Свято "Українські вечорниці"

Українські вечорниці
Мета: Відтворити обряд проведення вечорниць і показати його красу; виховувати бажання відроджувати і оберігати народні звичаї; розвивати усне мовлення, формувати відчуття краси рідної мови; викликати у дітей бажання робити добре і мудре; виховувати почуття любові до рідного краю.

Оформлення: Інтер’єр селянської хати, лави півколом, застелені українськими  килимами, на столі скатертина в українському стилі, збоку – піч, рогачі, лопата. Стіни прикрашено вишиваними рушниками.

Страви: вареники з картоплею, сиром, капустою.

Учасники вечорниць – учні, педагоги, гості.

За сценою учні співають куплет пісні «Ой, у гаю, при Дунаю».

Ведуча: Україна! Країна смутку і краси, радості і печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі. Це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за своє щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.

Ведучий: Українська пісня!…Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою юність красиву і ніжну. Який митець не був натхненний  її мелодіями!… Яка мати не співала цих легких, як сон пісень над колискою дорогих дітей своїх? Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава.

Ведуча: Співа Дніпро,  відлунюють Карпати

Цей голос чути   селам і містам

Ми хочемо усіх вас привітати

Здоров’я й щастя побажати Вам.

Ведучий: Ласкаво просимо! Ласкаво просимо!

Моя Вкраїно щиро промовля.

Ласкаво просимо!! Ласкаво просимо!!

Братерством наша славиться земля.

Ведуча: Добрий вечір,  добрим людям

Радо вас вітаємо.

Українські вечорниці

Ми розпочинаємо!

На сцену виходить господиня з хлібом-сіллю.

Господиня: Добрий вечір, щедрий вечір!

З щастям, любі друзі!

Честь і шана людям сивим,

Працьовитим і дбайливим.

Слава мамам і бабусям,

Слава хлопцям і дівчатам,

Неспокійним і завзятим.

Гостей дорогих ми вітаємо щиро

Прийміть каравай наш із жита, пшениці

Лакаво всіх просимо на вечорниці!

Господар: українські вечорниці

Починаєм перший раз

Хай веселий сміх іскриться

У серці кожного із нас!

Хай дзвінке, веселе слово

Пружно рветься в небеса

Наша пісня пречудова

Хай ніколи не згаса!

Кланяються. Господиня дає гостям хліб-сіль.

Ведучі виходять. На сцені з’являється  господиня вечорниць, починає застеляти  скатертиною стіл, чепуриться, сідає до столу.

Господиня: А ти пам’ятаєш, яка я була молода?

Господар: Була – була!

Господиня: А красива яка була?

Господар: Була – була!

Господиня: А яких пісень ти мені співав! Пам’ятаєш?

Господар: Співав – співав!

Співають пісню «Ніч яка місячна»

Господиня: А де ж це наша доня?

Господар: Мабуть, до свого Гриця пішла.

Господиня: Та я ж двері зачинила!

Господар: А ти пам’ятаєш, як до мене через вікно тікала? Мати тебе  також не пускала.

Господиня: Пам’ятаю, пам’ятаю! Ой! Що це ми з тобою сидимо? Зараз вже гості до нас прийдуть.

В цей час заходять куми.

Кума: Добрий вечір  вашій хаті!

Господиня: Ой, куми прийшли! Добрий вечір! Сідайте, будь ласка.

Стук у двері. Заходять дівчата,  одягнені в українське вбрання.

Дівчата: Тітонько, можна до вас на вечорниці?

Господиня: Можна, дівчатка, заходьте, будь ласка!

Дівчата: Добрий вечір вашій хаті!

Господиня: І вам вечір добрий! Сідайте у нашій хаті на нашій лаві.

Дівчина: Тітонько, які у вас гості хорошїї зібралися!

Господиня: Гості і справді хороші.

Дівчата співають пісню «Зеленіє жито»

Дівчата сідають, виймають рукоділля, вишивання. Стара жінка сідає за прялку чи веретено.

Дівчата: Сядемо, сядемо, заспіваємо

А ж усе, що тільки знаємо.

Потім підемо спати,

Щоб раненько встати.

Виконують пісню «Ой у вишневому саду».

Кума: Дівчата, голубоньки, душечки не крайте, веселої заспівайте.

Дівчата співають пісню «Заспіваймо пісню веселеньку»

Дівчина: А де ж це наші хлопці?

В цей час чується пісня: «Ти ж мене підманула». Її виконують хлопці, які їдуть на вечорниці.

Хлопці: (стукають у двері)

Добрий вечір вам, дівчата,

Та вам, молодиці,

Чули ми, що в цій хатині

Будуть вечорниці.

Господар: Хлопцям і дівчатам, і гостям у нашій хаті добрий вечір, щедрий вечір!

Господиня: (запрошує хлопців) Хоч не знаємо – звідки ви, чи з полудня, чи з півночі – в нашу хату зайшли, просимо, просимо всіх сідати та з дівчатами пісню заспівати.

Виконують пісню «Ой, на горі два дубки»

Господиня: А хто з вас   смішне нам щось розкаже?

Читають народні усмішки.

Дівчина: (підходить до одного з хлопців)

Ішов Гриць з вечорниць вночі слободою,

Сидить сова на воротях, крутить головою

Він, сердяга, як побачив,  та через городи,

Заплутався в бур’яні та й наробив шкоди.

Хлопець: У Валер’янівці  густо хати,

Вітер не провіє,

Сама мати ложки миє,

Бо дочка не вміє.

Дівчина: Ішов Гриць з вечорниць темненької ночі,

Сидить гуска над водою, вирячила очі,

Він до неї: гиля, гиля – вона й полетіла,

Коли б не втік осокою, була б Гриця з’їла..

Хлопці: Дівчата, давайте замість суперечок разом пісню заспіваймо.

Виконують пісню «Ой, у вишневому садочку».

Дівчина: Народ скаже, як  зав’яже. Скільки отих приказок в народі ходить.

Не злічити, ні переказати. Питаєте, хто їх вигадує? Приказка з самого життя народжується.

Дівчина: Навчальне слово народу застерігає: «Не говори пишно, щоб тобі на зле не вийшло», «Хто своєї хати цурається, той сам себе стидається», «Хочеш їсти калачі, не сиди на печі».

Дівчина: Дівчата, щось ніженьки притомилися, гайда хоровод водити.

Дівчата співають пісню «Ой, є в лісі калина»

Сусідка: Ой, люди добрі, а мій чоловік їздив в гості за Дон, так там теж про калину співають. Хоч і кажуть: «Нема України без верби і калини», та про нашу калину і там співають.

Вокальна група виконує пісню «При долині куст калини»

Хлопець: Дівчата, щось нам їсти захотілось!

Дівчата: Так ми зараз вареників наваримо.

Дівчата виконують  пісню «А мій милий вареничків хоче»

Хлопець: Був я друзі у Тюмені,

Добрі варять там пельмені,

Та немає краще для кішок

Українських галушок.

І пшеничні,  і  гречані, і на салі, і сметані

Ось які – українські галушки.

Хлопець: Був я, друзі, на Кавказі, там харчо – згориш відразу

Аж в очах зірки світились, та галушечки все снились.

І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

Ось які – українські галушки.

Господар: Любі друзі, поспішайте до нас в гості, завітайте,

Будемо ми вас частувати, варенички (галушки) подавати.

І на салі, і сметані, і пшеничні,  і  гречані

Щоб цей вечір пам’ятали, ще й на торік завітали.

Пригощають гостей варениками.

Господар: Думи у вас притомилися

Ніжки до танцю самі просилися

Гей, музики, гарно грайте

Серце наше звеселяйте.

Пісня «Розпрягайте, хлопці, коней»

Хлопець: А ну, вжарте, музики,

У мене нові черевики

Всі до танцю, веселіше

Не шкодуйте підошов.

Танець з коромислом

Дівчина: Люди добрі, бачите, оце парубки, так парубки! Не то що наші халамидники.

Дівчина: Не кажи, Солохо, мій чоловік тільки й знає, що по шинкам вештається. Моя воля,  я б його на базар, та й продала.

Пісня «Їхали козаки»

Хлопець: Було гарно у вас повеселитися

Та вже час прощатися.

Дівчина: Щиро дякуємо за хліб, за сіль

За теплу ласку – за це вам бубликів в’язка.

Господар: Спасибі щире всім, хто сьогодні, в цьому залі брав участь у нашому святі.

Господиня: Шановні гості!

Все, що в серці мали

Вам подарували

Світлу мрію й казку

Нашу пісню й ласку

Щебет солов’їний

Славу України

Всі виходять, кланяються. Співають пісню.

Всі: Наші вечорниці  вже кінчати час

Кращі побажання ви прийміть від нас

І в вас, і в нас хай буде гаразд

Щоб ви і ми щасливі були.

Прощавайте, друзі, низький вам уклін

Доброго здоров’я зичимо вам усім,

І в вас, і в нас хай буде гаразд,

Щоб ви і ми щасливі були

Господиня: Бувайте здорові, живите багато

І ще приїжджайте до нашої хати.

Кланяються.

Додаток

Ніч яка місячна, зоряна ясна

Ніч яка місячна, зоряна, ясна,
Видно, хоч голки збирай.
Вийди, кохана, працею зморена,
Хоч на хвилиночку в гай!
Ти не лякайся, що білії ніженьки,
Умочиш в холодну росу,
Я ж тебе, вірна, аж до хатиноньки
Сам на руках однесу.

Заспіваймо пісню веселеньку

Заспіваймо пісню веселеньку
Про сусідку молоденьку,
Про сусідку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Ой сусідко,  сусідко, сусідко,
Позич мені решітко, решітко:
Я си муки потрясу, потрясу,
Завтра вранці принесу, принесу.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про венгерку молоденьку,
Про венгерку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Ой венгерко, венгерко, венгерко,
Позич мені люстерко, люстерко:
Я си вуса підкручу, підкручу,
Завтра вранці доручу, доручу.
Заспіваймо пісню веселеньку
Про жіночку молоденьку,
Про жіночку заспіваймо,
Серце наше звеселяймо!
Маю жінку молоду, молоду,
Не пущу і по воду, по воду.
Могла би ся втопити, втопити,
Мусив би ся женити, женити.

Зеленеє жито, зелене

Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене.
Зеленеє жито женці жнуть,
Хорошії гості в хати йдуть.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене,
Зеленеє жито при межі,
Хорошії гості від душі.
Зеленеє жито, зелене,
Хорошії гості у мене,
Зеленеє жито, ще й овес,
Тут зібрався рід наш увесь.

Ой, у вишневому саду

Ой, у вишневому саду
Там соловейко щебетав.
До дому я просилася,
А він мене не відпускав.
Ти милий мій, а я твоя
Пусти мене, зійшла зоря.
Проснеться матінко моя,
Спитає, де гуляла  я
А ти скажи їй в отвіт:
-  Яка була чудова ніч
Весна іде, красу несе,
А в тій красі радіє все
- Мамо моя, ти вже стара,
А я весела, молода.
Я жити хочу, я люблю,
Мамо, не лай доню свою
-Доню моя, не в тому річ
Де ти гуляла цілу ніч.
Чому розплетена коса,
А на очах блищить сльоза
Коса моя розплетена,
Її подруга розплела,
А на очах блищить сльоза,
Бо у розлуці з милим я.

Ой, на горі два дубки

Ой, на горі два дубки – 3р.
Зібралися до купи.
Вітер дуба хитає – 3р.
Козак дівку питає:
Ой, дівчино, чия  ти -3р.
Чи вийдеш гуляти?
Ой, не питай чия я – 3р.
Вийдеш ти, то вийду й я.
А я в батька один син – 3р.
До гулянки хоч би з ким.
А я донька мамчина – 3р.
Цілуватись навчена.
Ой, на горі два дубки – 3р.
Та й звелися до купки.

Ой, у вишневому садочку

Там соловейко щебетав.
Віть, віть, віть, тьох, тьох, тьох
Ай я ай, ох, ох, ох
Там соловейко щебетав.
Ой, у вишневому садочку
Козак дівчину вговоряв.
«Ой, ти дівчино молода,
А чи підеш ти за мене?»
Моя матуся тебе знає,
Ти той козак, що все гуляє.
«А я матусі не злякаюсь,
Якщо з тобою покохаюсь.»

Розпрягайте, хлопці, коні

Розпрягайте, хлопці, коні
Та лягайте спочивати,
А я піду в сад зелений,
В сад, криниченьку копати.
Копав, копав, криниченьку у вишневому саду
Чи не вийде дівчинонька
Рано-вранці по воду?
Вийшла, вийшла дівчинонька в сад вишневий
Воду брать
А за нею козаченько веде коня напувати
Просив, просив відеречка – вона йому не дала,
Дарив, дарив з руки перстень
Вона його не взяла.
Знаю, знаю, дівчинонько, чим я тебе розгнівив
Що я вчора із вечора, із другою говорив
Вона ростом невеличка
Ще й літами молода,
Руса коса до пояса,
В косі стрічка голуба.

Їхали козаки

Їхали козаки із Дону додому
Підманули Галю, забрали с собою
Галя согласилась, на віз почепилась
Та й повезли Галю темними лісами.
Везли, везли Галю темними лісами
Прив’язали Галю до сосни косами.
Розбрелись по лісу, наламали хмизу
Підпалили сосни от гори до низу
Горить тая сосна, горить догорає
Кричить Галя криком, кричить розмовляє.
Хто в лісі ночує, нехай порятує
А хто дочок має, нехай научає.
А хто дочок має, нехай научає
До пізньої ночі, гуляти не пускає
Обізвався хлопець: я в лісі ночую
Я твій голосочок, здалека почую.

Ой, єсть у лісі калина

Ой єсть у лісі калина,
Ой єсть у лісі калина,
Калина, калина,
Комарики-дзюбрики, калина.
Там стояла дівчина,
Там стояла дівчина,
Дівчина, дівчина,
Комарики-дзюбрики, дівчина.
Цвіт-калину ламала,
Цвіт-калину ламала,
Ламала, ламала,
Комарики-дзюбрики, ламала.
Та в пучечки в’язала,
Та в пучечки в’язала,
В’язала, в’язала,
Комарики-дзюбрики, в’язала.
*********

Наші вечорниці вже кінчати час
Кращі побажання ви прийміть від нас
І в вас, і в нас хай буде гаразд
Щоб ви і ми щасливі були.
Прощавайте, друзі, низький вам уклін
Доброго здоров’я зичим вам усім.
І в вас і в нас хай буде гаразд
Щоб ви і ми щасливі були.