Свято "Стрітення Господнє"

Тема. Свято Стрітення Господнього

Мета. Поглибити знання здобувачів освіти про звичаї та традиції українського народу на свято Стрітення, дати поняття етимологічного значення назви місяця «лютий»; розвивати акторські здібності школярів, розвивати пізнавальні інтереси; виховувати повагу до звичаїв та традицій українського народу.

Обладнання.  Прикмети свята, надруковані на кольорових аркушах, ілюстрація до свята Стрітення, сніжинка від Зими і квітка від Весни, канат, ключі, свічка й вода в глечику, обрядове печиво жайворонки.

Перебіг свята

Уч и т е л ь. Вітаю вас, любі друзі!

Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тіши­лися новорічними святами. А вже почався відлік останнього місяця зими — лютого. Хоча він за своїм характером найпримхливіший, та все ж сонечко вже повертає на весну — поступово день збільшується.  Недаремно говорять: «Лютневий сніг весною пахне»

— А як ви гадаєте, чому цей місяць носить таку назву? (Відповіді дітей.)

Так, ваші думки слушні.

А хотіли б ви більше дізнатися про походження та значення лютого? Тож давайте послухаємо наших етимологів.

Етимолог 1. У багатьох народів, зокрема й в українців, ще до прийняття християнства, останній місяць зими завершував річний цикл. Це ж стосувалося і давніх римлян, у яких назва останнього місяця року озна­чала «очищення» (латинською — «фебруаріс»).

Етимолог 2. Нею і сьогодні користується більшість європейців. Серед слов'янських народів мають «власні» назви поляки — люти, а також серби і хорвати — веляча. В Україні, як і в Білорусі, офіційно закріпилось слово «Лютий».

Етимолог  3. Його етимологічне коріння пов'язане з конкретним життям. Як стверджує відоме прислів'я «Як лютий не лютуй, а на весну брів не хмур» - це пора над­мірних контрастів — вітрів, морозів, снігів, відлиг та переметів. Етимолог 4. Поруч з офіційною в багатьох регіонах України користувалися також діалектними назвами. Переважна їх більшість характеризує сувору вдачу місяця — сніжень, лютень, зимобор, бокогрій, криводоріг. 

Учитель. З останнім місяцем зими у хліборобів завершувався й традиційний зимовий відпочинок. Селяни починали готуватися до нового хліборобсько­го сезону: перевіряли зерно, лагодили сільськогосподарський реманент. Саме тому з лютим міцно пов'язані й природні передбачення погоди — якими будуть весна й літо, чи щедрим буде врожай. І хоча зараз внаслідок різних причин не всі прикмети виявляються правильними, передбачати погоду ми можемо за допомогою сучасних знань і приладів, та все ж ніколи не зашкодить прислухатися до тисячолітньої народної мудрості. Нашим народним синоптикам вдалося відшукати такі народні прикмети лютого. Разом із народознавцями вони вам розкажуть.

Народні синоптики та народознавці(прикмети, надруковані на кольорових аркушах)

Якщо погода на Макара (1 лютого) ясна, то й весна красна;

Якщо на Юхима (10 лютого) вітряно, то літо буде мокрим;

Прийшов Хома (21 лютого) — вважай, що й зими нема;

Прийшов Влас (24 лютого), з печі злазь;

Коли на Оксани - напівзимниці (6 лютого) день тихий і ясний, весна буде гожою, якщо в обід сон­це, то рання весна; коли хурделиця — цілий тиж­день буде негода;

Якщо на Трохима (14 лютого) вночі зоряно — на пізню весну;

Микола студений (17 лютого) рідко обходився без снігу та морозу;

Якщо на Власа (24 лютого) відлига, то морозів біль­ше не буде.

Учитель. Так, на останній зимовий місяць припадає багато свят. І все ж серед усіх цих свят найголовніше і найшанованіше в народі — це Стрітення.

15 лютого наша церква відзначає урочистим богослужінням празник – Стрітення Господнє. Це свято ще раз нагадує віруючим про найважливішу подію із життя Господа нашого Ісуса Христа.

Учень 1. У рік народження Христа жив  у Єрусалимі старець-праведник Симеон. Йому було відомо, що він не помре, доки не побачить Спасителя Світу.

Учень 2. На сороковий день після народження Ісуса Йосип та Марія принесли дитину до Храму Єрусалимського, щоб за звичаєм юдейським поставити її перед Господом. (показ малюнку)

Учень 3. Цей сороковий день був 15 лютого. І саме 15 лютого Симеон зустрівся біля воріт храму з немовлям Христом і виголосив свою промову:     «Нині відпускаєш раба твого з миром!»

У пам’ять про зустріч побожного Симеона з Ісусом Христом церква встановила свято Стрітення.

Учитель. А за народним повір'ям, саме 15 лютого зима начебто зустрічається з весною. Цей день був змаганням для них.  Якщо бабуся Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.

Театралізоване дійство

 (До класу заходить Зима. Ще не побачивши своєї сестриці Весни, розглядає свої володіння)

Зима: Війте, голубчики мої вітри, війте, метелиці, сильніше  печіть, морози…

(Та тут їй назустріч іде дівчина).

Дівчина: Добридень, бабусю!

Зима. Та який же він добрий, коли сьогодні сонце так гарно сяє. А ти чому тут ходиш сама, ще й до мене вітаєшся. Не боїшся, що я тебе замету, заморожу?

Дівчина. А сьогодні мені вас уже нічого боятися.

Зима. Як це? Ти не боїшся мене, зими?

Весна. А чого їй боятися, коли я вже прийшла!

Дівчина. Ой, весна, весна. Ми так тебе чекали, кожен день рахували.  

Зима. Щось ти швидко прийшла, сестрице!

Весна. Я вчасно. Сьогодні ж Стрітення! Час тобі царювання  передати мені.

 Я краща від тебе, бо у мене люди веселі, співають, танцюють, а у тебе -  ховаються по хатах. Моє сонечко всіх зігріває, дає людям тепло, а у тебе – усі трусяться від холоду  .

Зима. У мене люди не трусяться, я всіх одягаю в кожухи.

Весна. А я – царівна,  куди ступаю, сонце сяє, усе навколо оживає!  

Зима. Я так просто не віддам тобі панування над землею. Давай позмагаємося! Ти  зробиш щось гарне, і я. Чиє творіння буде кращим, той  далі царюватиме.

(Зима вирізає сніжинку, а Весна - розфарбовує пролісок)

Зима. Ти перемогла, сестрице! Давай ще.

(Зима пропонує перетягувати канат. Спочатку пробує сама, а потім кличе на допомогу дітей)

Зима. Знову твоя взяла. Хоча тяжко й сумно мені, передаю тобі я панування над землею. (Дає ключі)

 Повсюди, сестрице, встигай ти, як я. А я піду спочину, щоб наступного року прийти з новими силами.

Весна. (бере ключі)

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я всім навію

Дівчинка. А де це наша господиня?

Хлопець. На службу до церкви пішла, бо сьогодні ж свято Стрітення.

Господиня (заходить зі свічкою в руках). А ось і я. Службу зі стрітенською свічкою відстояла. Воду освятила.

Дівчинка. А для чого це потрібно?

Господиня. Стрітенська свічка має дуже велику магічну силу й допомагає відігнати злі сили, які завжди хочуть перешкодити людині. Тому ставлячи свічку під образами, люди звертаються до Божої Матері з проханням допомогти їм, зло та біди відігнати, життя оберігати. А ще кажуть, що свічка на Стрітення оберігає оселю від пожежі та грому. А також допомагає відвернути весняну повінь

Дівчинка. А моя бабуся стрітенською водою  натирає хворі місця, а дідусь -  окроплює вулики.

Господиня. Бо освячені вода та свічка мають Божу силу.  Я теж вас окроплю водичкою, щоб ніколи не хворіли й були  щасливі.

(Господиня кропить водою, запалює свічку і промовляє слова)                                                                                                     

Ой, громниця-свічечко! Святая водичечко!

 Від біди оберігай наш майбутній урожай!

 Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

 Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!

 В щасті – долі щоб жили і здоров’я берегли!

(Усі  дякують господині)

Учитель.  У нас в Україні з давніх-давен люди, готуючись зустрічати весну, випікали з тіста жайворонків і роздавали їх дітям, щоб росли здорові й щасливі. Вважалось, що саме ці птахи на своїх крилах приносять весну з далекого краю, проганяють люту зиму.

Господиня. Старі люди розповідали, що ця пташка (показ зображення жайворонка) народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком сповіщає про те, що прийшла весна.

Пригощайтеся, будь ласка, обрядовим печивом і подумки запрошуйте весну на землю.

(Господиня пригощає присутніх тістечками)

                                             

Господиня. Чекаємо Вас, любі гості, у нашій світлиці в наступному році.

 

 

 

 

 

 

Додатки

Народні синоптики та народознавці (прикмети, надруковані на кольорових аркушах)

Якщо погода на Макара (1 лютого) ясна, то й весна красна.

 

Якщо на Юхима (10 лютого) вітряно, то літо буде мокрим.

 

Прийшов Хома (21 лютого) — вважай, що й зими нема.

 

Прийшов Влас (24 лютого), з печі злазь.

 

Коли на Оксани - напівзимниці (6 лютого) день тихий і ясний, весна буде гожою, якщо в обід сон­це, то рання весна; коли хурделиця — цілий тиж­день буде негода.

 

Якщо на Трохима (14 лютого) вночі зоряно — на пізню весну.

 

Микола студений (17 лютого) рідко обходився без снігу та морозу.

 

Якщо на Власа (24 лютого) відлига, то морозів біль­ше не буде.

 

 

 

 

 

 

На сороковий день після народження Ісуса Йосип та Марія принесли дитину до Храму Єрусалимського

 

 

Сніжинка від Зими

 

 

 

 

 

 

Пролісок від Весни

 

Жайворонок