ТЕАТР У ДАВНІЙ ГРЕЦІЇ. ЕСХІЛ – ВИДАТНИЙ ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ТРАГІК

ЛІЦЕЙ № 19 М. ЖИТОМИРА

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ

ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

на тему:

«ТЕАТР У ДАВНІЙ ГРЕЦІЇ. ЕСХІЛ – ВИДАТНИЙ ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ТРАГІК»

(Урок-подорож, 8 клас)

Підготувала:

вчитель зарубіжної літератури,

спеціаліст вищої категорії,

педагогічне звання

«Вчитель-методист»

Людмила АНТОНЕНКО

Житомир, 2023

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА УРОКУ

із зарубіжної літератури для учнів 8-ого класу загальноосвітньої

на тему: «ТЕАТР У ДАВНІЙ ГРЕЦІЇ.

ЕСХІЛ – ВИДАТНИЙ ДАВНЬОГРЕЦЬКИЙ ТРАГІК»

Тема: «Театр у Давній Греції. Есхіл – видатний давньогрецький трагік» для учнів 8-ого класу загальноосвітньої школи

Мета: навчальна: ознайомити учнів з особливостями виникнення, облаштування та функціонування давньогрецького театру, з відомостями про життя і творчість Есхіла; сприяти усвідомленню того, що давньогрецький театр був важливим засобом виховання; працювати над окремими уривками трагедії «Прометей закутий», дослідити образ Прометея.

розвивальна: розвивати акторські здібності учнів, уважність, допитливість;

виховна: сприяти формуванню інтересу до театру як особливого виду мистецтва та античної культури.

Тип уроку: урок формування нових знань.

Форма проведення: урок-подорож

Обладнання: мультимедійна презентація, маски, костюми, роздавальний матеріал.

ХІД УРОКУ

I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Слово вчителя

Друзі, чи доводилося вам бувати в театрі? Чи відчували ви приховане хвилювання, коли піднімається завіса, відкриваючи сцену, і перед вами виникає якесь особливе життя? Мимоволі ви починаєте переживати разом із героями вистави їхні радощі і біди і самі стаєте начебто учасником усього, що відбувається на сцені. А чи задумувались ви над питанням, коли виник театр і кого із письменників вважають фундаторами основних театральних жанрів − комедії, трагедії, драми?

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Бесіда

* Пригадайте, які драматичні твори ви вивчали на уроках світової та української літератури.

* Який твір називається драматичним?

* Які драматичні жанри ви знаєте?

* А хто пам'ятає, скільки було муз у давньогрецькій міфології?

* Як звали муз комедії та трагедії?

IV. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

V. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

Батьківщина театру − Давня Греція. Виникнення театру пов'язане з народною творчістю, з міфологією, насамперед з обрядами на честь покровителя землеробів Діоніса. Культ Діоніса з'являється у Греції і виникненням нової сільськогосподарської культури − винограду. Міф розповідає, що Діонісій привіз виноградну лозу з даоських країн, але вкоріненню дивовижної рослини часто чинили опір, і Діонісові доводилося силою підкоряти міста і села. Згодом бог-виноградар ототожнюватиметься з родючими силами природи. Чотири рази на рік в Елладі відбувались урочисті відправи, присвячені Діонісові, − діонісії. Містами і селами ходили юрби народу з музиками. Люди танцювали, співали пісень на честь Діоніса. Співаки Й танцюристи, вдягнені в шкури цапів хутром назовні, зображали почет Діоніса − козлоногих сатирів із бородою цапа, хвостом коня та ріжками − удаваних супутників бога вина. А зараз зустрічаємо гостей, які завітали до нас із Давньої Греції. Із якою метою вони до нас завітали, повідомлять самі.

2. Виступ-розповідь муз про давньогрецький театр (підготовлені учні) (Рис.1)

Мельпомена. Вітаємо вас, юні друзі, шанувальники театру!

Талія. Добридень, юні, веселі, нерозважливі хлопці та дівчата

Мельпомена. Сьогодні ми завітали до вас не випадково. А от чи здогадалися ви, хто ми такі?

(Відповіді учнів.)

Отже, якщо учні 8-го класу так добре знають нас, муз, мабуть, можна розповісти їм і про серйозніші речі.

Талія. І про цікавіші! І про веселіші!

Мельпомена. Ми розповімо вам про виникнення давньогрецького театру, про його облаштування, про те, як відбувалися вистави.

Талія. А все почалося зі свята! Улюблений бог давніх греків Діонісій постійно потребував свят, розваг, веселощів. А давні греки вміли веселитися. Тричі на рік вони влаштовували свята на честь бога Діоніса: у грудні (малі Діонісії), у січні-лютому (ленеї) та у березні-квітні (великі Діонісії). Але драми ставили лише під час великих діонісій та леней. Перша постановка відбулася 534 р. до н. є.

Мельпомена. Театр у житті давніх греків відігравав значну роль. Під час постановок припинялося життя міста, і всі громадяни не тільки з великим задоволенням йшли до театру, а Й вважали це за свій обов'язок. Якщо у бідних не вистачало грошей на білети, вони отримували спеціальну допомогу − субсидію.

Рис. 1.

Визнані актори у театральній ролі Муз

Талія. Як же організовувалось свято? Керівником дійства, до якого готувалися заздалегідь, був хорег − забезпечений громадянин міста, від щедрості якого залежали пишність постановки та її успіх. Вибір хору і акторів теж був Його обов'язком.

Мельпомена. Постановки п'єс відбувалися у межах змагання між трьома поетами, які спочатку виступали також у ролі музиканта і балетмейстера. В Афінах, наприклад, журі складалося з 10 громадян, по одному представникові з кожного афінського округа. Саме журі визначало переможця, ім'я якого увічнювалося на мармурових табличках. Інші учасники теж отримували нагороди, але переможцем вважався лише один із трьох поетів.

Талія. Як виглядав театр давніх греків?

Одна з найважливіших відмінностей давньогрецького театру від сучасного полягає в тому, що гра відбувалася просто неба, при денному світлі. Відсутність даху і використання природного освітлення пов'язані були також і з величезними розмірами грецьких театрів, які значно перевищували розміри навіть найбільших сучасних театрів. Наприклад, афінський театр міг умістити17 тисяч, а театр міста Мегалополя в Аркадії − 44 тисячі глядачів. В Афінах вистави спочатку відбувалися на одному з міських майданів, де для глядачів були споруджені дерев'яні помости. Після того як вони одного разу розвалилися під час гри, з цією метою почав використовуватися південний скелястий схил Акрополя, до якого прикріплювалися дерев'яні сидіння.

Мельпомена. Зверніть увагу на план театру (Рис.2).

Рис.2

План театру в Афінах

Основна частина театру − орхестра (майданчик перед сценою, де грали актори), де розміщувалися хор і жертовник богу Діонісу; театр (місця для глядачів), до у першому ряді було розташоване місце для жреця бога Діоніса; скепа (споруда, розташована позаду орхестри, де перевдягалися актори). На початку V ст. до н. є. дерев'яні лави були замінені кам'яними. Орхестра, на якій розташовувалися хор і актори, набула форми підкови. В еллінські часи актори вже грали на високій кам'яній естраді − проскенії.

Талія. Якими були актори давнього театру? Спочатку головною фігурою дійства був хор, що складався з 12-15 осіб. У піснях хору засуджувалися або вихвалялися діяння героїв. Приблизно з VI ст. до н. є. з хору виділився драматичний актор, за часів Есхіла акторів стало двоє, а Софокл увів ще Й третього актора.

Мельпомена. Усі ролі виконували лише чоловіки. Актори повинні були не тільки добре промовляти слова п’єси, а й співати і танцювати. Актори одягали маски, які змінювалися не тільки під час зміни ролі, а навіть під час виконання однієї ролі, якщо герой знаходився під впливом різних почуттів. Необхідність використання маски була зумовлена величезними розмірами грецького театру, адже міміку було б погано видно глядачеві. Щоб збільшити свій зріст, актори носили взуття на високій підошві − котурни. Одяг трагічних акторів був надзвичайно пишним, прикрашеним різнокольоровими вишивками. Актори комедії були вдягнені звичайно.

3. Слово вчителя

Театр був трибуною, з якої зверталися до демосу, суспільним інститутом, що формував погляди і переконання вільних громадян Еллади. Під час великих діонісій навіть в'язнів випускали з в’язниці, щоб вони мали можливість взяти участь у всенародному святі. Отже, театр у житті давніх греків посідав особливе місце. Він був державною справою, кращою школою виховання не лише естетичного, а Й патріотичного, громадянського, морального, релігійного спрямування.

4. Робота з картками-інформаторами (в групах)

Завдання групам. Опрацювати поданий матеріал, підготувати виступ за ним, зробити висновки.

Картка № 1

Театральні вистави мали змагальний характер. До змагань допускали трьох трагічних поетів і трьох комічних, кожен трагік мусив представити три трагедії Й одну драму. Ці чотири п'єси називалися тетралогією. Комедіограф представляв одну комедію. Журі, обране з громадян, визначало переможця. Публіка була надзвичайно вимогливою. Задоволена видовищем, вона висловлювала свої емоції й почуття бурхливими оплесками, а якщо п'єса не подобалася, мала право припинити гру і вимагати виконання нової п'єси.

Картка № 2

Протягом трьох днів жителі міст з ранку до вечора дивилися вистави, враженнями від яких жили весь рік. Актори посідали почесне становище у суспільстві, їх обирали на найвищі державні посади, їх звільняли навіть від податків і гарантували їм недоторканність. Для драматургів-переможців існувало три нагороди: І, II. ІІІ місця. Драматург отримував від держави гонорар та вінок з плюща.

Картка № З

Своєрідним не тільки виконання давньогрецької драми, а й сама її побудова. Хорові пісні складаються із частин. Початок вступу називається прологом; пісня, яку співає хор, − це народ; подальші діалогічні частини називаються епісодіями; хорові партії між двома епісодіями − це стасими, тобто стоячі пісні, оскільки хор виконував їх стоячи. Хор був головною Й необхідною складовою давньогрецької драми.

5. Порівняння сучасного і античного театрів (в парах) (Таблиця 1.)

(Ліва колонка таблиці заповнена. Праву учні заповнюють самостійно.)

Таблиця 1

Порівняння сучасного і античного театрів

6. Словникова робота

Драма (від гр.− дія) − один із трьох літературних родів (поряд із епосом і лірикою), який змальовує світ у формі дії, здебільшого призначений для сценічного втілення.

Трагедія (від гр. − козлина пісня) − драматичний твір, що ґрунтується на гострому, непримиренному конфлікті особистості з середовищем, у якому вона живе. Конфлікт трагедії має глибокий філософський зміст, є надзвичайно актуальним у політичному, соціальному, духовному планах, відзначається високою напругою психологічних переживань героя і майже завжди закінчується його загибеллю.

7. Повідомлення вчителя (Учні складають конспект.)

Розквіт давньогрецької трагедії пов'язаний з іменами трьох афіпських великих поетів-драматургів − Есхіла, Софокла та Еврипіда. які жили за класичного періоду (V-IV ст. до н. є.) еллінської культури. До цього періоду належить початок творчості Есхіла (525/524-456 pp. до н. е.), якого вважають батьком трагедії. Есхіл, Софокл, Еврипід вважали, що драматург має бути наділений даром співчуття. Цей дар був притаманний кожному з них. Для розвитку світового театру новації Есхіла мали найважливіше значення. Саме Есхіл увів другого актора (за деякими версіями − і третього), що сприяло зростанню ролі діалогу, посилювало напруженість дії − основи театрального мистецтва. поглиблювало трагічний конфлікт. Він формалізував роль хору, перетворивши трагедію з мімічної хорової лірики па драму в сучасному розумінні. Після смерті Есхіла, як свідчать мистецтвознавці, постановки його п'єс здобули численні перемоги у драматичних змаганнях. Традиції, закладені Есхілом. наслідували його сучасники − Софокл і Еврипід, а згодом і всі драматурги Західної Європи. Він був і залишився першим великим трагічним поетом. Хоча, як не дивно, на могилі Есхіла є такий напис: «Мужність його пам'ятають марафонська діброва та Плем'я довговолосих мідян, що в битві його пізнали...Жодного слова про театральну діяльність.

Питання для учнів: Які ж відомості залишилися про Есхіла?

Есхіл, син аристократа-землевласника, народився в Елевсії в Аттиці. Існує думка, що він був посвяченим в елевсінській містерії на честь Де-метри, які посідали важливе місце у грецькому богошануванні. Есхіл був хоробрим воїном, брав участь у битвах під Марафоном (490 р. до н. е.), при Салміні (480 р. до н. е.). Він помер на Сицилії, в м. Гелі. Головних творчих успіхів Есхіл досяг в Афінах, де з 484 р. до н. є. здобув тринадцять перемог на святах Діоніса. З іменем поета пов'язано багато легенд, які виникли значно пізніше. Одна з них оповідала, що поетичний хист з'явився в Есхіла після того, як уві сні бог Діонісій наказав йому писати трагедії. Поетичну діяльність він розпочав після 20 років, але його виступи на драматичних змаганнях спочатку виявилися невдалими. Перемога прийшла лише в 484 році до н. е., а взагалі перші місця він здобував тринадцять разів поспіль, поки його не переміг Софокл. Двічі Есхіл залишав Афіни. Вперше у 470 році до н. е., коли Його запросив сицилійський тиран Гісроп, який полюбляв збирати при своєму дворі видатних письменників і філософів. Там Есхіл вдруге написав трагедію «Перси», що мала такий самий успіх, як і в Афінах. Незадовго до смерті драматург із невідомих причин вдруге залишив Афіни й переселився до Сицилії. Про смерть Есхіла також існує легенда. Оракул сповістив, що той загине від небесного удару. Боючися, щоб у місті щось не впало йому на голову, поет почав писати свої твори в полі. Одного разу над полем пролітав орел із черепахою у пазурах, шукаючи скелю, об яку можна було розбити панцир жертви. Побачивши лису голову поета і вважаючи її блискучою скелею, орел випустив черепаху... Учені вважають, що Есхіл написав близько 90 п'єс, однак до наших днів дійшло лише сім із них та заголовки й уривки інших творів. Серед найбільш відомих творів драматурга можна назвати такі трагедії, як «Перси», «Семеро проти Фів», «Благаючі», трилогію «Орестея» та інші. Найбільш відомою з усіх творів Есхіла стала його трагедія Прометей закутий •, яка й сьогодні дуже популярна. На думку вчених, цей твір є частиною трилогії про Прометея («Прометей-вогненосець», «Прометей закутий», «Звільнений Прометей»). В основі твору лежить давньогрецький міф про Прометея.

8. Бесіда

* Що з давньогрецьких міфів вам відомо про Прометея? (Прометей був одним із титанів. Свого часу він допоміг Зевсові перемогти Кроноса. Зевсового батька, й прийти до влади. Але Прометей украв із небесного вівтаря вогонь і приніс його людям. За це Зевс розгнівався на титана й наказав прикувати його до скелі.)

* Хто звільнив Прометея? (Через багато століть від тяжких мук Прометея звільнив Геракл.)

9. Виразне читання вчителем уривка з трагедії Есхіла «Прометей закутий» (епізодів 2, вірші 436-S2S)

10. Аналітична бесіда

       Хто є учасниками розмови, що подається в уривку? (Прометей розмовляє з хором.)

       Як називаються ці види розмов? (Монолог і діалог)

       Яка їхня роль у трагедії? (Діалог є головним засобом зображення характерів персонажів. У монолозі висловлюються роздуми, переживання, вагання героя).

       Яка роль хору у творі? (Хор виконує роль оповідача, тобто пояснює, що відбувається на сцені).

       Як хор ставиться до головного героя? (Хор симпатизує титанові, співчуває йому).

       Якими Прометей сприймає людей? (Пасивними, безсилими. Він розумів, що вони потребують допомоги.)

       Яке його ставлення до них? J (Титан співчуває людям. Адже вони лише смертні).

       Яким зображено Прометея? (Він мужньо зносить своє нещастя, глибоко страждає в глибині душі. У героя ще є сили співчувати недолі людей).

11. Гранування «Благодіяння Прометея»

Запишіть, чого навчив людей Прометей.

12. Бесіда

                   Як ви розумієте слова Прометея: «Я перетерплю, поки з пут цих визволюсь...»? (Титан розуміє, що мусить стерпіти все. що йому судилося, адже така його доля. «Неминучість − це і є доля». В цих словах героя виявилася віра давніх греків у фатум (долю)).

                   Про яку таємницю, що приховує Прометей, йдеться у творі? (Прометей зберігав таємницю долі самого Зевса, адже він був ще й провидцем. Як розповідається у міфі, титан розкрив пізніше цю таємницю, оскільки не міг бачити страждань своєї матері).

                   Яка риса вдачі героя підкреслюється в цьому епізоді? (Титан зображений чесним, він не бажає ціною послуги Зевсові врятувати власне життя).

VI. УЗАГАЛЬНЕННЯ РОБОТИ НА УРОЦІ

1. Бліцопитування

2. Самоперевірка

3. Інтерактивний прийом «Продовжте речення»

Сьогодні на уроці ми:

* продовжили роботу над...;

* дізналися про...;

* познайомилися з...;

* вчилися працювати з... .

4. Узагальнююче слово вчителя

Образ Прометея є носієм високих моральних ідеалів, що мають велике виховне значення для наступних поколінь. Саме тому він започатковує галерею вічних образів світової літератури, до яких звертаються митці різних часів і народів. Греки говорили: «Життя — це великий театр, і ми всі без виключення, граючи свої ролі, повинні взяти позитивний урок».

Питання: Як ви розумієте цей вислів?

5. Оцінки за урок

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Завдання для класу. Опрацювати матеріал статті підручника про Есхіла та його творчість, прочитати уривки трагедії «Прометей закутий».

Достатній рівень: скласти план характеристики образу Прометея.

Високий рівень: виконати одне із завдань.

1. Написати твір-мініатюру «Мої роздуми над образом Прометея.

2. Підготувати повідомлення про образ Прометея у літературі та мистецтві.