Т. Шевченко. Розповідь про поета. "За сонцем хмаронька пливе", "Садок вишневий коло хати". Картини довколишнього світу, природи у поезіях Тараса Шевченка – художня реальність, ство

Тема уроку: Т. Шевченко. Розповідь про поета. "За сонцем хмаронька пливе", "Садок вишневий коло хати". Картини довколишнього світу, природи у поезіях Тараса Шевченка – художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови (5 клас)

Очікувані результати:

предметні компетентності: учні пригадують відомості про Україну часів Т. Шевченка; розповідають про дитинство поета і його родину;   відтворюють настрої пейзажних поезій; описують власні відчуття, викликані художнім словом; виразно читають поезії; знаходять у них порівняння, персоніфікацію, пояснюють їхню роль;

ключові компетентності: учні створюють презентації про живописні твори-пейзажі Т. Шевченка; зіставляють специфіку розкриття теми в різних видах мистецтва; дискутують щодо проблеми впливу природи на життя людини;

вивчають напам’ять:  «За  сонцем хмаронька  пливе…»,  «Садок вишневий коло хати…»; 

емоційно-ціннісне ставлення: учні розуміють важливості виховання естетичного смаку, усвідомлюють естетичну насолоду від твору

мистецтва, спонукання до оптимістичного, життєствердного погляду на світ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: кольорові смужки, ребуси, портрет письменника, відеоролік, ілюстрації до творів, репродукції картин.

План уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.1. «Кольорова настанова».

1.2. Розгадування ребусів.

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2.1. Слово вчителя.

 2.2. Робота в зошитах.

2.3. Робота з портретом.

III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.

3.1. Перегляд відеороліку про біографію Т. Шевченка.

3.2. Обговорення біографії.

3.2. Первинне сприйняття учнями поезії.

3.3. Словникова робота.

3.4. Бесіда за змістом прочитаного.

3.5.Опрацювання літературознавчих термінів.

3.6. Перегляд художньої творчості Т.Шевченка.

3.7. Вторинне читання твору учнями.

3.8. Первинне сприйняття учнями поезії.

3.9. Бесіда за змістом прочитаного.

3.10. Прийом «Словесний малюнок».

3.11. Вторинне читання твору учнями.

IV. Підсумок уроку.

4.1. Літературний диктант із взаємоперевіркою.

4.2. Усна рефлексія.

V. Домашнє завдання.

                                                   Хід уроку

І. Актуалізація опорних знань учнів.

1.1. «Кольорова настанова».
Мета вправи – з ΄ясувати ступінь емоційної готовності учнів до уроку, зарядити їх позитивним настроєм, передати своє доброзичливе ставлення.
- Перед кожним із вас розкладені кольорові смужки.  Візьміть у руки смужку того кольору,  який вам найбільше до вподоби, з яким хочеться потоваришувати  й  вирушити в мандри.
- Ви підсвідомо вибрали ті кольори, які відповідають вашому настрою. Червоний–піднесеність.
Зелений – спокій.
Жовтий - приємність.
Синій – сум, тривожність.
Білий – складно сказати про настрій.

1.2. Розгадування ребусів.

 Тарас                                              Шевченко

ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів.

2.1. Слово вчителя.

- Сьогодні на уроці ми ознайомимося з таким відомим письменником як Тарас Григорович Шевченко та його ліричними творами "За сонцем хмаронька пливе", "Садок вишневий коло хати".

 2.2. Робота в зошитах.

Учні записують тему уроку до зошита.

2.3. Робота з портретом.

- Хто зображений на портреті?

- Опишіть зовнішність Тараса Шевченка?

- Які в нього очі?

- Що вам відомо про цього письменника?

III. Сприймання та засвоєння нової навчальної інформації.

3.1. Перегляд відеороліку про біографію Т. Шевченка.

3.2. Обговорення біографії.

• Коли народився Т. Шевченко?
•  У якому селі народився?
•  У якому селі минуло дитинство поета?
• Чим захоплювався Тарас у дитинстві?
•  Чи був він допитливим? Доведіть.
•  Чому ім`я Катерина було подвійно дороге поетові?
•  Як звати батьків Тараса?
•  Скільки дітей було у сім`ї Тараса?
•  Де похований Шевченко?
•  Автором якої книги є Т. Шевченко?

3.2. Первинне сприйняття учнями поезії.

1. Читання вчителем вірша на пам'ять Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе».
2. Повторне читання.

3.3. Словникова робота.

Поли – крайні передні частини верхнього одягу;

Пелена – передня частина спідниці; тканина;

Оповиє – обволікає, оповиває;

Того світу – світла.

3.4. Бесіда за змістом прочитаного.

- Які почуття і настрій передає? До яких роздумів спонукає?

- Чи можна поезію «За сонцем хмаронька, пливе...» назвати пейзажною?

- На скільки частин можна умовно поділити вірш?

- Як змінюється у творі кольорова, палітра?

- Які кольори вживає митець для зображення хмари, а які для туману?

- Порівняйте образи хмари і туману. Чи однаковий настрій вони передають? Опишіть ці образи своїми словами.

- За допомогою яких слів передано лагідність у творі?

- Прочитайте, якими словами автор передає повернення до реальності?

- Чи буває в дійсності, щоб хмарка чи туман робили так, як люди?

- Чи відчувається у творі присутність людини і як?

- Які настрої відтворює автор і за допомогою яких засобів?

3.5.Опрацювання літературознавчих термінів.

- Дуже широко у художній творчості використовуються епітети – художні означення.

( Визначення записуємо до словничка і приклади з вірша).

 Червоні поли, синє море, рожева пелена, малая година, хмаронька рожевая, сива тьма, німа тьма.

- Художні означення слід відрізняти від звичайних означень, які вказують на звичайні і звичні явища та прикметники: гарний стіл, синя блузка, сивий чоловік, рожева троянда.

- Часто в художніх творах письменники вдаються до порівнянь.

Порівняння – слово, або вираз, за допомогою якого одні предмети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільності певних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого, подібного до нього.

(Запис до літературного словничка – покриває рожевою пеленою, мов мати дитину, туман, наче ворог, ждеш того світу, мов матері діти)

- Зверніть увагу, що в порівнянні завжди є дві частини, які поєднуються сполучниками: як, мов, ніби, наче, мовби, мовбито, нібито, неначебто.

Якщо є зіставлення, але немає порівняльного сполучника, то це – метафора.

Можна порівняти: тьмою німою оповиє тобі душу – метафора.

Оповиє душу, ніби тьмою німою – порівняння.

3.6. Перегляд художньої творчості Т.Шевченка.

- Ви знаєте, що Т.Шевченко відомий не лише як поет, а й художник. В експедиції на Кос–Аралі він багато малював. Давайте переглянемо деякі його акварелі.

(Картини «Місячна ніч на Кос – Аралі», «Острів Чекан – Арал», «Низький берег острова Ніколая», «На березі Аральського моря»).

- Який настрій, асоціації викликали у вас переглянуті картини?

- Чи можна знайти схожість між переглянутими картинами та поезією «За сонцем хмаронька пливе» між словом і фарбами?

3.7. Вторинне читання твору учнями.

3.8. Первинне сприйняття учнями поезії.

1) Читання вчителем вірша на пам'ять Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати».

2) Прослуховування пісні.

3.9. Бесіда за змістом прочитаного.

- Який настрій викликав у вас цей твір? 

- Яку пору року зображено? 

- Що змальовує Т.Шевченко на лоні виш­невого садка? 

- Чи означає назва «садок» зменшення? 

- Чому цей вірш залічуємо до пейзажної лірики?

- Чи є у творі художні засоби (порівняння, епітети, персоніфікації)?

- Завдяки чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської ро­дини? 

- Чому, на вашу думку, дія відбувається «коло хати»?

- Як поет описує родину? Спираючись на поезію, доведіть, що автор оспівує лад і взаємо­повагу у великій селянській родині. 

- Як ви вважаєте, чому саме «мати хоче на­учати» дочку?

- Які почуття у вас викликає образ матері з цього вірша Т.Шевченка? Опишіть цей уявний образ. 

- Що вам у цьому вірші сподобалося най­більше? Відповідь аргументуйте.

3.10. Прийом «Словесний малюнок».

- Передайте словами картину природи, яку ви уявляєте при читанні вірша Тарас Шевченко «Садок вишневий коло хати».

3.11. Вторинне читання твору учнями.

IV. Підсумок уроку.

4.1. Літературний диктант із взаємоперевіркою.

• Хто ворог моря? Туман.
• Хто закохався у сонце? Хмаронька.
• Кому вода служить ліжком? Сонцю.
• Який садок коло хати? Вишневий
• Яка людина кращий вчитель? Мама.
• Хто не дає поучати? Соловейко.

4.2. Усна рефлексія.

- Закінчіть речення.

На уроці я…

-дізнався…

-зрозумів…

-навчився…

-не вмів, а тепер вмію…

-мені було цікаво…

V. Домашнє завдання.

Вивчити вірші напам’ять. За бажанням виконати словесну ілюстрацію до вірша «За сонцем хмаронька пливе».

ЛІТЕРАТУРА

1. Українська література: підручник для 5 класу загальноосвітн. навч.  закл. /

О. М. Авраменко – К.: Грамота, 2014. – 264 с.

2. Українська література 5–9 класи. Програма для загальноосвітніх

навчальних закладів / під керівництвом Р. В. Мовчан – затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 р.

3.  Пометун О. І. Основи критичного мислення : навчальний посібник  для учнів загальноосвітньої школи. – Тернопіль, 2010

4.  Бєлкін А. С. « Ситуація успіху. Як її створити.» Книга для вчителя.. «Просвіта»,1991. – 176 с.

5.  Півень Л. М. Активізація пізнавальної діяльності школярів шляхом використання інтерактивних методів навчання. – Миколаїв, 2003.

ІНТЕРНЕТ-ПОСИЛАННЯ

1. Біографія Тараса Шевченка:

https://www.youtube.com/watch?v=uJd2ajOPoH8

2. Пісня «Садок вишневий коло хати»:

https://www.youtube.com/watch?v=Ac1Fer0I0RU