Урок "Віктор Євтушенко, поет - гуморист і прозаїк. Огляд творчості митця. Повість "Коронавірус"".

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ

 9 клас

 Тема: Віктор Євтушенко, поет - гуморист і прозаїк. Огляд творчості митця. Повість "Коронавірус".

 Мета: Формувати вміння, навички учнів аналізувати прозові твори, використовувати і застосовувати знання у несподіваних ситуаціях; виховувати любов до рідного краю, його літератури, культури, розвивати творчу уяву, вміння аналізувати й оцінювати художні твори, виховувати повагу до людей старшого віку.

 Обладнання: Збірки віршів і байок В. Євтушенка, повість "Юрась", портрети Остапа Вишні, Павла Глазового, В. Євтушенка, карта України.

 Тип уроку: Урок формування нових знань, навичок учнів.

Світ врятувався, тому що сміявся.

Перебіг уроку:

 І. Організаційний момент.

 ІІ. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

 ІІІ. Вступне слово вчителя.

 Я вже з тридцять років знаю талановитого білоцерківського гумориста й прозаїка Віктора Євтушенка. Народився письменник у чарівному місті над голубою Россю - Білій Церкві. 17 лютого 1962 року сталася ця подія. А потім майбутній гуморист закінчив з відзнакою Київське медичне училище (1984 р.) та факультет журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка (2001 р.).

 Упродовж майже 40 років працює фельдшером на станції швидкої допомоги у місті Білій Церкві. Автор книжок гумору: "Жарт-птиця" (1996), "Стожарти" (1999), "Сміхограй" (2001), "Старі казки на новий лад" (2003), "Багаті також плачуть" (2005), а також книжок прози "Юрась", "Коронавірус".

 Видатний французький письменник Оноре де Бальзак писав, що справжній письменник увесь у своїх творах, його біографія - це біографія часу - це його життя. Саме такими письменниками, поетами, байкарями є для нас білоцерківські творці.

  В. Євтушенко, П. Розвозчик, В. Дідківський, є у них чому повчитися - і любові до України, до її героїчного і мудрого народу, і неймовірної працелюбності, і високої громадянської мужності, і високого таланту.

 Зброя письменника - гумориста - сміх, гостре, разюче слово. Його завдання - не тільки і не стільки розсмішити читачів, слухачів, а за допомогою сміху викривати все темне, віджиле у нашому житті.

 IV. Виступ учня з анотацією на повість В. Євтушенка "Коронавірус".

 Нова повість Віктора Євтушенка "Коронавірус" - це твір, де майстерно переплетено в єдиному вимірі умовність і реальність, драматизм і трагізм, відчай і надія.

 На головному рубежі боротьби за життя людей - медики "екстреної медичної допомоги", яких автор наділяє винятковою людяністю, одержимістю відданістю своїй професії. Їм не раз і не двічі доводиться опинятися в неймовірно складних, а часом, здавалось би, у безвихідних ситуаціях. Однак вони долають усі перешкоди, бо порятунок людини (а не просто пацієнта!) для кожного з них є справою честі.

 "Коронавірус" - гостроактуальна, глибоко-філософська повість, яка примушує читача замислитись над багатьма проблемами сучасності: життя і смерть, добро і зло, висока моральність та професійна добропорядність простих медиків і злочинна діяльність та моральний цинізм чиновників від медицини.

 V. / Слова П. Розвозчика  (вступ до повісті В. Євтушенка "Коронавірус") /

 Я повість Віктора Євтушенка "Коронавірус" прочитав на одному подисі, за кілька годин. Я відразу пірнув у вир подій і не виринув із нього, аж поки - наприкінці твору - разом із двома доброчинцями - медиками швидкої допомоги не провів до столиці потяг із матір'ю, яка втратила двох синів у російсько - українській війні, - сивою, постарілою, змученою жінкою, що їде в столицю до Президента шукати правду.

 "Коронавірус" - сюрреалістична повість, але картини умовності більше наявні у першому розділі. Другий розділ твору максимально наближений до реальних подій сьогодення. Однак автор ніде не прагне до фотографічного відтворення дійсності. Його метою є по - філософськи глибоко зануритися навіть у найбуденнішу ситуацію, щоб застерегти своїх співвітчизників від коронавірусної чуми, яка руйнує і тіло, і душу.

 Повість невелика за обсягом, але завдяки майстерному композиційному поєднанню епізодів, ситуацій, подій у ній багато про що сказано. Кожна з частин повісті ("День народження", "Мор", "На межі", "На смертному одрі", "Подруги", "Доброчинність") щось додає до загальної концепції твору та його ідеї: за будь яких обставин, навіть найдраматичніших, найтрагічніших, потрібно залишатися Людиною! І цей головний лейтмотив стверджують щохвилини і щогодини Дід (Віталій Архипович) та його вірні колеги - побратими - Руслан Довгий, Володимир Юрчишин, Андрій Макаренко, брати Жуленки, Галина Міняйло, Оленка Гузь та інші.

 "Коронавірус" - автобіографічна повість. Віктор Євтушенко не просто зі знанням справи розповідає про важку щоденну працю медиків станції екстреної медичної допомоги: у цьому творі автор розкриває всі глибини й підводні камені професії фельдшера "екстренки", а його герой Віталій Архипович - не хто інший, як сам Віктор Євтушенко, ветеран, що 40 років працює фельдшером на станції екстреної медичної допомоги.

 Віктор Арсенійович був одним із організаторів вокально-інструментального ансамблю "103", а пізніше (вже у зрілі роки) створив музей історії служби швидкої медичної допомоги.

 Переважна більшість подій твору відбувається у місті Н., хоч письменник не зациклюється на цьому, а мислить маштабно: із розповідей Віталія Архиповича ( у кількох інформаційних довідках автор доповнює сказане Дідом - одним із головних персонажів ) ми дізнаємося, що нищили медицину і на місцевому, і на вседержавному рівнях. Ретроспективно і гостро-викривально говориться у творі про те, що агенти Воросії (Оксана Жарко та її команда) дощенту зруйнували медичну галузь.

 Посилюють ефект умовності і в той же час абсолютно сприйнятні  та зрозумілі фантастично - іронічні назви та імена: Росяниця, Про, Караїна, Долустан, Воросія і диктатор Воросії Нітуп.

 Віктор Євтушенко прагне максимально увиразнити сюжет, "вмонтовуючи" в нього найбільш яскраві епізоди робочих буднів медиків "екстренки" ( сприяє цьому і серія інформаційних довідок про окремих персонажів та події ).

 "Коронавірус" - твір гостросюжетний, гостроактуальний, болючий своєю правдивістю та відкритістю.

 І його з цікавістю зустріне читач - шанувальник таланту відомого українського поета - гумориста, прозаїка, громадського діяча Віктора Євтушенка.

 VI. Бесіда з учнями за змістом повісті "Коронавірус":

 - Чим сподобалася вам ця повість В. Євтушенка? Чому?

 - Які гострі соціальні, психологічні, моральні проблеми порушує В. Євтушенко у своїй повісті?

 - Хто такий Віталій Архипович? Що він розповідає про своїх колег із екстреної медичної допомоги?

 - Чому за всіх найдраматичніших, найтрагічніших обставин потрібно залишатися Людиною?

 - Як керівники області й країни в медичній галузі розвалювали медицину? Яка їх подальша доля?

 - Коротко охарактеризуйте образ Віталія Архиповича та його колег. Хто з них вам сподобався найбільше і чому?

 - Чому коронавірус забрав так багато життів у цій країні? Хто в цьому винен?

 - Який епізод повісті вас найбільше вразив і чому? Чи можна сказати, що герої твору - Віталій Архипович і його побратими - герої нашого часу? Чому?

 - Як ви ставитесь до евтаназії? Чому родичі бабусі - нелюди?

 - Як колеги - побратими із "екстренки" допомогли бабусі, яка їхала в столицю до президента?

 - В чому виявляється людяність позитивних героїв повісті?

 - А як би ви вчинили на їхньому місці?

 - Чому медики - "люди в білих халатах" - найгуманніші люди?

 - Чи є серед них винятки - хабарники, жорсткосердечні люди, негідники?

 VII. Підведення підсумків уроку, оцінювання учнів.

 VIII. Домашнє завдання: прочитати збірку Петра Розвозчика "Сувій дороги".