Стаття "Розвиток креативності дітей старшого дошкільного віку"

Про матеріал

В статті обгрунтовується актуальність теми. Проводиться дослідження креативності творчої особистості, корекційно-розвивальна пррграма на збільшення рівня креативності старших дошкільнят

Перегляд файлу

Комунальний заклад дошкільної освіти

(ясла-садок) № 264 комбінованого типу»

Криворізької міської ради

СТАТТЯ

на тему

«Розвиток креативності у дітей старшого дошкільного віку»

Підготувала:

практичний психолог ЗДО №264

Литовченко А. В.

м. Кривий Ріг

ЗМІСТ

Ключові слова 3

Аналіз останніх досліджень. 3

Актуальність дослдження «Розвиток креативності у дітей старшого дошкільно віку» 4

Викладення основного матеріалу 5

Висновки дослідження 22

Список літератури 23

ДОДАТКИ 24

РОЗВИТОК КРЕАТИВНОСТІ У ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

У статті обґрунтовуються шляхи розвитку креативності у дітей старшого дошкільного віку за допомогою розробленої корекційно-розвивальної програми.

Ключові слова: креативність, дивергентне мислення, корекційна робота, старший дошкільний вік.

The article substantiates the ways of developing creativity in children of older preschool age with the help of the developed corrective and developmental program.

Keywords: creativity, divergent thinking, corrective work, senior preschool age.

А. В. Литовченко

Розвиток креативності у дітей старшого дошкільного віку

Аналіз останніх досліджень. В основі визначення «креативна особистість» є поняття «креативність». Це визначення увійшло на початку 70-х років, у результаті експериментальних робіт Д. Богоявленської. На сьогоднішній день відсутнє чітке та однозначне визначення «креативності», оскільки серед вчених не існує єдності щодо його основних ознак, тому в цілому простежуються різні підходи до вивчення цього процесу.

Представник гуманістичної психології А. Маслоу стверджував, що основна потреба людини – самовиявлення, самоактуалізація та прагнення до самовдосконалення. На його думку, суспільство розвивається тільки тоді, коли воно дасть можливість реалізуватися розумним, сильним і активним особистостям. А. Маслоу певною мірою ототожнив поняття самоактуалізації з поняттям креативності.

Перший, хто використав цей термін був М. Вертгеймер, який зазначив у своїй праці «Продуктивне мислення» у 1987 році, що креативність – це здатність до перетворення вихідної інформації.

Р. Павлюк вважає, що креативність – творчі здібності індивіда, що характеризуються здатністю до продукування принципово нових ідей і що входять в структуру обдарованості в якості незалежного фактору.

Т. Воробйова повідомляє, що креативність – індивідуальна особливість людини, здатність відмовлятися від стереотипних способів мислення у вирішенні певних завдань: побутових, навчальних, соціально-етичних тощо.

П. Якобсон поняття «креативність» визначає як здатність породжувати незвичайні ідеї, відхилятися від традиційних схем мислення, швидко розв’язувати проблемні ситуації.

У сучасних дослідженнях такі вчені, як К. Тейлор, О. Тихомиров активно дотримуються тієї точки зору, що креативність – це створення нового продукту або результат творчого мислення. Але деякі дослідники, такі як А. Брушлінський, В. Моляко, П. Якобсон наголошують, що при цьому домінує творчий процес створення нового. Таким чином, у сучасній психолого-педагогічній науці креативність розглядається як особова категорія в аспектах: прояву дивергентного мислення; актуалізації інтелектуальної активності та інтегрованої якості особистості.

На думку багатьох вчених, зважаючи на схожість та близькість цих понять, доцільно було б використовувати їх як синонімічні слова, як креативність – рівень творчої обдарованості, що становить стійку характеристику особистості. Іншими словами, креативність – це здатність особистості творити, створювати щось нове, а у працях Л. Виготського, С. Рубінштейна зазначається, що творчість – це діяльність, коли людина створює щось нове, незалежно від того, чи це річ зовнішнього світу, чи побудова розуму, або відчуття, яке живе і розвивається в самій людині, або процес створення людиною предметного світу й одночасний розвиток нею власної природи.

А. Маслоу писав, що творчість – це реалізація природного творчого потенціалу при відсутності внутрішніх конфліктів.

К. Роджерс вважав, що творчість – це результат здатності знаходити проблеми у процесі пошуку.

Натомість Дж. Гілфорд зазначав, що творчість – це те що визначено генетично і може бути виміряне тестами, взаємодія двох протилежних типів мислення: дивергентного і конвергентного [48].

О. Яковлєва розглядає креативнiсть як реалiзацiю людиною власної індивiдуальностi, самодостатнiм проявом якої виступають змiст i модальнiсть емоцiйних станів.

Отже, спираючись на думку В. Козменка та О. Яковлєвої, умовно можна виокремити три напрями у вивчені креативності:

- когнітивний (Дж. Гілфорд, Е. Торренс, С. Мєднік, Де Боно);

- особистісний (А. Маслоу, К. Роджерс);

- синтетичний (Д. Богоявленська, О. Яковлєва).

На сучасному етапі розвитку вітчизняної педагогічної та психологічної науки виділяється узагальню вальний підхід, представники якого розглядають креативність як інтегративну властивість особистості, цілісно й у розвитку (І. Зімняя, В. Козменко, О. Кульчицька та ін.).

Таким чином, згідно багатьох досліджень креативність виступа інтегративною якістю психіки і включає в себе творчі здібності, знання, вміння створювати нове, а також особистісні якості, які дозволяють проявляти спонтанність, продуктивно діяти та почуватися комфортно в нових та невідомих ситуаціях.

Актуальність дослідження проблеми визначається тим, що старший дошкільний вік є тим періодом життя людини, коли значною мірою починає функціонувати креативність. Тому дуже важливо своєчасно виявити здібності і розвивати їх у правильному руслі.

Креативність у дитинстві виявляється більш масштабнішою ніж у дорослих. Здатність знаходити ідеї в нових і складних ситуаціях, пропонувати нові способи використання предметів особливо властива дітям.

Практично, це – нестандартне бачення предмета, використання його функцій у новій ситуації. Завдяки пріоритетному розвитку образного мислення в дитячій творчості дуже яскраво виявляється здатність змінювати форму об’єкта так, щоб побачити нові його можливості. Саме дитина ще чуттєво сприймає навколишній світ, на кожному кроці перевтілюючи об’єкти в нові образи, помічаючи в предметах те, чого не бачать дорослі.

Вагомим аспектом є й те, що на даний час відбувається акселерація - пришвидшений розвиток людини і з’являється велика кількість дітей-індиго, тобто обдарованих дітей. Тому виявлення творчих здібностей в старшому дошкільному віці є важливим процесам для їх подальшої стимуляції та розвитку.

Вчасне виявлення креативних здібностей допоможе розвивати їх у правильному руслі. В сучасному суспільстві дуже високо цінуються нові, нестандартні погляди, креативні ідеї, прояв творчості. Тому проблема дослідження креативності на даному етапі суспільства є тим великим запитом, який потребує детального дослідження.

Новизна проведеного дослідження полягає у конкретизації й визначенні поняття креативність у старшому дошкільному віці, основних особливостей креативності у старшому дошкільному віці, а також у виявленні форм творчого мислення і творчих здібностей особистості.

Практичне значення дослідження полягає у складанні і проведенні програми психокорекційного впливу з розвитку креативності і творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку, яка може бути використана практичним психологом, вихователями старших груп у процесі навчальної діяльності у роботі з творчими обдарованими дітьми старшого дошкільного віку.

Метою дослідження є дослідження особливостей прояву креативності та розвитку за допомогою корекційно-розвивальної програми рівня креативності у дітей старшого дошкільного віку.

Досягнення поставленої мети дослідження передбачає вирішення таких основних завдань:

- проведення діагностичного дослідження з використанням стандартизованих методик щодо особливостей креативності у дітей старшого дошкільного віку;

- оформлення протоколів дослідження;

- здійснення аналізу та інтерпретації отриманих даних;

- обґрунтування і проведення корекційної програми згідно отриманих психодіагностичних даних.

Викладення основного матеріалу.

Психодіагностичні методики проводилися у КЗДО КТ №264 КМР в групі №10.

Групу №10 відвідують 15 дітей: 6 хлопчиків і 9 дівчаток.

Під час діагностичного дослідження було проведено наступні методики.

На першому етапі було проведено методику «Діагностика особистісної креативності» Є. Тунік.

Мета. Визначення особливостей творчої особистості.

Шкали: допитливість, уява, складність, схильність до ризику.

Обладнання. Ручки або олівці, індивідуальні бланки відповідей.

Інструкція. «Це завдання допоможе вам з'ясувати, наскільки творчою особистістю ви себе вважаєте. Серед наступних коротких пропозицій ви знайдете такі, які безумовно підходять вам краще, ніж інші (додаток А). Їх слід позначити знаком «Х» у колонці «В основному вірно». Деякі пропозиції підходять вам лише частково, їх слід позначити знаком «Х» у колонці «Почасти вірно». Інші твердження не підходять вам зовсім, їх треба відзначити знаком «Х» у колонці «Ні». Ті твердження, щодо яких ви не можете прийти до рішення, потрібно позначити знаком «Х» у колонці «Не можу вирішити».

Робіть помітки до кожного речення і довго не замислюйтесь. Тут немає правильних або неправильних відповідей. Відзначайте перше, що прийде вам у голову, читаючи пропозицію. Це завдання не обмежене в часі, але працюйте якомога швидше. Пам'ятайте, що, даючи відповіді до кожної пропозиції, ви повинні відзначати те, що дійсно відчуваєте. Ставте знак «Х» в ту колонку, яка найбільше підходить вам. На кожне питання виберіть тільки одну відповідь».

Обробка результатів.

При оцінці даних опитувальника використовуються чотири чинники, тісно корелюють з творчими проявами особистості. Вони включають Допитливість (Д), Уява (У), Складність (С) і Схильність до ризику (Р). Ми отримуємо чотири «сирих» показника по кожному фактору, а також загальний сумарний показник.

При обробці даних використовується або шаблон, який можна накладати на аркуш відповідей тесту, або зіставлення відповідей випробуваного з ключем в звичайній формі.

Ключ до методики

Схильність до ризику (відповіді, оцінювані в 2 бали):

- позитивні відповіді: 1, 21, 25, 35, 36, 43, 44;

- негативні відповіді: 5, 8, 22, 29, 32, 34;

- всі відповіді на дані питання у формі «може бути» оцінюються в 1 бал;

- всі відповіді «не знаю» на дані питання оцінюються в -1 бал і відраховуються з загальної суми.

Допитливість (відповіді, оцінювані в 2 бали):

- позитивні відповіді: 2, 3, 11, 12, 19, 27, 33, 37, 38, 47, 49;

- негативні відповіді: 28;

- всі відповіді «може бути» оцінюються в +1 бал, а відповіді «не знаю» – в -1 бал.

Складність (відповіді, оцінювані в 2 бали):

- позитивні відповіді: 7, 15, 18, 26, 42, 50;

- негативні : 4, 9, 10, 17, 24, 41, 48;

- всі відповіді у формі «може бути» оцінюються в +1 бал, а відповіді «не знаю» – в -1 бал.

Уява (відповіді, оцінювані в 2 бали):

- позитивні: 13, 16, 23, 30, 31, 40, 45, 46;

- негативні: 14, 20, 39;

- всі відповіді «може бути» оцінюються в +1 бал, а відповіді «не знаю» – в -1 бал.

В даному випадку визначення кожного з чотирьох факторів креативності особистості здійснюється на основі позитивних і негативних відповідей, які оцінюються в 2 бали, частково співпадаючих з ключем ( у формі «може бути»), що оцінюються в 1 бал, і відповідей «не знаю», оцінюваних в -1 бал.

Якщо всі відповіді збігаються з ключем, то сумарний «сирий» бал може бути дорівнює 100, якщо не відзначені пункти «не знаю».

Якщо випробуваний дає всі відповіді у формі «може бути», то його «сира» оцінка може скласти 50 балів у разі відсутності відповідей «не знаю».

Кінцева кількісна вираженість того чи іншого фактору визначається шляхом підсумовування всіх відповідей, що збігаються з ключем, і відповідей «може бути» (+1) і вирахування з цієї суми всіх відповідей «не знаю» (-1 бал).

Чим вище «сира» оцінка людини, відчуває позитивні почуття по відношенню до себе, тим більш творчою особистістю, допитливою, з уявою, здатної піти на ризик і розібратися в складних проблемах, він є; всі вищеописані особистісні фактори тісно пов'язані з творчими здібностями.

Під час другого етапу проведена методика «Тест на визначення творчих здібностей» Х. Зіверта.

Мета. Визначення рівня творчих здібностей; визначення дивергентного (нестандартного) мислення.

Шкали: винахідливість, дивергентність (нестандартне мислення).

Обладнання. Ручки або олівці, індивідуальні бланки відповідей, завдання методики для учнів.

Інструкція. «Шановні учасники тестування! Ви можете працювати над тестом поодинці або групою. Беручи участь в тестуванні Ви дізнаєтеся більше про себе. Уважно прочитайте завдання тесту. Кожен розділ призначений для перевірки того або іншого виміру Ваших творчих здібностей. Прочитайте вказівки до виконання тесту і дайте відповідні відповіді. Приступайте до тестування своїх творчих здібностей.

Загальний час для виконання всього завдання становить три хвилини. Якщо на перерахування можливостей у першому розділі вам буде потрібно менше однієї хвилини (максимум 10 можливостей), засічіть час і переходьте до наступного розділу. Тепер починайте відлік часу».

Завдання 1. У лівій колонці таблиці (додаток Б) безліч лінійок (порожніх рядків). У кожному з цих рядків Ви повинні записати одне слово. У всіх словах повинні збігатися дві початкові букви. Наприклад, як це має місце для слів, що починаються з «СВ»: свіжий, святий, свинина і т.д.

Правопис та довжина слів не відіграють великої ролі. Потрібно лише писати розбірливо. Тепер засікайте час. У вашому розпорядженні одна хвилина заповнення кожної колонки.

Обробка результатів.

За кожну обмірковану заповнену сходинку нараховуйте собі два бали. Потім підсумуйте нараховані бали. Максимально ви можете отримати 60 балів.

Оцінка шкали В (винахідливість)

0-20 балів. Це завдання далося Вам насилу. Результати тестування значно нижчі від середнього рівня та при оцінці «справжнього» тесту, що визначає Вашу придатність до роботи, Вас віднесли б до категорії дуже слабких. Вам необхідно регулярно вправлятися з іншими початковими буквами.

21-40 балів. Ви маєте середні результати. Оцінка результатів «справжнього» тестування буде середньою. Чим більше Ви отримали балів, тим краще Ваш результат. Вправляючись, Ви, безсумнівно, без зусиль досягнете кращих результатів. Вам слід потренуватися із цим тестом, використовуючи інші початкові літери.

41-60 балів. Безперечно, Ви зрозуміли, що при вирішенні цього завдання, крім винахідливості, важлива швидкість листа. Адже одне слово можна витратити трохи більше двох секунд. Це надзвичайно важко. Крім того, роблячи запис, Ви повинні думати про інші слова, тобто практично думати і писати паралельно (а не послідовно, як це буває зазвичай).

Завдання 2: придумати, що можна зробити з кожним з трьох предметів, назви яких вам будуть дані (додаток В). Скільки можливих варіантів ви знайдете? На кожен предмет відводиться одна хвилина.

Обробка результатів.

Оцінка шкали Д (дивергентвість)

0-20 балів. У Вас є задатки нестандартного мислення, і все ж таки Ви дуже погано справляєтеся з подібними завданнями. Намагайтеся частіше вправлятися, ставлячи собі аналогічні завдання. Вони часто зустрічаються на вступних випробуваннях щодо професійної придатності. За умови відповідних тренувань Ви зможете набрати щонайменше половину максимальної кількості балів.

21-40 балів. Ви маєте нормально виражену схильність до нестандартного мислення, Ваші здібності в цій сфері є середніми. У межах цих середніх величин Ваша креативність виявляється швидше посередньо. Якщо Ви будете займатися відповідними тренуваннями, Ви, безперечно, зможете заповнити прогалину.

41-60 балів. Ваша здатність до нестандартного мислення певною мірою явно вища за загальний рівень. Ви можете вважати, що особливо здатні до тих видів діяльності, які потребують творчого підходу.

Інтерпретація результатів методики «Діагностика особистісної креативності».

За рівнем допитливості виявлено наступні результати (додаток Г): для десяти (68%) дошкільнят характерний середній рівень розвитку допитливості, для п’яти (32%) інших дітей – низький рівень допитливості.

Діти з середнє і слабо вираженою допитливістю рідше всього запитують всіх і про все.

Їм мало подобається досліджувати будову механізмів, вони рідко шукають нові шляхи (способи) мислення, не дуже люблять вивчати нові речі та ідеї.

Рідко шукають різні можливості для вирішення завдань, інколи вивчають книги, ігри, карти і т. д., щоб пізнати більше.

За показником уяви ми отримали наступні дані (додаток Д):

У дванадцяти (82%) дошкільників присутній середній рівень розвитку уяви.

У трьох (18%) дітей спостерігається низька розвиненість уяви.

Дошкільнята з середніми і низькими показниками уяви рідко вигадують розповіді про місця, які вони ніколи не бачили; мало уявляють, як інші будуть вирішувати проблему, яку вони вирішують самі.

Інколи такі діти мріють про різні місця і речі; майже не люблять думати про явища, з якими не стикалися.

Вони бачать те, що зображено на картинах і малюнках, майже звично, як інші; не відчувають здивування з приводу різних ідей і подій.

За показником складності отримано наступні результати (додаток Е): чотирнадцять (93%) старших дошкільників мають середній рівень складності і лише один (7%) ‑ низький рівень складності.

Діти з середнім рівнем складності, орієнтовані на пізнання більш складних явищ, інколи проявляють інтерес до складних речей та ідей.

Рідко можуть ставити перед собою важкі завдання, вивчати щось без сторонньої допомоги; інколи виявляють наполегливість, щоб досягти своєї мети.

Іноді можуть пропонувати більш складні шляхи вирішення проблеми, ніж це здається необхідним; їм рідко подобаються складні завдання.

За показником схильності до ризику отримано наступні результати (додаток Є): для дев’яти (57%) дітей характерний середній рівень схильності до ризику, шість дошкільнят(43%) має низький рівень схильності до ризику.

Діти з середнім рівнем схильності до ризику будуть відстоювати свої ідеї, не звертаючи уваги на реакцію інших; інколи можуть ставити перед собою високі цілі і намагатиметься їх здійснити.

Допускають для себе можливість помилок і провалів; іноді можуть вивчати нові речі або ідеї і не піддаються чужій думці; не надто заклопотані, коли інші люди висловлюють своє несхвалення.

Такі діти прагнуть мати шанс ризикнути, щоб дізнатися, що з цього вийде.

Дошкільники ж з низьким рівнем схильності до ризику лише в рідких випадках будуть відстоювати свої пропозиції та ідеї, вони звертають на реакцію інших; не ставлять перед собою високі цілі.

Такі діти піддаються чужій думці, мало йдуть на ризик, переймаються через несхвалення і критику оточуючих людей.

Також ми підрахували середні показники в групі (додаток І):

Допитливість – 5,3 балів (середній рівень допитливості)

Уява – 4 бали (середній рівень розвитку уяви)

Складність ‑ 4 бали (середній рівень складності)

Схильність до ризику – 4,6 балів (середній рівень схильності до ризику)

Загальний сумарний показник – 18,5 балів.

Інтерпретація результатів методики «Тест на визначення творчих здібностей» Х. Зіверта виявлено наступні результати:

За шкалою винахідливості (додаток Ж): для дев’яти (61%) дошкільників характерний середній рівень винахідливості, (39%) шестеро дітей показали низький рівень винахідливості.

Винахідливість - це найяскравіший прояв творчості.

Діти з середніми та низькими результатами за шкалою винахідливості проявляють слабку здатність створювати нове, продукувати оригінальні думки та ідеї, рідко виявляють самостійність, гнучкість і варіативність мислення.

Такі дошкільнята мало прагнуть до власної досконалості, ефективного перетворення навколишньої дійсності, пошуку нестандартних варіантів розв’язання проблем у різних видах діяльності, як спроможність виконувати навчальні завдання, відхиляючись від шаблонів, створювати і використовувати нові прийоми у спілкуванні з оточуючими людьми.

Але ж тренуючись, такі діти, безсумнівно, без зусиль зможуть досягнути кращих результатів.

За шкалою дивергентного (нестандартного) мислення (додаток З): для одинадцяти (71%) дошкільнят характерний середній рівень винахідливості, чотирьом (29%) дітям властивий низький рівень даного показнику.

Дошкільнята володіють нормально вираженою схильністю до нестандартного мислення. Їхні здібності в цій сфері є середніми.

Діти з середнім рівнем нестандартного мислення вносять необхідні зміни до відомого зразка, пропонують варіанти виконання проблемної задачі, наближені до відомого стандарту.

У межах цих середніх величин креативність виражається, скоріше, посередньо.

Дошкільники, які мають низький рівень дивергентного мислення виконують завдання лише шляхом копіювання відомого зразка.

Підраховано середні результати групи за двома критеріальними шкалами (додаток К).

Шкала винахідливість ‑ 9 балів. У групі переважає середній рівень винахідливості.

Шкала дивергентність (нестандартне мислення) ‑ 29 балів. У групі №10 переважає середній рівень нестандартного мислення.

Згідно отриманих психодіагностичних даних складена програма корекційно впливу щодо розвитку креативності у старшому дошкільному віці.

Програма психокорекції з розвитку креативності дозволить розвинути у дітей старшого дошкільного віку уяву, рівень розвитку дивергентного (нестандартного) мислення, творчі здібності, здатність до висування ідей, активізувати та тренувати їх у спеціально змодельованих ігрових та проблемних ситуаціях, включених в систему занять.

Основними цілями психокорекційної програми є:

- усвідомлення учасниками тих психологічних механізмів, що задіяні у творчому процесі генерування ідей на шляху отримання результату, розвиток вміння використовувати такі механізми у реальному житті;

- аналіз і обговорення кожного завдання, відповідності досягнутих результатів поставленій меті та прогнозування способів можливого використання розкритих механізмів у реальних життєвих ситуаціях;

- моделювати ситуації новизни та невизначеності, які потребують оригінального розв’язку.

Завдання програми:

- активізувати та розвинути образне мислення;

- збільшити словниковий запас слів та зону для пошуку слів;

- розвиток уяви;

- збільшити рівень розвитку дивергентного (нестандартного) мислення;

- сформувати здатність до висування ідей;

- розвинути культуру молодших школярів;

- розвинути власної ініціативи у вирішенні будь-якого завдання;

- сформувати та розвинути комунікативні навички;

- сформувати дружні зв’язки, навички самоконтролю.

Спілкування в умовах психокорекційної програми будується на наступних принципах:

«Тут і тепер». Для всіх нас існує тільки ця планета й тільки ці люди, які перебувають разом з вами. Важливо тільки те, що діється з нами цієї миті, те, про що ми говоримо, те, що бачимо, чуємо й відчуваємо.

«Відвертість і відкритість». Тобто всі ми тут для того, щоб бути собою, а не для того, щоб комусь щось доказати чи довести.

«Конфіденційність». Усе, що тут сьогодні діятиметься, не можна розголошувати за межами цієї групи. Тут ми довіряємо одне одному свої думки та почуття – все це не можна виносити за межі групи без дозволу учасників тренінгу.

«Принцип - Я». Усе сказане тут можна казати лише від свого імені. Неприпустимі фрази на зразок «Ми вважаємо», «Ми хочемо». Можна сказати лише «Я хочу сказати», «Я відчуваю» і т.д.

«Активність». Усе, що ви можете й захочете взяти від нашої зустрічі, ви візьмете, якщо будете активними. Що більше активності ви виявите, то більше відповідей на свої запитання отримаєте.

На основі цих принципів будуються правила роботи в групі у відповідності з особливостями роботи в даній конкретній групі та потребами самих учасників.

Загальна інформація

Кількість учасників: 15 осіб. Кількість занять: 7. Тривалість заняття: 1 година. Всього: 7 годин.

Методи роботи: інформаційні повідомлення; рольові ігри; арт-терапія; модельовання ситуацій; робота в парах; обговорення вправ; вправи на активізацію (додаток Л).

Далі ми призентумо розробки конкретних занять псикорекційної програми з розвитку креативності у дітей старшого дошкільного віку.

Заняття 1

Вправа «Привітання»

Мета: встановити контакт між учасниками та налаштувати на роботу в групі.

Один із учасників говорить привітання або комплімент приблизно в такій формі: «Привіт усім в кого в цей момент хороший настрій!». Ті, кого стосуються ці слова, разом відповідають: «Привіт!». А якщо було сказано комплімент, то ті з учасників, які вважають, що це стосується їх, відповідають: «Дякую!».Вправа повторюється кілька разів, а потім правила гри змінюються. Тепер привітання можуть звучати так: «Привіт тим, хто добрий і справедливий!» чи якийсь інший комплімент. Вислів має містити якусь позитивну характеристику стану, рису характеру тощо. Ті учасники, які, на їхню думку, мають названу рису, повинні хором говорити «привіт», чи «дякую» залежно від того, що це було: привітання чи комплімент, а решта учасників – мовчать.

Обговорення вправи.

Повідомлення «Що відбувається на занятті?»

Мета: ознайомити учасників з основними питаннями заняття та його завданнями.

Ведучий стисло розповідає про зміст тренінгового заняття, зазначає, чому сьогодні необхідно говорити про креативність та про шляхи розвитку творчого мислення.

Правила роботи в групі

- Будьте відкритими для нових вражень і нового досвіду: аналізуйте власні почуття, думки, ставлення до того, що відбувається на занятті;

- Будьте доброзичливими та щирим, ставтеся уважно до того, що відбувається в колі, але немає потреби кривити душею, говорити про те, з чим ви незгодні.

- Ви маєте власну думку, вона цінна для нас, висловлюйте її в конкретні формі, говоріть від власного імені, оскільки інші можуть мати протилежні погляди.

- Ми, учасники і ведучі, спільно відповідаємо за те, що відбувається на занятті.

- Чи згодні ви та чи приймаємо ми ці правила роботи?

Вправа «Мої очікування»

Мета: виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.

Хід вправи: Учасникам роздаються невеликі аркуші паперу, на них вони записують свої очікування від заняття. Далі ці листочки зачитують та спускають в скриньку.

Вправа «Ялинка асоціацій»

Мета: розвиток творчого мислення.

Для виконання вправи вибирається стартове слово. Це іменник у називному відмінку однини. Під цим словом записуються в стовпчик слова, що асоціативно виникають. Через півхвилини робиться «перемикання» — вибирається будь-яке слово зі стовпчика, й воно стає стартовим для наступного стовпчика. Із цього стовпчика також вибирається будь-яке слово, й воно стає стартовим. Так 5—6 разів. Команду на перемикання дає ведучий. Повторювати слова у стовпчиках не можна.

Вправа дозволяє розширити словниковий запас, збільшити зону для пошуку слів.

Вправа «Казкова скринька»

Мета: розвиток творчого мислення, формування позитивної «Я»-концепції, впевненості в собі.

Ведучий повідомляє дітям, що фея казок принесла свою скриньку - у ній сховалися герої різних казок. Далі він говорить: «Згадайте своїх улюблених персонажів і розкажіть: які вони, чим вони вам подобаються, опишіть, як вони виглядають(які в них очі, зріст, волосся), що вас з ним спільного. А тепер за допомогою чарівної палички усі перетворюються в чарівних героїв: Попелюшку, Карлсона, Мальвіну, Буратіно, Червону Шапочку та ін. Вибирайте будь-який персонаж і покажіть, як він ходить, танцює, спить, сміється і веселиться».

Вправа «Просто біном фантазії»

Мета: розвиток творчого мислення.

Необхідно взяти два зовсім випадкових слова. За допомогою усіх відомих прийменників об'єднати їх у словосполучення. З найцікавіших і найбільш незвичних сполучень пропонується скласти історії, казки, невеличкі оповідання.

Наприклад, тицьнувши пальцем у словник, одержали два слова: скеля й музикант. Спробуємо віднайти цікаві словосполучення.

Музикант під скелею, музикант на скелі, музикант над скелею — щось не надихає. Музикант зі скелі — це вже більш цікаво. Це може бути й сила характеру сучасного музиканта, й музика скель, і навіть якась істота, що живе в скелях. Вона може бути незвичайна, і музика буде незвичайна.

Поєднання — скеля для музиканта — також може бути цікаве. Скажімо, для будь-якої творчої людини повинно існувати природне явище або природний об'єкт, що надихає її або навіть охороняє. Далі придумати самостійно.

Завдання: давайте тицьнемо пальцем у словник і, випадково вибравши два слова, спробуємо знайти цікавий біном. Робота всім тренінговим колом.

Підсумок заняття

Ведучий: Пропоную вам відповісти на запитання:

Чи здійснилися ваші очікування?

Які знання ви здобули?

Які знання ви використаєте у своєму подальшому житті?

Що ви взяли особисто для себе?

Заняття 2

Вправа «Візитка»

Мета: сприяти знайомству учасників.

Учасники розташовані на стільцях за колом, мають вільний доступ до канцелярського приладдя. Тренер пропонує зробити кожному графічне зображення візитки для свого сусіда й представити свою візитку всій групі.

Обговорення вправи

Повторення правил роботи в групі

Вправа «Мої очікування»

Мета: виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.

Вправа «Довільний префікс»

Мета: розвиток творчого мислення.

Одним зі способів словотворчості є деформування слова через уведення довільного префікса. Ось одна із вправ на основі цього прийому.

Узяти будь-який префікс, з'єднати його з випадково обраними словами, отримане нове слово спробувати пояснити і придумати з ним історію.

На жаль, у нашій мові не так багато цікавих і доступних префіксів. Це, наприклад, анти-, архи-, супер-, можливо, три-, бі- й т.д.

Скажімо, антиніж буде не різати, а склеювати. Антигармата не для ведення війни, а для її відведення. Цікаво, а що таке антидощ або антиколір? Супер не тільки книга, а, скажімо, супер-двіечник — талантище, що всі свої здатності кидає на те, щоб зразковий учительський колектив не зміг йому поставити хоча б з одного предмета трійку.

А що таке, наприклад, мініде-мократ або мініпарламент?

Давайте в групах знайдемо не менше 10 таких нових слів і пояснимо, що вони означають.

Вправа «Заморожений»

Мета: дати можливість учасникам розім’яти м’язи та відпочити.

Тренер розміщує учасників на стільцях по колу, пропонує розділитися на пари. В кожній парі один учасник відіграє роль «замороженого», а другий «реаніматора». За сигналом тренера «заморожений» завмирає, а «реаніматор» упродовж хвилини має «оживити» його, не торкаючись, не вживаючи слів. Можна діяти тільки за допомогою рухів, погляду, міміки, рекомендується користуватися засобами веселої, смішної пантоміми. Критерій «розморожування» - зміна виразу обличчя, посмішка, особливо цінно, якщо буде викликаний сміх «замороженого».

Вправа «Слова з помилками»

Мета: розвиток творчого мислення.

Ця вправа є продовженням попередньої. Звичайні слова пишуться з помилкою і таким чином перетворюються в незвичайні. Потім це незвичайне слово потрібно уявити, зрозуміти, що воно позначає, й спробувати скласти для нього історію.

Прикладом такої помилки є перетворення одного казкового черевичка з хутряного в черевичок зі скла. Кришталевий черевичок навряд чи практичніший, але, безумовно, більш романтичний.

Ось деякі «зіпсовані» слова: демокран, стопкраб (краб, що зупиняє кораблі, навіщо?) й т.д. А от преведення вже не приведення, й історія, придумана з ним, допоможе запам'ятати правопис.

А тепер самі придумайте «нові» цікаві слова.

Вправа «Чарівники»

Мета: розвиток креативного мислення. Розвиток почуттів на основі уяви.

Дітям дають дві однакові фігурки «чарівників»(їхні зображення зазделегідь підготовлені). Завдання: домалювати ці фігурки, перетворивши одну в «доброго», а іншого в «злого» чарівника.

В другій частині завдання діти повинні самі намалювати цих чарівників, а також придумати, що поганого зробив «злий» чарівник і як переміг «добрий». Потім влаштовується виставка малюнків.

Вправа «Найщиріше побажання»

Мета: створення позитивного емоційного фону, закріплення дружніх взаємин між учасниками.

Давайте спробуємо побажати щось один одному. Але ми повинні висловлювати своє побажання не за допомогою слів, а за допомогою жестів, міміки, рухів.

Обговорення вправи та заняття.

Заняття 3

Вправа «Знайомство»

Мета: підготувати учасників до роботи, створити комфортну атмосферу хороший настрій, сприяти згуртованості групи.

Учасники сідають в коло. Кожен називає своє ім’я та продовжує речення «Я найбільше люблю…».

Обговорення вправи

Повторення правил роботи в групі

Вправа «Мої очікування»

Мета: виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.

Вправа «Журнал: небелиці в обличчях»

Мета: створення позитивних емоцій, групової єдності. Розвиток самостійкості та креативності мислення.

Гра проводиться у вигляді змагання. Група дітей поділяється на дві команди. Кожна команда – це редакція дитячого журналу. У кожного члена редакції є свій порядковий номер. Ведучий починає казку:

«Жив собі маленький Гвинтик. Коли він з’явився на світ, то був дуже красивим, блискучим, з новими різьбленнями. Усі говорили, що його чекає велике майбутнє. Він разом з іншими гвинтиками братиме участь у польоті на космічному кораблі…І от нарешті настав той день, коли Гвинтик опинився на борту величезного космічного корабля…

На найцікавішому місті ведучий зупиняється зі словами: «Далі буде в журналі «……» у номері ……». Дитина, у якої в руках цей номер, повинна підхопити нитку сюжетну і продовжити розповідь. Ведучий уважно стежить за оповіданням, у потрібному місці перериває. Дитина повинна сказати: «Далі буде в журналі «……» у номері ……». Перервати казку ведучий може словами: «Закінчення в журналі «……» у номері ……».

У результаті дитячої творчості головний герой повинен побувати на багатьох планетах, зустрітися з інопланетянами, познайомитися із їх життям і т.д. Якщо діти затрудняються продовжити розповідь самостійно, ведучий допомагає їм, ставлячи запитання.

Вправа «Класики й сучасність»

Мета: Розвиток самосвідомості і позитивного ставлення до себе.

Давайте пограємо зі стилями та жанрами. Наприклад, стару казку написати в сучасному стилі, із сучасними пристрастями. Можна одержати і голлівудські сценарії із Попелюшкою, або бойовики про колобка.

Кожен учасник отримує тему і стиль та час для написання. Потім зачитує. Враховується оригінальність сюжету.

Вправа «Обговорення заняття»

Дайте відповіді на поставлені запитання;

Що сьогодні вам видалося найскладнішим?

Чи здійснилися ваші очікування?

Які знання ви здобули?

Заняття 4

Вправа «М-М-М по колу»

Мета: Створити сприятливу, робочу атмосферу в групі;

Група сидить у колі. Перший учасник довго тягне звук «м-м-м...» на певній висоті. У той момент, коли він закінчує, наступний повинен підхопити, й так далі по колу. Важливо, щоб звук не переривався.

Повторення правил роботи в групі

Вправа «Мої очікування»

Мета: виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.

Вправа «Збільшення-зменшення»

Мета: Розвиток творчого мислення

Це найпростіший прийом широко використовується в казках, билинах, фантастиці... Наприклад, Дюймовочка, Хлопчик-Мізинчик, Гулівер тощо. Збільшувати і зменшувати можна все: розмір, ріст, геометричні фігури, гучність, відстань, багатство.

Дитині говорять: «От тобі чарівна паличка, вона може збільшувати або зменшувати усе, що ти захочеш. Щоб ти хотів збільшити, а що зменшити?»

Ускладнити гру можна за допомогою додаткових запитань: «А що з цього буде? До чого це приведе? Навіщо ти хочеш збільшувати або зменшувати?».

Вправа «Додавання фантастичних властивостей»

Мета: розвиток креативного мислення. Розвиток почуттів на основі уяви.

Пропонують виконувати вправу в групах по 4—5 осіб. Кожному роздають фанти з написами (довільні об'єкти живої і /або неживої природи). Діти формулюють одну з головних рис, властиву об'єкту, і наділяють нею одного з групи, складаючи про нього розповідь або зображуючи в малюнку.

Вправа «Посмішка по колу»

Мета: розслабити м’язи обличчя, створити атмосферу довіри, захищеності.

Учасники по колу передають один одному посмішку.

Заняття 5

Вправа «Магніт»

Мета: створити позитивний настрій в групі;

Гравці стоять у шерензі біля стіни. Їм говорять, що вони до неї«прилипли». Один учасник гри виходить у центр. Це «магніт». Він заплющує очі, зосереджується й починає «притягати» людей до себе. Той, хто відчуває, що його «висмикнули», приєднується до «магніту» й вони починають тягти разом. Спостерігаючи послідовність, за якою гравці будуть «відлипати» від стіни, можна визначити відношення групи до людини-«магніту».

Повторення правил роботи в групі

Вправа «Мої очікування»

Мета: виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.

Вправа «Фантастичне об'єднання або дороблення»

Мета: Розвиток дивергентного мислення.

Фантастичну ідею можна одержати сполученням властивостей або частин двох-трьох предметів (об'єктів). Наприклад, людина + риба = русалка.

Запропонуйте 10 прикладів сполучення несподіваних рис різних реальних істот. Одну з них намалюйте. Придумайте назви фантастичним істотам.

А тепер зробимо навпаки: потрібно придумати маленьку розповідь (історію) про те, як апельсин розділили на часточки, й описати почуття кожної окремо або придумати казку про долю сестер-горошинок з одного струмочка...

Вправа «Як мені пощастило…» (незакінчені речення)

Мета: Розвиток творчого мислення

- Як мені пощастило, — каже Соняшник, — я схожий на сонце.

- Як мені пощастило, — каже інший Соняшник, - а я схожий на....

- Як мені пощастило, — каже Берізка,—....

- Як мені пощастило, — каже Картопля, —…

Дітям можна запропонувати попрацювати в парах і придумати один для одного завдання(6— 10 пар).

Вправа «Фермер, будинок, землетрус»

Мета: активізувати увагу учасників, дати змогу відпочити від інтелектуальної роботи.

Тренер розподіляє учасників на трійки так, щоб пара ставала обличчям один до одного і з’єднуючи руки над головою, утворюють «дах» будинку. Третій учасник стає всередині будинку під «дахом», цей учасник буде фермером.

- Учасники уважно слухають та виконують команди тренера:

- за командою «будинок» - двійки, які утворюють «будинки», мають знайти собі інших фермерів, які в цей час нерухомо залишаються на своїх місцях.

- За командою «фермер» - на місці залишаються «будинки», а всі «фермери» мають знайти собі нові «будинки».

- За командою «землетрус» - кожний член трійки повинен знайти собі нових партнерів.

- Вправа повторюється кілька разів, команди лунають у випадковому порядку.

Заняття 6

Вправа «Покажи емоцію»

Мета: налаштувати на співпрацю, розвивати самоконтроль емоцій.

По колу кожен учасник без слів показує емоцію(настрій, почуття), з яким прийшов на заняття.

Повторення правил роботи в групі

Вправа «Мої очікування»

Мета: виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.

Вправа «Мудрі казки»

Мета: розвиток креативності шляхом фантазування.

Літо закінчилося. Настала пора холодних дощів і вітрів. Фея зеленого кольору стала збиратися в теплі краї й у поспіху загубила свою смарагдову паличку. Чарівна паличка упала на двір однієї дівчинки, закотилася під кущик смородини, і він став таким зеленим, як улітку.

Вийшла дівчинка на двір погуляти, дивиться кущик вкритий свіжими листочками, а під ним блищить смарагдова паличка. Дівчинка підняла її і торкнулася своєї курточки. Тієї миті куртка стала зеленого кольору.

- Оце так! Чарівна паличка! Тепер я все зможу пофарбувати в зелений колір, усе, що тільки захочу: іграшки, зошити, і навіть кота Васька, — радісно крикнула дівчинка і заплескала в долоні.

Фея почула слова дівчинки і каже:

- Це моя паличка. Без неї я не зможу навесні подарувати землі новий зелений одяг. Віддай мені, будь ласка, паличку.

- Якщо вона в моєму дворі, значить вона тепер належить мені, — наполегливо відповіла дівчинка і сильно стиснула паличку у своїх руках .

Довго просила Фея дівчинку, але дарма. Довелося Феї без чарівної палички повертатися додому до мами-Веселки. Вислухала всю розповідь Веселка і каже:

— Не засмучуйся, я знаю, як повернут твою чарівну паличку.

Поспішила Веселка до Сонечка. Сонечко простягнуло свої проміння назустріч Веселці й опустило просто в двір до дівчинки. Дивиться Веселка, перед нею сидить зелена дівчинка на зеленій крамничці в зеленому платтячку і в зеленому красивим бантом на голові, а з очей капають зелені сльози. Поруч з нею жалібно нявкає пухнатий зелений кіт.

Веселка ласкаво залигує в Дівчинки:

- Що відбулося? Чому ти так гірко плачеш?

Дівчинка побачила добру різнобарвну веселку і сказала:

— Я знайшла смарагдову чарівну паличку і торкалася всього, що мене оточувало. Мені було так весело. Спочатку я пофарбувала в зелений колір усі свої іграшки, потім речі, себе, рудого кота. А потім подивилася, а навколо мене все зелене. Я захотіла все повернути назад, але не можу...

Завдання: придумати продовження казки, намалювати будь-який сюжет, що сподобався. Намалювати сонячну палітру.

Використовуючи такі вправи під час занять, граючись, ми допомагаємо дітям зробити перші кроки до актуалізації власних можливостей.

Є ще один важливий момент в організації заняття — музичний супровід, що підтримує емоційне тло і є додатковим подразником для більш ефективного одержання й обробки інформації, стимулює її творче використання.

Вправа «Дзеркало»

Мета: вправа на активізацію;

Учасник корчить яку-небудь гримасу сусідові. Той, у свою чергу, відтворює її з максимальною точністю й показує далі — своєму сусідові. «Гримаса» передається по колу.

Аналіз вправи:

Яким є механізм упізнавання почуттів?

Які м'язи були при цьому задіяні?

Вправа «Малювання самого себе»

Мета: розвиток творчого мислення, розкриття свого «Я», формування прагнення до самовдосконалення.

Ведучий пропонує дітям намалювати себе в трьох дзеркалах:

у зеленому – таким, якими вони уявляються собі;
у блакитному – такими, якими вони хочуть бути;
у червоному – такими, якими їх бачать друзі.

Обговорення вправи та заняття

Заняття 7

Вправа «Вітання»

Мета: налаштувати учасників на позитивні емоції, створити довірливу атмосферу для подальшої співпраці.

Учасники розташовані на стільцях за колом. Для того, щоб привітатися вони повинні потиснути руку один одному та знайти оригінальний спосіб привітання. Наприклад іншою мовою чи іншим жестом. Повторювати рухи та слова не можна.

Обговорення вправи

Вправа «Мої очікування»

Мета: виявити очікування учасників від тренінгу і рівень зацікавленості проблемою.

Повторення правил роботи в групі

Вправа «А що, якби... »

Мета: Розвиток творчого мислення.

Видозміною бінома фантазії можна вважати фантастичну гіпотезу. Вона будується за схемою: «Що було б, якби...», далі йде біном, що складається з будь-якого підмета й присудка. Наприклад, що було б, якби: люди вміли літати; скасували гроші; школа навчилася ходити й т.д.

Пропонується взяти будь-який іменник (або те слово, для якого необхідно придумати щось цікаве) і будь-яке випадкове дієслово. Об'єднати їх за схемою «А що було б, якби (іменник) могли (дієслово)».

Цікаві речення пропонується додумати й розвинути. Наприклад: А що було б, якби гроші вміли літати?» — може стати ідеєю фейлетону про ескадрон грошей летючих. А речення «А що було б, якби школярі могли вибухати?» — може стати ідеєю розмови про стосунки дорослих і дітей.

Доцільно в процесі створення історії ставити запитання, що дозволяють повніше розкрити ідею, наприклад, гіпотезу: що було б, якби люди вміли літати? Запитання: а який був би транспорт, які ,були б будинки, що було б по-іншому в школі?

Спробуємо в парах пограти у «фантастичну гіпотезу». Один учасник вигадує кілька випадкових дієслів, другий — іменників. Розглянути всі можливі словосполучення. Найцікавішу гіпотезу треба описати у вигляді ідеї.

Вправа «Чарівний перстень»

Мета: розвиток уяви, творчості. Корекція негативного образу «Я», зняття тривоги, невпевненості в собі.

Ведучий говорить: «Це перстень з казкової скриньки. Він не простий, а чарівний. Якщо надіти його на мізинець, станеш маленьким-маленьким – це твоє минуле. Якщо надіти його на середній палець – залишишся самим собою – це твоє сьогодення. Якщо надіти перстень на вказівний палець, станеш великим-великим, сильним і красивим – це твоє майбутнє. Хто хоче подорожувати в часі?»

Якщо дитина вибирає «минуле», вона присідає чи згортається клубочком, а інші діти гладять її, колишуть, співають колисанку…Якщо дитина вибирає «сьогодення», то її пропонують оцінити те, що з нею відбувається, за допомогою жесту («у моєму житті все добре» - великий палець нагору, «у моєму житті не все добре» - великий палець униз). Якщо ж дитина вибирає «майбутнє», то закриває очі і фантазує – що цікавого і захоплюючого відбудеться в її житті.

Вправа « Враження»

Мета: з’ясувати які враження в учасників тренінгу від проведених занять

У загальному колі. Давайте розповімо, що незвичайним і цікавим вам виявилося в наших заняттях. Це можуть бути думки, вправи, поведінка людей.

Вправа «Побажання»

Мета: Прощання учасників між собою

Давайте по черзі зробимо компліменти своєму сусідову ліворуч.

Ритуал прощання.

Рефлексія:

1. Що було цікавого на заняттях?

2. Що сподобалося, а що ні?

3. Які питання залишилися не розкритими? Що не досить зрозуміло для вас?

Аналіз ефективності програми розвитку креативності у дітей старшого дошкільного віку. Для того, щоб виявити чи була ефективною корекційна робота, була проведена повторна діагностика креативності у дітей за допомогою тих самих методик, які використовувалися на етапі психодіагностичного дослідження.

Після повторного проведення методики «Діагностика особистісної креативності» (Є. Тунік) були отримані наступні результати.

Допитливість – 10 балів (високий рівень допитливості)

Уява – 9 бали (вище середнього рівень розвитку уяви)

Складність ‑ 8 бали (вище середнього рівень складності)

Схильність до ризику – 8 балів (вище середнього рівень схильності до ризику)

Загальний сумарний показник – 27 балів.

Аналіз отриманих результатів показав значні тенденції в когнітивній сфері у дітей.

Отже, можна констатувати значні тенденції позитивної динаміки. Діти зуміли подолати негативні переживання, перебороти свої страхи.

Результати повторного проведення методики для вимірювання виглядають наступним чином.

Шкала винахідливість ‑ 29 балів. У групі переважає рівень винахідливості вище середнього.

Шкала дивергентність (нестандартне мислення) ‑ 42 баліи. У групі №10 переважає високий рівень нестандартного мислення

Таким чином, бачимо, що значимо збільшилася кількість дітей з рівнем винахідливості вище середнього та з високим рівнем розвитку дивергентного (нестандартного) мислення, покращилися творчі здібності, здатність до висування ідей, а також збільшився рівень розвитку уяви, стало більше допитливих, схильних до складності та ризику дітей.

Висновки дослідження. Основною рисою творчої особистості є креативність – інтегративна якість психіки, загальна здібність до творчості, котра забезпечує продуктивні перетворення в різних сферах діяльності особистості, дозволяючи задовольнити потребу у пошуковій активності.

Згідно досліджень креативність включає в себе творчі здібності, знання, вміння створювати нове, а також особистісні якості, які дозволяють проявляти спонтанність, продуктивно діяти та почуватися комфортно в нових та невідомих ситуаціях.

Креативність як загальна особливість індивідума, детермінує його творче ставлення до світу і впливає на творчу продуктивність не залежно від сфери прояву особистісної активності. Вона є природнім процесом, який може носити свідомий і несвідомий характер; здатності людини адаптивно реагувати на необхідність у нових підходах і нових продуктах, усвідомлювати нове.

У старшому дошкільному віці мислення стає домінуючою психічною функцією, завдяки чому інтенсивно розвиваються і перебудовуються розумові процеси дитини. Креативність дозволить продуктивно оволодіти ситуацією, яка безпосередньо спрямована на оволодіння результатами, що характеризуються певними елементами новизни.

Таким чином, після проведення діагностики, ми бачимо, що в п'ятому класі переважає

Проведення програми психокорекційного впливу щодо розвитку креативності і творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку говорить про те, що у дітей слід розвивати уяву, дивергентне (нестандартне мислення, здатність до висування ідей. У процесі навчальної діяльності необхідно моделювати ситуації новизни та невизначеності, які потребують оригінальнго розв’язку.

Тож, корекційно-розвивальна програма, яка була запропонована і використана, допомогла збільшити рівень винахідливості, дивергентного мислення і креативності у дітей старшого дошкільного віку, а значить ‑ знайшла своє підтвердження.

Список літератури

1. Бабіч Т. О. Що таке творчість: [Навч. посібник] / Т. О. Бабіч. ‑ К., 2007. – 63 с.

2. Воробйова Т. В. Формування креативних здібностей молодших школярів у процесі розв’язання навчальних завдань: [Метод. посібник] / Т. В. Воробйова. ‑ Тернопіль, 2014. – 42 с.

3. Гатанов Ю. Б. Курс розвитку творчого мислення: Перший рік навчання для дітей 6-10 років: [Навч. посібник] / Ю. Б. Гатанов. ‑ СПб. : ДП «Іматон», 1996. – 84 с.

4. Гірний О. І. Творчість як педагогічна проблема: тренінг творчості: [Навч. ‑ метод. посібник] / О. І. Гірний. ‑ К., 2011. – 59 с.

5. Крилова О. О. Практикум із загальної, експериментальної і прикладної психології: [Навчальний посібник] / О. О. Крилова, С. А. Маничева. ‑ М. : Пітер, 2003. – 255 с.

6. Кульчицька О. І. Діагностика рівня розвитку творчих здібностей: [Навч. посібник] / О. І. Кульчицька. ‑ М., 2007. – 163 с.

7. Моляко В. О. Психологія творчості: [Навч. посібник] / В. А. Моляко. ‑ М., 2004. – 115 с.

8. Ткачук А. О. Психологічні умови розвитку творчих здібностей учнів: [Навч. ‑ метод. посібник] / А. О. Ткачук. ‑ К., 2010. – 52 с.

9. Туник Е. Е. Диагностика креативности: [Метод. пособие] / Е. Е. Туник. ‑ СПб. : Речь, 2006. – 176 с.

10. Terman L. М. Creativity and intelligence: [Textbook for universities] / L. М. Terman. ‑ USA, 1990. – 257 p.

Д О Д А Т К И

додаток А

Експериментальний матеріал до методики «Діагностика особистісної креативності» (Є. Тунік)

Якщо я не знаю правильної відповіді, то спробую догадатися про неї.
Я люблю розглядати предмет ретельно й докладно, щоб виявити деталі, яких не бачив раніше.
Зазвичай я задаю питання, якщо чого-небудь не знаю.
Мені не подобається планувати справи заздалегідь.
Перед тим як грати в нову гру, я повинен переконатися, що зможу виграти.
Мені подобається уявляти собі те, про що мені потрібно буде довідатися або зробити.
Якщо щось не вдається з першого разу, я буду працювати доти, поки не зроблю це.
Я ніколи не виберу гру, з якою інші незнайомі.
Краще я буду робити все як зазвичай, ніж шукати нові способи.
Я люблю з'ясовувати, чи не так усе насправді.
Мені подобається займатися чимсь новим.
Я люблю заводити нових друзів.
Мені подобається думати про те, чого зі мною ніколи не траплялося.
Зазвичай я не витрачаю час на мрії про те, що коли-небудь стану відомим артистом, музикантом, поетом.
Деякі мої ідеї так захоплюють мене, що я забуваю про усе на світі.
Мені більше сподобалося б жити й працювати на космічній станції, ніж тут, на Землі.
Я нервую, якщо не знаю, що відбудеться далі.
Я люблю те, що незвичайно.
Я часто намагаюся представити, про що думають інші люди.
Мені подобаються розповіді або телевізійні передачі про події, які трапилися в минулому.
Мені подобається обговорювати мої ідеї в компанії друзів.
Я зазвичай зберігаю спокій, коли роблю щось не так або помиляюся.
Коли я виросту, мені хотілося б зробити щось таке, що нікому не вдавалося до мене.
Я вибираю друзів, які завжди роблять все звичним способом.
Багато існуючих правил мене зазвичай не влаштовують.
Мені подобається вирішувати навіть таку проблему, що не має правильної відповіді.
Існує багато речей, з якими мені хотілося б поекспериментувати.
Якщо я один раз знайшов відповідь на питання, я буду дотримуватися його, а не шукати інші відповіді.
Я не люблю виступати перед групою.
Коли я читаю або дивлюся телевізор, я представляю себе ким-небудь із героїв.
Я люблю уявляти собі, як жили люди 200 років тому.

Продовження додатку А

Мені не подобається, коли мої друзі нерішучі.
Я люблю досліджувати старі валізи й коробки, щоб просто подивитися, що в них може бути.
Мені хотілося б, щоб мої батьки й керівники робили все як звичайно й не мінялися.
Я довіряю свої почуттям, передчуттям.
Цікаво припустити що-небудь і перевірити, чи прав я.
Цікаво братися за головоломки й ігри, у яких необхідно розраховувати свої подальші ходи.
Мене цікавлять механізми, цікаво подивитися, що в них усередині і як вони працюють.
Моїм кращим друзям не подобаються дурні ідеї.
Я люблю видумувати щось нове, навіть якщо це неможливо застосувати на практиці.
Мені подобається, коли всі речі лежать на своїх місцях.
Мені було б цікаво шукати відповіді на питання, які виникнуть у майбутньому.
Я люблю братися за нове, щоб подивитися, що із цього вийде.
Мені цікавіше грати в улюблені ігри просто заради задоволення, а не заради виграшу.
Мені подобається міркувати про щось цікаве, про те, що ще нікому не спадало на думку.
Коли я бачу картину, на якій зображений хто-небудь незнайомий мені, мені цікаво довідатися, хто це.
Я люблю перегортати книги й журнали для того, щоб просто подивитися, що в них.
Я думаю, що на більшість питань існує одна правильна відповідь.
Я люблю задавати питання про такі речі, про які інші люди не замислюються.
У мене є багато цікавих справ як в навчальному закладі, так і вдома.

додаток Б

Завдання 1 (винахідливість)

Скільки ви можете назвати слів, які починаються на «МО»? У Вас одна хвилина. «МОЛОКО»	Зробіть те саме зі словосполученням «ТА» У Вас одна хвилина. «ТАТО»	Зробіть те саме зі словосполученням «ЛІ». У Вас одна хвилина. «ЛІТО»
1.	1.	1.
2.	2.	2.
3.	3.	3.
4.	4.	4.
5.	5.	5.
6.	6.	6.
7.	7.	7.
8.	8.	8.
9.	9.	9.
10.	10.	10.
11.	11.	11.
12.	12.	12.
13.	13.	13.
14.	14.	14.
15.	15.	15.

додаток В

Завдання 2 (дивергентне мислення)

Що можна зробити з «М’ЯЧЕМ»? Ваші пропозиції?
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

Припиніть, будь ласка, роботу над цим завданням і починайте виконання наступного.

Що можна зробити зі «СКЛЯНКОЮ»? Ваші пропозиції?
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

Припиніть, будь ласка, роботу над цим завданням і починайте виконання наступного.

Продовження додатку В

Що можна зробити з «ОЛІВЦЕМ»? Ваші пропозиції?
1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9.
10.

додаток Г

Рівень розвитку допитливості старших дошкільнят за методикою «Діагностика особистісної креативності» Є. Тунік

додаток Д

Рівень розвитку уяви старших дошкільників за методикою «Діагностика особистісної креативності» Є. Тунік

додаток Е

Рівень розвитку складності дітей за методикою «Діагностика особистісної креативності» Є. Тунік

додаток Є

Рівень розвитку схильності до ризику дошкільнят за методикою «Діагностика особистісної креативності» Є. Тунік

додаток Ж

Рівень розвитку винахідливості дошкільнят за методикою «Тест на визначення творчих здібностей» (Х. Зіверт)

додаток З

Рівень розвитку дивергентного (нестандартного) мислення дітей за методикою «Тест на визначення творчих здібностей» Х. Зіверта

додаток І

Результати методики «Діагностика особистісної креативності» Є. Тунік

№ з/п	Призвіще	Схильність до ризику (в балах)	Допитливість (в балах)	Складність (в балах)	Уява (в балах)	Загальний сумарний показник (в балах)
1	Аце	2	5	4	2	13
2	Гун	2	4	4	4	14
3	Гет	5	4	4	4	17
4	Дав	4	4	4	2	14
5	Кол	3	6	5	4	18
6	Кур	5	4	5	4	18
7	Май	5	2	5	2	14
8	Мах	5	6	5	6	22
9	Мар	7	7	5	5	24
10	Мор	6	5	7	5	23
11	Мос	4	5	4	4	17
12	Сім	4	8	4	5	21
13	Слю	4	5	4	4	21
14	Соб	7	7	4	4	22
15	Шир	6	7	1	5	19
Середній бал		4,6	5,3	4	4	18,5

додаток К

Результати класу на наявність винахідливості і нестандартного мислення

№ з/п	Призвіще	Винахідливість (шкала В, в балах)	Дивергентне (нестандартного) мислення, в балах)
1	Аце	10	28
2	Гун	10,6	28
3	Гет	8	40
4	Дав	11,3	30
5	Кол	16	40
6	Кур	8	30
7	Май	16	38
8	Мах	7,3	24
9	Мар	10,6	24
10	Мор	4,6	24
11	Мос	11,3	38
12	Сім	15,3	40
13	Слю	4,3	20
14	Соб	5,4	20
15	Шир	0	10
Середній бал		9	29