"Катерина" Т.Шевченко. Урок української літератури

Тема уроку:

«Тема материнства в творчості Тараса Шевчанка. «Катерина»

Мета:

- опрацювати  поему Шевченка „Катерина”, в якій піднято проблеми покриток і материнства,

- показати трагізм долі покритки у 19 сторіччі. Засобом виразного читання справити потужне емоційно-естетичне враження,

- допомогти осмислити й чуттєво осягнути такі поняття, як дівоча честь, відповідальність за материнство і батьківство, застерегти учнів від повторення аналогічних помилок,

- виховати естетичні почуття, прищепити любов до матері, повагу до жінки, шанобливе ставлення до коханої,

- закріпити вивчене про образ-персонаж у ліро-епічному творі.

Обладнання: презентації, технічне обладнання, текст поеми

ХІД УРОКУ 

Слово вчителя:

Тарас Шевчнко... Незбагненний і глибокий... Неповторний і сучасний... Кріпак, що став велетнем думки народної, генієм слова українського, Пророком землі нашої... В «Гайдамаках»  він розкрив тему гніву народного, тему звитяжного минулого. В романтичній  «Тополі» розкриває тему кохання, що силою обставин приречене на загибель. В сатиричній комедії «Сон» провідною є тема життя народу в кріпосницькій Росії, пекло на селі і рай у царських палатах. Якої ж  теми ми торкнемось сьогодні? На це запитання ви дасте відповідь після перегляду фільму.

Фільм-презентація «Мадонна»

Так над якою темою ми будемо працювати сьогодні на уроці?

Оголошення теми та мети уроку.

АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
Тема материнства... Немає, мабуть, письменника або поета, який би не звертався до теми матері...  Це доля Матерів — у важких муках народити дитину, вигодувати, а потім послати в життя, до людей, відірвавши її від себе. Вічна краса Материнства — краса народження і продовження життя, краса жертовної материнської любові.  Поети та письменники, художники й музиканти усіх часів і народів зверталися до теми материнства.

СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Сьогодні почнемо знайомство з відомою поемою Шевченка «Катерина». Вона була написана у Петербурзі в 1838 році, коли він уже був на волі, навчався в Академії мистецтв. Поема має присвяту «Василию Андреевичу Жуковскому на память 22 апреля 1838 года».

 На допиті в ІІІ відділі поет сказав: "Первое мое стихотворение под названием "Катерина" посвящено Жуковскому, которое возбудило энтузиазм в малороссиянах, и я стал продолжать писать стихи, не оставляя живописи". І. Франко, писав з приводу цієї поеми, що Шевченко «лишив нам такий високий пам'ятник своєї мислі свого слова, лишив нам такий ясний та пориваючий ідеал жінки і громадянки, якого не писав ні один інший поет у світі і котрого по ширині та висоті основної думки й перевищити неможливо...» Він зображував земних Мадонн — українських жінок-матерів.

Образ жінки, що тримає на руках і дитину, завжди хвилював Шевченка. Він був переконаний, що

У нашім раї на землі

Нічого кращого немає,

Як тая мати молодая

З своїм дитяточком малим.

Так, для Шевченка було великим щастям бачити матір щасливою.

І досі сниться: вийшла з хати

Веселая, сміючись, мати,

Цілує діда і дитя,

Аж тричі весело цілує,

Прийма на руки, і годує,

І спать несе.

Ось він — момент людського щастя.

Але Шевченко мало показував нам щасливих Мадонн. Значно частіше йому доводилось писати про матерів скривджених, ошуканих, глибоко нещасних. Шевченко, як ніхто, розумів красу материнства. І тому йому було нестерпно, коли бачив скривджену матір. Перечитайте такі поеми, як «Сова», «Відьма», і ви відчуєте, як він глибоко переймався материнським горем.

Повторимо відомості з теорії літератури:

Поема – ліро-епічний твір, у якому зображені значні події й яскраві характери, а розповідь про героїв супроводжується розкриттям авторських переживань та роздумів.

Романтизм – художній метод у літературі і  мистецтві, коли не задовольняючій митця дійсності протиставляються картини життя бажаного, витвореного мрією, піднесеного над дійсністю.

Реалізм – художній метод, який вимагає правдивого і всебічного відображення дійсності.

Ліричний відступ —  авторський відступ від розгортання подій, картин та образів, у якому письменник безпосередньо від себе висловлює почуття і настрої у зв’язку з долею героїв, виявляє своє ставлення до них.

Публіцистичний відступ – авторський відступ від розгортання подій, у якому письменник висловлює ставлення до суспільних проблем (застереження  дівчатам).

Символ – один з поетичних тропів: умовне позначення  якогось явища чи поняття іншим на основі подібності з метою стисло і яскраво передати певну ідею.

Літературний рід: ліро-епос

Жанр: реалістична соціально-побутова поема

Провідна думка: зображення трагедії жінки-покритки та дитини-безбатченка, зумовленої кріпосницьким суспільним ладом

Композиція: 5 розділів:

-звернення до дівчат-селянок;

-народження нешлюбного сина;

-прощання з батьками;

-поневіряння Катерини на чужині;

-зустріч із спокусником-офіцером і смерть Катерини

Композиція:

Експозиція: пролог-звернення поета, в якому він застерігає дівчат не кохатися із москалями; кохання і розлучення Катерини з офіцером.

Зав’язка: Катерина за наказом батьків іде з рідної домівки.

Кульмінація: героїня зустрічається з москалем; вона накладає на себе руки.

Розв’язка: епілог — доля Івася-байстря, його випадкова зустріч з «батьком».

Проблематика:

-любов і страждання;

-батьки і діти;

-моральні закони тогочасного суспільства, їх порушення;

-честь і безвідповідальність;

-крах ілюзій

Діалог  вчителя з класом за планом.

1.Тема ошуканої дівчини широко розроблялася  у світовій літературі впродовж багатьох століть. Яка реакція на позашлюбну дитину була в 19 ст. ?А в нашому суспільстві?

2. Поема «Катерина» — схвильована розповідь про трагічну долю матері-покритки й дитини-безбатченка в тогочасному суспільстві.
Відтворіть  життєву історію Катерини.
3. Народження позашлюбної дитини штовхає батьків на жорсто­кий крок: вони виганяють дочку з дому.

Чому вони зважились на такий крок? Невже вони не любили свою дочку?
4. Катерина вирушає в тяжкі мандри з малим сином на руках. На що вона сподівається? Що сказала їй мати в дорогу?
5. На Катерину чекали тяжкі поневіряння в дорозі.

Що їй довелося витримати?

6. Але, зрештою, вона не витримала. Що стало останнью краплею розпачу?

7. Загибель Катерини і гірка доля малого Івася.

Який шлях обрала собі Катерина?

На який шлях приречена її дитина?

Хто винен у цьому?

8. Але поет не засуджує свою героїню. Доведіть це рядками тексту.

9. Чи маємо ми право засуджувати героїню? А на що ми маємо право?

Вчителем читається вірш Ганни Чубач

 «Жінка»

Нехай мені доля вготовила муки.
Не камінь на плечі, а цілий обвал.
Я буду до щастя простягувать руки,
Я буду молитись на свій ідеал.
Нехай моя доля знедолена плаче,
Карає і мучить нестерпним життям,
Я – все-таки сильна, я щось таки значу,
Я світ цей дивую красивим дитям.
Накотяться біди – повинна здолати,
Підкориться туга- повинна змовчать
Немеркнуче світло: я – жінка, я – мати,
Запалена Богом остання свіча.
І хто мене кине – покинутий буде.
І хто словом осудить – осудиться сам.
Земна і небесна – такою прибуду!
Такою достанусь грядущим вікам.

З малярського доробку Кобзаря картина „Катерина” у народі знана чи не найбільше.

Назва картини „Катерина” походить від однойменної поеми, написаної Шевченком чотирма роками раніше. Про те, що картина створена за мотивами поетичного твору, писав сам автор у листі до Г.Тарновського. очевидно, повернутися до теми покритки Шевченка спонукало те, що в 1842 році він став свідком ситуації, яка повторювала ситуацію, уже витворену уявою поета: мічман зваблює дівчину і від’їжджає, залишаючи її вагітною.

О.Сидоров, наприклад, написав: „Його живописна „Катерина” - дівчина, до якої наближається материнство, - справді гарна, а рисунок її ніг, на що варто звернути увагу, - майже точно копіює ноги „Сікстинської Мадонни” Рафаеля, з якою Шевченко, звісно, був знайомий завдяки численним гравюрам”.

По-справжньому збагнути художній геній одного з найвидатніших митців Відродження, проникнути у секрети його творчості, допоміг його учитель – Карл Брюллов.

Та це й природно, адже Брюллов дно, сам був зачудований величною красою творів Рафаеля. Вперше вони вразили його в Дрездені, знову й знов він захоплено споглядав їх у Римі; і не тільки споглядав, а й мислив, жив ними, бо пензель Брюллова-копіїста давав Рафаелевим картинам та фрескам нове життя. Звісно, йому було що розповісти своєму перейнятливому учневі. Гадаємо, що Шевченко знав думки Брюллова і щодо «Сікстинської мадонни»: Рафаелева мадонна, на яку чим більше дивишся, тим більше відчуваєш незбагненність цієї краси: кожна лінія зважена, сповнена виразності; грація поєднана із самим строгим стилем.

Звеличення материнства, притаманне обом митцям, мало й суто особистий аспект: Рафаель, як Шевченко, був раннього віку сиротою без матері. Можливо, що спомин про власних матерів спонукали художника і поета Шевченка поставити людське материнство на п’єдестал святості.

Хочу звернути вашу увагу на роль  художньої деталі (листочки дуба біля ніг Катерини, житні колоски).

Дуб ще з праслов'янських часів вважався символом чоловічої сили, енергії, що підтверджують вишивки на чоловічих весільних сорочках. Покровителем цього дерева був бог блискавки і грому Перун, якого дуже шанували наші предки. Саме до нього зверталися перед важливими родовими чи племінними справами язичники-чоловіки, просячи укріпити їх волю, тіло, дух, тому виникли такі порівняння: міцний як дуб, непохитний як дуб, твердий як дуб. Що ж до зламаного дубового гілля, то це може бути натяком на зневагу до хлопця, який в даному випадку на краще і не заслуговує, з іншого боку — понівечена народна мораль, традиція, своєрідне порушення національного табу. Прямим підтвердженням сказаному є житнє колосся — символ сімейного щастя, благополуччя, яким мати і батько завжди благословляли молодят, коли ті йшли під вінець.

А ще ми бачимо  кургани на картині Шевченка.

Шевченко добре знався на усній народній творчості, українській обрядовості, тому таке трактування може мати реальне підґрунтя.

Щодо курганів, то цей образ-символ дуже поширений у поезії Шевченка, варто згадати «Розриту могилу», «Темний льох» тощо. Автор однозначно подає кургани (могили) як уособлення патріархальної традиції, яку потрібно свято плекати і передавати нащадкам. Напрошується така паралель: нехтування дівочою цнотою — зневажання родинних звичаїв — руйнування вікової культури – знищення традиції – крах нації. Кургани – мовчазні свідки подій, що змальовані в поемі, вони – символ докору як москалеві, так і Катерині.

5. Підсумок уроку

Ця поема є безсмертною.  Беззаперечо. Адже до неї звертаються і нині, з висоти ХХІ атомного століття... Звертаються відомі поети, і ті,  хто тільки пробує себе у поезії.

Учні читають вірші.

«Катерина»

 Кисельов Леонід

Доки буде жити Україна

В теплім хлібі, в барвних снах дітей —

 Йтиме білим полем Катерина

З немовлям, притнутим до грудей.

Освятивши невимовним болем

Все прийдешнє, кожну нашу мить,

Йде вона і мов велике коло,

Біле небо навздогін летить.

Про дівочу цноту, про калину

Не співай, поете, не квили,

Бо іде сьогодні Катерина

Тим шляхом, що наші кревні йшли.

Вилами розхитували трони,

 Руйнували все старе дотла,

Тільки би Шевченкова Мадонна

В сніжне небуття не полягла!

Тільки би вона донесла сина

До свого народу, до людей.

Біле поле. Біла Катерина

З немовлям, притнутим до грудей.

Доля дівчини-покритки – доля України... Чи можна провести паралель?

Так, знедолена і скривджена. Зраджена тими, кого вірно й віддано кохала... Стоїть наша Україна серед битого шляху, мов Катерина, і вродою наділена, і розумом, а от долі немає...

Не чужа, не бідна, не маленька,

В Ній свої і золото, й блакить.

Вічно Їй болить поет Шевченко,

І Шевченку теж Вона болить.

Правий берег – зрубані смерічки.

Лівий – терикони тягарем…

… «Катерина» - охрестив при свічці.

А Вона назвала Кобзарем.

Він терпів  гоніння і в`язницю.

І Вона. Так склалося. Давно.

І, неначе щойно вбитій птиці,

Їй за муки всі його пекло.

А тепер вони разом неспинно

Підіймають в рідних душах жар –

Вічна «Катерина» - Україна,

І Шевченко, що її Кобзар.

Це був вірш Ольги  Стасюк   «Шевченкова Україна»

Продовжіть складнопідрядні речення:

Я здивована тим, що...

Я знаю, що...

Я впевнена, що..

Мені хочется вірити, що...

Обіцяю, що...

ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Скласти цитатний план до змісту поеми «Катерина». Що таке цитатний план? Прочитати поему «Наймичка»