Тарасів шлях. (П"єса про життя Т.Г.Шевченка із використанням його творів.

1 МЕЛОДІЯ – батько - Тарас

На подвірї порається батько Тараса Григорій (зав'язує мішок). Вбігає малий Тарас.

Батько - Тарасе, де ти знову вештався? Роботи вдома стільки! Ти вже й великий. Тобі 9 років, а й досі до роботи не берешся…

Тарас – Батьку, та я казав Катерині, що бачив, як чумаки нашим селом ішли, то я і…

Батько – За розум треба братися, Тарасе! Вже у ямці старша сестра тебе не залишає, щоб і самій побігти до подруг гратися, бо ти вже он який! За меншими треба доглядати. Мати занедужала. Поміч твоя потрібна…

Тарас – Батьку, а я бачив!!!! Я таке бачив!!!!

Батько – Що ти бачив?! Он твої діди запорожцями були, от вони – бачили! А ти?! Ет!...

Тарас – Та ні, знаєте, батьку, що я бачив? Я бачив стовпи, які тримають небо там, де сонце сходить!!!

Батько – Чудний ти, синку! З тебе виросте щось велике, або ледащо…

Батько, взявши мішок на спину, пішов.

Тарас – От, якби дяк мене французької вчив… А ще я хотів би по світу походити, подивитися, як люди живуть… От, як той Григорій Сковорода, що мені дяк розповідав… (сидить, задумавшись)

2 мелодія - Трагічна

Приходить схвильований батько.

Батько – Тарасику, синку… Синку… Матері нашої не стало…

Тарас (перелякано) – Що ж тепер, батьку, робитимемо?

Батько – Прийдеться таки тобі закинути науку і доглядати за молодшими…

2 Трагічна мелодія

Тарасик, похнюпивши голову іде зі сцени. За ним виходить батько.

3 МЕЛОДІЯ  - Вихід Мачухи

З іншої сторони сцени виходить Мачуха із двома своїми дітьм - дівчатками.

Мачуха – Григорій!!! Де ти!!!??? Знову, ледащо, тільки за своїми прихвостнями дивиться. (До донечок, із жалем) А мої, біднесенькі залишилися без рідного батька, (із злістю)змушені тих неробів терпіти… (Гладить їх по голівці)Нічого. Не дамо нам сісти на голову… ГРИГОРІЙ!!!!

Заходить батько.

Батько – Ну, чому ти знову горлаєш? Я все поробив по господарству, Тарас пасе гусей, а з ним і двоє менших… вони тобі не заважатимуть…

Мачуха – Не заважатимуть? ! Зараз, гляди, ти тільки за ворота, а вони тут як тут…

Донька 1 – Мамо їсти давай.

Мачуха – (шепче) Почекай, зараз той піде (вказує пальцем на батька) і будемо сідати обідати.

Донька 2 – Мамо, а скажи йому, як повезе панську пшеницю, то щоб купив мені намисто, як буде в Києві. (киває на батька)

Донька 1- А мені в Одесі нехай купить великого оселедця. Кажуть він дуже смачний.

Мачуха –(до батька) – Чуєш, про що тебе діти просять! Дивись мені, як образиш їх… (замахується кулаком)

Батько, зігнувши голову, йде.

Мачуха, обнявши своїх дітей, іде в іншу сторону.

4 МЕЛОДІЯ  - МРІЯ ТАРАСА

На сцену виходить із прутиком малий Тарас. Сідає. Поганяє гусей. Думає.

Т – Добре, що я повернувся вчитися, але дяк Богорський такий пяниця… Мало науки, а роботи огого. Аж руки в пухирях он… Болять… Добре, що втік я від нього. От якби батько живий був… Піду по світу… Шукатиму маляра стану, щоб науку свою мені трохи передав.

5. Вихід ДІВЧИНИ

На сцену виходить гарна дівчина із праником. Пере.

Тарас – Гарна така. Ей, дівчино, а як ти називаєшся? Чи не Фрося бува?

Дівчина – Ні, не Фрося! (Сміється)

Тарас підходить ближче.

Тарас – Ай по очах бачу, що не Фрося! То як таку файну дівчину батьки назвали?

Дівчина – Оксана! А тебе як?

Тарас – А я Тарас. Дай –но допоможу тобі.

Дівчина – Та ти ще малий. Я й сама справлюся! (Сміючись виходить з сцени, забравши прання на плече)

Тарас дивиться їй у слід. З тиха починає малювати та читати вірш.

 6. МЕЛОДІЯ -  Мені тринадцятий минало

Читає вірш «Мені 13-й минало»  4 хв.

7 мелодія  - Вихід МОЛОДОГО Тараса

На сцену виходить молодий юнак Тарас

Тарас  - Я завдячую долі, що хоч козачкував я у пана Енгельгарда, та все ж світу пізнав. Був я з ним у Вільному, Петербурзі. Учився у відомих художників… Доводилось навіть розписувати театр у Петербурзі. За що я в Бога такий вартий, щоб спілкуватись із Гребінкою, Григоровичем, Венеціановим, Жуковським, Брюлловим? За що? Вони ж і допомогли мене викупити із кріпацтва… Але ж моя Україна!!!... МОЯ Україна… Невільна, живе не своїм життям, тяжко дихає і йде… йде з надією… (сідає, повернувшись в сторону , а з іншої сторони):

8. МЕЛОДІЯ ЛІЛЕЯ

На сцені накрита білим полотном «Лілея». Розкривається. Встає дівчина в білому вінку лілеї, розказує вірш «Лілея»

9 МЕЛОДІЯ  - ВИБІГАЄ КАТЕРИНА

На сцену вибігає, плачучи, озираючись, ховаючись,  дівчина Катерина.

Заховалась за дерево. Стоїть.

Тарас – Скільки дівчат занепастили москалі прокляті! Як про таке мовчати? Сидіти в тюрмах? Сидітиму! Вишлють у заслання – піду! Та не коритимусь! Писати буду нащадкам про неправду і про неволю! Писатиму і олівцем і пензлем. ..

Тарас іде із сцени.

10. МЕЛОДІЯ  ВІРШ «КАТЕРИНА»

Дівчина виходить із-за дерева, читає вірш «Катерина»

11 МЕЛОДІЯ  - ВИХІД ДОРОСЛОГО ШЕВЧЕНКА

На сцену виходить дорослий Тарас Шевченко

Тарас – Не знаю, чи жив я по Божих законах… Не знаю…У журналі «Основа» на перших десяти сторінках вміщено мої поезії під назвою «Кобзар»… Там визнали, що твори мої стоять у перших рядах української літератури, що ніби то мої вірші мають велику силу і вплив на весь світ…Та сили полишають мене… Сили полишають, а слово залишиться навіки!

12 МЕЛОДІЯ ЗАПОВІТ

Тарас читає вірш «Заповіт»

- Під цю ж мелодію на сцену виходять усі учасники композиції та всі гуртом промовляють:

- Поховайте та вставайте,

Кайдани порвіте

І вражою злою кров’ю Волю окропіте.