Текст "Вчимося мислити критично".

Тема тренінгу: Вчимося мислити критично. 

Мета: ознайомити  вчителів з основами розвитку критичного мислення, сформувати первинні практичні навички критичного мислення.

Завдання: дати мотивувальну інформацію про можливості та переваги критичного мислення; продемонструвати можливості використання в роботі стратегій критичного мислення; сприяти підвищенню майстерності учителів.

Обладнання: презентація, кольорові олівці, стікери, текст.

                                                          Хід заняття

1.Вступне слово тренера

Тренер:  Критичне мислення – один з найголовніших трендів сучасної освіти. Науковці наголошують, що без нього неможливо виховання мислячої, самостійної та творчої особисті. Такий спосіб мислення дає багато переваг, серед яких глибоке розуміння власних цінностей та потреб, можливість швидко приймати важливі рішення, здатність протистояти інформаційному тиску,  а також виявляти толерантне ставлення до думок інших.

Сьогодні ми з вами дізнаємося, що таке критичне мислення, для чого воно потрібне і як його розвинути в собі та застосовувати у навчально –виховному процесі.

2.Знайомство Вправа «Самопрезентація» .

  Учасникам пропонується познайомитися.           

 Мета вправи: розвивати уміння презентувати себе з позитивного боку, вчити відкривати свої сильні сторони.

- Зараз кожен із вас назве своє ім’я і продовжить таке речення: «Не хочу хвалитись, але я…»

Обговорення:

 - Які відчуття і переживання викликала у вас дана вправа?

1. Вправа « Правила»

Мета: показати важливість вироблення й дотримання певних правил, за якими будується взаємодія людей у групі, прийняти правила для ефективної роботи групи під час тренінгового заняття.

Хід вправи: Учасникам тренінгового заняття пропонується прийняти декілька правил, потрібних для ефективної роботи. З групою обговорюється кожне правило. Після того, як група ухвалить правило, тренер записує його на аркуші.

Приклад правил:

3.Очікування.

Мета:  визначити, очікування учасників, щодо проблематики тренінгу.

На дошці намальований плакат із зображенням скриньки, напишіть будь ласка ваші очікування від тренінгу та прикріпіть їх на плакат, озвучуючи при цьому.

4. Вправа « Мозковий штурм»

Мета: визначити, що таке критичне мислення в розумінні учасників тренінгового заняття.

Хід вправи: На кольорових стікерах кожен з учасників заняття продовжує фразу « Критичне мислення – це …». Усі твердження прикріплюються до плаката, приготовленого заздалегідь, таким чином створюють асоціативний кущ.

інформація                          діяльність                      дослідження             аналіз

самостійність                                 взаємодія                                       мотивація

судження                                                                                                        дискусія

  міркування                              Критичне                            аргументи

                                                   мислення 

відповідальність              компетентності                        оцінка             інновація

             запитання                                     повага                            розвиток                                     

Запитання для обговорення: Чи просто мислити критично?

5. Інформаційне повідомлення. Стратегія КМ  «Щоденник розвитку ідей»

Кожному учаснику тренер дає листок з такою інформацією.

   Завдання.  Прочитайте індивідуально перший абзац тексту. Запишіть два положення, які ви вже знаєте з цієї теми, та хоча б два питання, відповіді на які ви сподіваєтеся знайти у тексті далі. Продовжить читання тексту. Коли ви знайдете відповіді на свої  питання, запишіть їх. Крім того, під час читання знайдіть в тексті принаймні 2-3 ідеї, положення, які ви не очікували зустріти або ті, які здалися вам найбільш цікавими. Запишіть їх.

      Відомому американському мислителю Д. Дьюї належить твердження про те, що фундаментальна мета сучасної освіти полягає не у тім, щоб просто надавати учням чи студентам інформацію, а у тім, щоб у них розвивати критичний спосіб мислення. Освіта орієнтована на майбутнє, яке не може бути наперед визначеним. Отже, першочерговим є набуття умінь і навичок мислення, що дають змогу адекватно оцінювати нові обставини й формувати стратегію подолання проблем, які можуть виникнути.

         Сучасна психологія трактує критичне мислення як таке, що сприяє формуванню здатності людини усвідомлювати власну позицію з того чи іншого питання, уміння знаходити нові ідеї, аналізувати ідеї та події і критично їх оцінювати, приймати рішення. Критичне мислення виступає як нестандартне, що ґрунтується на можливості бачити і оцінювати альтернативи, пріоритети, визначати достовірність і доцільність фактів, явищ, подій.

         КМ - це практичне мислення, яке за допомогою теоретичних знань дає можливість ухвалити необхідні рішення. Критичне мислення є способом корекції і ліквідації помилок в процесі власного мислення людини, яка перебуває в безперервному пошуку. Його складають уміння і навички аналізувати, синтезувати, порівнювати, поєднувати  факти, робити обґрунтовані висновки, оцінювати.

       Критичне мислення з навчальної точки зору можна визначити як тип мислення, що відрізняється зваженістю, логічністю і цілеспрямованістю, використанням таких когнітивних навиків і стратегій, що збільшують вірогідність отримання бажаного результату. Сьогодні є безліч теоретичних обґрунтувань та емпіричних підтверджень того, що когнітивні навички можна прищепити за допомогою спеціального навчання і що вони можуть бути застосовані в самих різних ситуаціях.

Тренер підводить підсумок.

      Критичне мислення це не те, з чим народжуються, його цілком можливо розвинути. Зробити це можна у будь-якому віці, але починати краще все ж таки у дитинстві. І чудово, що вчити дітей правильно сприймати інформацію можна на будь-якому уроці.

           Така організація педагогічної діяльності вимагає від учителя оволодіння новими методами роботи, впровадження нових педагогічних технологій, необхідності самому вчителю вчитись, творити, розвиватись і самовдосконалюватись і мислити критично.

Що таке критичне мислення?

1. Не приймати на віру всю інформацію, що оточує нас, знаходити зерно істини навіть у найскладніших суперечках, вміти задавати питання та шукати докази – все це може людина з розвиненим критичним мисленням.
2. Що ж таке критичне мислення? Це багатовимірне поняття, що включає у себе такі складові:
3. аналіз, синтез і обґрунтування оцінки достовірності чи цінності інформації;
4. вміння сприймати ситуацію правильно, шукати причини та альтернативні рішення;
5. здатність не тільки відстоювати свою позицію, а й змінювати її на основі аргументів та фактів;
6. вміння приймати непрості рішення.

• Чи змінилися ваші знання про критичне мислення?

6. Вправа «Віч – на –віч». Робота в парі. Ранжування.

Зеленим кольором зафарбувати ті твердження, які належать людині з критичним мисленням, а червоним, які властиві людям з догматичним мисленням. 

• Відкрита до пошуку, сумнівів та усвідомлення суперечностей.
• Самокритичність.
• Консерватизм.
• Не сприймає критику.
• Розпізнає упереджені судження;
• Робить висновки й перевіряє їх на практиці.
• Допитливість.
• Незалежність мислення (шукає істину,  докази та її обґрунтування).
• Компетентність.
• Когнітивна гнучкість.
• Cліпа віра в авторитети.
• Вміння дискутувати.
• Впевнена, що все робить правильно.

Тренер робить підсумок за слайдом:

Запитання до учасників.

- Чи мають такі ознаки мислення наші  учні?

7.  Робота в групах.

Гра «Фруктовий салат». Поділ на 4 групи.

Учасники сидять у колі. Тренер в центрі кола без стільця. Він торкається плеча кожного учасника і називає фрукт, яким він буде під час гри: «яблуко», «груша», «банан», «виноград».

Тренер  називає якийсь фрукт. Учасники, яких тренер перед тим назвав цим фруктом, повинні встати і швиденько помінятися місцями. Коли ведучий каже: «Фруктовий салат», це означає, що всі учасники встають і міняються місцями. Ведучий також сідає на чиєсь місце. Той, хто залишився без стільця, стає ведучим.

Після гри кожен учасник сідає за призначений для даного фрукту стіл.

7. 1. Стратегія  «Фішбоун».

Фішбоун  – прийом  розвитку критичного мислення. Автором є  японський професор Кауро Ішікава. Візуально (графічно) відтворення даного прийому виглядає як риб’ячий скелет, в голові якого записується проблема, верхній ряд кісток – фіксуються причини події, нижній – факти, аргументи, а у хвості розміщується висновок, що є результатом створеного графічного аналізу. Така нестандартна та водночас проста схема дозволяє провести швидкий та точний аналіз певної проблеми, виявивши її причини та наслідки. А потім потрібно лише зробити правильні висновки. Використання схеми Fishbone дає можливість розвивати критичне мислення, організувати роботу учнів в парах та групах, візуалізувати причинно-наслідковий зв’язок, розподіляти етапи роботи по рівню значущості. (Можна визначити такі причини нашої проблеми: Активізація розумової діяльності учнів, низька успішність учнів, перевантаження учнів, готує учнів до життя в сучасному світі, швидка зміна інформації, відсутність критичного мислення; Факти – НУШ вимагає змін у навчанні, втрата інтересу до навчання,  конкурентна спроможність особистості, одноманітність навчання, вчитель дає готові знання, переважають в школі репродуктивні методи навчання). 

Представники кожної групи презентують свою роботу.

Висновок: використання  технології критичного мислення життєва необхідність, вимога сьогодення).

7.2. Стратегія «Сенкан».

Хід вправи: Учасників об’єднуємо в 4 групи, використовуючи пори року.  Пропонується скласти поетичну мініатюру з п’яти рядків про критичне мислення за такою схемою:

1-й рядок – іменник ( тема );

2 –й рядок –2  прикметники до теми;

3 – й рядок – 3 дієслово чи дієслівні форми;

4 –й рядок – фраза, яка передає особисте ставлення до теми;

5 –й рядок – синонім до іменника в першому рядку.

Наприклад:  Критичне мислення

Ментальне, інноваційне.     (практичне, нестандартне)

Мотивує, розвиває, стимулює.

Готує учнів до життя.

Компетентності. ( Розвиток, знання)

Можна використовувати слова із асоціативного куща, складеного на початку тренінгу.

9. Рефлексія.

       Сучасні діти приходять до школи з бажанням діяти, причому діяти успішно. Їм подобається на уроці не просто слухати, а ставити запитання, приймати рішення, придумувати, фантазувати. Якщо вчитель постійно організовує таку діяльність, то навчання буде успішним, а здобуті знання якісними.

 Коли вчитель вирішує для себе, що у своїй роботі буде використовувати методи формування і розвитку критичного мислення, він повинен усвідомлювати, що навчити учнів мислити критично з першого уроку фактично не можливо. Критичне мислення формується поступово, воно є результатом щоденної кропіткої роботи вчителя і учня, з уроку в урок, з року в рік. Як пізнання нотної грамоти ще не робить людину музикантом, так і знання правил мислення ще не навчає майстерності критичного мислення. Щоб стати музикантом, людина мусить тренуватися  у грі на тому чи іншому інструменті. Аналогічно, щоб набути навичок критичного мислення, учням слід тренуватися. Не можна виділити чіткий алгоритм дій учителя з формування критичного мислення в учнів, але можна виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення.

 Для розвитку критичного мислення  школярів учителю необхідно:

– виділити час і забезпечити можливості для застосування КМ;

– дозволити учням вільно розмірковувати;

– приймати різноманітні ідеї та думки;

– сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;

– забезпечити для учнів  середовище, вільне від насмішок та глузування;

– висловити віру в здатність кожного учня породжувати критичні судження;

– цінувати критичні міркування учнів.

 Вправа “Поле вражень”. Можна заповнити учасникам анкету.

• Чи збулися ваші очікування?

Учасники стають колом та діляться враженнями від заходу. При цьому вони отримують завдання від тренера на картках і продовжують твердження:

- мені найбільше сподобалося...

-  мені запам”яталося...

-  повчальним для мене було...

-  мене вразило...

-  мене засмутило...

-  мені не сподобалося...

-  я була розчарована...

-  варто було б...

-  новим  для мене було...

 -  найбільш позитивним для мене було...

   Тренер дякує  учасникам заходу, наголошуючи на тому, що йому було приємно працювати та висловлює побажання колегам.

Анкета оцінки якості тренінгу

Будь ласка заповніть анкету. Ваші відповіді допоможуть нам краще підготувати майбутні заняття та отримати «зворотний зв’язок».

1. Що на тренінгу вам сподобалось найбільше (тематика, форма викладання, інше)? Чому?

-------------------------------------------------------------------------------------------

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

2. Що на тренінгу вам не сподобалось? Чому?

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

3.   Оцініть корисність для вас поданої на тренінгу інформації за 5-ти бальною системою:

1 2 3 4 5

4. Як Ви плануєте використати отриману на тренінгу інформацію:

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

5. Ваші побажання та пропозиції організаторам та тренерам тренінгу:

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

-------------------------------------------------------------------------------------------------------

 Список використаної літератури

1.     Бєлкіна-Ковальчук О. В. Формування критичного мислення учнів початкових класів у процесі навчання: теорія навчання. /Луцьк: Волин. держ. ун-т ім. Лесі Українки, 2006. – 215 с.
2. Вукіна Н.В., Дементієвська Н.П. Критичне мислення. Як цього навчати./ Харків: Основа, 2007. – С.7-9.
3. Кроуфорд А., Саул Е.В., Метьюз С., Макінстер Д. Технології розвитку

критичного мислення учнів. – Київ: Плеяди, 2007.

4. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.метод. посібник. – К.: Видавництво А.С.К., 2003.
5. Пометун О., Сущенко І. Путівник з розвитку критичного мислення в учнів початкової школи.// Київ, 2018, 96с. 
6. Стіл Дж., Мередит К., Темпл Ч. Методична система “Розвиток критичного мислення у навчанні різних предметів. / Посібники I-VIII. – Науково-методичний центр розвитку критичного та образного мислення “Інтелект”, 1998.
7. Тягло О. В. Критичне мислення: навч. посіб.  / О. В. Тягло. – Х.: Вид. група «Основа», 2008. – 189 с.

Тренер – Матоніна Раїса Дем’янівна – вчитель початкових класів  Чернівецької ЗОШ. № 24 ім. О. Кобилянської.