Тема “Душі жіночої невичерпна криниця”. Жіноча доля у поемі Шевченка “Наймичка”.

Нестандартний урок з української літератури (9 клас)

Тема: “Душі жіночої невичерпна криниця”. Жіноча доля у поемі Шевченка “Наймичка”.

Мета: сприяти виконанню завдань Національної доктрини розвитку освіти, формувати літературні комунікативні компетенції у здобувачів освіти, навички виразного читання; продовжити роботу над художньою палітрою творчого стилю поета, осмислити становище жінки в кріпацькій Україні; Показати жертовну любов жінки- матері; познайомити  з народними звичаями, обрядами;

Розвивати у школярів спостережливість, вміння співпереживати, робити висновки, культуру зв’язного мовлення, вміння просто і доступно висловлювати власні думки, почуття;

Виховувати загальнолюдські цінності, а саме: повагу до жінки-матері, доброчинність, милосердя, співчуття до знедолених;

Продовжити роботу над формуванням ключових компетентностей учня; створити атмосферу співробітництва і взаємодії учителя і учнів.

Тип уроку: нестандартний із застосуванням інтерактивних технологій “Пізнання істини”.

Обладнання: портрет Траса Шевченка в обрамленні українського рушника, виставка його творів, мультимедійна установка; фонозапис Бах “Аве Марія”, пісня О. Кузів “Дай, Боже, бути сильним у цім світі”; репродукції картин: Микола Пимоненко “Молодиця”, Олександр Мурашко “Портрет молодої жінки”, Катерина Білетіна “Гуцульська мадонна”, Олег Шупляк “Хранителька”; лялька-мотанка (Ганна), портрет Ганни (скетчінг).

Сюжетна канва уроку

Організаційно-психологічна лінія (формування фасилітативної компетенції)

1.1 Учитель: Діти, сьогодні ми продовжимо наше знайомство з безсмертними творами Великого Кобзаря. На черзі- поема “Наймичка”.

Давайте ж налаштуємося на креативний настрій і приступимо до художнього дослідження золотої канви шевченківської лірики та мозаїки його почуттів.

Хотілось би, щоб, працюючи над художнім текстом твору, ви розширили своє уявлення про самобутність тогочасного кріпацького життя, зрозуміли загальнолюдські проблеми поеми, уяснили і відтворили окремі факти з життя поета та літературних персонажів, вибудовували власні ціннісні орієнтири під впливом художнього твору, який вивчається, коригували сформовану власну систему цінностей у процесі літературно-мистецької співпраці, намагаючись відповідати їй, збагачуючи своє “Я” людини-читача.

Епіграф

         Я – Жінка.

         Я – Надія і Любов

         Я тобі весь світ дарую знов

Наталія Лавленцева

1.2 Вступне слово вчителя

“Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого кохання, жіночої муки, мабуть, не знайти ні в одного з поетів світу”, – так писав про Тараса Шевченка Максим Рильський. Нещасний в особистому житті Тарас Шевченко найвищу красу бачив у жінці, в матері. Образ коханої жінки, жінки-матері – це улюблений образ Кобзаря. І коли цю кохану чи матір , цю чисту зорю топчуть, знущаються з неї, то він мовчати не може:

Ой у полі могила,

Там удова ходила,

Там ходила, гуляла,

Трути-зілля шукала.

Це незабутні рядки із шевченкової “Наймички” – поеми про жертовну любов жінки-матері, людини, “криниця душі” якої не випита до цих пір. Кожен подорожній, припавши до чистого її джерела, вже не може відірватися.

1.3 Повідомлення теми та мети уроку. Формування проектно-конструкторської компетентності, моделювання одержання гарантованих досягнень наперед заданого результату.

Отже, тема сьогоднішнього уроку – “Душі жіночої невичерпна криниця…”, жіноча доля у поемі Тараса Шевченка “Наймичка”.

Запишіть, будь ласка, в зошити.

Епіграфом є слова поетки Наталії Лавленцевої:

         Я – Жінка.

         Я – Надія і Любов

         Я тобі весь світ дарую знов

Занотуйте, будь ласка, і епіграф.

Література – це світильник добра і розуму, і сьогодні ми в цьому переконаємося

2 Основна частина уроку. Вивчення нового матеріалу. Встановлення і пояснення причинно-наслідкових зв’язків між особистістю письменника й соціальними явищами, його біографію і творчістю, між подіями в художньому творі; застосовувати на практиці різні види аналізу; характеризувати героїв літературного твору, застосовуючи теоретико-літературний інструментарій.

2.1 Учитель: Уперед! У нелегку дорогу лінгвістичного пошуку. Прямо до художньої майстерні видатного поета! Відкриймо ж свої душі і серця, бо сьогодні доторкнемося до твору , про який говорять, що навіть, якби Т. Шевченко написав одну “Наймичку”, він і тоді став би безсмертним навіки. Ви всі заздалегідь мали випереджальні завдання. Сподіваюсь, що плідно працюватимете у великій науково-дослідній лабораторії, адже вдома виконали відповідні пошуки, щоб досягти єдиної мети – зробити проблемно-тематичний аналіз поеми “Наймичка”, а головне – зрозуміти душевні пориви головної героїні. Трампліном до розмови буде проблемне питання:

Поведінка Ганни – вияв слабкодухості чи твердості характеру жінки?

Давайте звернімося до підручника, стор. 20 і пригадаймо структуру українського національного характеру.

2.2 Учитель:

Ось і настав час екскурсу до літературно-художньої майстерні великого Кобзаря і розказати історію написання твору.

Учень-літературознавець:

Рукопис на 64 аркушах паперу, за авторською нумерацією – на тридцяти одному складеному вдвоє аркуші. Назва повісті написана олівцем. Неоднаковий почерк, різної товщини перо, різні відтінки  чорнила, олівець, папір кількох ґатунків, свідчать, що Т. Шевченко працював над рукописом з перервами. Повість “Наймичка” написана на засланні. Документальних свідчень про роботу Тараса Шевченка над цим твором не збереглося. Написана “Наймичка” у 1860 році. Цей твір присвячено трагічній долі жінки-покритки на Україні. Через кілька років після написання “Катерини”, Тарас Григорович знову повертається до цієї теми, але висловлює її вже в іншому життєвому ключі: крім “Наймички” написано поему “Марія” (1861), і вірш “Сон” (“На панщині пшеницю жала” (1858)). Тому ідейно-тематичним спрямуванням поеми стає зображення долі жінки-матері в жорстокому світі, яку трагічні обставини змушують жертвувати собою, своїм життям і щастям заради життя і щастя дитини.

2.3 Теоретична частина (формування лінгвістичної компетенції)

Учитель: До слова просяться теоретики літератури

Наше домашнє завдання полягало в тому, щоб пояснити читачам лексичне значення деяких застарілих слів, які зустрічаються в поемі “Наймичка”. В цьому нам допоможе тлумачний словник.

Теоретики за допомогою тлумачного словника пояснюють значення незнайомих слів: покритка, габа, наймичка, кав’яр, зело.

Габа – турецьке сукно, облямівка, смуга на краю хустки.

Кав’яр – солона ікра.

Покритка – дівчина, яка не вберегла своєї честі й народила позашлюбну дитину.

Наймичка – робітниця, що працює по найму у приватного власника, підприємця.

Зело – зілля, ярина.

2.4 Учитель: А зараз поринемо у світ кріпацької України і прослухаємо поему “Наймичка”, бо художній текст – король нашого уроку. Відеоматеріал [Електронний ресурс]: https://www.youtube.com/watch?v=d89zOlMTSuE

Учитель: Ось і прозвучала Тарасового серця тятива. Вдивляюсь в обличчя і бачу, як відгукнувся цей поетичний шедевр у ваших душах. То ж запрошую до виступу літературних критиків.

Учень 1: Обговоривши в групі сюжет поеми, ми з’ясували особливості назви твору: чому “Наймичка”, а не “Мати” або “Мати-наймичка”? (Ганна зробилася наймичкою уже після того, як стала матір’ю). Поет поміняв причину-наслідок і свідомо слово “Мати” не виніс у заголовок свого твору. Тут захована (звісно з волі автора і відповідно до ідейного змісту поеми, щоб його не зруйнувати) не від читачів (уже на початку твору з прологу ми знаємо про материнство Ганни), а від сина Ганнина таємниця. Отже, у заголовку поеми – також один із секретів високої майстерності Шевченка).

Учень 2 Зробіть, будь ласка, короткий конспект у своїх зошитах.

Жанр: епічна поема

Наразі, давайте пригадаємо теорію літератури (на екрані теорія літератури)

Епічна поема (від грец. роіеmа – твір) – це один із жанрів ліро-епосу; твір значного обсягу (переважно віршований), у якому поєднуються епічні (зовнішній сюжет, характери, оповідна форма) та ліричні елементи (авторські переживання, ліричні відступи, розкриття внутрішнього світу героїв). У ліро-епічній поемі нерідко наявні також елементи драми – напружена дія, конфлікт, монологи та діалоги.

Композиція поеми письменника нагадує побудову драматичного твору. У ній чітко виділяються сцени, картини, епізоди. Як у драмі, кульмінація винесена на кінець, і перед смертю Ганна відкриває синові Маркові сокровенну таємницю свого життя.

Композиційно поема поділяється на пролог і вісім частин.

У перших чотирьох розповідається про молоду наймичку, решта – про її старість і смерть. Поемі властива так звана «видима» композиція. Кожний розділ твору – немовби окремий кадр, що рухає дію, сприяє розгортанню сюжету.

Тема поеми: зображення важкої долі жінки-кріпачки, яка вимушена була все життя страждати і приховувати своє материнство.

Ідея: засудження тогочасних умов, у яких жінка відчувала себе соціально-незахищеною; висловлення співчуття стражданням героїні.

Учень 3: Основна думка:

А) мати – найсвятіше, що є у кожної людини;

Б) Я каралась

Весь вік в чужій хаті…

Прости мене, мій синочку!

Я… я твоя мати.

Авторська ідея твору

Т. Шевченко виголошує ідею справедливості людського суду. Слід оцінювати людину не за її особисті помилки, а за її справи. Одним з перших підняв поет на висоту соціально-морального конфлікту проблему жінки-матері, її трагічну долю, її незахищеність від людського марнославства, від консерватизму й хибних церковних постулатів про гріховність такого материнства.

Учень 4: Франко про “Наймичку”

“Наймичка” – натура безмірно глибша, чуття у неї не тільки живе, але сильне та високе, любов до дитини така могуча, що перемагає все інше, заслонює перед нею весь світ, заставляє забути про себе саму, віддати все своє життя не для хвилевої покути, але для довгої жертви на користь своєї дитини”.

Назвавши поему “Наймичка” “безсмертним твором поетичним”, Іван Франко, підсумовуючи, відзначає, що вона “належить до найбільших тріумфів правдивої штуки і мусить уважатися за найкращий доказ геніальності Шевченка”.

На сюжет поеми “Наймичка” композитор Микола Вериківський створив оперу під цією назвою у тисяча дев’ятсот сорок першому році, що була екранізована режисером Іриною Молостовою у тисяча дев’ятсот шістдесят четвертому році.

2.5 Учитель: Час переходити до практичної частини, попрацюємо з “Кобзарем”. Шановні читачі, намалюйте, будь ласка, мені Ганну цитатами:

Чужі люди хреститимуть,

Я не буду знати,

Як і зовуть…

Дитя моє!

“Прийшла молодиця

На той хутір благодатний

У найми проситься”

“А що дасте”

“А коло дитини так і пада, ніби мати”

“Чого наймичка сльозами його умиває”

“На прощу у Київ

Пішла Ганна”

“Ні, не догадались,

Вони добрі”

“Прости мене ! Я каралась

Весь вік в чужій хаті…

Прости мене, мій синочку!

Я… твоя мати

Та й замовкла”

Учитель: Добре, отримавши цитатну характеристику знедоленої жінки-матері, ви з легкістю можете створити інформативне гроно (Додаток 2).

ЖЕРТВА ТОГОЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

2.6 Учитель: Чи бажає хто доповнити?

Учень 5: Я хочу пояснити лексичне значення деяких слів, що характеризують риси характеру головної героїні поеми “Наймичка”.

Доброта – чутливе, дружнє ставлення до людей.

Співчуття – чуйне ставлення до чийогось горя.

Милосердя – співчуття, жалість, жаль.

Людяність – доброзичливе, чуйне ставлення до інших.

Турбота – увага до чиїхось потреб, піклування про кого-небудь, що-небудь.

Жалісливий – схильний до жалості, співчуття.

Чуйність – уважність і сердечне ставлення до людей.

2.7 “Уявна фантазія” (візуальна компетенція)

Учитель:

А) Діти, ви міські жителі ХХІ століття. Уявіть, що опинилися у кріпацькому селі. Якою ви уявляєте головну героїню. Подивіться уважно на ці репродукції: Микола. Пимоненко “Молодиця”, Олександр Мурашко “Портрет молодої жінки”, Катерина Білетіна “Гуцульська мадонна”, Олег Шупляк “Хранителька” та обґрунтуйте свою думку.

Б) Учениця 6: Я так пройнялася долею Ганни, якось дуже виразно вималювалася вона в моїй уяві, що я створила ляльку-мотанку.

Учень 7: А я намалював Ганнин портрет.

3.1 Учитель: Переходимо до захисту власних проектів.

На екран спроектовано схему-конспект :

Молода красива дівчина;

Жертва панської розпусти;

Пішла у світ широкий;

Підкинула бездітнім людям;

Жила поруч;

Каралась, мучилась;

Зізналася перед смертю.

Висновок: Долю синові “виплакала сльозами”, чим довела, що вона берегиня, страждальниця, тобто мати.

Учитель: Дуже вдалий висновок, занотуйте в зошити.

Учень 8: Я пропоную записати і мою схему у вигляді квітки-презентації (Додаток 3).

Соціальні умови

Учитель: Добре! Сьогодні на урок до нас завітала сама Ганна і хоче поділитися з вами своїм потаємним. То ж послухаймо монолог-сповідь наймички, а потім зробимо свої висновки у вигляді трихвилинного есе.

3.2 Монолог – сповідь головної героїні твору Ганни (комунікативно-мовленнєва компетенція).

Шановні учні, шанувальники, поціновувачі таланту великого Кобзаря! Прошу Вас вислухати мою сповідь, сповідь розчарованої, ошуканої жінки…

Молода я була, довірлива, сама нікого не обманювала й думала, що всі люди чесні. Але доля звела мене з нікчемною людиною. Горе-горечко. Так і стала я жертвою панської розпусти.

Не приведи, Боже, бути покриткою! Що мене чекало? Сором, знущання, безчестя не тільки матері, а й дитині.

Покинула я рідні місця та й помандрувала світ за очі. Підкинула сина бездітнім хуторянам, а сама попросилась у найми до них. Служити. За будь-яку плату. Працювала несамовито, день і ніч не відходила від свого Марка. Спокутувала свій гріх. А ночами плакала, умиваючись гіркими слізьми.

Не змогла я сісти на весіллі сина запрошеною матір’ю… Не місце за столом великій грішниці і тому йду до Києва спокутувати і вимолювати свій гріх. До самісінької смерті ходила молитись.

До Марка повернулась, коли була уже зовсім немічною, знесиленою, залишалось мені небагато, знайшла в собі силу зізнатися. Але, мабуть, запізно…

Учитель: Ваше враження від образу Ганни. Як же ми розцінемо її поведінку . Яка вона? Ганна слабкодуха чи з твердим характером? (Діти відповідають).

Учитель: Чи з’явились у вас улюблені рядки, дуже хочеться їх почути (виразне читання уривків з поеми).

4. Кінцівка .Епілог уроку

4.1 Учитель: Підвести підсумок уроку можна словами Василя Симоненка “Живе лиш той, хто не живе для себе, хто для других виборює життя”. Ці слова якнайкраще характеризують матір. Ми з вами завершуємо вивчення творчості Т. Шевченка, то ж давайте пригадаємо методом рефлексії його твори та героїнь, про яких писав митець. (Відповіді учнів).

5. Заключне слово вчителя

5.1 Учитель: Діти! Приєднуюсь до ваших слів і хочу сказати наступне: я задоволена, що ми досягли нашої мети, у нас вийшла відверта розмова. З криниці жіночої души ми черпали відданість і добро. Для Тараса Шевченка жіноча доля символізує три свічі – пам’ять про матір-Україну, яка віддає все для блага своїх дітей, жінку-матір, яка забуває особисту образу і живе заради дитини та Богоматір, бо “За Сином святая мати всюди йшла аж до Голгофи”.

5.2 Учитель запалює три свічки – символи жінки. На фоні музики “Аве Марія”

Гори свіча гори, і не згасай!

Ти символ вічності, добра та перемоги!

Хай мир і щастя ллються через край,

І вічно мама зустрічає край дороги

Учитель: Дякую за плідну роботу на уроці. Клас працював ритмічно, як злагоджений механізм.

5.3 Музична хвилинка

Учитель: Який же урок, вивчаючи геніальний вірш Шевченка, ви б взяли у свою життєву дорогу.

Учень 9: Дозвольте, будь ласка, від імені нашого класу дати відповідь піснею Оксани Кузів “Дай, Боже, бути сильним у цім світі” на музику О. Свєтогорова.

6 Домашнє завдання на вибір:

1.               Скласти колажний сюжет поеми.
2.               “Нема нічого кращого на світі, як та мати і дитя” (мінізамальовка).
3.               Створити рекламний ролик за поемою “Наймичка”.