Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…». Розповідь про поета, його дитинство.

Тема: Тарас Шевченко. «За сонцем хмаронька пливе…», «Садок вишневий коло хати…». Розповідь про поета, його дитинство.

Ми чуємо тебе, Тарасе, крізь століття,

І голос твій нам душі окриля.

Встає в новій красі, забувши лихоліття,

Твоя, Тарасе, звільнена земля!

В. Симоненко

Мета:

• навчальна: ознайомити учнів із життям і творчістю поета; викликати зацікавлення його особистістю, творами; допомогти усвідомити ідейно-художню цінність поезій Т. Шевченка; дати поняття про епітет та порівняння;
• розвивальна:  розвивати навички відтворення настроїв пейзажних поезій, описування власних відчуттів, викликаних художнім словом; розвивати логічне й образне мислення;
• виховна: виховувати почуття прекрасного, естетичної насолоди від твору мистецтва як потужної спонуки до оптимістичного життєствердного погляду на світ.

Тип уроку: урок вивчення та аналізу художнього твору.

Методи та прийоми: бесіда, слово вчителя, творче читання, словникова робота, робота з текстом, метод «Мікрофон».

 Обладнання: портрет письменника, збірка поезій «Кобзар», роздавальний матеріал (картки для індивідуальної роботи), словник-помічник, запис пісні «Садок вишневий коло хати…» (муз. Лисенко М. В, вик. Іваненко Валентина).

Теорія літератури: епітет, порівняння.

Міжпредметні зв’язки: музичне мистецтво.

 

 

Використана література:

 

1. Воєвода З. Я. Українська література. Книга для вчителя: календарне планування та розробки уроків. 5 клас. – К.: Грамота, 2005. – 224 с.
2. Дідик Г. В., Голобородько К. Ю. Усі уроки української літератури в 5 класі. – Харків: Вид. група «Основа». 2008. – 336 с.
3. Літературознавчий словник-довідник \ За ред. Р. Т. Громя’ка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. – К.: ВЦ «Академія», 2007. – 752 с.
4. Мовчан Р. Українська література: Підручник для 5-го класу загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, - 240 с.

 

 

Часова схема уроку

1. Організаційний момент – 1 хв.
2. Актуалізація опорних знань і вмінь –5 хв.
3. Мотивація навчання. Оголошення теми та мети уроку – 2 хв.
4. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу – 20 хв.
5. Підсумок уроку –  13 хв.
6. Оцінювання – 2 хв.
7. Інструктаж до виконання домашнього завдання – 2 хв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Учитель заходить до класу, вітається з учнями, відмічає відсутніх, налаштовує всіх на робочий лад.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок

Бесіда за питаннями:
Учитель. 1) У чому різниця між віршованими творами та прозовими? Які ви можете назвати приклади  прозових та віршованих творів з вивчених раніше?

Учитель. 2) Що таке рима? Наведіть приклади римованих рядків.

Учень. Співзвуччя  кінців віршованих рядків.

Учитель. 3) Який вірш називається білим? Чому його відносять не до прозової, а саме до віршованої мови? Який з вивчених вами творів є білим віршем?

 Учень.  Вірш, у якому відсутня рима. П.Тичина “Пробіг зайчик”.
Учитель. 4) Що називається пейзажем?

Учень.  Загальний вид  якоїсь місцевості; опис, зображення природи в літературних та музичних творах.
Учитель. 5) Яких видів бувають пейзажі?

Учень. Літературні пейзажі бувають різні: сільські пейзажі, міські, опис поля, лук, гір, річки, моря, лісу, саду; різноманітної за ландшафтом місцевості.
Учитель. 6) Для чого їх використовують автори у творах?   

 

ІІІ. Мотивація навчання. Оголошення теми та мети уроку

Учитель оголошує тему та навчальну мету уроку, налаштовує учнів на роботу.

 

 

 

ІV. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу

Розповідь учителя

Учитель. Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття, І голос твій нам душі окриля. Встає в новій красі, забувши лихоліття, Твоя, Тарасе, звільнена земля!

Ці пристрасні рядки Василя Симоненка перегукуються із народним розумінням Шевченка — поета і людини. Адже для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що створюється враження, ніби ми все про нього знаємо і він завжди з нами. Та це лише враження. Він невичерпний і нескінченний. Не тому, що він кращий від інших, — у ньому наша історія, реальність і найпотаємніші мрії. Україна — це Шевченко, Шевченко — це Україна.

«Хвилинка ерудита»

Учитель. Про які цікаві факти з життя Тараса Шевченка ви дізналися? (Повідомлення учнів).

Учитель. Народився Тарас Григорович Шевченко 9 березня 1814 року в селі Моринцях на Черкащині у сім'ї кріпаків. З дитинства був допитливим, любив малювати, співати. Тарасові було дев'ять років, коли він, Катря, Ярина, Марія, Микита і Йосип залишилися без матері. Батько одружився вдруге. Мачуха мала трьох своїх дітей, і життя в хаті стало нестерпним. Коли ж через два роки помер і батько, хлопець пішов у найми.

Тарасові дуже хотілося вчитися. Але шкільний дяк, до якого найнявся малий за можливість навчатися, виявився п'яницею і змушував його красти. Хлопець знайшов собі нового вчителя — маляра, але Тараса приставили козачком до пана. Це була нудна робота: цілими днями чекати, поки господар забажає люльку чи склянку води, яка стоїть поряд з ним на столі.

Нехтуючи забороною, Тарас таємно перемальовував картини зі стін панського будинку. За це його одного разу дуже покарали. Але й помітили неабиякі здібності кріпака і вирішили віддати його до майстра вчитися на «кімнатного живописця».

У 24 роки друзі викупили Тараса з кріпацтва. Він з великим завзяттям узявся за науку. Навчаючись у Петербурзькій академії мистецтв, він водночас здобував знання із мови, літератури, історії, географії, навіть математики, і незабаром став освіченою людиною. Друзі-земляки посприяли виходу у світ першої книги його віршів — «Кобзаря», який «вибухнув, мов джерело чистої холодної води, заяснів невідомою доти в українському письменстві виразністю, простотою і поетичною грацією вислову».

Поезія Шевченка не просто зачаровувала: вона будила прагнення до волі, національну гідність українців. Тому поет був небезпечним для царського уряду, і його було заслано рядовим солдатом на довгих десять років із забороною писати й малювати.

Серед небагатьох прижиттєвих видань Тараса Шевченка особливе місце посідає остання його книжка — «Буквар південноруський», складена із кращих зразків фольклору та частково з власних творів. Ця книжка для учнів недільних шкіл була першою дитячою демократичною читанкою в Україні. 10 тисяч примірників книжки було видано власним коштом поета. Продавалися вони лише по 3 копійки, щоб їх могли купити й найбідніші селяни. «Буквар» став найкращим дарунком для дітей, яких поет щиро любив.

Шевченкові поезії «Маленькій Мар'яні», «Мені тринадцятий минало», «І золотої й дорогої...», «На Великдень на соломі», «Дівча любе, чорноброве!», «Тече вода з-під явора» та десятки інших стали улюбленими творами багатьох поколінь дітей.

Мріяв поет написати й інші підручники для початкової школи, викладати малювання в Київському університеті. Однак передчасна смерть не дала йому здійснити своїх планів.

Помер Тарас Шевченко 10 березня 1861 року. Поховали його на Смоленському кладовищі в Петербурзі. У травні того ж року домовину поета перевезено в Україну й поховано, як він сам заповідав, на Чернечій горі над Дніпром біля Канева. Немає в Україні такої людини, яка б не знала й не любила творів Шевченка.

Він був поетом волі в час неволі, поетом доброти в засиллі зла. Була у нього незвичайна доля, та доля Україною була.

«За сонцем хмаронька пливе…» - пейзажна поезія Т. Шевченка. Послухайте її.

Виразне читання вчителем вірша Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…».

Словникова робота

Поли – крайні передні частини верхнього одягу;

пелена – передня частина спідниці; тканина; щось суцільне;

оповиє – обволікає, оповиває;

того світу – світла.

Виразне читання поезії кількома учнями

Бесіда

Учитель. - Яким настроєм пройнятий цей вірш?

- Розкажіть про свої власні відчуття, викликані цією поезією.

- Що описує поет? (Душевний стан героя.)

Розповідь учителя

Теорія літератури

Учитель. Картини довколишнього світу, природи в поезіях Т. Шевченка – інша, художня реальність, створена уявою митця за допомогою засобів образної мови. Серед них у вірші «За сонцем хмаронька пливе…» є як уже відомі вам (пейзаж, метафора, зменшено-пестливі слова) так і нові.

Дуже широко в художній творчості використовуються епітети – художні означення.

(Запис до літературного словничка.)

Епітети у вірші Т. Шевченка «За сонцем хмаронька пливе…»: червоні поли, синє море, рожевою пеленою, хмароньку рожевую, туман сивий, тьмою німою.

Часто в художніх творах письменники вдаються до порівнянь.

Порівняння – слово або вираз, за допомогою якого одні предмети, явища, дії зіставляються з іншими на основі спільності певних ознак; це пояснення одного предмета за допомогою іншого, подібного до нього.

(Запис до літературного словничка.)

Учитель. З’ясуємо, до яких порівнянь вдається Т. Шевченко у вірші «За сонцем хмаронька пливе…» (мов мати дитину, неначе ворог, мов матері діти).

Зверніть увагу, що в порівнянні завжди є дві частини, які поєднуються сполучниками: як, мов, ніби, наче, мовби, мовбито, нібито, неначебто, немовбито. Якщо є зіставлення, але немає порівняльного сполучника, то це – метафора.

Порівняйте:

тьмою німою оповиє душу – метафора;

оповиє душу, ніби тьмою німою – порівняння.

Учитель. Справжнім шедевром серед поезій вважається вірш «Садок вишневий коло хати…». Ця поезія – одна з найсонячніших струн Шевченкової пейзажної лірики, яка створена у жахливих казематних умовах в Петропавлівській фортеці (каземат – приміщення у фортецях, де тримали в’язнів).

Виразне читання вчителем вірша Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…»

Словникова робота

Хрущі – великі жуки;

Плугатарі – орачі, ті хто ходить за плугом.

Виразне читання поезії кількома учнями

Бесіда

Учитель. Яку пору року описано в творі? Чому? А яка ваша улюблена пора року? Що вам у ній найбільше подобається?

Учитель. Як поет описує родину? А ви часто вечеряєте всією родиною? Коли це буває?

Учитель. Чому, на вашу думку, донька подає вечеряти?

Учень. Допомагає втомленим батькам.

Учитель. Чи є у цьому вірші художні засоби мови?

Учень. У ньому немає узвичаєних художніх засобів, ніяких барв, а вечір в Україні постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.

Учитель. Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім’ї?

Учень. За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.

Учитель. То що ж ми бачимо, читаючи поезію?

Учень. Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім’ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку…

Учитель. А чуємо?

Учень. Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка, тишу…

Учитель. Де ще людина почуватиметься спокійнішою і щасливішою, як не серед такої природи. Шевченко змальовує ідеальну, досконалу для людини модель життєвого устрою – це дружня сім’я, де панує гармонія людини і природи, людини і мистецтва, людини і Бога. Цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику Яковом Степовим.

Прослуховування запису пісні «Садок вишневий коло хати…»

 

V.  Підсумок уроку

Учитель. А зараз пограємо у гру «Мікрофон».

• Що нового ви дізналися про Т. Г. Шевченка, його дитинство?
• Що тебе зацікавило?
• Що тебе здивувало?
• Що схвилювало?
• Що змусило задуматись?
• Що найбільше тобі запам’яталось?

Вікторина за віршами «За сонцем хмаронька пливе…» та «Садок вишневий коло хати…».

Учитель. 1. Хто ворог моря? (Туман)

2. Хто закохався у сонце? (Хмаронька)

3. Кому вода служить ліжком? (Сонцю)

4. Хто, не маючи ні зубів, ні язика, говорить? (Серце)

5. Хто любить червоний одяг? (Хмаронька)

6. Кого завжди чекають із нетерпінням? (Матері)

7. Що слугує аеродромом для хрущів? (Вишні)

8. Кого втома не бере? (Дівчат)

9. Хто сперечається з матір’ю і кого вона боїться? (Соловейко)

10. Назвіть вечірній дует. (Солов’ї і дівчата)

11. Назвіть вечірній ліхтар. (Зіронька)

12. Хто й увечері не розлучається із своїми помічниками? (Плугатарі з плугами).

 

VІІ. Оцінювання

Учитель робить логічний висновок із уроку і виставляє оцінки учням, аргументує їх.

 VІІІ. Інструктаж до виконання домашнього завдання

Учитель. Ваше домашнє завдання – вивчити напам’ять вірші «За сонцем хмаронька пливе…» та «Садок вишневий коло хати…».