Свято української мови "Як парость виноградної лози, плекайте мову"

Про матеріал

Як парость виноградної лози, плекайте мову!»

(свято)

Мета: розкрити дітям багатство і милозвучність української мови; показати коріння та витоки рідного слова за допомогою поетичного слова; викликати у дітей бажання наполегливо опанувати багатства рідної мови; прищеплювати любов до рідного слова, повагу до материнської мови, до України, її мовного багатоголосся.

Хід свята

1.У країно! Тебе з гордістю і теплотою називаємо найріднішим словом - мати. Я пишаюся тобою, захоплююся твоєю могутньою величчю, неозорими полями, зеленими лісами , голубими водами річок і озер. Україно! Я пишаюся твоєю мелодійною мовою!

Пісня «Україна»

2.Яка багата на свята наша планета! Яких тільки свят не відзначає людство! Тож дуже приємно, що не залишилася без уваги і мова.

3.Тут у рідній нашій школі ми зібрались в дружнім колі Рідне слово величати, мові батьківській вінок сплітати.

4. Від діда-прадіда, із глибини віків жива любов ішла у наші душі,

Буяла ніжно в пахощах бузків і надихала нас на дні грядущі.

5. Мово моя! Рідна мово! Диво прекрасне, земне.

В світі квітуй калиново, піснею радуй мене!

6. Надіє зоряна, матусина печаль, мов доля вишита на рушникові,

І перше слово мовить дитинча, і шлях радіє золотій підкові.

7.Проміння райдужне шумує у житах, в краю моїм і сонячно й святково.

Лети в простори, як весняний птах, моя велична Українська Мово.

Пісня «Колискова мамі і землі»

8.А зараз пропонуємо вашій увазі виставу «Пригоди у царстві Помилок»

Дійові особи: Сашко, Оленка, Автор, Мова, 1-а, 2-а, 3-я Помилки, Цар Помилок, Підручник рідної мови.

Автор. Ішов Сашко похмурий з школи. Йому так сумно, як ніколи,

Бо знов в диктанті помилок —як в полі навесні квіток. Сашко зітхнув.

Сашко. Все! З помилками не дружу. Я рідну мову хочу знати і хочу грамотно писати!

Автор. А тут назустріч, де й взялись, помилки квапляться кудись.

1-а Помилка. Привєт, Саньок, ну просто клас! Ти сьодні не забув про нас!

І у диктанті ми твойом гуляли кльово всі гуртом!

2-а Помилка. Друзья твої ми самі вірні, і завтра рівно десь опівдні

Ти маєш в наше Царство допуск.

Приходь до нас, ось тобі пропуск.

Сашко. Е ні, я прямо вам скажу, що більше з вами не дружу

І не піду у ваше Царство, бо помилки - це не багатство.

1-а Помилка. Чи утром встав не с той ноги, так більше з нами не шути!

3-я Помилка. Бо Цар Помилок дуже грізний, він знає чари всякі різні

і зачарує тебе вмить, не треба більше так шутить!

Сашко. Та не шуткую я, ідіть! (Проганяє помилок)

Автор. І хитрі Помилки чимдуж побігли скаржитись Царю ж.

Сашко (бачить Оленку).

О, Оленко, постривай! Підкажи щось, виручай!

Оленка. І тобі, Сашко, привіт!Ти кричиш на цілий світ!

Може, чорт тобі наснивсь?

Автор. І Сашко на вушко тихо розказав про своє лихо.

Оленка. Справді, справа непроста, та часу дарма не гай

Свій підручник діставай. Я тобі допоможу,

Правила всі розкажу. (Сашко заглядає у портфель, шукає).

Сашко. Добре. Де він? Тут же був!

Чи я десь його забув?

Ні, це, мабуть, діють чари,

Помилки Царю ж сказали.

Я ж не зможу правил вчити.

Автор. І заплакав бідний Саша, а Оленка йому й каже.

Оленка. Йдем підручник визволять.

Страшно там його лишать.

Цар нагоди не упустить - помилок туди напустить,

Й наша Мова-чарівниця помилками забрудниться!

(Сашко бачить Мову).

Мова. Так, я Мова-чарівниця, добра фея-мандрівниця.

Бачу вашу я тривогу, треба книжку виручать,

В Царство Помилок рушать.

Сашко. Соромно мені, я винний, обіцяю, що віднині

Буду рідну мову вчити, з помилками не дружити.

Мова. Ось книжки - малі сестриці, мої вірні помічниці.

їх до серця приклади й обіцянку говори.

(Сашко бере книжки, підносить їх до себе)

Сашко. Я Сашко, що вчивсь погано, обіцяю вчитись гарно,

Рідну мову поважати і всі правила вивчати.

(Виходять)

Автор. Вирушили друзі в путь, до Царя Помилок йдуть,

А він теж часу не гає, на гостей давно чекає.

Цар. Я володар помилок, нових я люблю діток,

Хай хоч плачуть дуже гірко -зачарую їх в Помилку.

(До Помилок)

Цей Підручник — мій заручник, одягніть йому наручник!

Почекаємо пока, обміняєм на Сашка.

Підручник. Не радійте, злі Помилки, ще наплачетеся гірко.

Цар. Нас здолати неможливо, проти нас єдина сила -

Треба правила всі знати й грамотно завжди писати

Отож Саша, твій друзяка, нікудишній тут вояка.

( Сашко, Оленка і Мова заходять).

Цар. Ну, привєт, заморські гості, ви прийшли до нас у гості?

Сашко. Ми з метою йшли сюди: книжку визволить з біди!

Й ваше Царство Помилкове гнати далі геть від мови!

Цар. Не дамо ми вам Підручник, він у нас тепер заручник.

Ви давайте в обмін Сашу, ну а ми вам — книжку вашу.

Ці Помилки - подивись -учнями були колись,

А тепер — мої це слуги, їхні знаєте заслуги.

Оленка. Ми врятуємо і їх, вірних Помилок твоїх.

Знов на учнів перетворим, правду, Мово, ми говорим?

Мова. Правду, друзі, починайте, чари з Помилок знімайте!

Оленка. Правил скажемо побільше, щоб Царя прогнать скоріше.

(Починають розказувати правила, а Помилки б цей час крутяться, метушаться, перетворюються на учнів). (Цар тікає)

Оленка. О, гляньте, Помилки від правил школяриками знову стали.

Діти. Спасибі, ви нас врятували і чари злі розчарували.

Тепер ми будем вчитись гарно й не гаять часу в школі марно.

Підручник. Спасибі, друзі дорогі, не кинули мене в біді.

Я завжди буду вам в пригоді і виручу вас при нагоді.

Вивчайте мову свою рідну, нехай вона постійно квітне!

Пісня «Мова барвиста»

9. Вивчайте мову українську.

Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

Прекрасну, милу і чудову,

Як материнську пісню колискову.

10.Любіте нашу рідну мову

Беріть до зброї рине слово.

Ні! Не забули ще слов'яни

Шевченка заклик полум'яний!

11.Бо вона ж така багата, українська мова!

Неповторна і крилата, і така чудова!

12.І цвіте у ній кохання. Рушники з квітками

Мрії наші і бажання, верби над ставками.

13.Найрідніше, сокровенне, найдорожче в світі

І святкове, і буденне, в ній батьки і діти.

14. Не цурайтесь мови, люди, не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово, не буде народу...

Пісня «Рідна мова»

Перегляд файлу

Як парость виноградної лози, плекайте мову!»

                                                  (свято)

Мета: розкрити дітям багатство і милозвучність української мови; показати коріння та витоки рідного слова за допомогою поетичного слова; викликати у дітей бажання наполегливо опанувати багатства рідної мови; прищеплювати любов до рідного слова, повагу до материнської мови, до України, її мовного багатоголосся.

                                      Хід свята               

1.У країно! Тебе з гордістю і теплотою називаємо найріднішим словом -   мати. Я пишаюся тобою, захоплююся твоєю могутньою величчю, неозорими полями, зеленими лісами , голубими водами річок і озер. Україно! Я пишаюся твоєю мелодійною мовою!

                                Пісня «Україна»

2.Яка багата на свята наша планета! Яких тільки свят не відзначає    людство!    Тож дуже приємно, що не залишилася без уваги і мова.

 

3.Тут у рідній нашій школі ми зібрались в дружнім колі Рідне слово величати,        мові батьківській вінок сплітати.

 

  4. Від діда-прадіда, із глибини віків жива любов ішла у наші душі,

     Буяла ніжно в пахощах бузків і надихала нас на дні грядущі.

 

5. Мово моя! Рідна мово! Диво прекрасне, земне.

       В світі квітуй калиново, піснею радуй мене!

 

6. Надіє зоряна, матусина печаль, мов доля вишита на рушникові,

       І перше слово мовить дитинча, і шлях радіє золотій підкові.

 

7.Проміння райдужне шумує у житах, в краю моїм і сонячно й святково.

       Лети в простори, як весняний птах, моя велична Українська Мово.

Пісня «Колискова мамі і землі»

 

     8.А зараз пропонуємо вашій увазі виставу «Пригоди у царстві Помилок»

 

Дійові особи: Сашко, Оленка, Автор, Мова, 1-а, 2-а, 3-я Помилки, Цар          Помилок, Підручник рідної мови.

 

                Автор. Ішов Сашко похмурий з школи. Йому так сумно, як ніколи,

Бо знов в диктанті помилок —як в полі навесні квіток. Сашко зітхнув.

 

   Сашко. Все! З помилками не дружу. Я рідну мову хочу знати і хочу грамотно писати!

 

              Автор. А тут назустріч, де й взялись, помилки квапляться кудись.

 

              1-а Помилка. Привєт, Саньок, ну просто клас! Ти сьодні не забув про нас!

           І у диктанті ми твойом гуляли кльово всі гуртом!

 

              2-а Помилка. Друзья твої ми самі вірні, і завтра рівно десь опівдні

                Ти маєш в наше Царство допуск.

                Приходь до нас, ось тобі пропуск.

 

             Сашко. Е ні, я прямо вам скажу, що більше з вами не дружу

   І не піду у ваше Царство, бо помилки - це не багатство.

 

             1-а Помилка. Чи утром встав не с той ноги, так більше з нами не шути!

 

             3-я Помилка. Бо Цар Помилок дуже грізний, він знає чари всякі різні

                                      і зачарує тебе вмить, не треба більше так шутить!

 

             Сашко. Та не шуткую я, ідіть! (Проганяє помилок)

 

             Автор. І хитрі Помилки чимдуж побігли скаржитись Царю ж.

Сашко (бачить Оленку).

О, Оленко, постривай! Підкажи щось, виручай!

 

            Оленка. І тобі, Сашко, привіт!Ти кричиш на цілий світ!

  Може, чорт тобі наснивсь?

 

           Автор. І Сашко на вушко тихо розказав про своє лихо.

 

            Оленка. Справді, справа непроста, та часу дарма не гай

                         Свій підручник діставай. Я тобі допоможу,

Правила всі розкажу. (Сашко заглядає у портфель, шукає).

 

Сашко. Добре. Де він? Тут же був!

            Чи я десь його забув?

             Ні, це, мабуть, діють чари,

             Помилки Царю ж сказали.

            Я ж не зможу правил вчити.

 

Автор.  І заплакав бідний Саша, а Оленка йому й каже.

 

Оленка. Йдем підручник визволять.

              Страшно там його лишать.

              Цар нагоди не упустить - помилок туди напустить,

              Й  наша Мова-чарівниця помилками забрудниться!

                         (Сашко бачить Мову).

 

Мова. Так, я Мова-чарівниця, добра фея-мандрівниця.

           Бачу вашу я тривогу, треба книжку виручать,

           В Царство Помилок рушать.

 

Сашко. Соромно мені, я винний, обіцяю, що віднині

             Буду рідну мову вчити, з помилками не дружити.

 

Мова. Ось книжки - малі сестриці, мої вірні помічниці.

          їх до серця приклади й обіцянку говори.

                    (Сашко бере книжки, підносить їх до себе)

 

Сашко. Я Сашко, що вчивсь погано, обіцяю вчитись гарно,

             Рідну мову поважати і всі правила вивчати.

                              (Виходять)

 

Автор. Вирушили друзі в путь, до Царя Помилок йдуть,

           А він теж часу не гає, на гостей давно чекає.

 

Цар. Я володар помилок, нових я люблю діток,

        Хай хоч плачуть дуже гірко -зачарую їх в Помилку.

                                  (До Помилок)

        Цей Підручник — мій заручник, одягніть йому наручник!

        Почекаємо пока, обміняєм на Сашка.

 

Підручник. Не радійте, злі Помилки, ще наплачетеся гірко.

 

Цар. Нас здолати неможливо, проти нас єдина сила -

         Треба правила всі знати й грамотно завжди писати

         Отож Саша, твій друзяка, нікудишній тут вояка.

                    ( Сашко, Оленка і Мова заходять).

 

Цар. Ну, привєт, заморські гості, ви прийшли до нас у гості?

 

Сашко. Ми з метою йшли сюди: книжку визволить з біди!

              Й ваше Царство Помилкове гнати далі геть від мови!

 

Цар. Не дамо ми вам Підручник, він у нас тепер заручник.

         Ви давайте в обмін Сашу, ну а ми вам — книжку вашу.

         Ці Помилки - подивись -учнями були колись,

        А тепер — мої це слуги, їхні знаєте заслуги.

Оленка. Ми врятуємо і їх, вірних Помилок твоїх.

               Знов на учнів перетворим, правду, Мово, ми говорим?

 

Мова. Правду, друзі, починайте, чари з Помилок знімайте!

 

Оленка. Правил скажемо побільше, щоб Царя прогнать скоріше.

          (Починають розказувати правила, а Помилки б цей час крутяться, метушаться,               перетворюються на учнів). (Цар тікає)

 

Оленка. О, гляньте, Помилки від правил школяриками знову стали.

 

Діти. Спасибі, ви нас врятували і чари злі розчарували.

Тепер ми будем вчитись гарно й не гаять часу в школі марно.

 

Підручник. Спасибі, друзі дорогі, не кинули мене в біді.

                     Я завжди буду вам в пригоді і виручу вас при нагоді.

                     Вивчайте мову свою рідну, нехай вона постійно квітне!

 

Пісня «Мова барвиста»

9. Вивчайте мову українську.

   Дзвінкоголосу, ніжну, чарівну,

   Прекрасну, милу і чудову,

  Як материнську пісню колискову.

 

10.Любіте нашу рідну мову

Беріть до зброї рине слово.

Ні! Не забули ще слов'яни

Шевченка заклик полум'яний!

 

11.Бо вона ж така багата, українська мова!

Неповторна і крилата, і така чудова!

 

12.І цвіте у ній кохання. Рушники з квітками

Мрії наші і бажання, верби над ставками.

 

13.Найрідніше, сокровенне, найдорожче в світі

І святкове, і буденне, в ній батьки і діти.

 

14. Не цурайтесь мови, люди, не цурайтесь роду.

Як зачахне рідне слово, не буде народу...

Пісня «Рідна мова»

 

 

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 1
Оцінки та відгуки
  1. Гарак Оксана Олексіївна
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
docx
Пов’язані теми
Українська мова, Сценарії
Додано
25 січня 2018
Переглядів
1820
Оцінка розробки
5.0 (1 відгук)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку