Свято: "Вода-найцінніший скарб"

Свято  « Вода-найцінніший скарб»

Мета: Ознайомити  учнів з найбільшим багатством Землі-водою та її значенням для  всього живого, формувати екологічну культуру, розвивати

мовлення та творчі здібності учнів, виховувати любов до природи, бережливе ставлення до води.

   (Звучить  пісня   А. Житкевича «Музика землі»)

Ведуча:      Увага!

Ведучий:   Увага!

Ведуча:      Пані і панове!

Ведучий:    Шановне товариство!

Ведуча:     Сьогодні іскристо панує наснага!

Ведучий:  І щедрість природа дарує всякчас!

 Ведуча:    Ви слухайте!

 Ведучий:  Слухайте!

 Ведуча:   Слухайте нас!

1.Ми  любимо  свій   рідний край.

   Ми  хочемо  дихати чистим  повітрям

   Ми  прагнемо  зберегти  природу   ставків.

  Ми – друзі  твої,  Природо!

2. Людина — не цар, а частина  природи.

  Природа  повітря нам, воду дає.

  І   їжу, й красу — їй  нічого не шкода.

  І  ділиться всім,  що  в  ній доброго є.

3. В гармонії треба з природою жити

  Всім нам, щоб  довкілля  повсюди цвіло.

  А шкоди природі не можна робити,

 Щоб добре і людям, і звірам було.

 4.Земля — це найбільше у Космосі диво!

  Планета красива, жива, чарівна.

  Усі хай живуть на Планеті щасливо,

  Тим більше — Земля для людей всіх одна.

  ( Пісня «Україна – матуся моя» )

 (Вибігають учасники з пустими пляшками, відрами, чашками.)

•                   Горе, горе, БІДА! Пропала вода! До краплі зникла вода!
•                   Немає ні в кого, ніде, ні краплини! Доживаєм останні хвилини!
•                   КА – ТА - СТРО – ФА!!!
•                   Ні в  відрі, ні в крані, ні в криниці не лишилося ні крапельки водиці

           Мабуть наступає кінець світу.Все живе благає: «Пити,пити!»  

Виходить продавець: на грудях висить лоток з парасольками, пляшки з  написом „Жива вода”, „Чисте повітря”.

Продавець. Загрозлива екологічна ситуація сталася в нашому селищі. Повітря і вода забруднені.   Хто хоче вберегти своє життя, купуйте „Чисту воду, „Чисте повітря”.  Вода без ртуті,  свинцю. Люди!  Терміново  купуйте, остання чиста вода в пляшках на Землі. Купуйте парасольки від „масних” і „кислотних” дощів. Тільки в нас цілюще повітря і чиста вода . (Побачив покупців, зрадів.)

Продавець. Купуйте, купуйте „Живу воду”, „Чисте повітря”.

Перший покупець (здивовано до друзів). Що він говорить?! Парасольки від „масних” та „кислотних дощів”, „Чисте повітря”, „Жива вода”?

Продавець. Саме так. Це останні експонати і тільки в мене. Спішіть купити їх.

Другий покупець. Навіщо воно нам потрібне? Це що? Бабусині казки.

Продавець (сумно). Ні, дівчатка, це не бабусині казки. Ще трохи і на Землі не залишиться ні краплини чистої води, а за один продих повітря ми заплатимо життям.

Третій покупець. Ти що, смієшся з нас? Яка брехня!

Перший покупець. Він, мабуть, з глузду з’їхав. „Кислотні дощі”, „Чисте повітря”. Та дихай, скільки хочеш, і води пий, скільки потрібно, – і все безкоштовно.

Другий покупець. Та це шахрай! Що ви не бачите? Ходімо, немає про що з ним розмовляти. На наш вік всього вистачить, а після нас хоч і потоп.

 Продавець. Діти,   невже вам не страшно? Подивіться на небо, яке воно сіре, аж чорне. І хмари пливуть низько, низько над землею.

Дивлюсь я на небо та й думку гадаю,

Що ми після себе на світі лишаєм.

Ліси наші в’януть, нема більше рік,

Пташки покидають край рідний навік.

Нечисте повітря, у ґрунті яди,

І слово „Чорнобиль” страшне назавжди.

І щоби на світі не сталось біди,

Шануймо природу усюди й завжди.

 Чути гуркіт грому. Продавець розкриває парасольку.

Продавець. А ось і дощик.

(   ТАНОК  «Кольоровий  світ») 

5. Як гарно нам на світі жити,

Коли усе навкруг цвіте,

Коли хлюпочуть в воді діти,

Коли із неба дощ іде.

6.Буяють колоски пшениці в полі,

Струмочок в лісі дзвінко б'є.

Ведучий: Та люди так звикли до води, що почали забувати про її цінність. Про те, як важко вона надходить до нашої оселі. Люди забули, що воду треба берегти, своєчасно ремонтувати крани, труби, своєчасно платити за послуги водопроводу. Все це привело до великої біди.

Хлопчик: Я на річку в день похожий

Надивитися не можу

Сонце гріє аж пече

Річка швидко так тече

Бистрі хвилі, як подружки

Мчать униз все дужче й дужче.

(Чується плач)

Хлопчик: Чуєте, хтось  плаче? (всі розступаються, пливе рибка)

Хлопчик: Хто ти?

Рибка: Я – рибка!

Хлопчик: А чого ти плачеш, рибко?

Рибка:  Ой, біда! Люди, що це за вода?

   Невже вам приємно пити

             Хімікати усі в ній

             Дуже важко мені  жити –

             В цій забрудненій воді.

    Люди, трохи совість майте,

    Бідну річечку спасайте!

(Заходить дівчинка в синьому платті, сумно опустила головку)

Хлопчик: Ти ж була колись глибока,

       Швидкоплинна, світлоока.

       Чом ти стала каламутна,

       Чом хлюпочуть хвилі смутно?

Річка. (дівчинка в синьому платтячку)

  Як мені не сумувати?

  Всі отрутохімікати

  Постікали в мою воду,

  Зіпсували чисту вроду.

  Вже течу між болотами,

  Заросла очеретами,

  Зникла риба, навіть раки

  Поховались, небораки. 

Хлопчик:  Щоб до життя повернути річку,

  Трудитись треба всім чимало,

  Не лити бруд їдкий в водичку

  І не кидати, що попало.

  Розчистити дзвінкі джерельця

  Навкруг дерева посадити,

  Прийняти біль річки до серця…

  Тепер вже треба це робити.

( Пісня  «Вода у нас забруднена»  на мелодію пісні «Трава у дома»)

 Ведуча:  Важко  навіть  уявити,  як  би виглядала  наша Земля, якщо б з неї зникла вода. Висохли русла річок, затихли навік джерельця. Зруйнувалися гірські ороди, бо й вони містять велику кількість води. Ні куща, ні квіточки, жодного живого організму на мертвій Землі, безхмарне небо незвичайного кольору.

7.Вода, вода… Без кольору й смаку,

   Й без запаху — прозора рідина,

   А має силу не аби яку,

   Бо всім-усім дає життя вона.

  8.А без води нічого б не росло:

  Ні квіти, ні дерева, ні трава…

  Пташок, тварин, людей би не було.

  Тому вода — усьому голова!

  9.То ж поки є водичка на Землі,

  Озера і джерельця і потічки,

  Моря великі і струмки малі,

  Є океани і дзвінкі річки.

 10.То є й життя, а без води — біда.

 До всіх людей це треба донести.

 Найголовніше на землі — вода!

 То ж воду треба — дуже берегти!

11.Води багато є на цій планеті,

 То ж недарма планета — голуба!

 Це можна бачить, як летиш в ракеті,

 Яка б, здавалось, без води журба?

 12.Води багато в морі, в океані,

 Й ніде не дінеться! Яка ж тоді біда?

 Чого ж річки для нас такі жадані?

  А от тому, що в них питна вода!

  13.Моря та океани всі солоні,

  Водичка непридатна для пиття.

  А з Космосу, усе, як на долоні —

Планета гарна, та складне життя.

14.То ж для життя води не так багато,

 В річках, озерах, в джерельцях вона.

 І поки є вода, для нас це свято,

 А без води історія сумна.

15.Вода потрібна для життя людини

 Людина без води не проживе.

 Вода нам треба кожної хвилини,

 Без неї в світі згине все живе.

16.От подивіться: вранці ви встаєте,

 Вмиваєтесь, ідете в туалет,

 Їсте смачненько, чай солодкий п’єте.

 Вода — рікою… Ось у чім секрет!

Ведучий: Тільки задумайтесь, скільки води ми витрачаємо щодня:

на вмивання — 4 %                      на купання — 30 %

на злив у туалеті — 32 %            на миття посуду — 3 %

на прання — 20 %                         на приготування їжі — 4 %

на прибирання 3 %                       інше — 5 %

17.Водички витрачається багато…

 І так всі люди — воду ллють та ллють…

 Та думати про це сьогодні варто —

 Ресурси водні скоро пропадуть,

18.Як будемо бездумно витрачати

 І без оглядки по землі іти…

 Людей сьогодні на землі багато…

 То як же рівновагу зберегти?

19.Погляньте пильно — поміліли ріки,

 Замулились, травою заросли…

 Не візьмемось, то пропадуть навіки

 Й  забудем  місце, де струмки текли.

20.Про воду вже сьогодні треба дбати,

 Ресурси наші водні берегти.

Щоб краєвиди пречудові мати,

Й здоровими по цій землі іти.

21.На 80 відсотків й ми з водички.

Вона в усьому є на цій землі.

Стоять на варті кожної кринички

Застиглі українські журавлі —

        22.Криниці бережуть у холод й спеку,

Найбільшу цінність в рідному краю.

Та й подорожній бачить їх здалеку,

Щоб спрагу вгамувати міг свою.

(Пісня  «Одна земля» на мелодію пісні « Одна калина»)

23.В нас люди здавна про водичку дбали

І правильно жили на цій землі.

То ж від води вони здоров’я мали,

Оберігали криниці малі.

24.Тепер і ми взялися всі за справу,

           Повернемо джерела до життя.

Роботу ми собі знайшли цікаву 

         Для сьогодення і на майбуття.

         25.Тепер ми знаємо, як воду витрачати,

          Й багатства як примножити свої.

          Й здоровими ресурси водні мати,

          Поля квітучі та ліси, й гаї.

        26.А вода— це справді диво! 

          Як прожити без води?

          З нею ми завжди щасливі,

          З нею в нас нема біди.

        27.Є вода — ростуть рослини:

          Ліс, сади, рясні поля.

          Це чудово для людини

          І радіє вся земля.

       28.Плавають в водичці діти,

          Риби у воді живуть.

          Розцвітають в лузі квіти

          І рясні дощі ідуть.

         ( Пісня «Дощик»)

       29.Життя немає без води,

          І  ми це добре знаємо.

          Пам’ятаймо всюди і завжди:

          ми за воду всі відповідаємо.

        30.Пам*ятайте, люди, назавжди:

          Неможливо  жити без води.

          Це-життя колиска, це-дощі,

 Це-роса і квітка на межі.

          31. Це-тумани,ріки і моря,

 Джерело у спеку, це –життя,

 Це-кришталь озер і джерело,

 Це-хмарки у небі, це –село.

32.Будемо всі воду берегти. Будьмо обережні,

 Щоб життя на Землі зберегти і океани безмежні!

 Вода-це велике диво, вода –це життя ,

 Хай будуть земляни щасливі,

 І в серці звучить завжди пісня!

(Пісня « Я малюю синє небо…»)