Тарас Шевченко "Кавказ"

Тарас Шевченко. «Кавказ» - пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національно-визвольної боротьби. Художні особливості твору, актуальність його. Презентацію підготувалавчитель української мови та літератури Чагівського ліцею Соя Наталія Іванівна

МЕТА: охарактеризувати тему національно-визвольної боротьби у поемі Т. Шевченка «Кавказ»; опрацювати ідейно-художній зміст твору; розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння коментувати фрагменти поеми; виховувати почуття солідарності з іншими народами в їх боротьбі за визволення від гніту, зневажливе ставлення до будь-яких проявів насильства.

«Кавказ» – найкраще свідоцтво минулого, всеобіймаючого, щиролюдського почуття нашого поета. І. Франко

Яків Петрович де Бальмен (16 (28) липня 1813, Линовиця — 14 (26) липня 1845) — український художник-аматор, офіцер, автор кількох рукописних повістей, що за життя не були опубліковані, онук Антона де Бальмена. Народився у Линовиці Пирятинського повіту Полтавської губернії, нині смт Прилуцького району, Чернігівська область, Україна. Закінчив Ніжинську гімназію вищих наук князя Безбородька. Служив в імператорській армії. Бальмен познайомився з Тарасом Шевченком 29 червня 1843 року в маєтку Т. Г. Волховської в селі Мойсівці. Згодом не раз зустрічалися.

Тема: зображення загарбницької політики російського самодержавства, реакційної ролі церкви й прогнилої дворянської моралі.Ідея: заклик до об'єднання зусиль народів для боротьби проти спільного ворога — російського царату; співчуття поневоленим, схвалення патріотичної, мужньої боротьби горців; утвердження безсмертя народу. Основна думка: «Борітеся – поборете!»Жанр: сатирична поема з елементами ліричного. Присвята: «Искреннему моему Якову де Бальмену»«Шевченко з його сонячним темпераментом – це такий вогонь, який кидає свої відблиски на всі народи, що борються за справедливість і красу…»І. Франко

Композиція твору Твір складається з п'яти частин: звернення до Бога, народів Кавказу, до правлячого класу, до Христа, знову до кавказців, до Якова де Бальмена. Цетральним у поемі є монолог загарбника, який подає картину "перевернутого світу", яким намагається спокусити кавказців.https://youtu.be/TGVDIYwcyyc (аудіокнига)

Експозиція: романтичне зображення величі Кавказьких гір; давньогрецький міф про Прометея. Зав’язка: розмірковування автора над стражданнями, приниженням народу від жорстоких утисків катів-гнобителів та засудження бездіяльності, пасивності простого люду в зв’язку з цим. Кульмінація: монолог-звернення колонізатора до горця. Розв’язка: інтимний реквієм по загиблому другові, «доброму», «незабутньому» Якову де Бальмену, який випив з московської чаші московську отруту». Значить, його вбивця — царизм, а не горці.

Образи твору:  ліричний герой — людина, яка бачить облудність царської політики, співчуває й підтримує кавказців, жалкує про невдачу свого народу й вірить у прийдешність кращих часів; російський цар — засердя всього лихого, повний антипод моральності, чесності, шляхом підступу, обману й погроз намагається забрати в кавказців свободу;завойовник-колонізатор – хвалиться своєю «культурою», «французів лає», а насправді показує своє варварство та цинізм, переслідує прогресивні думки, торгує людьми, мов худобою. Прометей — титан, що приніс людям вогонь і за це був покараний "вічним повторенням" — щодня орел розбиває йому груди, а за ніч все заростає.

Символічні образи: Прометей - символ нескореності, розп'ятий за бунт, за любов до людей; Орел - символ російського самодержавства, що веде загарбницьку війну (додаткове значення: двоголовий орел – герб царської росії).Ісус Христос - символ терпіння, розп'ятий за любов до людей; Кавказ - символ свободи; чурек - хліб і сакля – хата - символи свого, незалежності.

Художні особливості твору

Робота з текстом. Твір починається прологом, в якому автор згадує легенду про Прометея. Прокоментуйте. За горами гори, хмарою повиті,Засіяні горем, кровію политі. Споконвіку Прометея. Там орел карає,Що день божий довбе ребра. Й серце розбиває. Розбиває, та не вип'єЖивущої крові, —Воно знову оживаєІ сміється знову. Не вмирає душа наша,Не вмирає воля.І неситий не виоре. На дні моря поле. Не скує душі живоїІ слова живого. Не понесе слави бога,Великого бога.

Знайдіть уривок – звернення до Бога та волі, проаналізуйте. Не нам на прю з тобою стати!Не нам діла твої судить!Нам тільки плакать, плакать, плакатьІ хліб насущний замісить. Кривавим потом і сльозами. Кати знущаються над нами,А правда наша п'яна спить. Коли вона прокинеться —Коли одпочити. Ляжеш, боже, утомлений —І нам даси жити!Ми віруєм твоїй силіІ духу живому. Встане правда! Встане воля!І тобі одному. Помоляться всі язики. Вовіки і віки. А поки що течуть ріки,Кривавії ріки!

В поемі немає поетичних описів Кавказу, крім початкових рядків поеми: «За горами гори хмарою повиті». В уяві поета Кавказькі гори «засіяні горем, кровію политі». Ці рядки перегукуються з епіграфом до поеми, взятим з Біблії (Книга пророка Ієремії): «Кто даст главе моей воду, и очесем моим источник слез, И плачуся и день и нощь о побиенных…»Зачитайте уривок. До кого звертається автор? Прокоментуйте. Від слів. Чурек і сакля — все твоє;Воно не прошене, не дане,Ніхто й не возьме за своє,Не поведе тебе в кайданах. А в нас!..…До слів. Ми не гішпани! Крий нас, боже,Щоб крадене перекупать,Як ті жиди. Ми по закону!..

Робота з текстом Звернення до горців і віра в їх перемогу:І вам слава, сині гори,Кригою окуті!І вам, лицарі великі,Богом не забуті. Борітеся — поборете!Вам бог помагає!За вас правда, за вас славаІ воля святая!Пророче звучать слова великого Кобзаря, адресовані всім народам, які борються за незалежність: «Борітеся — поборете!» Адже у всіх поневолених народів царської Росії доля схожа, вони позбавлені права вільно розвиватися, говорити рідною мовою:«Од молдаванина до фіна. На всіх язиках все мовчить,Бо благоденствує!»

Робота з текстом. Зачитайте уривок, прокоментуйте. За кого ж ти розіп'явся,Христе, сине божий —За нас добрих, чи за словоІстини... Чи, може,Щоб ми з тебе насміялись —Воно ж так і сталось.

Робота з текстом Зачитайте звернення автора до Якова де Бальмена. Прокоментуйте.І тебе загнали, мій друже єдиний,Мій Якове добрий! Не за Україну,А за її ката довелось пролить. Кров добру, не чорну. Довелось запить. З московської чаші московську отруту!О друже мій добрий! друже незабутий!Живою душею в Украйні витай;Літай з козаками понад берегами,Розриті могили в степу назирай. Заплач з козаками дрібними сльозамиІ мене з неволі в степу виглядай.

Отже, поема «Кавказ» викриває моральний занепад правлячих кіл царської Росії, які відступилися від людських і Божих заповідей, запроваджуючи політику тиранії, ненависті до людей, лицемірства та жадоби до наживи. Шевченко виступає проти зловживання релігією з політичною метою, він проти релігійних війн, проти кровопролиття. Поет вважає, що « віра, дійсна віра вимагає встановлення безпосереднього зв’язку, безпосереднього відношення між Богом і людьми»?: Ми віруєм твоїй силіІ слову живому:встане правда, встане воля.І тобі одномупоклоняться всі язики.вовіки і віки.

Поет викриває гнобительську суть поміщицько-самодержавного ладу. Царську Росію поет змалював як велику тюрму народів: «А тюрм, а люду!.. Що й лічить!». Провідниками цієї політики є царська влада, поміщики і духовенство. Панів-лібералів, які вважали себе народолюбцями, бо називали трудящих братами. За їхні брехливі запевнення в любові до народу Т. Шевченко характеризує їх як «суєсловів, лицемірів». Він з обуренням говорить: Ви любите на братові / Шкуру, а не душу! Православну церкву, яка була опорою кріпосницьких порядків і розсадником темряви, виправдовувала грабіжницькі дії царизму та поміщиків: В нас дери, / Дери та дай, / І просто в рай, / Хоч і рідню всю забери!

1. Закріплення вивченого. Визначити художні засоби в уривках поеми (письмово)1. «..гори…засіяні горем, кровію политі..» - ...2. «Воно (серце) знову оживає і сміється знову» - ...3. «А сльоз, а крові? Напоїть. Всіх імператорів би стало..» -...4. «За кого ж Ти розіп’явся,Христе, Сине Божий?»- ....3. Виконати тестhttps://naurok.com.ua/test/t-g-shevchenko-kavkaz-38883.html 2. Дайте відповіді на питання: (усно) -Кому присвячена поема? -Які історичні події покладені в основу твору? -Через що Т. Шевченко вважає винним у смерті друга самодержавство? - Яка основна думка твору?

Сьогодні поема «Кавказ» продовжує залишатися актуальною. Російська імперія вчергове довела свою хижацьку жорстоку суть. Тільки об’єднавшись, спільними зусиллями можна перемогти ненаситного ворога і дати можливість вільним народам розвиватися.

Використані джерела:https://onlyart.org.ua/analiz-virsha/analiz-virsha-tarasa-shevchenka-kavkaz/ https://navsi200.com/literaturne/kavkaz/ https://www.ukrlib.com.ua/review/printit.php?tid=18117https://ukrclassic.com.ua/katalog/sh/shevchenko-taras/3344-analiz-kavkaz-shevchenko https://dovidka.biz.ua/kavkaz-shevchenko-analizhttps://znanija.com/task/43987466https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%B5 https://naurok.com.ua/test/t-g-shevchenko-kavkaz-38883.html