Авторська розробка
на тему «Фрагменти уроків читання (художнього, наукового, науково-популярного твору) з використанням стратегії «Ромашка Блума»
Виконала:
Скурська Оксана В’ячеславівна
вчитель початкової школи
На сучасному етапі розвитку демократичних засад в українському суспільстві, побудови громадянського суспільства в Україні надзвичайно важливо всіляко сприяти виробленню в людей уміння критично мислити, об’єктивно оцінювати різноманітні явища, процеси, події. Тому сьогодні актуальною є проблема розвитку критичного мислення, особливо в дітей. Соціальні зміни та новітні досягнення сучасної науки і практики ставлять високі вимоги до самостійного, продуктивного, творчого мислення. В умовах забезпечення переходу на новий стандарт початкової освіти, де задекларовано впровадження особистісно зорієнтованого, компетентнісного, діяльнісного підходу, важливого значення набуває запровадження технологій, які б позитивно впливали на навчально-виховний процес і давали б якісні зміни. Зважаючи на те, що ефективність діяльності педагога оцінюється саме через динаміку розвитку особистості дитини, то актуальним є створення належних умов для запровадження нових технологій як інструменту з удосконалення педагогічної діяльності кожного члена навчального процесу.
Впровадження технології розвитку критичного мислення забезпечує перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. Технологія розвитку критичного мислення допомагає готувати дитину до життя в інформаційному суспільстві, вибирати серед невпинного потоку інформації головне, критично перевіряти отриману інформацію, співпрацювати з іншими. Зрештою, критичне мислення є дієвим способом виховання громадян, які повинні про все мати власну думку і не дозволяти маніпулювати своєю свідомістю.
У сучасній педагогіці існує значна кількість трактувань поняття «критичне мислення». Проведений аналіз наукової літератури та досвід роботи дає змогу під критичним мисленням розуміти складний процес творчого переосмислення отриманої інформації, який ґрунтується на усвідомленому сприйнятті власної розумової діяльності в інтелектуальному середовищі.
Люди, які живуть в епоху, коли інформація стає одним із домінуючих чинників, повинні вміти працювати з потоком даних, які вони щоденно отримують із різних джерел, щоб бути захищеним від маніпуляцій. Критичне мислення – це один із найважливіших складників захисту від негативного впливу: реклами, політичних гасел, негативного навіювання, брудних технологій тощо. Критичне мислення – це вміння активно, творчо сприймати інформацію, оптимально застосовувати потрібний вид розумової діяльності, різносторонньо аналізувати її, мати особисту незалежну думку та вміти коректно її відстоювати, застосовувати здобуті знання на практиці. Різні методи та стратегії стимулювання учнів ставити запитання є важливим засобом розвитку критичного мислення. Формулювання запитань стимулює в учнів навички аналізу, синтезу, інтерпретації інформації, вміння виділяти головне, переказати іншими словами тощо. Людина, яка мислить критично, може розглядати будь-яку інформацію з різних сторін, проходить всі етапи усвідомлення своєї діяльності.
Ці етапи розумової діяльності були покладені в основу Таксономії педагогічних цілей Бенджаміна Блума. Суть методики технології «Ромашка запитань Блума» полягає в тому, щоб навчити учнів усвідомлено та цілеспрямовано формулювати запитання різного типу. Його можна використовувати в основній частині уроку, коли учні формулюють запитання до нової теми, шукаючи відповіді , використовуючи матеріали підручника або інших джерел інформації. В основній частині уроку «Ромашкук Блума» використовують після першого знайомства з темою за підручником, для осмислення нової інформації, систематизації. Для глибшого розуміння матеріалу вчитель пропонує дітям серію із шести типів запитань (прості, уточнювальні, інтерпретаційні (пояснювальні), творчі, оцінювальні, практичні). З метою унаочнення і кращого сприйняття ними завдання варто намалювати ромашку і записати запитання на її пелюстках (кожному типу запитання має відповідати одна пелюстка).
Прості (буквальні ) запитання- питання, відповідаючи на які потрібно назвати деякі факти, згадати і видати інформацію. Їх часто використовують при традиційних формах контролю. Вони, як правило, розраховані на механічне пригадування, і учню достатньо володіти знанням обмеженого фрагменту певної сфери знань, щоб успішно відповісти. Відповідь на таке запитання легко віднайти в тексті. Запитання : ЩО? КОЛИ? ДЕ? ЯК?
Уточнюючі запитання. Цей тип запитань, як правило , «без пізнавального ядра». Учні з першого разу приймають план дій, перепитують, уточнюють, не розуміють смислу діяльності. (Запитання: Чи так це? А так можна? Як треба? – свідчать про реакцію учнів на незнайому для них обстановку, нову для них діяльність.) Такі запитання починаються зі слів «Тобто ти кажеш що …?», «Якщо я правильно зрозумів, то …?», «Я можу помилитися, але здається, ви сказали про …» вони надають учням можливість зворотного зв’язку щодо сказаного. Іноді їх ставлять, щоб отримати інформацію, якої немає в повідомленні.
Інтерпретаційні (синтезуючі) запитання.
Вони часто починаються зі слова «Чому?» Запитання на витлумачення розраховані на пошук зв’язків між ідеями, фактами, визначеннями та цінностями. Запитання на витлумачення можуть бути, наприклад, такими: Чому на вашу думку…?, У чому, по вашому, причина того, що…? Як птахи знають, чому треба відлітати в теплі краї?
Якщо відповідь на це запитання відома, воно з інтерпретаційного «перетворюється» на просте. Отже, цей тип питання спрацьовує « тоді, коли у відповіді присутній елемент самостійності».
Творчі запитання.
Цей тип запитання найчастіше містить частку «б» , елементи умовності, припущення, прогнозу: «Що змінилося б…», «Що буде, якщо….?», «Як ви думаєте, як буде розвиватися сюжет в оповіданні після…?»
Ці запитання заохочують до створення нових сценаріїв, наприклад: «Що могли б, на ваш погляд, зробити ці два персонажі?», «Яким міг би бути їхній шлях долання труднощів, що нас спіткали?, «Звідки взялась електрика?»
Оціночні питання.
Ці запитання спрямовані на з’ясування критеріїв оцінки тих чи інших подій, явищ, фактів. «Чому … добре, а … погано?», «Чим один урок відрізняється від іншого?», «Як ви ставитеся до вчинку головного героя?». Подібні запитання пропонують інтегрувати нову інформацію до особистої системи переконань і вимагають учнів виробити відповідні судження. Запитання може стосуватись і поведінки персонажів у творі.
Практичні запитання.
Цей тип запитання спрямований на встановлення взаємозв’язку між теорією і практикою: «Як би ви повелися на місці героя?», «Як можна застосувати…?», «Що можна зробити з….?», «Де ви в звичайному житті можете спостерігати…?». Запитання на застосування існуючих знань – дають учням можливість розв’язувати або далі досліджувати , логічні задачі, які трапляються в текстах, для читання або під час навчання.
Організація роботи за цим методом передбачає:
Фрагмент уроку читання художнього твору. В.Сухомлинський «Добре слово». Позакласне читання , 2 клас
Сприймання та усвідомлення нового матеріалу. (робота в групах)
Що треба робити, щоб не захворіти?
Фрагмент уроку роботи з науковим твором. Природознавство, 3 клас «Птахи»
Фрагмент уроку читання науково-популярного твору. Паола Утевська «Гості з далеких берегів» В. Науменко, 4 клас
Підсумок
Запитання стимулюють критичне мислення. Коли учні запитують або відповідають на запитання, вони навчаються аналізувати інформацію, будують гіпотези, відстоювати свою точку зору. Запитання є засобом стимулювання різних видів мислення на різних рівнях складності. Використання на уроках запитань високого рівня – на аналіз, синтез, оцінку – дозволить вчителеві ефективно розвивати критичне мислення учнів. Завдання школи сьогодні- це виховання особистості мислячої, творчої, самостійної.
Список використаних джерел