Т.Г.Шевченко – геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні.

Тема: Т.Г.Шевченко – геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні.

Мета: ознайомити дітей з біографією та основними віхами 
в творчості поета, допомогти дітям зрозуміти його життєвий подвиг в умовах підневільного становища нації І половини XІX століття, підкреслити велике значення творчості Шевченка для української  і світової літератур; формувати в учнів почуття гідності та патріотизму.

Обладнання: відеопроектор,

Хід уроку:

І. Організаційний момент.

ІІ. Відеоепіграф до уроку.

Учні переглядають відеоматеріал про Шевченка та формулюють тему уроку.

Учитель на дошці поступово виводить перед учнями картки мету уроку.

На сьогоднішньому уроці ми повинні:

• ознайомитись з біографією та основними віхами в творчості Т.Г.Шевченка;
• зрозуміти  життєвий подвиг поета в умовах підневільного становища нації І половини XІX століття;
•  підкреслити велике значення творчості Шевченка для української  і світової літератур.

ІІІ. Сприйняття нових знань.

1. Випереджальне пошуково – дослідницьке завдання ( 4 підготовлених учня виступають з повідомленням про життєвий та творчий шлях Т.Г.Шевченка, викладаючи на дошці карту життєвого шляху поета під назвою «Доля моя, доля»)  Клас по ходу розповіді складає хронологічну таблицю. Орієнтовний матеріал.  Діти ілюструють свої виступи фото та відеозамальовками.

–         Учень 1

 У селі Моринцях на Київщині в убогій сім’ї Григорія Шевченка 9 березня 1814 року народився хлопчик Тарас, майбутній великий поет. Коли він ще був зовсім малий, батьки його переселились у село Кирилівку ( нині Шевченкове ).

  У тяжких злиднях кріпацького життя минало дитинство Тараса. Хлопець підріс, і батько віддав його в науку до дячка. Коли Тарасові було 9 років, померла його мати.Після батькової смерті почалося поневіряння хлопця по чужих людях. Пробувши короткий час пастухом у дяка Павла, пішов Тарас до дячка Боярського за «школяра – попихача». Довго терпів його приниження хлопець, аби тільки вчитися й малювати. Нарешті хлопець утік від жорстокого вчителя. Пристрасно бажаючи навчитися малювати, він знову шукав вчителів у Лисянці, у Тарасівці та в Хлипнівці. Але й тут на нього чекала невдача.Незабаром Тараса зробили козачком. Та й тут хлопця не покидала пристрасть до малювання: він крадькома змалював олівцем картини, що прикрашали панські покої. Разом із паном Шевченко виїхав до м. Вільно.Весною 1831 року опинився Шевченко у Петербурзі, куди  переїхав його пан. Наступного року, зважаючи на невідступні благання, пан віддав його в науку до «різних живописних справ цехового майстра» Ширяєва, щоб мати свого дворового маляра. Улітку «білими» петербурзькими ночами він став ходити до Літнього саду перемальовувати статуї. В одну з таких ночей 1835 року його зустрів земляк художник Іван Максимович Сошенко, який у цей час закінчував Академію мистецтв. Сошенко помітив у ширяєвського учня справжній художній талант і став йому допомагати. Саме Сошенко знайомить Тараса з О.Венеціановим, Є.Гребінкою, В.Григоровичем, К.Брюлловим,  В. Жуковським. Благородні друзі зацікавилися обдарованим юнаком і вирішили докласти зусиль, щоб визволити його з кріпацтва. Почалися переговори з паном Енегельгардтом.  Він запросив за кріпака 2500 крб. К. Брюллов намалював портрет В. Жуковського, який розіграли в лотерею, а на виручені гроші викупили Шевченка. Це сталося 22 квітня 1838 року. У цей період Тарас Шевченко створив, зокрема, такі картини: «Погруддя жінки»,  «Портрет пана Енгельгардта».

–         Учень 2

   Вийшовши на волю, Шевченко вступив в Академію мистецтв і скоро став улюбленим учнем К. Брюллова. Він навчається не тільки живопису, а й слухає лекції в університеті. У роки навчання в Академії мистецтв Тарас надзвичайно швидко росте і як художник, і як поет. Упродовж 1839 – 1831 рр. він  одержує три срібні медалі за свої художні роботи.  Перші поетичні спроби Шевченка належать ще до часів перебування його в кріпацтві. З цих спроб збереглась і була надрукована одна балада «Причинна». Після викупу Тарас Григорович захоплено віддається поетичній творчості.  1840 року перші його твори вийшли невеличкою книжечкою під назвою «Кобзар» ( у книжці було вміщено 8 творів ). У 1841 році було видано окремою книжечкою поему «Гайдамаки».  У цей же час Т. Шевченко починає писати і російською мовою (поема  «Слепая», драма «Микита Гайдай» ). 1843 року Т.Шевченко поїхав  на Україну, де не був 14 років. Відвідав він рідну Кирилівку, був і в інших місцях на Київщині, Чернігівщині, Полтавщині. Побував поет і в поміщицьких садибах, і в кріпосницьких хатах.          Картини дикої сваволі й знущання панів над кріпаками ще більше розпалили в серці поета ненависть до поміщиків. Важкі враження від подорожі поета на Україну виразно відбились у творах, написаних у той час. На початку 1844 року Т. Шевченко виїжджає з України.Повернувшись до Петербурга, Т.Шевченко продовжує навчання в Академії мистецтв. 1845 року митець закінчив Академію мистецтв і поїхав на Україну для постійної роботи, оселився у Києві. Він став працювати художником у Київській тимчасовій комісії для розбору стародавніх актів і за дорученням цієї комісії їздив по Україні, змальовував пам’ятники старовини. Побував Шевченко на Київщині, на Полтавщині, Чернігівщині, Волині, Поділлі. У той час у Києві гурток української молоді заснував Кирило – Мефодіївське товариство (братство).  У 1846 році, перебуваючи у Києві, Шевченко зблизився з членами цього таємничого політичного товариства і вступив до нього.Весною 1847 року товариство було розгромлено. Царська жандармерія заарештувала членів товариства, і в тому числі й Шевченка, захопивши його на переправі через Дніпро.У цей період Тарас Шевченко створив, зокрема, такі картини: «Катерина»,  «Циганка гадає українській дівчині», «Собор Св. Олександра  в Києві», «Аскольдова могила», перший автопортрет 1840 року, портрет Катерини Кейкаутової.

–          Учень 3

 Заарештованого Т. Шевченка, як і інших учасників товариства, під конвоєм доставили в Петербург і посадили в каземат. Під час арешту в самого поета та інших членів Кирило – Мефодіївського братства знайшли в рукописах його революційні твори «Сон», «Кавказ», «Єретик» та ін.           Жандарми і цар Микола I, який особисто керував слідством у справі кирило-мефодіївців, виділили з-поміж арештованих Шевченка як найбільшого злочинця.  Сидячи у казематі, Т. Шевченко не зрікся революційних поглядів.          Слідство закінчилося швидко. Вирок у справі Шевченка був такого змісту: « Художника Шевченка за складання бунтарських і найвищою мірою зухвалих віршів віддати рядовим в Оренбурзький окремий корпус з правом вислуги, доручивши начальству мати найсуворіший нагляд».  На цьому вироку Микола I дописав власною рукою: «Під найсуворіший нагляд і з забороною писати й малювати».В Оренбурзі, зустрівшись із земляками, Т. Шевченко читає їм свої революційні твори («Сон», «Кавказ»), співає пісні. Через кілька днів поет пішки вирушає в Орську фортецю.Почалося важке життя рядового солдата. Сурова муштра, жорстокі знущання бездушних командирів не зламала його. «Караюсь, мучуся… але не каюсь», – відповідає він тим, хто його засудив.З великою небезпекою для себе Шевченко порушує «височайший указ»  – малює й складає вірші, записуючи їх у невелику книжечку, яку носив завжди при собі «за халявою».Улітку 1848 року Шевченко потрапив до складу експедиції, що мала своїм завданням дослідити Аральське море. Він як художник повинен був змальовувати береги моря. Весною 1850 року за доносом офіцера у нього зробили трус, знайшли зошити з віршами, альбом з  малюнками, цивільний одяг і знову заарештували.Понад півроку просидів Шевченко в тюрмі, після чого його заслали в Новопетровську фортецю на березі Каспійського моря. В останні роки заслання поет знову порушив царський наказ і створив низку повістей російською мовою ( «Художник», «Княгиня», «Музыкант» та ін. ).Лише 1857 року закінчилося заслання Шевченка. 2 серпня він покинув Новопетровську фортецю.Десять років заслання підірвали фізичні сили Шевченка, але не зламали його поглядів.       У цей період Тарас Шевченко створив, зокрема, такі картини: «Пожежа в степу», «Місячна ніч на Кос – Аралі», «Казашка Катя».

–         Учень 4

          Навесні 1857 року поет прибув у Петербург. Тепло й шанобливо зустріли його друзі й численні прихильники. Він зближається з російськими революціонерами–демократами, які об’єднувались навколо журналу «Современник».Навесні 1859 року, одержавши після довгих клопотань дозвіл, Тарас Григорович поїхав на Україну. Відвідав Кирилівку, Моринці,  побачився з родичами.  Їдучи на Україну, поет хотів оселитися тут, писати, працювати. Але царська влада і поміщики не допустили здійснення цих намірів.В останні роки життя Шевченко хотів улаштувати своє особисте життя й одружитися. Але «земляки й землячки»,  за висловом поета, перешкодили цьому.За останні роки життя Тарас Шевченко створив, зокрема, такі картини:  «Свята родина», автопортрет 1860 року, портрети Ликери Полусмакової та Марії Максимович.1860 року Тарас Григорович захворів. Стан його здоров’я швидко гіршав, і 10 березня (26 лютого) 1861 року він помер.Поховали Шевченка спочатку на Смоленському кладовищі в Петербурзі, а в травні того ж 1861 року тіло його перевезли на Україну і, виконуючи його заповіт, поховали на горі під Каневом.          Мертвим повернувся Шевченко на Україну, але й могила його наганяла страх на поміщиків. Серед народу поширювалися легенди, ніби великий поет не вмер, а живий і з’явиться, коли почнеться народне повстання проти поміщиків.Трагічним було життя Шевченка: із 47 років – 24 він провів у кріпацтві, 10 – на засланні, а решту – під наглядом жандармів.

 Карта життєвих доріг Т.Шевченка

1. Метод «Кейс». Яке ж значення має творчість Т.Г.Шевченка ? Відповідь на це питання ми дамо, використовуючи висловлювання про Т.Г.Шевченка.

Вислови учитель виводить на інтерактивну дошку

• «Він вийшов з народу, жив з народом і був з ним міцно і кровно зв’язаний » ( Д.Добролюбов)
• «Він був сином мужика і став володарем у царстві духа » ( І.Франко)
• «Він був з тих митців, які творчістю своєю заповнюють цілу епоху» ( Стоянов, Болгарія)

• «Він поет усього людства» ( Бентлі, Англія)
• «Шевченко – король української поезії» ( Бенедиктсен, Данія)
• «Його життя- це найвища краса»  (Ровіра і Віржіні, Іспанія)
• «Тарас Шевченко не має собі рівних у світовій літературі» ( Курелла, Німеччина)

– Що є свідченням популярності і визнання Тараса Шевченка у всьому світі?

3. Фотоколаж .

– Розгляньте, будь ласка, автопортрети Т.Г.Шевченка, виконані у різний життєвий період. Що вам найперше кинулось у вічі? Що здивувало у цих фото?

– Наскрізно проглядається стан душі великого поета у його погляді і у молодому віці, і вже на схилі літ. Його погляд більше наповнений стражданням ніж радістю, життя сповнене тривоги за долю рідного краю. Всього себе він готовий віддати країні і людям, аби тільки жилося краще.

4. Складання резюме на інтерактивній дошці. Колективне формулювання тез, які діти потім використають під час написання твору. Робота в зошитах.

Учитель ставить проблемне запитання. «Чи можна вважати життя Шевченка подвигом? Чому?»

v Шляхом самоосвіти він став одним із найосвіченіших людей свого часу, людиною енциклопедичних знань.

v Майже все своє свідоме життя прожив за межами рідного краю, був насильно відірваний від народу і залишився вірним сином своєї землі.

v Його переслідували, катували, кинули в нелюдські умови, але він не зрікся своїх поглядів, переконань та ідеалів.

v Писав заборонені твори, у яких нещадно висміював царський режим.

v Завжди турбувався про інших і ні разу не поскаржився на свої злигодні

ІV. Підсумок уроку, рефлексія

–         Чим збагатив вас сьогоднішній урок?

–         За що ви б подякували сьогодні нашим виступаючим?

– Україна… В одному вже тільки слові бринить ціла музика смутку і жалю…. Україна – країна смутку і краси, країна, де найбільше люблять волю і найменша мають її, країна гарячої любові до народу і чорної йому зради. Україна – це тихі води і  ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці, медовії та молочнії ріки… Україна – це марні, обшарпані, голодні люди… Поема жалю і смутку, краси і недолі. Одна з найсмутніших сторінок у цій поемі належить невиданому у всі часи по всьому світі її огненному поетові. Великому борцеві за волю свого краю, свого люду, за безмежно широку волю на всьому світі поневолених народів. Ця сторінка належить Тарасу Шевченку.

V. Домашнє завдання. Дописати хронологічну таблицю, познайомитись з поезіями «До Основ’яненка», «На вічну пам’ять Котляревському», «Думка»