Технологіі формування творчої особистості на уроках англійської мови

Анотація

Предмет дослідження – розвиток творчих здібностей та пізнавальних інтересів учнів у  процесі вивчення англійської мови. Проблемна методична тема – вдосконалення форм і методів розвитку творчого мислення на уроках. Дослідження науковців засвідчили, що творчість — це досить складний і своєрідний процес, якому можна навчитися. Для цього необхідно виявити його закономірності, на основі яких можна створити певні методи або прийоми. Пошук наукової організації творчої праці дав змогу розробити нові методи розв'язку проблемних завдань.   У даній роботі  надаються методичні рекомендації щодо раціональної організації навчальної діяльності учнів, способів оптимізації викладання, управління процесом розвитку творчих здібностей, приділяється особлива увага  стимулюванню творчої діяльності школярів та створенню системи роботи з проблеми розвитку творчих здібностей та пізнавальних інтересів учнів на уроках англійської мови.

Зміст

1. Вступ

2. Проектні технології на уроках англійської мови

3. Інтерактивні технології навчання  як засіб розвитку творчого потенціалу учнів.

4. Застосування творчих завдань з метою формування комунікативної компетенції школярів

5. Методика використання креолізованого тексту в процесі навчання сучасних школярів

6. Висновки

7. Список використаної літератури

Вступ

Глобалізація суспільства, потреба особистості в швидкій адаптації до умов полікультурного світу, який весь час змінюється, посилює інтерес до мовної освіти як важливого інструменту життєдіяльності людини в полікультурній і мультилінгвальній спільноті людей. Мовна освіта є важливим засобом, який формує свідомість особистості та її здатність бути соціально мобільною в суспільстві, сприяє веденню діалогу культур у світі.  Нові освітні реалії передбачають формування філософії сучасного європейця — «навчання упродовж життя», яка дає усвідомлення необхідності  самоосвітньої  діяльності особистості та готовності опановувати нові знання.  

          Сучасна школа як соціально-педагогічна система покликана забезпечити досягнення таких освітніх результатів, які відповідають цілям розвитку особистості та сучасним вимогам суспільства.  Школа має допомогти учням у оволодінні технологіями житгєтворчості, створити умови для розкриття потенціалу самопізнання, самооцінки, самореалізації. Це вимагає пошуку нових форм організації навчально-виховного процесу, які  дозволили б:

- забезпечити високий рівень знань випускників, уміння самостійно набувати і застосовувати їх на практиці;

- розвивати кожного учня як творчу особистість, здатну до практичної роботи;

- залучати кожного учня до активної пізнавальної діяльності;

- формувати навички пізнавальної і дослідницької діяльності, розвивати критичне мислення;

- формувати в учнів цілісну картину світу;

- бути комунікабельним, контактним у різних соціальних групах, уміти

працювати в колективі, у різних галузях, різних ситуаціях, легко запобігати та вміти виходити з будь-яких конфліктних ситуацій;

• уміти самостійно працювати над розвитком особистої моральності,

інтелекту, культурного рівня;

- грамотно працювати з інформацією і т.д.

        Реалізація даної мети вимагає формування комунікативно-пізнавальної та соціальної активності учнів на уроках. Учень в навчально-вихованому процесі повинен набути ключових компетенцій шляхом практичного застосування знань та залучення  до самостійної активної навчальної діяльності.     

 Іноземна мова, як загальноосвітній навчальний предмет, може і повинна внести свій внесок у процес розвитку творчих здібностей учнів. Володіючи величезним виховним, освітнім і розвиваючим потенціалом творчих здібностей учнів, вона може реалізувати його лише у ході здійснення практичної мети навчання, тобто тільки у тому випадку, коли учень у процесі іншомовної комунікативно-пізнавальної діяльності буде розширювати свій загальноосвітній кругозір, розвивати уяву, пам'ять, логічне мислення.

Творча особистість — це значною мірою результат навчально-виховного процесу. Ми маємо справу з людиною, обдарованою інтелектуальними, морально-вольовими та фізичними здібностями. Тому завдання вчителя — спонукати учнів до розвитку їх творчого потенціалу, забезпечити необхідні умови для того, щоб кожен школяр міг реалізувати себе, свої індивідуальні здібності, свої схильності та інтереси.

Розвиваючи творчі здібності учнів на уроках англійської мови, потрібно дотримуватися певних принципів в організації навчання:

• принцип зв’язку з практикою життя;
• принцип саморозвитку;
• принцип оптимального поєднання індивідуальної та колективної форм навчально-творчої діяльності;
• принцип інформативності;
• принцип віри в сили і можливості дитини.

        Розвиваючи пізнавальну творчу активність, слід дотримуватися наступної мети:

• розвивати образне і логічне мислення, уяву учнів;
• формувати навички планування, аналізу, самоконтролю;
• знайти шлях до серця кожного учня, створити умови для розвитку здібностей, закладених у дитині природою;
• викликати бажання самостійно займатися навчальною творчою діяльністю;
• виховувати наполегливість, волю, впевненість у досягненні мети;
• розширювати світогляд учнів, вчити спостерігати, думати, аналізувати, розмірковувати.    

Сьогодні існує багато форм і методів навчання англійської мови, що орієнтовані на краще засвоєння учнями навчального матеріалу, підвищення якості вмінь і навичок. Інтерес учнів до уроку та його ефективність зростають, коли поряд із класичними методами широко використовуються активні форми навчання. Тому на своїх уроках я намагаюся поєднати традиційні та інноваційні методи навчання.  

2. Проектні технології на уроках англійської мови

Навчаючись у школі, діти повинні не тільки отримувати знання, але й максимально розвивати  та формувати свої  творчі здібності. Формування здібностей неможливе поза активною, зацікавленою діяльністю учнів. Я, як учитель упевнена, що будь-яким єдиним методом неможливо розкрити всю гаму здібностей учнів. Але, на мій погляд, саме проектний метод, як ніякий інший, дозволяє перетворити дитину в активного суб’єкта спільної діяльності.

Існує таке правило: «Безталанних дітей немає. Є зайняті не своєю справою». Використання проектного методу дає можливість не тільки встигаючим, але й слабким учням використати всі свої сильні сторони. Ще Конфуцій говорив: «Я чую – і забуваю. Я бачу -  і запам’ятовую. Я роблю – і розумію».  Проектна діяльність – спільна діяльність, де вчитель може керувати процесом проявлення та подолання труднощів, прогнозувати їх появу і активізувати світоглядні позиції у навчальному процесі. Проектувати – значить бачити те, що бачили всі, але думати так, як не думав ніхто.

В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок, уміння самостійно конструювати свої знання і орієнтуватися в інформаційному просторі, розвивати творче мислення. Школяр стає активним, зацікавленим, рівноправним учасником навчального процесу. У нього відбувається відхід від стандартного мислення, стереотипу дій, що дозволяє розвивати бажання до навчання. Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів, однак цей метод поєднується з груповою формою роботи.  Я знайомлю учнів з правилами та основами проектної діяльності, з вимогами, представленими до проектів:

• в проекті повинна бути вирішена певна проблема;
• проводиться дослідницька робота;
• проект виконується учнями самостійно;
• вчитель виконує роль консультанта;
• результати проекту повинні мати практичну значимість;
• по закінченню проекту необхідно проаналізувати що вийшло, а що ні.

Використана у шкільному курсі англійської мови система проектної роботи може бути представлена двома підходами:

1. Зв’язок проекту з навчальними темами (на уроці).
2. Використання проектної діяльності у позакласній роботі.

Я використовую проектну діяльність при вивченні більшості тем. Разом із учнями готуємо індивідуальні, групові та інформаційні проекти. Учні шукають інформацію в позаурочний час. Захист проектів намагаюсь проводити на уроках узагальнення. 

          Важливо правильно організувати проектну діяльність, враховуючи усі етапи.

1. Підготовчо-організаційний етап:

а) визначення теми, її обґрунтування;

б) чітке формування ключового і тематичних питань (вони сприяють розвитку в учнів навичок творчого і критичного мислення, розуміння основних концепцій теми);

в) планування (розробка плану дій, формування задач, робота з інформаційними джерелами).

2. Конструкційний етап: активний пошук оптимальних рішень.

3. Практичний етап: реалізація проекту, створення моделі.

4. Презентаційний: створення презентацій, стінгазет, рефератів, повідомлень, буклетів, постерів та інших моделей.

  Отже, проектна методика вважається одним із найбільш перспективних підходів у викладанні мови. По-перше, проект допомагає інтегрувати іноземну мову у власну мережу комунікативної компетенції того, хто вивчає мову. Це заохочує застосовувати широкий діапазон комунікативних навичок, дає змогу учням використовувати інші сфери знань та дає можливість описати те, що є важливим у їхньому житті. По-друге, проект робить мову більш пов’язаною з потребами того, хто навчається, оскільки діти вчаться спілкуватися про власний внутрішній світ, свою країну, свої думки та потреби. По-третє, проект налагоджує більш тісний зв’язок між мовою та культурою.

   Вважаю, що на сучасному етапі навчання виникла потреба створення мовного портфоліо учня. Адже потрібно систематизувати роботи, які учні готують на той чи інший урок з теми. Насамперед це реферати, оформлені листівки, листи, граматичні вправи, розповіді на різні теми, презентації, вірші, слова пісень, - одним словом усі матеріали,  які можуть показати різнобічність володіння учнем іноземною мовою.

      Накопичення матеріалів допомагає учневі пересвідчитися у  власних можливостях, щодо практичного володіння іноземною мовою, реально  оцінити свої знання і правильно спрямувати  роботу на їх  вдосконалення.

   Знання, отримані під час збору матеріалів для досьє можуть бути використані не лише для усного підтвердження володіння мовою, а й для передачі свого досвіду у писемному мовленні. Наприклад: написання творів, резюме, рецензій, виготовлення стінгазети. Під час роботи з матеріалами  досьє учні навчаються також естетично оформлювати дані матеріали, використовують інформаційно-комп’ютерні технології. Можна сказати, що мовне портфоліо учня є особистісно зорієнтованою формою роботи, дієвим засобом підвищення мотивації учнів до навчання, автентичним видом оцінювання, який адресується учневі, розроблений для нього, спрямований на виявлення розвиток творчих здібностей кожної дитини.

3. Інтерактивні технології навчання

як засіб розвитку творчого потенціалу учнів.

Навчання можна вважати ефективним у тому випадку, коли воно базується  на прогресивних педагогічних ідеях та технологіях, відбувається у напрямі максимальної реалізації освітніх завдань з оптимально напруженою і синхронною діяльністю викладачів та учнів. Окрім того, успішна організація навчального процесу залежить від відповідності форм і методів навчання психологічним особливостям та функціональним можливостям учнів певної вікової категорії.

Відповідно до концепції модернізації української освіти, що закладена у Державному стандарті, загальноосвітня школа повинна формувати конкурентоздатну, компетентну особистість учня. Набуття компетентності перетворює учня з носія академічних знань на людину соціально активну, налаштовану на соціалізацію у суспільстві з метою практичного використання здобутих знань.

Компетентнісний підхід до вивчення іноземних мов розглядається як такий спосіб організації навчально-пізнавальної діяльності учнів, що забезпечує засвоєння ними змісту навчання і досягнення цілей навчання при розв’язанні певних проблемних завдань. Компетентний спеціаліст, компетентна людина -  гідна перспектива для суспільства, що успішно розвивається. А власне компетентність можна виразити у вигляді суми наступних доданків-складових: мобільність знань, гнучкість методу та критичність мислення. 

Необхідність формування комунікативної компетентності учнів зумовлено реалізацією не тільки відповідно оновленого змісту освіти, але й адекватних методів і технологій навчання. Найбільш ефективними шляхами реалізації комунікативного підходу до вивчення іноземної мови є застосування інтерактивних методів навчання.

 Одна із проблем, яка стоїть на шляху успішного оволодіння іноземною мовою, є недостатня мотивація учнів до вивчення мови. Саме тому особливий інтерес представляють інтерактивні технології, метою яких є створення комфортних умов навчання, за яких кожен відчує свою успішність, інтелектуальну спроможність. В основу такого навчального процесу закладено співробітництво і продуктивне спілкування, спрямоване на спільне розв’язання проблем, формування здібностей виділяти головне, ставити цілі, планувати діяльність, розподіляти функції, відповідальність, критично міркувати, досягати значимих результатів. Тому потрібно більше активізувати процес навчання, використовуючи відповідні інтерактивні технології.

 Інтерактивність у навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, навчання у режимі бесіди, діалогу, дії. Отже, у дослівному розумінні інтерактивним може бути названий метод, в якому той, хто навчається, є учасником, тобто здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює, тощо. Він не виступає лише слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власне створюючи це явище.

 Підвищення ефективності навчання безпосередньо залежить від доцільності добору і використання різноманітних, найбільш адекватних навчальній темі методів навчання, а також від активізації всього навчального процесу.

На практиці буває важко визначити чіткі межі між різними методами навчання: вони перетинаються, доповнюють один одного, складаються в комплексний «пакет», систему прийомів, за допомогою яких педагог і учні реалізують поставлені цілі.

  У процесі навчання найбільш доцільно використання, в першу чергу, тих методів, при яких:

• в учнів розвивається бажання до творчої, продуктивної праці;
• учні прагнуть до активних дій, досягають успіхів і мотивують власну поведінку;
• відпрацьовуються моделі поведінки, необхідні для успішної професійної чи підприємницької діяльності.

Цим вимогам найбільш відповідають інтерактивні методи навчання можна отримати при організації роботи учнів малими групами.

Поліпшується не тільки запам'ятовування матеріалу, але і його ідентифікація, використання у повсякденному житті. Використання інтерактивних методів навчання у малих групах сприяє розвитку таких особистісних якостей як комунікабельність, співробітництво, уміння відстоювати свою точку зору, йти на компроміси, почуття товариськості і т.д.

Наведу приклади деяких інтерактивних методів навчання, які я використовую під час уроків англійської мови.

На кожному етапі уроку можна використовувати різноманітні інтерактивні технології та вправи.

Ці форми роботи сприяють розширенню знань та умінь учнів.  У процесі спілкування учні навчаються вирішувати складні задачі на основі аналізу обставин і відповідної інформації, висловлювати альтернативні думки, приймати виважені рішення, брати участь у дискусіях. 

4. Застосування творчих завдань

з метою формування комунікативної компетенції школярів

Суттєво підвищити ефективність розвитку творчих здібностей можна лише в тому разі, якщо постійно використовувати у  навчально-виховній діяльності творчі завдання, у процесі роботи над якими учні застосовують здобуті знання, уміння та навички, варіюють відомі способи діяльності. Творчість містить новизну, що передбачає значні зусилля, спеціальний пошук, знаходження нового способу вирішення. Але без певного емоційного стану, мотивації, настанови, власної активності особистості неможливе виникнення творчої ситуації, а звідси і самої творчості.

Отже, щоб розвивати творчі здібності, потрібно відповідно організувати творчу діяльність.

У наш час вагомого значення набуває сприйняття прочитаного тексту через самостійну роботу з ним. Адже важливо не лише те, що дитина прочитає текст, а як вона його осмислить, сприйме. Збільшення питомої ваги самостійної роботи учнів під час читання та після нього є практичним засобом активізації мислення школярів. Великого значення у зв’язку з цим набуває система творчих завдань, що поступово ускладнюються. Складність цих завдань і ступінь самостійності пошуку підвищую відповідно до наявних знань і досвіду, оволодіння прийомами творчої діяльності, розвитку здібностей до творчого мислення.

З метою активізації пізнавальної діяльності учнів під час підготовки до уроку  підбираю тексти, що містять нову цікаву пізнавальну інформацію.

 Щоб зробити атмосферу на уроці невимушеною, а вивчення англійської мови – захоплюючим, пропоную учням для виконання у групах та індивідуально психологічні тести. Вони, як правило, носять гумористичний характер і водночас містять тематичну лексику та граматичні структури, що вивчаються, тому вдало доповнюють традиційні завдання й сприяють більш легкому, усвідомленому сприйняттю з наступним використанням у мовленні. Наприклад, вивчаючи тему “Мій друг”, пропоную тест «Are you a Good Friend?», що містить питання щодо ситуацій, які часто виникають у стосунках між дітьми. Тож коментар як до цього, так і до інших тестів, має виховне значення. Вивчаючи тему «Шкільне життя»,  для учнів 6 класу пропоную тест «Are you a good pupil».

Розвитку мовленнєвої діяльності, звичайно, сприяє використання цікавих скоромовок, віршиків, пісень для проведення фонетичної зарядки. Вони покликані не лише удосконалювати фонетичні навички, а й розширювати лексичний запас школярів, відпрацьовувати вживання певних граматичних структур.

    Мотивація, тобто наявність  цікавості в учнів  та стимулу до навчання, є одним з найважливіших факторів ефективності, результативності уроку. У процесі творчого завдання учень створює певний творчий продукт, який розуміється як оформлений результат діяльності:

• відновити послідовність подій в тексті;
• доповнити висловлювання за рахунок раніше вивченого матеріалу;
• скласти речення із запропонованих слів;
• скласти план до тексту;
• переказати текст від першої особи;
• під малюнком неправильні підписи. Переставити малюнки правильно;
• з’єднати одну частину слова з іншою;
• знайти на малюнку всі предмети, назви яких починаються на одну й ту саму літеру;
• якими кольорами треба розфарбувати яблуко, лимон, виноград, кота, мишу, снігову бабу, троянду? Зроби підписи на малюнку;
• люди яких професій користуються цими речами? (назви речей з перекладом записані на дошці);
• три магазини: Toys, School Things, Clothes. У хлопчика речі з цих магазинів. В якому магазині він придбав ту чи іншу річ?
• які слова заплуталися в павутинні павука? (слова з розсипаних літер);
• серед усієї їжі знайди традиційну англійську. (Яєчня з беконом, ростбіф, пудинг, вівсяна каша).

Я вважаю, що однією з основних умов розвитку творчого мислення є створення атмосфери, яка сприяє появі нових ідей і думок. Варто з повагою ставитися до висловлювань дітей, заохочувати їхні спроби братися за складні задачі, розвиваючи тим самим їхню мотивацію і наполегливість.

Стимулювати творчі здібності можна за допомогою активізації фантазії. З цією метою пропоную наступні завдання:

• Намалюй казкового героя та опиши його зовнішність та одяг.
• Опиши уявну подорож до іншого міста. Назви переваги та недоліки

кожного виду транспорту, яким ти збираєшся подорожувати.

• Напиши рекламне оголошення про відкриття спортивного клубу.

Вивчення ідіом, фразових дієслів, прислів’їв, приказок, крилатих виразів сприяє не лише збагаченню словарного запасу школярів, а й водночас є цікавою формою роботи, що сприяє тренуванню навичок монологічного та діалогічного мовлення і, що особливо важливо, розвиває навички творчого мислення учнів та їх письма.

Прислів’я та приказки – один з найдавніших жанрів усної народної творчості. Вони можуть бути використані під час вивчення різних аспектів іноземної мови як ілюстративний матеріал, стимули для усної мовленнєвої діяльності, підказки до діалогів. Їх використання не лише сприяє кращому засвоєнню граматичного, фонетичного та лексичного матеріалу, а й може стати відправним пунктом для дискусій або одним із засобів навчання непідготовленого монологічного мовлення за допомогою прийому асоціативних зв’язків. Використання прислів'їв не лише сприяє підтриманню та вдосконаленню вимовних навичок учнів, але й стимулює їх мовленнєву діяльність висловити своє ставлення до певної ситуації, а саме:

• погодитися зі запропонованим прислів'ям;
• скласти ситуацію, що підтверджує його;
• описати ілюстрацію до прислів'я;
• використати прислів'я як висновок до діалогу, або тексту.

Прислів'я можуть служити чудовим матеріалом під час вивчення граматики. Вивчаючи граматику, учні самі за допомогою прислів'їв ілюструють граматичні правила. Під час навчання говоріння прислів'я використовую як підказки для діалогів, відправний пункт для дискусії, як прийом асоціативного зв'язку під час монологічного говоріння. Завдяки стислості, емоційності, специфічній римі та ритмічній структурі прислів'я викликають інтерес учнів, легко запам'ятовуються, сприяють поширенню світогляду. Залучення до культури країни мови, що вивчається, через елемента фольклору, прислів'я та приказки дозволяє учням усвідомити співрозуміння іншого народу.

5. Методика використання креолізованого тексту в процесі навчання сучасних школярів

     Основним видом навчальної інформації, яким опановують сучасні школярі залишається текст. На сьогодні в науці немає узгодженого визначення щодо тексту, який передбачає декілька  етапів сприймання (механічне, зорове, аналітичне прочитання).

     В ужитку існуюють терміни: полікодовий, полімодальний, гетерогенний, двокодовий, семантично ускладнений, кодово негомогенний, мультимедійний, креолізований, лінгвовізуальний, ізовербальний, інтерсеміотичний, багатоканальний та ін.. У західних методиках зразки такого тексту успішно й ефективно використовуються в навчальному процесі, особливо для вивчення іноземних мов, що знайшло своє обґрунтування в лінгводидактиці.

    Системне застосування креолізованого тексту значно підвищить рівень освіти школярів, адже:

• сьогодні зоровий спосіб оволодіння знаннями переважає над іншими (слуховим, дотиковим тощо);

• відбувається інтенсифікація процесу за рахунок образно-цілісного сприймання інформації;

• розширюється семантичне й асоціативне поле для аналізу й інтерпретації художнього тексту;

• такий текст може успішно використовуватися на всіх етапах опрацювання художнього твору;

• стилізовані елементи й композиційні авторські рішення в креолізованому тексті

дозволяють візуально увиразнити етнокультурну специфіку мистецьких явищ.

      В спеціалізованій науковій літературі термін «креолізований текст» вживається як:

• твір графічного мистецтва, виконаного за допомогою алфавіту;

• композиційне графічне утворення, що складається з літер різних гарнітур, елементів літер, слів, словосполучень, висловів, цифр;

• дві взаємодоповнюючі частини: вербальна (текст у широкому його розумінні) і візуальна (шрифт, графіка, орнаментика, малюнки, світлини), композиційно довершені на площині й відносно один одного;

• шрифт, орнамент і предметний малюнок живуть поряд і не заважають один одному.

       Шрифтова композиція, з огляду на функціонал такого тексту, може бути як

окремим медіапродуктом, так і складником іншого: афіші, логотипу, відеокліпу, кінотвору, шрифтового плакату, листівки, рекламного банера, вивіски, товарного знаку, етикетки, меморіальної дошки, поліграфічного видання, інфографіки тощо

Основні види організації тексту: слово-образ, шрифтова композиція, монограма,

каліграма, летеринг.

    «Шрифтова композиція» вживається як на позначення сукупності довжини й ритму рядка, шрифтового поля, кольорового рішення в оформленні тексту.

     Монограма  - Максимально стисла позначка перших літер імені та прізвища особи, іноді одного імені.

     Каліграма – текстова інформація у вигляді малюнка.

    Летеринг – мальовані композиції з літер.

    «Шрифтова композиція» як окрема навчальна дисципліна опановується здобувачами освіти професійних училищ і факультетів вишів зі спеціальностей: «Графіка», «Дизайн», «Архітектура», окрім цього студенти вчаться професійно їх створювати, виконуючи курсові проекти. Однак, з огляду на перспективи широкого застосування цього виду креалізованого тексту, вчителю-словеснику також потрібно опановувати навички створення ш. к. та використовувати їх в педагогічній діяльності.

    Агоритм роботи над шрифтовою композицією

1. Базове визначення. Випишіть його (або декілька різних, але рівноцінних визначень)

2. Аналіз та осмислення поняття. Поміркуйте: на позначення чого найчастіше воно використовується та в яких галузях?

3. Ключові компоненти операційного визначення. Виокремте його індикатори: показники, характеристики, якості тощо. Якщо їх багато, зупиніться на головних 2-4.

4. Візуальні маркери індикаторів. Трансформуйте (передайте) текстову форму цих показників у якомусь образному рішенні.

5. Шрифтова композиція. Скомпонуйте ці образні рішення в органічній та гармонійній єдності.

    Такі візуалізації вчителем та учнями можуть бути скомпоновані з використанням графічних редакторів (Photoshop). Також окремих програмних застосунків із пакету «Microsoft Office»(PowerPoint, Publisher , word). Звичайно, такі роботи матимуть огріхи, оскільки виконавці не професійні дизайнери.

6. Висновки

 Творчі можливості учнів на уроках англійської мови ефективно реалізовуються у різних видах діяльності, зокрема у грі, діалогічному та монологічному мовленні, у груповій та проектній роботі тощо. Як творчість слід сприймати не лише кінцевий результат діяльності, а й прийоми та операції, за допомогою яких вона здійснюється. Тому особливу увагу слід приділяти розвитку таких якостей особистості, які дають можливість творчо використовувати здобуті знання. Розвиток творчих здібностей учнів на уроках англійської мови безумовно вимагає від учителя чимало зусиль при виборі та постановці завдань, спрямованих на розвиток креативності учнів.

 Сьогодні, маючи широкі можливості для використання інноваційних методик та інтерактивних технологій навчання, а також досить великий спектр друкованої та електронної літератури, додавши краплю фантазії і власного бачення, вчитель створює всі умови для розвитку дитини.

7. Список використаної літератури

1. Близнюк О. І., Панова Л. С. Ігри у навчанні іноземних мов: посібник для вчителів. – К: Освіта, 1997. – 64 с.
2. Джава Надія. Проблемні методи навчання іноземних мов. Дискусія. // Нова педагогічна думка. – 2005. – № 3. – С. 49.
3. Дон О. М. Ефективність застосування дидактичних ігор у навчально-виховному процесі/ Наша школа. – 2000. – №2-3. - С. 86.
4. Кондратюк І. Г. Активізація навчальної діяльності учнів на уроці. // Англійська мова та література. – 2006. – № 15. – С. 2.
5. Методика викладання іноземних мов у середніх навчальних закладах: Підручник. Вид. 2-е, випр. і перероб. / С. Ю. Ніколаєвої. – К.: Ленвіт, 2002. – 328 с.
6. Мілютіна З. Т. Впровадження інтерактивних технологій навчання на уроках іноземної мови. // Управління школою. – 2005. – № 19 – 21. – С. 49 – 51.
7. Огієвич О. Дидактична гра – шлях до підвищення якості навчання і виховання учнів. Анотація досвіду//Нова педагогічна думка. – 2005. – №1. - С. 83.
8. Панаетова О. А. Використання методу проектів на уроках країнознавства // Англійська мова і література. – 2003. – № 30. С. 15 – 19.
9. Полат Е. С. Метод проектов на уроках иностранного языка. // Иностранные языки в школе. – 2000. – №2 – 3. – С. 15 – 34.
10. Cергєєва О. Використання комп’ютерних програм на уроках англійської мови. – English. – 2008. - № 31 – 32. – С. 10 – 17.
11. Скорнякова М. Є. Сучасні методи викладання англійської мови. // Англійська мова та література. – 2005. – №28. – С. 2 – 12.
12. Черненко О. Використання технології методів проектів у навчанні іноземної мови // Англійська мова та література. – 2002. –№ 12. – С. 7– 8.