
Щось ворушиться… Впізнав
Гав-гав, гав-гав,
Гав, гав, гав!

Ведучий

Багат український народ і на ігри зі співаночками. Пропонуємо вам «Подоляночку».

Ведуча

Ще один із жанрів народної усної творчості – це прислів’я і приказки, на які багата українська мова. Прислів’я  вчить,  як на світі жить. Послухайте їх і запам’ятайте.

Прислів’я про мову

1. Ділом – як шилом шпигає, а словом – як шовком вишиває.

2. Гостре словечко коле сердечко.

3. Давши слово – держись, не давши – кріпись.

4. У кого рідна мова, в того й душа здорова.

5. Від теплого слова і лід розмерзає.

6. Слів не розкидаєш, добру славу маєш.

7. Мудре слово в громаді вагоме.

8. Слово – не горобець, як вилетить, то вже не спіймаєш.

9. Хто говорить – сіє, хто слухає – жне.

10. Слово до слова – зложиться мова.

11. Рідна мова –не полова її за вітром не розвієш.

  • Хто із залу запам’ятав??

Ведучий

Вивчення рідної мови починається із вивчення абетки.

Звучить пісня «Абетка»

 

Ведуча

Звуки. Букви. Слова. Що може бути для людини дорожчим за рідну мову? Адже мова народу — це не просто звуки. Мова — це душа на­роду, це його трепетне серце. Пропонуємо переглянути відео «Легенда про мову».

 

Учень 1

 

А рідна мова — наче свято.
У рідній мові слів багато,
Вона чарівна, пелюсткова
І мелодійна, й пречудова.

Учень 2
І рідну мову треба знати,
Вона ж для нас як рідна мати.
Вивчаймо ж мову з юних літ,
Щоб українцями йти в світ.

Учень 3

Цінуйте, люди, мову і шануйте,
Бо зміцнює й об’єднує вона.
Чарівним дивом добре опануйте,
Тим більше, що тепер іде війна

Учень 4
І мова окупанта лізе всюди,
Щоб нас позбавити і волі, і снаги.
Цінуйте українську мову, люди,
І рідну землю, рідні береги…

Учень 5
Бо рідна мова — це найбільше диво.
Не треба нам чужого — в нас своє!
Ми доти жити будемо щасливо,
Аж поки наша рідна мова є.

Ведучий .Багато слів сказали ми про мову,

Чудову нашу, материнську, калинову,

Яка для нас – життєвий старт…

Адже ж у нас сьогодні свято,

Тож доречний тут і жарт…

Інсценізація вірша П.Глазового «Кухлик»

Кухлик 
Дід приїхав із села, ходить по столиці. 
Має гроші - не мина жодної крамниці. 
Попросив він: 
- Покажіть кухлик той, що з краю.- 
Продавщиця: 
- Что? Чево? Я нє панімаю. 
Кухлик люба покажіть, той, що з боку смужка. 
- Да какой же кухлік здесь, єслі ето кружка.- 
Дід у руки кухлик взяв і нахмурив брови: 
- На Вкраїні живете й не знаєте мови.- 
Продавщиця теж була гостра та бідова. 
- У меня єсть свой язик, ні к чему мне мова.- 
І сказав їй мудрий дід: 
- Цим пишатися не слід, 
Бо якраз така біда в моєї корови: 
Має, бідна, язика і не знає мови.

Пісня про рідну мову.

Вчитель. Любі діти, шановні батьки, гості! Добігає кінця наше свято. Ми були б дуже раді й щасливі, якби від сьогоднішнього свята наші діти залишили у своєму серці хоча б одну краплину любові до рідної мови.

Вивчайте, любіть свою мову,

Як світлу Вітчизну любіть.

Як степів красу калинову,

Як рідного неба блакить.

До гарного слова нам треба звикати,

Щоб мова була як дзвінке джерело.

Подумай сім раз, перед тим як сказати,

Щоб слово твоє людям радість несло,

Щоб чарами ніжними слово дзвеніло,

Напоєне ласкою завжди було.

З добром і любов’ю від серця летіло

Й до іншого серця зі щирістю йшло.

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Носова Ольга Анатоліївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Полюга Наталія Леонідівна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
doc
Додано
7 лютого 2018
Переглядів
2362
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку