Технологічні картки «Віночок корисних цікавинок в сучасних українських традиціях»

Комунальний заклад

«Центр дитячої та юнацької творчості №4

Харківської міської ради»

Посібник

«Віночок корисних цікавинок

в сучасних українських традиціях»

(виготовлення поробок для учнів старшого дошкільного та молодшого шкільного віку: технологічні картки, рекомендації)

з досвіду роботи гуртків:

 «Флористика», «Фітодизайн»,  «Паперокручення», «Раннього розвитку дитини» вихованців дошкільного та молодшого шкільного віку.

        Поливанова О.І., керівник гуртка «Фітодизайн»

м.Харків 2019

Передмова

 Представлені матеріали - це цікаві елементи багаторічної роботи педагогів  закладу позашкільної освіти: незвичайні, легкі у виготовленні, цікаві в оформлені поробки. Підготовлений матеріал легкодоступний, має можливість диференційованого підходу у виготовленні, застосування схожих за структурою незатратних матеріалів.

Виховання  патріота своєї країни починається з народження дитини. Батьківське виховання сина чи доньки, їх приклад, любов, взаємовідносини, громадянська позиція – основа виховання дитини в кращих традиціях родини, країни – фундамент майбутнього України.

 Виготовлення із власними дітьми вдома, учнями на заняттях з художньої праці, у вільний час в групах подовженого дня, в гуртках цих поробок  це не тільки набуття навичок роботи з різними матеріалами, розвиток дрібної моторики дітей, але й яскравий елемент виховання в дітей любові до української культури.

Представлені матеріали можуть бути використані для організації роботи з дітьми старшого дошкільного та молодшого шкільного віку в родині, на заняттях у школі, гуртках, старших дітей з молодшими.

Працюючи над створенням посібника, ми намагалися зберегти український колорит у формі, кольорі чи ідеї, відтворити напрями сучасного українського мистецтва в малих формах, показати способи застосування виготовлених робіт та використання сучасних матеріалів. Важливим і необхідним ми вважаємо використання допоміжних методів, таких, як бесіда, художнє слово, музика, емоційні вправи, уявне входження в ситуацію тощо, які використовуються з метою підсилення впливу мистецтва та забезпечення їхнього емоційного контакту з українською культурою та її автентичним колоритом.

Бажаємо творчої наснаги та успіхів у розвитку власних неповторних «витворів мистецтв». Любіть українське!

Птах-берегиня

(прикраса, іграшка, атрибут свята)

Техніка виконання: паперопластика (гофротрубочка, аплікація).

Технологічна картка виготовлення

Післямова:

Працюючи над виготовленням таких робіт необхідно враховувати характер дитини і його можливості. Для найменших і не посидючих можна почати з глечика, тарілки невеликої форми, більш складними будуть форми птаха, куманця, півника. Можна пофантазувати і зробити костюми українця та україночки: вишиванки, спідницю, штанці, капелюх, буси, чоботи, волосся чи віночок. Обличчя намалювати чи вклеїти роздруковане.

Вишиванка з легкого пластиліну

Вишиванка з легкого пластиліну (магніт- подарунок)

Техніка виконання: ліплення

Технологічна картка виготовлення

Робота: Закурдаєвої Поліни, 1 клас (вихованка гуртка «Фітодизайн»)

Вишиванка – магніт-подарунок готова!!!

Іграшки-намотанки «Птах щастя»

Техніка виконання: намотування ниткою

Технологічна картка виготовлення

Нам птаха було мало! Вихованці не тільки використовували інші, більш складні шаблони, але й розробляли власного «Звіра щастя»: зайця, котика, ведмедика, хом’яка, змію… від ескізу до «витвору». Головне, щоб він приніс щастя праці та задоволення процесом.

Для творчих педагогів та дітей буде дуже цікаво відтворити іграшку в цій техніці, але використовуючи шаблони та елементи яворівської іграшки.

Робота-гра: ЗБЕРИ ВИШИВАНКУ

Техніка виконання: пазли, квілінг, аплікація, робота з нитками (вишиванка)

Технологічна картка

Інформація, важливі кроки та особливості проведення даної роботи:

І крок «Збери вишиванку »

Діти  дошкільного віку  мають свої  особливості розвитку  і пізнавальної діяльності. Дошкільне дитинство здавна називають віком гри.

І запам’ятовують найлегше діти цього віку те, що справило на них сильне враження. Тому для дітей даної вікової категорії бажано використовувати ігрові методи навчання з використанням яскравої наочності та демонстраційних матеріалів.

Ми пропонуємо вашій увазі гру в улюблені дітлахами пазли тільки з яскравим українським наповненням у вигляді вишиванки. ЇЇ можна використати  на заняттях різних гуртків при вивченні тем, пов’язаних з національними символами та традиціями українців, а також під час релаксаційних пауз в гуртках з фізичним навантаженням, наприклад, в хореографічному гуртку.

Мета: формування початкових знань про українську національну культуру, традиційне вбрання українців.

Завдання:

• формування поняття «вишиванка»;
• ознайомлення з відмінностями чоловічої і жіночої вишиванок;
• розвиток  уміння спостерігати, аналізувати, визначати закономірності розташування частин в цілому малюнку;
• розвиток дрібної моторики;
• виховання ціннісного ставлення до української національної культури;
• виховання гордості за почесне звання «Українець»

Після невеличкої вступної розповіді педагога про українське національне вбрання і демонстрації вишиванок  діти отримують завдання зібрати з набору пазлів силует вишиванки за зразком. 

ІІ крок:  «Український орнамент»

У дітей молодшого шкільного віку запам'ятовування  продуктивне тоді, коли матеріал, який треба запам’ятати,  стає змістом їх активної діяльності.    Разом зі зростанням творчих можливостей дітей підвищується і вимогливість до своїх витворів.

  Для дітей даної вікової групи ми пропонуємо  творчі завдання по збиранню орнаментів для українських рушників, вишиванок тощо. Цю роботу можна виконати під час занять гуртків декоративно-прикладного  напряму, уроків  образотворчого  мистецтва та трудового навчання, а також ж в ході проведення різноманітних масових заходів та конкурсів.

 Оскільки орнамент не самоціль, а засіб втілення понять про красу, добро, тепло душі, то метою  даної  роботи  ми поставимо формування вміння передавати красу навколишнього світу,  свої почуття через  створення українських орнаментів.

Під час роботи  діти мають:

• детальніше ознайомитись з національним українським вбранням та його оздобленням;
• познайомитись з поняттями  «орнамент», та правилами побудови орнаментів;
• піднятись на нову сходинку у формуванні ціннісного ставлення до української національної культури.

Зібравши з пазлів вишиванку, роздивіться її: чоловіча вона чи жіноча?

Зазвичай в жіночій вишиванці орнаментом  оздоблювали  рукава, манжети, і, якщо сорочка була довгою, то подоли вишиванки. Як ви гадаєте чому саме ці частини жіночої вишиванки прикрашали орнаментами?

- Поверх сорочки жінки надівали плахту, корсетку. Тому вишивали ті частини сорочки, які залишаються відкритими.

- Чим довший і пишніше вишитий нижній край сорочки, і чим більше він визирає з-під плахти, тим достойніша вважалась наречена чи молодиця.

А на  чоловічих сорочках  де розташована вишивка?

- Вишивка,  як  правило,  розміщена  на  комірі, попереду вздовж розрізу та  внизу рукавів на манжетах.

- В  порівнянні  з  жіночими сорочками, вишивок  на чоловічих  вишиванках  значно  менше  і  вони  не такі  багаті  та розкішні. 

Орнамент  виконуйте  в комбінованій техніці  аплікація  і  квілінг з підготовлених заготовок (але й можна заготовити їх власноруч). Творчої вам наснаги.

Наступним етапом може стати виготовлення китиць до вишиванки з ниток (в інтернеті можна знайти  безліч майстер-класів), які необхідно закріпити на вишиванці (за допомогою двостороннього скотчу, приклеювання їх на клей ПВА чи «Дракон»).

Цікаве про вишиванки. Вишиванка – це унікальний код того краю, де вона створена. На Слобожанщині при створенні орнаментів використовувались  в основному червоні та чорні кольори. На Полтавщині використовували вишивання білим по білому. Основні  кольори  вишивок  Київщини - білий, коралово-червоний, відтінений чорний.  Гуцульські вишивки характеризуються  головним чином поєднанням  червоного з жовтим  і зеленим, при цьому домінує червоний колір. А синьо-блакитна гама кольорів (дуже популярна сьогодні) використовувалась раніш рідко, бо пофарбувати нитки в синій колір було дорого.  

Рекомендації для педагогів щодо ознайомлення дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку з українським декоративно-ужитковим мистецтвом

та відтворенням його елементів на практиці.

1. Опрацюйте спеціальну методичну літературу.

2. Познайомтеся із зразками промислів, характерними особливостями, технікою виконання.

3. Використовуйте різні методи та прийоми роботи: наочні (розглядання предметів побуту, візерунків, розписів тощо), словесні (розповіді педагога про народні художні промисли, читання художніх творів, пояснення тощо), ігрові (сюрпризні моменти, створення ігрових ситуацій, дидактичні ігри тощо), практичні (оволодіння практичними навичками, уміннями тощо).

4. Пам’ятайте, що головна мета роботи з даного питання – навчити дітей бачити й розуміти красу виробів народних майстрів, призначення та зміст декору, викликати бажання самому створювати красиві візерунки та прикрашати ними різні форми

5. Відкрийте вихованцям «секрети» народних майстрів

6. Надайте поняття символіки кольору й окремих елементів, це підвищить інтерес дітей до навчання.

7. Перетворіть навчальну кімнату у майстерню народних умільців, а вихованців – на справжніх майстрів.

8. Використовуйте під час занять відповідні художні та музичні твори, що допоможе дітям зануритися у чарівний світ мистецтва.

При цьому педагог:

- Демонструє твір мистецтва.

- Створює потрібний настрій і обстановку для сприйняття і розуміння твору,

- Проводить спеціальні бесіди про мистецтво.

- Застосовує у процесі навчання імпровізаційний стиль роботи народних майстрів.

 - Враховує володіння технікою та прийомами образотворчої діяльності, основні правила організації робочого місця, користування художніми матеріалами та інструментами; навички роботи з кольором.

Користується:

Формами:

 - Нетрадиційні техніки образотворчого мистецтва

-  Експериментування з різними художніми матеріалами

 - Дидактичні ігри

- Силуетне моделювання

- Фізкультхвилинки

- Вправи для промальовування елементів розписів

Методами:

 - словесний: розповідь, бесіда, використання художнього слова, вказівки, пояснення; - практичний: а) метод обстеження, наочності (розглядання справжніх виробів, ілюстрацій, альбомів, листівок, таблиць, відеофільмів та інших наочних посібників); б) жест руки (дитина показує елементи візерунка, торкаючись до нього пальцем, знаходить такий же або однакової форми за кольором, елементу); в) самостійне виконання дітьми декоративних виробів, використання різних інструментів і матеріалів для зображення; г) одночасності (забезпечує самостійний творчий пошук дітьми засобами виразності);

 - частково-пошуковий; проблемно-мотиваційний (стимулює активність дітей за рахунок включення проблемної ситуації в хід заняття); - співробітництво, співтворчість (взаємодія педагога і дитини в єдиному творчому процесі);

- мотиваційний (переконання, заохочення). Головним у виконанні творів на основі народних промислів і ремесел, як і в будь-якому іншому виді мистецтва, є цілеспрямоване багаторазове повторення вправ, які стануть основою творчості.

Простота виконання, виразність, яскравість кольорових барв, значні можливості імпровізації роблять твори на основі народних промислів і ремесел доступними для їх відтворення руками вихованців.

 (на основі матеріалів:  Григоренко В. Є. Формування естетичного ставлення дітей старшого дошкільного віку до декоративно-ужиткового мистецтва на заняттях з образотворчого мистецтва. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук (доктора філософії) за спеціальністю 13.00.02 «Теорія та методика навчання» (образотворче мистецтво). – Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова, МОН України, Київ, 2017).