Ще з давніх-давен у нашого народу збереглася традиція організовувати вертепи. Колядники ходять від хати і до хати. Вони вінчують, співають колядки і щедрівки, бажають один одному щастя, здоров'я, веселого Різдва.
Колядка: “У Вифлеємі нині новина”
Ведуча: Ми прийшли до вас з вертепом.
З тою колядою, щоб вітати Вас усіх
З ясною звіздою!
Бо народжений Ісус щиро нас вітає,
Щастя й радості для Вас з неба посилає,
Щоб на нашій Україні ниви процвітали,
Щоб у цьому році Ви біди не знали,
Нашу славу українську на весь світ підняли
Ведуча: Тому звичаї свої Ви не забувайте,
Разом з нами до вертепу нині завітайте,
Колядуймо разом всі, як батьки співали,
Щоб традиції свої й внуки пам’ятали!
Колядуймо разом всі, весело співаймо,
І рожденного Ісуса повік прославляймо
Старий пастух: Ну от і день погас. Напаслися ягнята
І відпочинуть ноги пастухові…….
Тепер годинку-другу б переспати,
Щоб завтра цілий день ходити знову.
……Такий пастуший хліб….Отак кочуєм…..
Пастух 1: А хто це у стаєнці в нас ночує?
Старий пастух: То подорожні: Йосиф та Марія
У рідний край вертаються з чужини.
А жінка, я помітив, при надії,
Тож хай спочинуть на м’якому сіні.
Щоб мав я дім закликав би до хати…..
А вже ж не в полі будуть ночувати.
Пастух 1: «Яка темна, страшна і сумна ніч. Здається, ніби ціла
природа дожидає чогось надзвичайного, великого»
Пастух 2: « І мені якось так страшно і сумно. Розкажіть нам, діду,
про того царя, ще не раз Ви нам про нього розповідали»
Старий пастух: «Гей, гей, що то говорити, ще покійний
мій дідусь оповідали, що народиться колись Цар
великий
І між нами буде на Землі, серед простих людей.
Буде він дуже добрий, бо буде Богом у людському
тілі»
Пастух 1: «Ой, коли б скоріше народився той Цар.»
Старий пастух: «Що народиться-це певно, чи скоро народиться не
знаю»
Пастух 2: «А може, справді вже скоро народиться, та чи ми ще його
побачимо?»
Пастух 1: Мені здається, якщо б я діждався того Царя, то віддав би
йому все своє. Співав би йому пісні і пішов би на службу
до нього, може б, мене прийняв
Пастух 2: А я просив би, щоб він прийняв мене пасти його ягнята.
Старий пастух: «Той Цар нікого від себе не відкидає, хто захоче йому
вірно служити.»
«Краще полягаймо, може, у сні побачимо ті щасливі
часи»
«Ой Боже Великий…..!»
Пастух 1: «Чи то горить, чи то вже дніє, сам не знаю. Та, ні то таки
горить. Гей, Миколо, вставай, вставай, дивись горить.»
Пастух 2: «Ох, нещастя, справді горить.
Діду, діду, чи Ви спите? Дивіться горить все кругом, куди
нам іти і що робити нещасним?»
Старий пастух: «Не сплю я, діти, а коли ви поснули, я довго сидів і
дивився, аж бачу з неба на землю огонь великий
а потім чи то птиці співали, чи ангели сам не знаю»
Пастух 2: «Дивіться, дивіться хтось до нас наближається»
Ангел 1: Благословенна будь ота хвилина
Уважні будьте! Радісна новина!
Месія ваш сьогодні народився,
З Марії-Діви нині воплотився.
Ангел 2: Дивіться-он звізда його палає.
Він нас в яскині-яслах дожидає.
Віками ви терпіли злу неволю,
І ось Господь послав вам добру долю.
Ангел 3: Ви віднайдете скоро ключ до щастя.
Радійте! Вам добром за зло воздається.
Отож, мерщій ідіть! Пора рушати
У Вифлеєм! Месію привітати!
Старий пастух: «Тіштеся, діти: небо відкрилось. Ангел з неба звістив
нам велику радість, народився наш Спаситель то
ходімо до Вифлеєму.
Подивимося на те Дитятко Боже.»
Ангел 1: Христос родився нині
на сіні між бидлят
У вбогій цій яскині
Спішим поклін віддать.
Ангел 2: Біжіть вклоніться Пресвятій Дитині!
Біжіть! Вітайте Боже Немовля!
Яке родилось тут….на вашім сіні.
Якого дочекалася земля.
Ангел 3: До вертепу поспішайте,
Сина Божого Витайте.
І всім людям говоріть
Що Ісус прийшов на світ.
Ірод: Стійте! Іменем закону!
Бо тюрма усім до скону!
Хто такі? Чиї будете?
І куди під ніч ідете?
Пастух 1: Люди ми прості і скромні,
Й не бродяги ми бездомні
Пастух 2: Що ж то ми вчинили злого?
Ми ж не кривдили нікого.
Ірод: Де Месія? Мовте скоро!
Він для мене лютий ворог!
Пастух 1: Ми не знаєм, царю милий,
Чом до нього б ми спішили?
Ірод: Лжеш, негідний! Ти, потворо!
Де Месія той, мій ворог?
Пастух 2: Відповісти ми не вмієм,
Де той дивний цар Месія.
Ірод: Ви царю не підкорились
Отже, смерті заслужили.
Появися, смерте мила!
А чи є ще в тебе сила?
Смерть: Є ще сила, о владико!
І вона, повір, велика.
Ірод: Вої вірні, приступайте,
Присуд Ірода сповняйте!
Воїни: Ми готові, царю добрий,
Помсти витязю хоробрий!
Смерть: Досить царю! Не старайся!
Сам на той світ вибирайся
Ірод: Сатано! Тебе гукаю!
Виручай же! Пропадаю!
Сатана: Тут я, царю, біля тебе!
Знаю, в чім твоя проблема
Але пізно! Дай лиш руку!
В пекла тьму! На вічну муку!
Пастух 2: Слава Господу на тому,
Що настав кінець лихому!
Йосиф: «Вітаю тебе, Маріє, і тебе, маленький Ісусе. Приношу Вам
вістку. Стрічав я в місті людей, які розпитували про Месію,
котрий мав би народитися у Вифлеємі, але вигляд у них дуже
ворожний і дуже непривітний.»
Марія: «Нерозумні звірята-кінь і віл впізнали свого пана, а нерозумні
людські серця проганяють тебе, Ісусе, і Ти мусиш у цій шопці
терпіти холод, а колюче сіно коле Твоє тіло.»
Йосиф: «Не журися, Маріє, коли післав Бог свого сина на землю між
люди жити, напевно, й надалі подбає про нього.»
«Чи чуєш, Маріє, далеко десь чути голоси?»
Марія: «Це, Йосифе, ті Пастері співають, котрі при вівцях в полонині
ночують»
Йосиф: «Бачиш, Маріє, вони до нас йдуть.»
Марія: «Як добре, що хоча б бідні пастирі ідуть Ісуса вітати. Не хотіли
багаті впустити нас до своєї, то нехай прийдуть убогі, щоби
першими від Ісуса ласку могли дістати.»
Старий пастух: «Ми убогі Пастері, пасли вівці уночі, північ вже була, як
на небі ясна зоря нам засвітила, потім Ангел прийшов
до нас з неба і сказав, що Ісуса вітати треба. І ми
зараз радо встали, забрали з собою, хто що може, і
прийшли вітати Дитяточко Боже.»
Хлопчик: Хай кожен з нас, що може,
Йому у дар несе
І це дитятко Боже
Віддячить нас за все.
Ось я даю овечку
Найкращу свою….
Селянин: А я з Волини-краю, багатого на хліб,
Там вишні розквітають, росте горох і біб,
Я сніп несу пшениці
Дитині Божій в дар.
Хай нива золотиться,
Хай славиться владар!
Полтавчанка: Сорочку-вишиванку
Несу я в дар йому.
Трудилась я від ранку
Скажу йому —чому...
Бо я люблю вставати
Із сонечком ураз
І шити-вишивати.
Роблю це повсякчас.
Дударик: З Галичини я родом,
І край свій я люблю.
Він в'яже Захід з Сходом.
Зі Львова я іду,
Я в дудочку заграю,
У різьблену дуду...
Дитятко привітаю
Красненько до ладу.
Гуцул: А я затрембітаю
І цим пошлю привіт!
Хай пісня ця лунає
На весь широкий світ.
Хай чують пісню люди
З усіх-усіх усюд...
Трембіта хай розбудить
Увесь хрещений люд.
Хай йдуть усі вітати
Це Божеє дитя,
Щоб щастя міг нам дати
І вільне майбуття...
Йосиф: «Бачиш, Маріє, подбав Бог про нас у тих далеких
Вифлеємських полях, післав нам убогих пастирів, щоби
справили приємність Ісусові поклін свій відали»
Колядник 1: Віншуємо вас Господарі у Різдвяну днину
Хай Господь оберігає всю вашу родину
Нехай ласка й Слово Боже дім не покидає,
Нехай кожен в цьому домі Ісуса вітає!
Колядник 2: Він нас обдарує щедро за правду і віру!
За колядку українську гучну, дружню, щиру
Він живе в кожному серці, кожну душу знає.
Тож нехай весь світ почує: Христос ся рождає!
Колядка: “Хай Ісус мале дитя”