Театр часів Вільяма Шекспіра

                      Театр часів  Вільяма Шекспіра

     Лондонський «Глобус» - це один із всесвітньо відомих театрів світу.

Історія театру почалася в 1599 році. При спорудженні «Глобуса» були використані будівельні матеріали, які залишилися від розібраної будівлі найпершого громадського лондонського театру, який так і називався «Театр». У власників будівлі, трупи знаних англійських акторів Бербеджей, закінчився термін земельної оренди; от вони й вирішили відбудувати театр на новому місці. До цього рішення був причетний і провідний драматург трупи – Вільям Шекспір, який на той час був теж пайовиком театру.

Театри для широкої публіки будували в Лондоні здебільшого за межами Сіті, тобто за межами юрисдикції лондонського муніципалітету. Це пояснювалося пуританським духом міської влади, яка вороже ставилася до театру. «Глобус» був типовою будівлею загальнодоступного театру початку ХVIIст.: овальне приміщення – у формі римського амфітеатру, обгороджене високою стіною, без даху. Свою назву театр одержав від статуї Атланта, яка прикрашала його вхід. Він підтримує земну кулю. Оперезану стрічкою зі знаменитим написом: «Увесь світ – лицедійство» ( більш відомий переклад «Увесь світ – театр»).

У театрі було чотири майданчики для дії. Просценіум, який глибоко видається в зал. На якому розігрувалася основна частина дії: глибинна частина сцени під галереєю. Де грали интер̕'єрні сцени; галерея. Яка використовувалася для збереження кріпосної стіни або балкона ( тут відбувалася відома сцена на балконі в «Ромео і Джульєтті»); і «будиночок», у вікнах якого теж могли показуватися актори.

Зал «Глобуса» вміщував, за різними даними, від 1200 до 3000 глядачів. Точну кількість встановити неможливо – сидячі місця для основної маси простолюдинів передбачені не були; вони тіснилися в партері. Стоячи на земляній підлозі.

Привілейовані глядачі роз ташувалися з деякими зручностями: по внутрішній стороні стіни йшли ложі для аристократів, над ними містилася галерея для заможних. Найбагатші та знатні сиділи по боках сцени на переносних триногих табуретах.

Театр «Глобус» незабаром став одним із головних культурних центрів Англії: на його сцені ставилися всі п̕'єси Шекспіра та інших видатних драматургів епохи  Відродження.

 Однак в 1613 році, під час прем̕'єри спектаклю «Генріх VIII», у театрі сталася пожежа: іскра від сценічного гарматного пострілу потрапила в солом̕'яний дах над глибинною частиною сцени. Історичні свідчення стверджують, що жертв не було, але будівля згоріла повністю.

Незабаром театр був відбудований заново уже з каменю; солом̕'яне перекриття було замінено черепичним. Трупа Бербеджей продовжувала грати в «другому Глобусі» до 1642р.  поки пуританським парламентом і лордом-протектором Кромвелем не був виданий указ про закриття всіх театрів і театральних розваг. У 1644р. «другий Глобус» був перебудований у звичайне приміщення для здачі в оренду. Історія театру перервалася більше ніж на три століття.

Новий «Глобус» був відкритий в 1997році. Оскільки, відповідно до історичних реалій, нова будівля вибудувана без даху, спектаклі в ньому проходять тільки навесні й улітку. Однак екскурсії в найстарішому лондонському театрі «Глобус» проводять щодня.

Уже в нинішньому столітті поруч із відновленим «Глобусом» відкрито тематичний парк-музей, присвячений Вільяму Шекспіру. Там розміщена виставка, для відвідувачів організовані різноманітні тематичні розважальні заходи: можна спробувати написати сонет, подивитися бій на мечах і навіть узяти участь у постановці шекспірівської п̕'єси.