Театралізована постановка до Дня Святого Миколая. 5 клас

Звучить пісня «Місячна мелодія»

Там, де заснули давно міста

І за обрієм золота

Зірка блищить.

Там місяць пісню співає нам

Про країну моїх бажань

І таємних мрій.

Пр.

Місячна мелодія

у душі моїй дзвенить

Місячна мелодія

цілий світ заполонить

Місячна мелодія

Мрій моїх нічна рапсодія

Недописана історія моєї душі.

II

Хай ця мелодія грає

Знай, мрії оберігають нас

в скрутний час

Вмить ця мелодія полетить

В небі зорями заблищить

Тільки для нас!

Брiдж:

I нехай ця пiсня лунає

I дитяча усмiшка сяє

Мрiї дитинства в майбутнє несе моя -

мiсячна мелодiя.

На сцені за столом сидить хлопчик, задумано про щось мріє і малює.

Заходить дівчинка (сестра)

Сестра Оксана. - Михайлику, а ти пам’ятаєш, який скоро день нас чекає? Треба написати святому Миколаю листа, щоб завітав він і до нас.

Михайлик. - Ооо,  питаєш!? Миколая кожен знає.  Я вже малюю йому малюнок. Адже зовсім незабаром святий Миколай прийде із неба, щоб принести нам усе, що треба. В нього є великий міг, обдарує нас усіх.

(Заходить мати)

Мама.

- Так, Михайлик, ти правий,

чудо творить цей святий,

про його земне життя розповім вам до кінця.

Хто ж такий цей Миколай?

Ти про нього пам’ятай,

У Патері, місті славнім, що є в Азії малій

У сім’ї Йоана й Теофані , у багатій, славній

Народилася дитина

Раді, щастя, сміх довкола, бо прийшов на світ Микола.

Потішаються батьки та обов’язок свій знають і про сина добре дбають,

Бо у дусі християнськім любо всього научають.

Та недовго наш Миколка в щасті й радості зростав,

Бо в маленькому ще віці без батьків залишився.

А внаслідство від батьків він маєток весь посів

Та багатства не любив і таке постановив:

Розділити все майно, хто в потребі є давно

Бідним, хворим, сиротам, щоб не було горя там

Милосердя він робив та про це не говорив

Поміч часто надавав, хто б цього потребував

Та Миколине серденько все у дусі прийняло,

І в майбутньому не одному грішну душу спасло.

А у місті Мирах славнім він єпископом стає

Та про бідних пам’ятає,  їм завжди допомагає.

Ось такий цей Миколай,  на всякий час допомагай

Тому Чудотворцем назвав його світ, бо й після смерті чудеса творити міг.

Й тому пам'ять про нього жива.

Михайлик. - Матусю, матусю, а ми підемо на свято, щоб святого вшанувати?»

Мама. - Так, підете

Сестра Оксана. - Ой, мамо, мені ще бігти на репетицію в школу, тому що ми готуємо таночок, у подарунок святому Миколаю.

Михайлик. -І я хочу.

Мама. - Добре, діточки ідіть.

(Виконується пісня «Барви рідної землі» на слова Олександра Вратарьова, музика Олександра Злотника. Після виконання пісні Михайлик стоїть на колінах перед образом святого Миколая)

Ми веселі маляри,

Що ранкової пори

Размалюєм рідну землю

У святкові кольори.

Наші барви чарівні

Наче іскри запальні,

Кожна барва наче пісня

Української землі.

Райдуга-веселка нам допомагай,

Кольори веселі дітям роздавай.

Буде небо синє, ниви золоті,

Буде в Україні радісно завжди.

 

Буде сонячний розмай,

І Карпати, і Дунай,

Зелен гай, і чисте поле,

І далекий небокрай.

Наші барви чарівні

Наче іскри запальні,

Кожна барва наче пісня

Української землі.

Райдуга-веселка нам допомагай,

Кольори веселі дітям роздавай.

Буде небо синє, ниви золоті,

Буде в Україні радісно завжди.

Програш.

Райдуга-веселка нам допомагай,

Кольори веселі дітям роздавай.

Буде небо синє, ниви золоті,

Буде в Україні радісно завжди.

 

Михайлик. Святий отче Миколаю,

Дуже я тебе благаю

Принеси мені в дарунки різні ласощі й пакунки.

                                                     (Заходить сестра Оксана)

Сестра Оксана. -  Михайлику, в Святого тобі не слід просити цього! Просімо ласку із небес, а решту нам додасть Отець.

                                           (Дівчинка стає поруч з хлопчиком на коліна. Говорять разом)

Сестра Оксана і Михайлик (разом). - Чудотворний, Миколаю, щиро ми тебе благаєм

Дай нам віру і надію, і любов до Бога щиру.

По сходах спускаються 3 янголи

                                                                             (Лунає музика фонова)

Сестра Оксана і Михайлик (разом). -Ой, що це, що це?

Янгол 1. - Не бійтесь, любі діти, вам сповістити маю, що за пригода вас чекає при зустрічі з Миколаєм. Та це не все.  Ось найголовніше: до вас мене прислав наш чудотворець Миколай.  Велів вам цю чесноту передати, щоб ви могли на цьому святі страшному злу протистояти. Ось, - Надія (Янгол 1 вручає квітку дівчинці), Віра (Янгол 2) та любов (Янгол 3).

Янгол 2. - Та пам’ятайте, це ваша оборона проти зла.

Янгол 3. - Коли  ви будете проходити цю путь, то будьте пильні, на сторожі, бо вороги вас щохвилини ждуть, розставивши сітки по всій дорозі. Там лютий звір, як лев отой ричить, але поглинути не в змозі, коли ви будете у молитвах і щохвилини думати про Бога. Та не лякайтесь, бо хто до мене озиває, той оборону завжди має.

                       (Янголи йдуть. Діти повертаються до зали, але продовжують стояти на колінах)

Сестра Оксана. - Михайлику, не бійся, давай швиденько помолімось.

Сестра Оксана і Михайлик. (разом)- Чудотворчий Миколаю, ти до нас поспішай,

                                                    Вже святими ліхтарями простелився шлях в наш край

                                                    Бо молитва твоя щира мила і свята

                                                    Від біди нас спасе і до Бога заведе.

Сестра Оксана. - Михайлику, вже час спати лягати.

                                          (На сцені з’являється Чорт підскакує та пританцьовує)

Чорт. - Я чув і бачив як вночі святоша ангел віддав чесноти дітворі. Мені вже було годі підійти, хоч так мене пекло жахливо, немов до раю долетів.  Та це нічого, я їх усіх перехитрю. Не можу допустити, щоб діти всі оті чесноти мали і славу господу співали. Я їм свою силагу покажу і шлях до пекла свій вкажу, а Миколаєві святому УХ, добре насолю. 

Чорт. - Треба кликати на допомогу, кого ж покликати!? (задумується ).

Чорт. - А-а-а-а, точно, Ягу.

Чорт. – Яго-о-о, Яго-о-о!

                                                     (Повертається, а Яга лежить під ялинкою)

Чорт.  -А-а-а, ось де ти, бісова дівко!

Яга.  - Та тут я , тут я. Трохи задрімала. Та вже й стара. Не чую, бо тисяча мені вже скоро літ.

Чорт.  - Слухай-но, стара карго, до тебе справу пильну маю. Ось стежку бачиш?

Яга.   - Ой, не бачу, ой, не бачу. Стара – не добачаю.

Чорт.  -Ох, я тобі зараз покажу.

Яга.   - Ой, вже бачу, бачу, бачу.

Чорт.  - Ось по цій дорозі хлоп’я з дівчиськом мають йти. Ти їх в сіті замани, а білі квіти укради.

Зрозуміла завдання?

Яга. - Угу-угу, в свої сіті заманю. Білі квіти украду, а цих малих до смерті залякаю. А-ха-ах-ха-ха.

Чорт.  - Нумо,                     Чорт. - Яго, не підведи, а то підеш зі мною у пекло.  А я тим часом за Миколаєм прослідкую.                                       (Чорт йде за куліси, а Яга залишається)

Яга. - Треба кликати на допомогу. Кого б це я стара карга покликала? Хто б це мене послухав?

                                                     (На останньому реченні чути здалека як виє Вовк).

Яга. - Звірі мої лісові, слуги мої ліниві, ану бігом сюди, швидесенько до Ягусі своєї.

                                                          (Забігають Вовк і Лисиця)

Лисиця (хитро). - Чого Ягуся наша хо-о-о-че?!

Яга. - Треба хлопця й ту малу схопити. Та білі квіти навіки у скрині зачинити.

Лисиця. - А що ти нам за це даси, коли ми їх впіймаємо?

Вовк. - Злякаємо, злякаємо. Ти нас потім на мітлі покатаєш?

Яга. - Ви що? Забули який скоро  день?  Я сьогодні не літаю.

Вовк. - Що, мітла зламалась?

Лисиця. - Чи може ступа не літає (насмішкувато)?

Яга. - Чого-чого. Кажу, що не літаю… А то ще з тим Миколою зіткнусь (лається в небо мітлою)  і діточок не позбираю. Я краще тут, у ступі посиджу (прислухаються). Ой, лишенько, чую летить хтось…

                              (Ховаються за ялинкою. Можна поставити фонову музику) 

                               (Через деякий час (5 секунд) виходять)

Яга. - Ох, я тобі зараз покажу. Ти ба, вештає. Туди-сюди, туди-сюди.

                           (Коли промовляє ці слова, повертається до залу задом і крутить)

Яга. - Думаєш, що я злякалась? Ха! Ще й подарунки роздає.  Мені небесний простір весь займає.

Вовк. - Ану, кажи, що ти даси?

Яга. - Віддам усі дарунки, що там Микола має і хто слухняний, тих нагороджу, тож слухайтесь Ягу свою.

Лисиця. - Слухайтесь, слухайтесь (перекривляє).

                                 (Далі танцюють всі втрьох. Лунає музика (танець звірів і Яги).

Я г                    Яга (Витираючи лоби) - Ой, втомилися.   Хух, чую людський дух. Ану, вітри, громи, покажіть на що ви здатні.

                           (Лунає звук вітру. До зали заходять діти (Михайлик із сестрою) закутані в ковдру) 

Михайлик. - Оксанко, я так втомився. Давай перепочинемо.

Сестра Оксана. - Давай.  (Сідають навколішки. Вітер затихає).

Сестра Оксана. - Ну і дивина, такий був буревій, аж раптом стало тихо-тихо.

(Із-за куліс вибігає Лисичка і Вовк)

Лисиця. - Ой, які гарні діточки. Мабуть, втомилися, замучилися.

Вовк. - Ух, втомились, ух, втомились (принюхується). А як пахнуть смачно.  Як їсти хочеться…

                        (Вовк гладить себе по животу. Лисиця до Вовка ногою тупаючи)

Лисиця. - Ану мовчи, ти, злий вовчисько, нас Ягуся розірве. Мерщій за діло. Шевелися. 

                                                           (Вовк побіг по сіті. Накидають на дітей сіті)

Лисиця і Вовк (разом). -  Ага-а-а, впіймалися.

                                                          (Дають один одному п’ять. До залу вбігає Яга)

Яга. (Говорить до дітей) - Квіти, давайте квіти.

Сестра Оксана. - Які квіти, часом не оці?

                                                           (Яга хоче взяти, але обпікається)

Яга. - Ой, пече мені, пече.  Як я можу їх узяти?

Лисиця. - А давай дітей не пустимо на свято.

Яга. - Так чого ж ви стоїте? Несіть мотузку, щоб ці діточки нікуди не втекли. І зв’яжіть їх поміцніше, а  я тим часом  піду Чорта покличу.

                                           (Лунає музика очікування. Вовк і лисиця зв’язують дітей)

Лисиця. - Хух, втомилися. Але, які слухняні ми в Яги. 

Вовк. – Тепер нам цей Микола дарунків дасть повний міх.

Вовк і Лисиця (разом). – Ура-а-а.

Лисиця. - Хух, втомились, але як попрацювали славно.  Треба трохи відпочити.  А може й трохи поспати.

                                                 (Вовк з Лисицею сідають спина до спини)

Лисиця. - Вовчику, постережи.

Вовк. - Ага, постережу (засинаючи, підхропуюючи) .

                                                           (Діти трусяться від страху)

Сестра Оксана. Михайлику, не бійся. Давай до Янгола помолімося.

Сестра Оксана і Михайлик. - Ангеле – хоронителю мій, ти все при мені стій, як вночі, так і вдень будь мені до помочі.

                                                  (Спускаються Янголи. Підходять до дітей) 

Янгол 1. Не бійтеся, любі діти.(2 янголи знімають сіті з дітей, забирають їх і йдуть всі разом зі сцени. Потім заходить Яга і говорить поки йде)

Яга. - Ну, нарешті, Чортяка зараз буде.

                                                       (Вгледіла, що звірі сплять, а дітей немає)

Яга. - Ох, що за чортівня, щойно тут сиділи діти! Де ж вони могли подітись? Лисице, вовчик, що ж це з вами? Мерщій вертайте їх назад.

                                                   (Звірі прокидаються і всі з Ягою вибігають за куліси)

Яга. - Ой, біда мені, біда.

                                           (Грає фонова мелодія. Забігає Чорт з квітами в руках, але іншими)

Чорт. - Не встиг. І знову їм той Янгол допоміг.  Що робити, що робити, треба їх перехитрити.  На свято першим я прийду. Десь тут у клятої Яги  було відеречко муки. Зараз я їх обдурю і квіти у муку вмочу.

                                                    (Бере відро і вимащує квіти в муці)

Чорт. – Є!

(Забирає все і йде. На задньому плані грає фонова музика. Чорт повертається до зали з квітами і привітний звертається до глядачів)

Чорт. – О-о-о, добридень, любі діти, зустрічайте! Це ж бо я, Миколайовий слуга. Я прийшов до вас з привітом, всім дарую білі квіти, бо ці квіти непрості. Всі зневаги дорогі. Хто був гордим і лінивим, заздрісним та ще й гнівливим і зухвалим, так як я. Не життя, а красота (свиститьЧорт ).

(Головний Чорт співає, а решта Чортів на задньому плані танцюють)

Хто не слухався нікого,

Зовсім Бога не любив,

Хто ніколи не молився

І до церкви не ходив,

Тому, тому я привіз

Подарунків цілий віз.

(Звертається до Чортів)

Ну-мо, мої сатанята,

Час дарунки роздавати.

Привітаємо усіх –

Подарунків цілий міх.

(Співає)

Хто не хоче добра вчитись

І не слухає батьків,

Хто уміє добре битись,

Наставляє стусанів,

Тому, тому я привіз

Подарунків цілий віз.

Тому, тому я привіз

Подарунків цілий віз.

                                                                  (Заходить Яга до зали і кричить)

Яга. - Ой, біда мені, біда.

Чорт. - Ти чого кричиш, стара. Ти чого прийшла на свято? Хочеш знов все зіпсувати!?

Яга. - Утікай мерщій, біда! Йде з квітками дітвора.

(До залу входять діти з Янголами. Звертаються до Чорта)

Сестра Оксана і Михайлик. - Геть, обманщику хвостатий! Хочеш знову ошукати? Тільки ти забув, що зло переможе лиш ДОБРО. 

(Чорт з Ягою забився в куток і, боячись, поглядають скоса. Дівчинка простягає перед собою квіти в руках і лякає Чорта з Ягою)

 Сестра Оксана. -  Ось чесноти серцю милі, із добра. Є правдиві.

Михайлик. - Ось Надія, ось є Віра, ось Любов до Бога щира.  Тож з Янголами святими повторяймо всі сміливо.

Сестра Оксана, Михайлик, Янголи (разом) – Іменем Господа Святого виганяймо звідси злого. 

Чорт. - Йдем до пекла.

Яга. - Я не хочу (приплакуючи).

Чорт.  - До пекла-а-а!

Яга. - Не хочу.  В пеклі треба працювати. Не дають там мені спати.  Мені добре на землі.

                                                  (Чорт веде під руку Ягу. Яга опирається)

Чорт. - Йдем до пекла.

Яга. - Я не хочу (плаче).

                                         (Сестра Оксана і Михайлик виходять на передній план)

                   Сестра Оксана. -  Діточки, що ж будемо зустрічати Миколая.  Любі діти, заспіваймо. Миколая зустрічаймо.                 

                  (Звучить пісня про Миколая «Ой, хто, хто Миколая любить». Після пісні до залу входить Миколай з трьома Янголами)

Ой хто, хто Миколая любить

 

Ой хто, хто Миколая любить,

Ой хто, хто Миколаю служить,

Тому святий Миколай

На всякий час помагай,

Миколає!

 

Ой хто, хто Його пам’ятає,

На поміч Його призиває,

Той із біди вийде ціло,

Охоронить душу й тіло,

Миколає!

 

Ой хто, хто спішить в твої двори,

Сього Ти на землі і в морі

Все хорониш від напасти,

Не даєшь нам в гріхи впасти,

Миколає!

 

Миколай, молися за нами,

Благаєм Тебе із сльозами,

Тебе будем вихваляти,

Ім’я Твоє величати

            Миколає!

Миколай. - Я вітаю щиро нині, дітей славних в Україні.

                      Миру вам щастя і добра на всі віки і до кінця.

                      Молилась тут ласкава Україна. Її молитви дійшли до Бога.

                      Мене покликали в дорогу. Прибув усіх блаженством дарувати.

Сестра Оксана. - Низький уклін тобі, наш Отче Миколаю. Це ті Божії чесноти, що нам допомогли все зло перебороти (простягає квіти).

Михайлик. - Тож будемо про тебе завжди ми пам’ятати і Господа святого навіки прославляти.

Миколай. - Слава Господу святому. Честь, повага навіки, бо мене не забувають, всі чекають залюбки.  Сьогодні я до вас усіх прийду і у кожнім вашім домі подарунки залишу.

                                                             (До зали вбігають лисиця з вовком)

Лисиця. - Миколаю, а чому твої Янголи нам дарунків не дають?  Ми їх хотіли із твого воза взяти, а вони їх у нас забрали.

Вовк. – Ти ж дарунків цілий віз лиш для нас привіз? 

Лисиця. - Ми ж діточок упіймали.

Вовк. - Ух, впіймали, ух впіймали…

Лисиця. - Міцно-міцно їх зв’язали.

Вовк. - Ух зв’язали, ух, зв’язали.

Лисиця. - Хоч вони і утекли, ми ж слухняні у Яги. А Ягуся нам казали,  розрахунок з Миколая.  Тож ми даруночки візьмемо і тихесенько підемо…

(Беруть мішок і на носочках хочуть  втекти. Янголи перешкоджають. Лисиця з Вовком стають перед ними на коліна)

Янгол 1. - До Бога, любі, щире серце його святі закони береже, хто  чесний, ввічливий і скромний, надійний і з добром живе.

Миколай. - Я бачу, що на свято лісові прийшли звірята. І хочуть всі даруночки забрати. Ану, малята, поможіть, лисицю й вовка осудіть. Що вчинили вони? Добро? Зло? У нас кожен пам’ятає – за добро Господь нагороджує, а тим, хто чинить  зло – карає. Тому ми вас караємо – зі свята виганяємо. Тож, подумайте тепер, як вам краще жити? Чи робити всім добро, чи зі злом дружити?

                                                             (Вовк з Лисицею піднімаються і йдуть)

Миколай. - Час мені іти у путь, бо ще діти інші ждуть. А ви будьте здоровенькі, будьте чемні і слухняненькі.  Як найшвидше виростайте, молитовки почитайте.  Батька-матір утішайте.  А тепер на дальню путь заспівайте що-небудь.

                                                                 (Звучить пісня «Пригадай» Мотор'ролла)

Пригадай (Новорічна)

 

Сніг у світлі зимових зір

Погукає мене надвір,

Намалює нехай на склі

Візерунки закуті в лід.

Я охоче піду за ним,

Я згадаю як був малим,

Щоб почути веселий сміх,

В рукавицях тримати сніг.

 

Пригадай, тихий вечір догорає.

Загадай що було, чого немає.

Миколай на порозі вже чекає.

Геть обліплений дітьми

Принесе надії мить.

 

Хтось закрутить в гірлянди дім,

Щоб були подарунки в нім.

І бенгальські дощі рясні,

Вже дорослі, а може ні.

Від буденних негод зігрій

Цілу жменю маленьких мрій.

І ще трохи великих мрій,

Хай збуваються в рік новий.

 

Пригадай, тихий вечір догорає.

Загадай що було, чого немає.

Миколай на порозі вже чекає.

Геть обліплений дітьми

Принесе надії мить.

Пригадай, тихий вечір догорає.

Загадай що було, чого немає.

Миколай на порозі вже чекає.

Довго бажатиме гарного свята нам,

Щастя промінного у святу мить.

Світла сріблястого, снігу пухнастого,

Щедрого вечору і теплої зими.