Тема доповіді: "Основні причини відсутності мотивації до навчання: їх розуміння, подолання. Основні прийоми формування мотивації на уроках математики. "

Основні  причини  відсутності  мотивації  до  навчання:  їх  розуміння,  подолання. Основні прийоми формування  мотивації  на уроках  математики.

Сьогодні перед учителем поставлені серйозні виклики – допомогти дитині у  формуванні її як особистості,  підвищувати її творчу активність. Головне - озброюючи знаннями, виховати інтелектуально розвинену особистість, що прагне до пізнання.
Уже в школі потрібно прищепити учневі прагнення до постійного поповнення  бази своїх навичок за допомогою самоосвіти, виховувати в дитині внутрішнє спонукання розширювати свій загальний і професійний кругозір, щоб стати індивідуальністю, яка здатна не тільки бути хорошим виконавцем завдань, але й могла б удосконалювати свій інтелект, займатися справою, що найкраще  відповідає її здібностям, піднімати її на рівень творчої діяльності. У зв'язку з цим сучасні вимоги до уроку ставлять перед учителем завдання планомірного розвитку особистості шляхом включення в активну навчально-пізнавальну діяльність, а це, в першу чергу, буде відбуватися через формування і розвиток мотивації  здобувача освіти до навчання .

Мотив - це спрямованість учня на окремі сторони навчальної роботи, пов'язані з внутрішнім ставленням до неї. До видів мотивів можна віднести пізнавальні і соціальні мотиви. Спрямованість на зміст навчального предмета говорить про наявність пізнавальних мотивів (орієнтація на оволодіння новими знаннями, фактами, явищами, закономірностями, орієнтація на засвоєння способів добування знань, прийомів самостійного придбання знань). Спрямованість на іншу людину в ході навчання - про соціальні мотиви (обов’язок  і відповідальність, розуміння соціальної значущості учення, прагнення зайняти певну позицію у відносинах з оточуючими, отримати їх схвалення, орієнтація на різні способи взаємодії з іншою людиною).

Формування мотивації до навчання – це предмет ретельного вивчення та опрацювання вчителем. Йдучи на урок, він має чітко усвідомити, які саме сьогодні форми діяльності буде використовувати. І це усвідомлення має базуватись на конкретних підходах до діяльності дитини на уроці, відповідати її потребам, запитам, сподіванням. Навчання не має бути формальним викладом фактів, воно має спонукати учня до дій – шукати, знаходити, аналізувати, здійснювати власні дослідження, робити висновки та вміти застосувати  вивчене на практиці.

Мотивація до навчання та пізнавальної діяльності є потужним засобом навчання. Активізація пізнавальної діяльності учня без формування мотивації  практично неможлива. Ось чому в процесі навчання необхідно  планомірно збуджувати, розвивати і зміцнювати мотивацію як особливу рису особистості  і як потужний виховний засіб навчання.

Відсутність мотивації до навчання -  основні причин

Багато учителів, батьків, стикаються з проблемою відсутності мотивації до навчання у дитини. Як формувати у дитини  бажання вчитися?  Це найактуальніше питання сьогодення  школи. Як зробити так, щоб не зникав внутрішній стимул пізнавати нове,  незважаючи на важкість самого процесу навчання? Як формувати мотивацію до навчання у того учня, який вважає, що вчитися  нудно?

Дехто пропонує ставити у приклад успішних людей, інші лякають роботою двірником чи вантажником, а хтось упевнений, що зацікавленість дитини до навчання залежить від вчителя, психологів, тим самим перекладаючи відповідальність. Дехто пропонує радикальні способи вирішення цього питання: карати за погані оцінки, позбавляти комп’ютера, планшетів, телефону, прогулянок, спілкування з друзями, тобто того, що для дитини на цьому етапі життя важливо, тощо.

 От і стається так, що дуже багато  людей зупинилися  на шляху до своєї мети саме тому, що їм ніхто вчасно не сказав: «Я вірю в тебе, у тебе все вийде!»

З ЧОГО ВСЕ ПОЧИНАЄТЬСЯ? (ПРИЧИНИ ПОГАНОЇ ВМОТИВОВАНОСТІ)

                Батьки вважають, що дитина готова до навчання в школі, тому, що вона багато знає для свого віку. Але це не є показником готовності психологічної, яка визначається рівнем розвитку  поведінки, тобто умінням дитини підкорятися певним правилам і робити не лише те, що їй хочеться в даний момент, а те, що робити необхідно. Тут важливо розвивати у дитини вміння опановувати себе. Це завдання дошкільного віку.

             Дитина рано йде в школу.  Варто враховувати  біологічне дозрівання (кістковий і зубний біологічний вік).  Біологічно незрілу дитину краще в школу не віддавати, у неї ще не на достатньому рівні сформована рука. Таким чином, біологічна неготовність дитини до школи веде, як правило, до важчої шкільної адаптації.  Вона швидко втомлюється і поступово виснажується. Така ситуація приведе до того, що дитина почне швидко втрачати мотивацію до навчання.

Є діти, які не відвідують дитячий садок. Відсутність контакту з однолітками веде до відсутності довільної поведінки, коли дитина звикає до того, що потрібно  враховувати думку іншого, дотримуватися правил, жити в колективі. Звичайно ж, період адаптації  такої дитини до шкільного колективу значно більший, і він, ймовірно, погано вплине на мотивацію.

          Негаразди в сім’ї – назвичайно негативний фактор.   Дитина, що звикла до високого емоційного  напруження, до негативу, як правило, не має достатньо  позитивної енергії  для  залученості до навчання.

      Недотримання режиму дня, безлад у побуті, неохайність і недогляд з боку батьків аж ніяк не на руку  формування позитивної мотивації до навчання.

Діти, які окрім школи  відвідують якісь цікаві для них заняття, як правило, більш мотивовані до навчання.

         Порушення єдності вимог до дитини з боку батьків , коли у дитини є можливість маніпулювати почуттями  та емоціями інших членів родини, коли слова. Дії і рішення дорослих є діаметрально протилежними.  

         Порушення  у методах виховання - приниження, грубість, погрози, фізичні покарання або, навпаки, надмірна опіка.

       Завищення об’єктивних можливостей дитини: (соматичний стан, психологічні особливості, особливості розумового розвитку та ін.).

     Мотивація до навчання знищується вщент, якщо дитину висміюють. порівнюють з іншими дітьми, прогнозують неуспіх.  Проекція своїх очікувань на доньку чи сина одна з найпоширеніших помилок батьків, яку вони за собою не завжди визнають.
            Віра в те, що діти повинні розділяти інтереси, які були  в  батьків у  їх дитинстві, надзвичайно шкодить дитині. Деякі батьки не допускають навіть думки про те, що їх дитині та ж сама діяльність може бути  нецікавою.

Спонукати  дитину до свідомого навчання -  означає не  тільки надати їй  мету і мотиви, але і створити такі умови, у яких дитині захочеться вчитися:

(Що робити батькам?)

1) Визначити,  що є причиною низької мотивації -  невміння вчитися чи помилки виховного характеру. Дорослі  інколи говорять дітям про те, що «не будеш вчитися – станеш двірником». Така далека перспектива ніяк не впливає на мотивацію до навчання. Дитину цікавить найближча перспектива. Труднощі у навчанні формують небажання вчитися у тих дітей, яких батьки не привчили ці труднощі долати. Причиною відсутності мотивації може бути і минулий невдалий досвід (двічі не вийшло, третій раз не буду і намагатися). Батькам необхідно вчити дитину «не здаватися»,  продовжувати прагнути до результату,  вірити в себе і свої сили і тоді результат не змусить себе чекати.

2)  Вжити корекційних заходів - вчити дитину вчитися, якщо не сформовані навички навчальної діяльності, виправляти виховні помилки.

3) У процесі навчання, поки у дитини не сформована довільна поведінка, для неї важливо, щоб батьки  контролювали процес навчання, враховуючи індивідуальні особливості дитини: коли краще сісти за уроки, які уроки робити в першу чергу, коли робити паузи.

4) Важливо створити для дитини зону розвитку, а не робити за дитину те, що він може зробити сама. Наприклад, не варто показувати, як вирішувати задачу, вирішуючи її замість дитини, а краще створити таку ситуацію, коли хоча б частину завдання дитина робить сама. «Ти старався, молодець. Але ти допустив дві помилки. Знайди їх». Процес більш тривалий, але більш правильний. При цьому досить часто така дитина постійно маніпулює батьками на емоційному рівні.

5) Оцінювання зробленої роботи батьками і вчителем. Оцінка з обох боків має бути однаково об’єктивною. В іншому випадку у свідомості дитини створюються суперечливі образи (батьки хороші – хвалять, вчитель поганий – лає) або навпаки. А це породжує неприйняття школи, небажання вчитися.

6) Згідно із результатами досліджень, мотивація успіху  формується у дітей в тих сім’ях, де їм надавали допомогу при підвищенні вимог, ставилися до них з теплотою, любов’ю  і  розумінням. У тих сім’ях, де був присутній жорсткий нагляд або байдужість, у дитини формувався  мотив уникнення  невдачі, що прямо веде до низької навчальної мотивації.

7) Дуже важливо адекватно оцінювати можливості дитини. Діти з заниженою самооцінкою недооцінюють свої можливості і мають низьку навчальну мотивацію; діти із завищеною самооцінкою  не бачать реальні межі своїх здібностей, вони не звикли бачити і визнавати свої помилки. Важливо пояснювати дитині, що крім оцінок, є багато інших важливих сфер життя. 

8) Важливо не забувати хвалити дитину за гарне навчання. Матеріальне заохочення часто призводить до досягнення цілі будь-якими способами. Краще заохочувати дітей за гарне навчання певною спільною діяльністю, спільним відпочинком.  Таким чином вирішується ще одне важливе завдання: цікаве спілкування зі своєю дитиною, задоволення потреби дитини у тому, щоб відчувати себе частиною родини.

9) Для підвищення інтересу дитини до навчального процесу дуже важлива атмосфера довіри. Треба пояснити дитині, що процес формування вміння вчитися є тривалим, але необхідним.

Для підлітка важливо, щоб дорослі  «не читали мораль», не карали, не обіцяли нагород. Потрібний контроль-допомога, а не контроль-тиск. Для підлітка також реально важливо обговорювати тему професійного визначення.

Як учителю підвищити  навчальну мотивацію учнів?

(наприклад, учителю математики)

Проблема активізації пізнавальної діяльності учнів була, є, і буде актуальною завжди.  Від її розв’язання залежить ефективність навчальної діяльності учнів, розвиток інтересу до навчання.

Якщо запитати учнів, який предмет в них найулюбленіший, то навряд чи більшість з них назвуть математику. Одні вважають, що цей предмет їм не під силу, інші – що знання з математики не знадобляться у житті.

Однак без математичної освіти сучасній людині не обійтися з таких базових  причин:

•                Математика-спосіб інтелектуального розвитку людини.
•                Математика застосовується в багатьох сферах нашого життя, починаючи від побутових завдань і закінчуючи всілякими технічними справами. Елементи математики - невід’ємна частина загальної системи орієнтації у навколишньому середовищі. Кожній людині протягом життя доводиться постійно виконувати елементарні обчислення, підрахунки, читати графіки, працювати з відсотками, осмислювати статистичні дані.
•                Математика розвиває творчі здібності, мислення, виховує інтелектуальну чесність, критичність мислення.
•                Математика дозволяє розвивати гнучкість розуму, що потрібно для прийняття  об'єктивного розв’язання  будь-якої задачі.

Але, як донести навчальний матеріал до свідомості учнів? Як викликати їх активну пізнавальну діяльність, щоб учні могли оволодіти знаннями, вміннями та навичками? Як викликати в учнів позитивне ставлення до навчання, допомогти їм перетворити знання в практичну діяльність?   Як навчити кожного? Чому одні учні охоче йдуть до навчання, а інші -  відмовляються вчитися? Чому хтось успішно входить в соціум, а у когось суцільні проблеми?  Саме ці питання вирішують всі вчителі світу. Саме ці  питання доводиться вирішувати кожен день при підготовці уроку. Усі вони, так чи інакше,  пов'язані з пошуками найбільш продуктивних методів навчання. Виникає необхідність пошуку таких прийомів навчання, щоб не змушувати  дитину, а щоб у неї самої виникло бажання зрозуміти і вчитись далі.

Нерозуміння матеріалу, з боку учнів, а звідси - невміння виконати зав­дання - це основна причина втрати інтересу до математики.  Неуважність, невміння концентруватись – одна з найпоширеніших причин низької успішності.

Відомо, що людина із задоволенням працює, якщо  вона захоплена своєю роботою. Мислення учня також активізується, якщо в нього є  бажання розуміти, вивчати новий матеріал, є зацікавленість процесом навчання, коли він стає співучасником навчально-пізнавального процесу, а не безмовним спостерігачем.

Отже, мотивація навчальної діяльності:

· Це винятково важливий компонент не лише навчання, але й будь-якого

 іншого виду діяльності  людини.

Є мотив – є бажання діяти  та

доводити до завершення цю дію.

Успіх — головне джерело мотивації учня до навчання.

Тільки успіх дає задоволення від навчання  і  приведе  до ще кращих успіхів.

Гарантією успішного навчання є бажання самого учня навчатися, пізнавати нове.

Шляхи підвищення ефективності уроків математики:

•      Зважений, чіткий,  методично продуманий  вибір мети і завдань уроку, його змісту і структури.
•      Застосування методів і прийомів активного навчання учнів.
•      Вміле поєднання колективних, групових та індивідуальних форм
•      Систематичне використання різних видів самостійної роботи учнів.
•      Зв’язок теоретичного матеріалу і  практичних задач.
•      Посилення прикладної спрямованості.
•      Використання сучасних засобів навчання.
•      Удосконалення міжпредметних зв’язків.
•      Удосконалення форм і методів контролю навчальних досягнень учнів.

Важливо активізувати  пізнавальну діяльність учнів шляхом створення проблемних ситуацій, підвести  учнів до самостійних узагальнень, висновків.

Треба практикувати диференційовані індивідуальні завдання; використовувати технічні засоби,  навчальні онлайн-платформи для  навчання та контролю.

            Постійно і послідовно треба планувати  повторення вивченого раніше, як метод закріплення матеріалу. Зручно проводити повторення за допомогою узагальнюючих таблиць, ментальних мап, залучати учнів до їх самостійного створення.

Для збільшення обсягу матеріалу, який розглядається на уроці, підвищення його ефективності,  використовувати задачі з готовими розв’язаннями, використовуючи прийом перевернутого навчання.

Як можна оптимізувати час на уроці?

•             Демонстраційний матеріал.  Зошити з друкованою основою.
•             Таблиці, опорні конспекти, ментальні мапи.
•             Флеш-карти.
•             Використання шаблонів, графіків, фігур, онлайн-моделювання .
•             Робота за готовими рисунками. Лепбуки.
•             Планування завдань уроку учнями.
•             Раціональне поєднання кількох окремих тем при вивченні.
•             «Особливі» уроки (веб-квести, подорожі, уроки-дослідження і т.п.)
•             Використання математичних символів, скороченого запису при розв’язуванні задач.
•             Застосування тестового контролю на проміжних етапах уроку.
•             Використання ІКТ, інноваційних методів.

Досить ефективно впливає на розвиток уваги  та  мислення  такий методичний прийом,  як  «Знайди помилку». Пропонується  учням певний приклад, рівняння,  задача, в розв’язанні яких допущені помилки, та пропонується їх знайти. Звичайно, серед таких помилок є помилки різних типів. Якщо матеріал учням знайомий, виникає ситуація успіху. Якщо матеріал новий, учні відчувають себе експериментаторами, дослідниками.

Важливо на уроках математики використовувати історичний матеріал, який:

• Підвищує інтерес до вивчення предмету.
• Стимулює потяг до наукової творчості.
• Пробуджує критичне ставлення до фактів.
• Формує уявлення про математику, як складову загальнолюдської

культури.

Прийом «Мікрофон» дає кожному можливість сказати щось швидко, по чер­зі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи позицію.

Ефективним також є використання кубика Блума.

 Досить результативним методом є « Мозковий штурм », який спонукає учнів показати  свою уяву та креативність.  Вільне висловлення думок учнів  допомагає знаходити багато ідей та рішень.

 Кожен урок має бути ретельно підготовленим і несхожим на попередній.

Розвитку пам’яті, уваги, зосередженості сприяє усний рахунок, тому на кожному уроці варто проводити експрес-рахування. Уміння добре  і швидко усно рахувати – одна з умов успішного навчання математики. Важливими при цьому є правильно підібрані  вправи, які є найважливішим засобом активізації розумової діяльності учнів.

Логічні розминки – пазли, кросворди, ребуси і т.п. – те, що має часто використовуватись. Такі вправи залучають до діяльності як пасивних, так і гіперактивних дітей.

Вчитель математики має не лише навчити учнів предмету, а й виховувати їх. На уроках математики треба  формувати національний світогляд, самосвідомість, здійснювати екологічне виховання.

Одним із важливих методів активізації пізнавальної діяльності учнів є метод проектів. Використання можливостей Інтернет-контенту на уроках дозволяє підвищити ефективність навчання, поліпшити аналіз та оцінювання рівня знань учнів, звільнити більше часу для надання допомоги учням. Інформаційні технології  дають можливість  зробити уроки цікавими, захоплюючими та сучасними. За допомогою  онлайн-платформ проведення уроків, вправ, контрольнихробіт, а також оцінювання успішності  учнів стає  набагато ефективнішим.

 Завдання вчителя   -  допомогти учням перебороти лінощі, байдужість, зацікавити і заохотити до навчання. Кожен учитель застосовує у навчальному процесі свої прийоми активізації пізнавальної діяльності учнів, тому обмін досвідом є важливою ланкою діяльності. Сайти, особисті блоги вчителів, методичні портали – це ті майданчики, де формується урок кожного окремо взятого вчителя – того, хто сам не соромиться все життя навчатись.

Якими ж якостями

повинен володіти вчитель, щоб його діяльність

   мотивувала   учнів  вчити  його  предмет?

Як показує практика, ними  є:

- ерудиція вчителя його компетентність,  уміння ставити перед дітьми  необхідні мінімальні вимоги і послідовно ускладнювати пізнавальні завдання. Такі вчителі забезпечують в класі інтелектуальний настрій, спонукають учнів до пізнавальної діяльності;

- розуміння потреб дітей , вміння спонукати учнів до пошуку різних рішень пізнавальних завдань, пов’язувати вивчення математики з вивченням інших предметів, навчати розв’язувати задачі практичного змісту;

- доброзичливе ставлення до учнів, що створює атмосферу повної довіри, взаєморозуміння. Все це спонукає до того, що можна подумати, знайти рішення  або знайти причину помилки, порадіти своєму успіху і успіху товариша;

- педагогічний оптимізм - віра в учня, у його сили, вміння вчасно побачити і підтримати інтереси  учня, надати необхідний поштовх у потрібному напрямку і тим самим активізувати в  учня бажання пізнавати, вчитися самому .

Отже, треба бути самому вчителю цікавим, робити цікавими методи подання інформації та саму навчальну дисципліну.