Свято Стрітення "Зиму проводжаємо, Весну зустрічаємо."

Мета: продовжувати закріплювати та відроджувати уявлення про традиції та календарно-обрядові звичаї українського народу; розширювати світогляд дітей, вчити слухати та співати українські народні пісні, веснянки; створювати гарний веселий настрій дітей, розвивати фантазію та уяву, музично-ритмічний слух, творчі здібності; через засоби хореографії та музики; корегувати навички виразного читання віршів та основ акторської майстерності; виховувати любов до народних звичаїв, почуття гордості за свій рід, за свою націю, любов до прекрасного: поезії, музики, природи.

Хід заняття

1. Організаційний момент.
2. Вступне слово.

Ведуча.

Добрий день вам, люди добрі,

Що сидять у нас в господі,

Раді з святом вас вітати,

Щастя і добра бажати!

Діти, сьогодні незвичайний день. На другий місяць зими випадає одне із найбільших і найшановніших церковних свят – Стрітення, яке відзначають 15 лютого, а ще цей день був змаганням для Зими і Весни. Саме 15 лютого вони зустрічалися і починали змагатися. Якщо бабуся Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо красуня Весна візьме гору, то поверне на тепло.

Ця зустріч була пишна і радісна, водили хороводи, співали пісні які прославляли родючу землю і весняну працю, проганяли зиму, прославляли рідну природу, що прокидається від зимового сну.

Стрітення відзначали наші бабусі і дідусі. Ще це свято називають Зимобором або Громниці. Назва цього свята походила від стародавнього звичаю освячення цього дня громничних свічок, яким приписувалась велика магічна сила.

Таку свічку запалювали відразу як повертались із церкви, «аби весняна повінь не пошкодила посівів і щоб мороз дерев не побив».

Запалювали її і літом, під час небезпечних гроз, як оберіг людей, тварин, споруд від блискавки.

Святили на Стрітення, крім свічок, і воду. Ця вода вважалася цілющою. Її набирали у нову невживану посудину і зберігали за образами протягом року. Допомагала вона від різних хвороб.

Стрітенською водою батьки благословляли синів на військову службу, на війну;й будь-кого, хто вирушав у далекі й небезпечні мандри, промовляючи при цьому: «Боже тебе збережи!»

У господарстві нею кропили худобу, коли вперше виганяли на пасовище, а пасічники – вулики і бджіл, щоб не заїли чужі комахи та не напав гнилець. І зараз я вас покроплю цією цілющою водою, щоб всі здорові були.

А далі ми з вами святкуватимемо свято Стрітення і запрошуємо вас до нашої господи.

3. Основна частина.

Голос. (музичний супровід)

Стоїть хатка небагата, солом’яна стріха,

Причілочки у китицях, мальовані вікна,

Обмазана, підведена, а сама біленька.

На подвір’ячку барвінок – трава зелененька.

Ще й садочок, як віночок хатинку квітчає,

У віконце з неба сонце в хату споглядає.

Тут чистенько і гарненько, тут усе в порядку,

Сам Бог дбає, доглядає цю маленьку хатку.

(У залі відтворено інтер’єр світлиці, святково прикрашено. Виходить господиня).

Господиня.

Гарно в хаті прибрала, їсти наварила,

І у гості до світлиці діток запросила!

(Під музику дівчатка заходять до зали).

Діти. Добрий день, господине!

Господиня. Добрий! Добрий! Заходьте, дівчатка, посидимо, поговоримо, пожартуємо!

(Дівчата сідають на лавці).

Господиня. Дуже добре, що сьогодні ви завітали до мене на гостину! Ви знаєте, який сьогодні день? Незвичайний! У цей день Зима з Весною зустрічається. Кажуть, як що Зима переможе, то довго іще буде холодно, а якщо Весна візьме гору, то поверне на тепло. Колись у давнину ваші бабусі та дідусі святкували це свято і називалося воно Стрітення.

Ой, чуєте, дівчатка, хлопці співають, напевно, теж до нас у гості поспішають!

(Заходять хлопці зі свічками у руках. Пісня «Свічка»).

Хлопці. Добридень цій хаті!

Господиня. Добридень! А звідки ви йдете?

Хлопці. З церкви йдемо, свічки посвятили!

Господиня. Та заходьте на гостину до моєї хати, посидимо! Дуже добре, пам’ятаєте народний звичай свічки святити на Стрітення. Їх називають «громічними». Запалюють під час грози, щоб оберегти людей від грому. Тому це свято у давнину називали «Громиця». Ось і ми запалимо стрітенську свічку, і ви зможете побажати те, чого вам найбільше хочеться.

1-а дитина.

Запалимо свічку, щоб горіла,

Щоб вогненні блискавці,

Щоб гучнії громовиці

Наших осель не спали.

2-а дитина.

Ой, громниці – свічечка!

Свята водичечко!

Від біди оберігай наш майбутній урожай!

3-а дитина.

Повішу я рушники, щоб родили вишні,

Були яблуні і груші урожаєм пишні.

4-а дитина.

Дай здоров’я нам усім та достатку в кожен дім!

5-а дитина.

Свічко-свічечко, гори, на діточок укажи!

В щасті-долі, щоб жили

І здоров’я берегли!

Господиня. Діти, а чи знаєте ви, що люди дуже вірили у прикмети, які справджуються на Стрітення?

6-а дитина. Якщо мороз, то скоро весні бувати!

7-а дитина. Якщо іде сніг, то буде урожай багатий!

8-а дитина. Якщо в цей день відлига, то довго ще зимі панувати!

9-а дитина. Якщо на Стрітення капає зі стріх, то в липні так капатиме мед!

10-а дитина. Якщо бурульки на стрісі довгі, то літо буде дощовим, а якщо короткі – сухе й погоже.

Господиня. Давайте, діти, покличемо всі Зиму та Весну до нас у гості! Де це наш Гриць з трубою?

Гра «Труби, Грицю, в роковицю».

Діти роблять коло. У середину кола виходить хлопчик, який імітує гру на трубі. Йде по колу. Біля якої пари дітей він зупиниться, та пара повинна оббігти навколо кола. Хто переможе з дітей, той і грає на трубі далі.

Діти.

Не мети, не мети, Зимонька, снігами.

А приходь ти до нас з танцями й піснями!

Зима.

Агов-агов, чую-чую!

Іду-іду, снігу намету!

З вами разом потанцюю, бо ще силу чую!

Добрий день, малята, гарні хлопчики й дівчата!

Діти. Добрий день, Зимонько!

Зима. Рада я вас бачити, дітки, бо люблю маленьких порозважати, погратися з ними й пісні заспівати! Скажіть, а чи весело вам було зі мною взимку?

1-а дитина. Весело!

2-а дитина. Весело!

Діти. Дуже, дуже весело!

(Пісня «Сніжинки»)

Господиня. Добре, Зимонько, нам було з тобою, весело, та вже Весна не за горами!

Зима. Хіба прийшов уже час мені з Весною зустрічатися?

Господиня. А як же? Сьогодні Стрітення! Саме сьогодні Зима з Весною зустрічається і міряються силою!

Зима. Ой! Я й забула зовсім, що сьогодні такий день! Ну що ж, тож покличте скоріше Весну!

1-а дитина.

Благослови, мати, весну закликати!

Весну закликати, зиму проводжати.

Вже поле й гай збудилися від сну,

То ж час і нам стрічать весну!

Господиня.

Благословляю, дитино!

Йди, весну гукай. Щоб прийшла з радістю та Богомилістю. (Тричі цілує дитину)

2-а дитина.

Ходімо дівчата, весну кликати.

3-а дитина.

Весно, Весно, Весняночко!

Прийди до нас, паняночко,

Прийди до нас, теплом утіш,

А ти, сонечко, світи ясніш.

Прийди, прийди, Весно!

Прийди, прийди, красна!
(Хоровод «Прийди, прийди, весно красна»).

Весна.

На добридень вам усім:

І дорослим, і малим,

І дівчаткам молодим,

Дідусям сивоголовим,

І парубкам чорнобровим,

І жінкам-трудівницям,

І бабусям-рукодільницям!

Бачу, що чекали ви мене! Таку гарну пісню подарували! І я до вас не зпорожніми руками прийшла!

4-а дитина.  Весно, Весно, а що ти нам принесла?

Весна.

На дерева – цвіту, а не поле – жита,

На травичку – росу, на дівчаток – красу,

А на хлопців сили, щоб росли міцними!

5-а дитина. Весну жартома стрічаємо, танцюємо, співаємо!

Діти. Дай нам, доле, кожен рік веселитися повік!

Господиня. Діти, подивіться, де Весна ступала, на зимовому килимі проталини з’явилися. Давайте ми допоможемо полагодити килим Зими. Бо в народі кажуть: «Коли на Стрітення відлига, пропаде ще весна надовго».

Гра «Полатай килим».

(На білому простирадлі наклеєні різної форми «проталинки» із весняними квіточками (можна використати поштові листівки.) Діти повинні підібрати відповідну латку із білого паперу і закрити проталини.

 6-а дитина.

Ходи-но до нас, Зимонько, не сумуй,

Володіння Весноньці подаруй!

Ми для тебе таночок заведемо,

Шанобливо тебе, Зимонько проведемо!

(Хоровод. Пісня «Ой, минула вже зима!»)

Зима.(Вклоняється)

Весно! Вітаю тебе і вклоняюсь.

Настала пора – з усіма я прощаюсь.

Сумлінно я попрацювала:

Снігом землю укривала –

Озимину я зберігала.

Ялинковими святами

Новий рік стрічала. (Усміхається)

Час настає мені піти.

Хазяйнуй тепер вже ти!

5-а дитина. Іди, Зимонько, з піснями, а повертайся після Осені з снігами. Прийми від нас калач смачний, а на згадку – обруч золотий.

(Хлопчик одягає обруч, а дівчинка підносить калач. Зима дякує і виходить.)

Весна (вклоняється). А я – царівна – куди ступаю, сонце сяє, все навколо оживає! А щоб швидше розтанули сніги і відступили морози, пропоную, діти, вам наше сонечко розвеселити і розгадати загадки.

(Діти загадують загадки, якщо загадку відгадано, то промінчик повертається до сонечка)

Загадки.

• Кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни. (Озимина.)
• Старий дід мости мостить, молода прийшла – мости рознесла. (Мороз і весна)
• Живе – летить, помре – біжить. (Сніг)
• Що росте догори коренем? (Бурулька)
• Зимою грію, весною тлію, літом умираю, восени оживаю. (Сніг)

Веснянка «А вже красне сонечко…»

Господиня.

Всі ми Зиму проводжали,

Красну Весну зустрічали!

Весно! Уквітчай наш край!

Дай нам добрий урожай!

Бери, Весно, ключі, обійди землицю,

Зігрій її сонцем, освіти травицю,

На майбутнє жито, на теплеє літо!

Весна.(Бере ключі)

Піду я далі лугами й лісами!

Встелю землю килимами!

Я теплом людей зігрію,

І здоров’я вам навію

Рідним словом, щоб зростали,

Щоб звичаї пам’ятали!

Господиня. У нас на Україні є цікавий народний звичай. З нетерпінням чекали люди на весну і вважали, що це птахи на своїх крилах приносять її з далекого краю, проганяють люту зиму з морозами та завіями. Матері випікали з тіста пташок, а діти (роздає) брали цих пташок, і вибігали у двір, підкидали їх у гору і закликали.

Діти.

Пташок викликаю із теплого краю:

Летіть, соловейки, на наші земельки,

Спішіть, ластівоньки, пасти корівоньки.

Господиня. Цих випечених пташок називали: «жайворонками». Старі люди розповідали, що ця пташка народилася із сонячного жару. Вона прокидається разом із сонечком і своїм дзвінким голосочком провіщає про те, що весна прийшла.

Діти мої, діти, дорогі малята!

Діти-боженята у вишитих сорочках.

Жайворонків беріте, на високу гору ідіте,

Пісеньок гарних співайте, весну красну величайте! 

(Діти з жайворонками в руках співають пісню)

Веснянка «Гей, весна іде, все навкруг цвіте»

4. Підсумок заняття.

Ведуча. Дякуємо тобі, Весно, за добрі побажання Залишайся з нами. Запрошуємо тебе до святкового вогнища:

Будем щиро пригощати

Усім, чим хата багата.

(На відкритому місці запалюють святкове вогнище і спалюють «Зиму»)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зиму проводжаємо, Весну зустрічаємо.

 

Свято Стрітення