Тексти для списування та диктантів

1 клас

Списування

 Ми живемо в Україні. Це одна з найбільших країн Європи. Вона посідає шосте місце в Європі за чисельністю населення. Наша країна квітуча й співуча. (24 слова)

Наша сімʼя велика і дружна. Тато й мама працюють на швейній фабриці. Вони шиють пальта й сукні. Брати працюють на заводі. Я навчаюся в першому класі. (26 слів)

Узимку прилетіла синичка до вікна. Вона замерзла й шукала затишку. Діти відчинили їй кватирку. Пташка влетіла в хату. Діти годували синичку й тішилися її щебетанням. (26 слів)

Артемко допізна грав у компʼютерні ігри. Уроків не приготував. Наступного дня було багато неприємностей. Хлопчик одержав двійки з математики й читання. Артемко вирішив надалі ретельно готуватись до занять. (28 слів)

Диктанти

Сьогодні мамин день народження. Петрусь і Василько ходили в ліс. Вони нарвали квітів і подарували мамі. Мама дуже зраділа. Вона похвалила синів. (25 слів)

Настала сувора зима. Замерзли річки й озера. Поля вкрились білим снігом. Тепер можна кататись на лижах. Весело дітям. Вони мчать на ковзанах по прозорому льоду річки. (27 слів)

Настав погожий ранок. Зірочки пірнули в синю безодню неба. Край неба палає рожевим полумʼям. Високі трави виблискують срібною росою. Піднімається сивий туман. Над шляхом полилися дзвінка пісня жайворонка. (30 слів)

Україна шанує памʼять про свого славного сина – народного художника Івана Сидоровича Їжакевича. Народився він на Київщині, освіту здобув у Петербурзі. Ілюстрації художника прикрашають видання творів Тараса Шевченка, Лесі Українки. Його малюнки виразні та змістовні. (33 слова)

2 клас

Списування

За віконцем малі горобчики вʼють собі гніздечко. По пірʼїнці й соломинці носять вони під покрівлю. Ось гніздечко і готове. Через деякий час вилупилось пʼятеро горобʼяток. Дзьобики в них жовті і мʼякенькі. А замість пірʼячка тільки ріденький пушок. Цілими днями носять своїм малятам їжу. (44 слова)

Наші предки дуже шанували воду. Вважалося великим гріхом кинути в річку чи озеро сміття, каміння. Не можна було бити по воді. Вони вважали, що вода має велику цілющу силу. Вода миє, очищає. З лікувальною метою люди збирали росу, а воду брали до схід сонця у річці. (46 слів)

Щоб виросла рослина, насіння повинне потрапити у ґрунт. Раніше зерна розсівали по полю вручну. Тепер поля засівають за допомогою машин, які називаються сівалками. У сівалці є ящик для насіння, висівні апарати і сошники. Сошники роблять борозенки на ріллі. За допомогою сівалки сіють жито, пшеницю, буряки, кукурудзу. (46 слів)

У Вербну неділю існує старовинний звичай приносити додому гілочку верби. Їх святять у церкві і легенько хльоскають ними один одного, дітей. За народними повірʼями гілочки верби оберігають людину від хвороб і лиха. Народ споконвіку шанує це повірʼя. (39  слів)

Диктанти

Сонце несе на своїх промінцях тепло. Воно вливається у твою душу. Візьми іскринку цього тепла і зігрій ту людину, якій холодно, сумно. Тепло твого серця розтопить лід її душі. Прокинувшись вранці, посміхнися сонечку і всьому рідному на землі. (40 слів)

Кульбаба лікарська - цінна рослина. Настій з квіток пʼють при багатьох хворобах. Молочним соком закапують очі при запаленні. Листки кульбаби містяь вітаміни, солі заліза, кальці. І фосфору. Відвари листі використовують як вітамінний засіб при порушенні обміну речовин. Свіжі листки кульбаби після намочування в солоній воді придатні для приготування салатів.           (49 слів)

Ми пішли в ліс. Там знайшли джерело. З нього витікала вода.

Із джерела починається струмок. Із маленьких струмочків формується річка. А вже кілька річок утворюють ріку. Найбільша ріка України – Дніпро. Сивий Славутич впадає в Чорне море. Над Дніпром красується Київ – столиця нашої держави. (43 слова)

Чудова серпнева ніч! До самої землі схилилось голубе небо. В степу гуркочуть трактори. Вони орють цілинну землю і сіють озимину. Зерно пшениці падає в теплу мʼяку землю. З степу линуть пʼянкі запахи пізнього літа і нічний переклик польових мешканців. Біля літнього житла трактористів весело горить багаття.(47 слів)

3 клас

Списування

Зорі зблідли від місячного сяйва. Внизу простяглася північна пустеля – тундра. Стадо оленів йшло повільно. Тут були старі олені з великими гіллястими рогами. Поруч йшли самиці з красивими телятами. Їх хутро оксамитно виблискувало в місячному сяйві. Ніхто з оленів не помічав, що якісь тіні пливли за ними. То була зграя вовків. (48 слів)

Українське слово! Скільки хмар обступало тебе! Протягом століть по зернятку геній народу витворив і передав у спадок розкішне у своїй красі багатство мови. Кожному з нас треба поглиблювати в собі історичну памʼять. Ми повинні оберігати неповторність нашої мови. (38 слів)

Ми з дитинства навчаємося мови. Не залишайте цього потрібного для думки заняття й далі. Мова розвивається, вдосконалюється. Любіть мову! Бережіть її – вірну помічницю у вашому зростанні. Юний друже! З опануванням мови зʼявляється потреба глибше і повніше виявити себе. Мова веде тебе на вершини знань і відчиняє двері до духовної скарбниці людства. (51 слово)

Як же непомітно і швидко надійшла осінь! Мабуть, давно вже причаїлася вона у високій кукурудзі на городі.

Здрастуй, осінь! Ми раді тобі, багатирко! Ми чекали твого приїзду. Засівали в полі хліб, обгортали на городі картоплю, обкопували в садку крислаті яблуні. Ми все літо чекали цього дня, коли майне твоя яскрава плахта. (55 слів)

Диктанти

З дитинства Михайло Стельмах полюбив чорну запашну ріллю, зелені моря ярини, кучеряві сади та заквітчані луки. Там весело співають пташки і збирають нектар заклопотані бджоли. З дитинства запали йому в душу мальовничі краєвиди рідного Поділля.

Письменник створив книги про рідний народ, про його мужність і працьовитість. (49 слів)

Білі берізки одягають навесні золотисті сережки. А міцні дубки радісно простягають своє гілля до сонця. Хто ж охороняє здоровʼя дерев?

Це робить дятел. Цілий день проводить він медичний огляд своєї ділянки. Перелітає з дерева на дерево. Заглядає в кожну щілину. Від його гострого дзьоба не сховатися жодній шкідливій комасі. (51 слово)

Народна творчість – це могутнє духовне дерево. Із золотої криниці рідних казок ми черпаємо скарби народної мудрості. Скільки дотепних висловів знайдемо  казках! Як замилуємося красою живого народного слова! Вірність жінки материнському обовʼязку, готовність до самопожертви є тим золотим ідеалом моралі, який зустрічаємо у фольклорі всіх народів. (46 слів)

В одному селі на Україні росли і розцвітали чорноокі працьовиті красуні. Ніжні, як білий цвіт лілеї.

Одного разу на село налетіли татари. Дівчата, щоб не йти в неволю, втопилися в бистрій і глибокій річці. І в тому місці на світанку зʼявились білі пупʼянки невідомих квітів. З того часу ці чудові ніжні квіти прокидаються з сонцем і засинають з його заходом. (60 слів)

4 клас

Списування

Дерева – наймогутніші жителі нашої планети. Вчені вважають, що в них теж є своя памʼять. Річні кільця можуть розповісти про щедрі роки з теплими чистими травневими дощами і засушливі, злі, морозні. А химерно вигнутий, кострубатий сучок нагадує про недоброго хлопчика, котрий знечівʼя надломив тоненьку гілку. Дерево все відчуває і все памʼятає і багато про що може уважно розповісти. І про недобрих людей, і про скажені вітри й грози, що колись промчались над його кроною. (73 слова)

З раннього дитинства на все життя в наше серце увійшов дорогий і світлий образ Тараса Шевченка.

Завжди ми будемо памʼятати ту хату, де народився великий поет. Там він ніжно полюбив красу своєї рідної землі. Глибоко вразив його душу стогін трудового народу. Він збагнув прагнення і сподівання людей на краще майбутнє. Тому й шанують памʼять Кобзаря люди всього світу.

Усі люди землі святкують день народження великого сина українського народу. (70 слів)

Цвітіння садів – це радість для бджіл. Снують вони по квітах, перелазять моторно з однієї квітки на другу. Намагаються швидше набрати меду. Їм треба скласти солодкий прозорий мед у стільники і повернутися за новою маленькою порцією меду.

Тихо гудуть розквітлі дерева, коли бджоли кружляють над ними.

А на землі синьоокі проліски, перші фіалки соромʼязливо піднімають голівки. Недарма ж цей місяць зветься – квітень. (61 слово)

Леся Українка – це літературне імʼя великої поетеси. Усе життя згадувала Леся милий край свого дитинства – Волинь, Полісся.

А як її вабило в таємничі луки, озер, ліси! А скільки в неї гарних поезій!

Леся любила музику. Грала на фортепіано. І вірші в неї музичні. Прислухайтесь до щирого слова української поетеси! Воно заспіває вам, наче пісня. (54 слова)

Диктанти

Наші предки словʼяни жили в лісах. Ліс для них був притулком, годувальником і захисником. Тварини і рослини обожнювалися словʼянами в казках та билинах, наділялися людськими рисами. Словʼяни ставилися до лісу, дерев, як до живої природи. І себе вони теж вважали частиною її. Тому берегли природу, а природа берегла людей. Вона давала чисте повітря, чисту воду, чисту їжу. І серед чистої, здорової природи людина теж була здоровою. (67 слів)

Запорожці рушили від Січі. Блакитне небо на сході було вже червоне від ранкового проміння сонця. Рухлива пелена повноводної річки скидалася тепер на рожевий килим, розгорнутий серед зеленої левади.

Краєвид був чарівний, мов талановито намальована картина. Проте запорожці не милувалися цією красою. Сивоусі діди важко зітхали, завзяті козаки давилися суворо й похмуро. Лише січова молодь  була бадьора й весела, раділа небезпеці далекої подорожі та новим обставинами майбутнього життя. (65 слів)

Живуть хвойні дерева довго. Ялинка живе триста років, кедр – шістсот. Мамонтове дерево в Америці – більше трьох тисяч років.

Хвойні – найбільші дерева на Зелі. Висота окремих з них досягає ста метрів і більше. А стовбур у розрізі – метрів пʼятнадцять! Вони невибагливі. Їм і сонця потрібно не так багато, і посухи вони не бояться, і сильний мороз їм не страшний. І ґрунт може бути бідним. Усього хвойних дерев на Землі – шістсот різних видів. І більшість з них росте тільки на Північній півкулі.    (80 слів)

Ви чуєте, як заспівала на повний голос красуня весна? Земля чекала цієї миті. Сонце залило золоти промінням усе навкруги і розбудило природу. Дзюркотить поміж перешкодами тала вода. Вирує бурхливим потоком до ставу. А там старезні кучеряві верби замріяно шепочуть поміж собою.

Рветься молоде життя на волю, пробиває собі дорогу. Стрепенувся в зеленому коливанні від зимового сну ліс. Пишається берізка своїм віттям і маленькими липкими листочками. Скрізь земля вдягається в трави й квіти.  (72 слова)