Урок «ЧОРНА РАДА» – ПЕРШИЙ УКРАЇНОМОВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН-ХРОНІКА. ПОХОДЖЕННЯ ЙОГО НАЗВИ. ІСТОРИЧНА ОСНОВА Й АВТОРСЬКА УЯВА, РОМАНТИЧНІСТЬ СТИЛЮ. ДИНАМІЧНИЙ ІНТРИГУЮЧИЙ СЮЖЕТ

Про матеріал
Конспект уроку з української літератури на тему «ЧОРНА РАДА» – ПЕРШИЙ УКРАЇНОМОВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН-ХРОНІКА. ПОХОДЖЕННЯ ЙОГО НАЗВИ.ІСТОРИЧНА ОСНОВА Й АВТОРСЬКА УЯВА, РОМАНТИЧНІСТЬ СТИЛЮ. ДИНАМІЧНИЙ ІНТРИГУЮЧИЙ СЮЖЕТ
Перегляд файлу

Тема: «ЧОРНА РАДА» – ПЕРШИЙ УКРАЇНОМОВНИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН-ХРОНІКА.
ПОХОДЖЕННЯ ЙОГО НАЗВИ.

ІСТОРИЧНА ОСНОВА Й АВТОРСЬКА УЯВА, РОМАНТИЧНІСТЬ СТИЛЮ.

ДИНАМІЧНИЙ ІНТРИГУЮЧИЙ СЮЖЕТ

 

bd0489cbeae936e8615109d83449737b

 

Мета: ознайомити учнів з історією створення роману, знайти та показати основний конфлікт у ньому, пояснити історичний колорит; розвити в учнів навички розрізняти роман, історичний роман, роман-хронiку, історичну правду i художній вимисел; закріпити вміння аналізувати історичні факти, обґрунтовувати власні висновки; плекати та підтримувати пізнавальний інтерес до історичного минулого.

Обладнання: портрет П. Кулiша, виставка ілюстрацій створених за допомогою ШІ, мультимедiйна презентація, фільм «Чорна рада».

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.


ПЕРЕБІГ УРОКУ

ЕМОЦІЙНЕ НАЛАШТУВАННЯ

Вправа «БАНКА ПОЗИТИВУ»

Запишіть на стікері й покладіть у банку позитивне слово, яке починається на першу літеру вашого імені.

I. Органiзацiйний момент.

II. Актуалiзацiя опорних знань.

Заповнення інтерактивного плакату про життя і творчість письменника або сторінки у ФБ.

ce48dfdb37fedb1dee6604b09bb26705

 

2a5736f5db5578e5c8240406f3c7b8fd

 

ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ

337403779_1390185688471341_3185070962217508137_n

338443873_2162788410777445_2759294648673603883_n


III. Повідомлення теми й мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

«Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий,

за твої подарунки і особливо – за «Чорну раду»,

я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз

і все-таки не скажу більше нічого, як спасибі...»

Тарас Шевченко

 

50787b685c0b864625b7863614aeed20Щасливі ми, що живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки. Любов до нашої України починається з любові до маленької Батьківщини, де розташовані рідні домівки, міста і села, де кожна стежинка – це стежинка дитинства, його веселих пригод та колоритних місцевостей рідного краю.

Із чого і де починається для кожного Батьківщина?

А що для вас Україна? Які асоціації можна дібрати до слова Україна? Які почуття у вас виникають коли ви чуєте слово Україна?

Створіть асоціативний кущ та зачитайте.

 

IV. Опрацювання навчального матеріалу.

1. Теорія літератури.

За жанром «Чорна рада» – історичний роман, роман-хроніка.

Історичний роман – роман, у якому відтворюються події минулих часів, розповідається про життя видатних діячів.

Роман-хроніка – це такий прозовий твір, у якому розкривається послідовна історія певних суспільних або родинних подій за тривалий проміжок часу.

ІСТОРИЧНИЙ СЛОВНИЧОК

Доба Руїни

 з часу зречення гетьманства Ю. Хмельницьким 1663 р. до 1687 р., коли гетьманом був обраний І. Мазепа.

Географічно-державний стан України

 поділ на Лівобережну (під владою Москви) та Правобережну (під владою Польщі).

Чорна Рада

 козацька рада з участю «черні» – простих селян та міщан. Ради, що носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана.

2. Робота над твором «ЧОРНА РАДА»

Перегляд Буктрейлера. Історія написання роману.

П. Куліш працював над романом упродовж 14 років. Твір побачив світ у 1857 року. «Чорну раду» Куліш планував випустити з ілюстраціями. Він сам зробив ескізи, а також залучив до створення малюнків Сергія де Бальмена (художника-аматора, рідного брата Шевченкового друга Якова де Бальмена). Пропонував також зробити малюнки й Шевченкові, однак той відмовився. Декілька Кулішевих ескізів до роману збереглися донині.

Історичною основою роману «Чорна рада» стали події 1663 р. – власне, «чорна рада» як козацьке зібрання, що відбулося в Ніжині.

 

338692842_192055446886218_399207575469019319_n

 

338673545_124275917203083_8284364122761529669_n

 

338672753_614545973437745_4338699594980341156_n (2)

 

Деякі претенденти на булаву не зважали на долю України та її народу, а про думали лише про власну вигоду. Вони зверталися за допомогою то до польської шляхти, то до турків, татар, то до Москви. Україна була розколота. На Правобережжі правив польсько-шляхетський ставленик Павло Тетеря.

338567277_875560630197952_3052556240576101451_n

 

На Лівобережжі України точилася запекла боротьба між кількома претендентами на гетьманування, серед них переяславський полковник Яким Сомко, обраний на старшинській раді в Козельці наказним гетьманом, хоч російський цар і не затвердив його, та кошовий отаман Запорозької Січі Іван Брюховецький.

338782694_168938359358472_5467552066051982822_n

 

27–28 червня 1663 року у Ніжині відбулася «чорна рада», за підсумками якої гетьманом було обрано Брюховецького, а Сомка скарано на горло.

Так виглядала книга 1857 року

337461001_2559952764160640_9154000101832847521_n

 «Спасибі тобі, Богу милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо – за «Чорну раду». Я вже її двічі перечитав, прочитаю і в третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі… Добре, дуже добре ти зробив, що надрукував «Чорну раду» по-нашому…»

(З листа Т. Шевченка до П. Куліша)


АНАЛІЗ ТВОРУ (ПАСПОРТ) «ЧОРНА РАДА» П. КУЛІША

 

Підзаголовок: Хроніка 1663 року.

Автор: П. Куліш.

Рік: 1857.

Літературний рід: епос.

Літературна течія: романтизм.

Жанр: історичний роман, роман-хроніка.

Тема: розповідь про Чорну раду, що відбулася в Ніжині в 1663 році.

Ідея: заклик до єднання, цілісності України; утвердження думки, що тільки свідома українська інтелігенція має бути панівним класом суспільства.

У романі зображено історичні події Доби Руїни. Переяславська угода 1654 р. – та історична подія, яка стала темою роману.

Джерела роману: «История Малороссии» М. Маркевича, «История Малой России» Д. Бантиш-Каменського, літопис Самовидця. В основу твору покладено історичні події, описуються в ньому роки, коли Правобережна Україна відійшла від Польщі. На гетьманську булаву в той час претендувало кілька осіб, боротьба не була справедливою.

Сюжетні лінії: соціальна і любовна.

Відхилення від історичних фактів: опис подорожі полковника Шрама, його перебування на хуторі Хмарище, зустріч його сина Петра з Лесею, двобій Петра з Кирилом Туром, переживання Лесі через коханого. Проблематика «Чорна Рада». Історична доля України. Взаємини між панством та біднотою. Стосунки між Україною та Росією. Вірність обов’язку, козацька честь. Місце Запорозької Січі в історії України. Любов і ненависть. Вірність і зрада. Батьки і діти.

Історична постать і сучасність: цінність людського життя «Усякому єсть своя кара і награда од бога». Письменник акцентує увагу на суперечностях між простими козаками і старшиною, між міщанами і шляхтичами, між городовими козаками і запорожцями. Визначальним сюжетним «полігоном» для характерологічного увиразнення героїв є дорога, у яку вирушає козак Шрам зі своїм сином Петром, прямуючи з Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. На цій дорозі вони зустрічають різних за соціальним статусом і політичними поглядами людей. 

Головні герої: Яким Сомко – наказний гетьман Лівобережжя, переяслав­ський полковник, Павло Тетеря – правобережний гетьман Васюта Золотаренко – ніжинський полковник, Іван Брюховецький – кошовий – гетьман Запо­розької Січі московський князь Гагін, Кирило Тур – запорозький козак, курінний отаман (НЕ є історичною особою); полковник і панотець Шрам (справжнє прізвище Чепурний). Шрам є узагальненням характеру запорожців-старшин, їхніх звичаїв і патріотизму. Петро Шраменко – його син; Михайло Черевань – колишній козак, господар хутора, Меланія дружина Михайла Череваня і дочка Леся, Божий Чоловік, Матвій Гвинтовка, Вуяхевич.

Сюжет: приїзд батька й сина Шрамів на хутір Хмарище до Череваня; знайомство Петра Шрама з родиною Череванів; спілкування з Божим Чоловіком; бажання Шрама заручити Петра й Лесю; Шрами й Черевані в Києві, розмова з незадоволеними міщанами; знайомство Лесі з Кирилом Туром; зустріч Череваня й Шрама з Якимом Сомком у Києво-Печерській лаврі; вечеря Сомка, Шрама, Череваня, Тура й Лесі в Києві, натяк Тура на викрадення Лесі; нічне викрадення Лесі, двобій Кирила Тура з Петром Шраменком; гостини Шрама на хуторі в Гвинтовки, недалеко від Ніжина; зустріч Петра Шрамен-ка з Кирилом Туром, сніданок у нього вдома; покарання біля стовпа Кирила Тура в урочищі Романовський Кут, повернення Кирила й Петра додому; перипетії в Ніжині; Чорна рада в Ніжині; обурення обдуреної черні, розчарування її в Брюховецькому; пропозиція Тура по­рятувати ціною свого життя Сомка (у в’язниці) й відмова останнього; засудження Тетерею на смерть старого Шрама («як бунтівника»); одруження Петра ІІІраменка й Лесі.

Яких героїв зібрав Пантелеймон Куліш у своєму романі?


Персонажі роману:

Чи співпадають ваші погляди із героями, що створив ШІ?

0bfabae7943c07e85a589493eafb027f

96e0ed503bd1cca5bcbd5b384b83ba2c

ПЕТРО

 

Безымянный

КИРИЛО ТУР


e432d4f667bff1780e0463e9230a2244

Сомко

ЛЕСЯ

ЯКИМ СОМКО

 

d06cd795870d0abf8bc2df9ad9fc2bcb

888b2be3d889828e4d463172a0766ea7

ПОЛКОВНИК ШРАМ

ЧЕРЕВАНЬ

 

8d8775955b97e28cc741a098ff297ccf

ПЕТРО ШРАМЕНКО І ЛЕСЯ ЧЕРЕВАНЬ


 

Оголошення результатів навчальної діяльності учнів.

Заповни таблицю.

ЗНАЮ

ХОЧУ ДІЗНАТИСЯ

ДІЗНАВСЯ

___________________
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________

___________________
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________
___________________

____________________
____________________
____________________
____________________
____________________
____________________
____________________

 

docx
Додав(-ла)
Бондар Людмила
Додано
28 лютого
Переглядів
1161
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку