Тема. " Гетьманщина наприкінці XVII – на початку XVIIIст. І. Мазепа."

8клас.  Історія  України.

Тема. Гетьманщина наприкінці XVII – на початку XVIIIст. І. Мазепа.

Мета:   визначити умови Коломацьких статей і  обставини їх укладання;  охарактеризувати гетьмана І. Мазепу і початок його гетьманування; з’ясувати становище Гетьманщини наприкінці XVII - на початку XVIIIст.; про її роль у війні з Туреччиною ( 1687-1700рр.);  сформувати знання про Івана Мазепу як державного діяча ; ознайомити учнів з подіями  в історії , пов’язані з ім’ям гетьмана Івана Мазепи; розкрити головні напрямки   внутрішньої та зовнішньої політики Івана Мазепи;

        розвивати вміння самостійно набувати знання; аналізувати, співставляти, конкретизувати історичні факти та події,  розвивати логічне мислення;

      виховувати  учнів у дусі поваги до історичної боротьби і здобутків українського народу.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта, атлас, ілюстративний матеріал, презентація.

Основні поняття і терміни: «Вічний мир»,  Кримські походи, Азовські походи.

Хід уроку

I. Організація навчальної діяльності.

II.Вивчення нового матеріалу.

1. «Вічний мир». Перший Кримський похід.

 2.Обрання гетьманом Івана Мазепи.

 3.Політика Ιвана Мазепи.

1. «Вічний мир». Перший Кримський похід.

Розповідь учителя

У 1686р. у Москві між Польщею та Московією було укладено новий договір - «Вічний мир». Згідно з ним Польща визнавала за Московським царством Лівобережну Україну, Київ, Запорожжя, Чернігово-Сіверську землю з Черніговом і Стародубом. Польська сторона відмовлялася від зазіхань на Київ, за що отримувала відшкодування.

Згідно з договором:

За Московією закріплювалося право на володіння Лівобережною Гетьманщиною;

За Польщею закріплювалися Північна Київщина, Волинь і Галичина;

Брацлавщина та Південна Київщина ставали нейтральною незаселеною зоною між двома державами;

Поділля залишалося під владою Османської імперії ( у 1699р. було приєднане до Польщі).

Робота з документом.

Із висловлювання гетьмана І. Самойловича про «Вічний мир» Московської держави з Річчю Посполитою

Військо Запорозьке ніколи не зречеться свого давнього достоянія (Правобережної України - авт.). Не так воно станеться, як Москва у своїх мирових умовах із поляками постановила, - зробимо так, як нам треба!

Запитання до документа

1) Чому була такою реакція І. Самойловича на «Вічний мир»?

2) Якою на вашу думку, була реакція Москви на такі висловлювання?

Перший Кримський похід1687р.

У травні 1687р. московська армія вирушила на Крим з метою ліквідувати турецько-татарські володіння на Чорному та Азовському морях і здобути в майбутньому вихід до Чорного моря. Союзниками Московії були українські козаки на чолі з Самойловичем. Похід закінчився повним провалом. Відповідальність за це була покладена на гетьмана Самойловича. Його було заарештовано. Гетьманом став Іван Мазепа.

2.Обрання гетьманом Івана Мазепи. Коломацькі статті.

Постать в історії.

Іван Мазепа – одна з найпомітніших постатей історії України козацької доби. Його роль в історії вже три століття поспіль одержує протилежні взаємовиключні оцінки. Це зумовлене життям гетьмана, яке схоже на авантюрний роман.

Заслуховування  повідомлення  учня.

Учні прослухавши повідомлення мають дати відповіді на питання׃

1.Які особисті якості допомогли Мазепі  стати гетьманом?

2.Яким був рівень освіти гетьмана?

Повідомлення.

Іван Мазепа народився близько1640р. в с. Мазепинці поблизу Білої церкви в сім’ї українського шляхтича, який у 1650-ті рр. був прихильником І.Виговського. Маленький Ιван дуже рано почав домашню освіту, а згодом поступив до знаменитої  Києво-Могилянської колегії.  Він мав рідкісні здібності до ораторського мистецтва, багато читав; після закінчення колегії батько привіз сина до  двору Польського короля, а той відправив майбутнього гетьмана навчатися закордон - до Голландії, Франції, Германії, Ιталії. Мазепа засвоїв  основи фортифікації, гарматну справу, вивчив цілу низку іноземних мов. Він добре знався на історії, філософії, музиці, літературі, сам писав вірші. Крім того, він виявився природженим політиком, умів  завойовувати довіру будь-якої людини  підкоряти собі не тільки звичайних козаків і воїнів, а й королів, царів, духовенство. Тож не дивно, що серед сучасників він вважався ״чародієм״…

В Україну Ιван Мазепа вперше потрапив під час  одного з походів королівського війська׃ біля Білої Церкви він раптово залишив королівський двір і подався до рідних місць. На Правобережжі в той час гетьманував Павло Тетеря, який невдовзі втратив владу, поступившись місцем Петру Дорошенку. Той одразу звернув ж звернув увагу на здібного та освіченого аристократа й призначив його ротмістром. Згодом  Мазепа став генеральним писарем׃ головою дипломатичного відомства гетьмана Дорошенка.

Новий гетьман і генеральний писар знайшли спільну мову у складній дипломатичній грі, яку вела на той час Україна з польським, російським і турецьким правителями. Посередником у нескінченних перемовинах постійно виступав Мазепа. Під час одного з численних посольств до Туреччини його захопили запорожці і передали до рук Лівобережного гетьмана Самойловича, де Мазепа завдяки своїм талантам згодом посів місце генерального осавула, а під час перебування в Москві встановив приязні зв’язки із дуже впливовими особами Московської держави, зокрема Василем Голіциним.

Саме тоді він вирішив,  що прийшов його час стати гетьманом,  але задля цього треба було позбавитися Самойловича.  Випадку не довелося довго чекати-коли черговий похід козаків і російських військ на Крим  закінчився поразкою, обозний Василь Борковський, генеральний осавул Ιван Мазепа та військовий писар Василь Кочубей звинуватили Самойловича та його синів у зраді й нездарності. Родина Самойловича відправилася до Сибіру, одному із синів  колишнього гетьмана відтяли голову, а під час Генеральної ради виявилося, що Ιван Мазепа є чи не  єдиним кандидатом на гетьманську булаву.

Тоді ж було ухвалено новий україно-російський договір - Коломацькі статті, який містив такі положення׃

Робота з документом.

Коломацькі статті 1687р.

Наприкінці 1687р. на р. Коломак, притоці Ворскли отаборилося українське і російське військо після невдалого Кримського походу. Гетьмана І. Самойловича було заарештовано за доносом старшини. Князь В.Голіцин оголосив про вибори  нового гетьмана. Напередодні козацької ради старшини погодили з Голіциним проект українсько - російських договірних умов, а також кандидатуру І. Мазепи на гетьманство.

4 серпня в оточенні російського війська зібралася рада, на яку прийшли лише 2 тисячі козаків. Гетьманом було обрано Мазепу. Тоді ж було ухвалено новий україно - російський договір - Коломацькі статті, який містив такі положення:

- Декларативне підтвердження 30-тисячного козацького реєстру, прав і привілеїв гетьмана та старшини (зокрема, звільнення маєтностей від державного оподаткування);

- Заборона гетьману змінювати генеральну старшину на її «урядах» без дозволу  царя;

- Заборона гетьману самостійно здійснювати дипломатичні зносини з іншими державами, а також він був зобов’язаний дотримуватися «Вічного миру» з Польщею (по суті, він не повинен був намагатися повернути під свою владу Правобережжя);

- Гетьман був зобов’язаний за наказом царя надсилати козацькі війська проти Криму і Туреччини;

- У Києві, Чернігові, Переяславі, Ніжині, як і раніше, мали перебувати російські воєводи із залогами, а в столиці Гетьманщині Батурині - для контролю над гетьманом мали розташовуватися російські стрілецькі полки;

- Запровадження спеціальної статті, яка роз’яснювала відносини між Гетьманщиною і Московською державою: заборонялося «голосом испущать», що…Малоросійський край гетьманського регименту», а лише говорить, що він є складовою єдиної держави московського царя;

- Забезпечити вільний перехід із Московської держави в Україну;

- Гетьманський уряд був зобов’язаний «народ малороссийський всякими меры и способы с великороссийским народом соединять и в нерозрывное и крепкое согласие проводить супружеством и иным поведением».

Запитання

•                  Які статті даного документа свідчили про повну ліквідацію будь - якої самостійності Гетьманщини? Чому ви так вважаєте?

Коломацькі статті стали наступним кроком на шляху обмеження Московською державою державних прав України. Звістка про події на річці Коломак стала поштовхом для заворушень по всій Гетьманщині. Козаки та селяни нападали на маєтки старшини, іноді розправлялися з найбільш ненависними. Відразу після обрання І. Мазепи гетьманом, він рушив із компанійськими полками на придушення повстання. Новий гетьман закликав населення не чинити самосуду й обіцяв, що припинить зловживання старшин і скасує заведені за Самойловича податки. Згодом вони стали головною опорою гетьмана.

3. Політика гетьмана Ι. Мазепи.В ході розгляду даного пункту учні мають почати заповнювати таблицю  «Політика гетьмана Івана Мазепи»

Розповідь учителя

   На першому етапі гетьманування Мазепа дотримувався політики добрих відносин із Москвою: доповідав про  «витівки» запорожців, придушував народні рухи. Посилав козацькі полки то в далекі північні райони, де Росія вела боротьбу за вихід до Балтійського узбережжя, то в Польщу, то на південь. За рахунок України утримувалися не лише козацькі, а й російські війська. За все це Мазепа одержував щедрі подарунки від царя. ПетроI довіряв  українському  гетьману.

   У 1700р. він одержав найвищий орден - Андрія Первозванного,  а також титул князя Священної  імперії.

   У соціально - економічній політиці гетьман зробив основну ставку на підтримку козацької старшини і української шляхти, прагнучи перетворити їх на міцну віддану привілейовану соціальну верству. Мазепа сприяв зростанню великого старшинського і монастирського землеволодіння, упорядкуванню панщини для селян ( два дні на тиждень). За роки свого гетьманування він видав більше тисячі універсалів про передачу старшині, монастирям та великим купцям у володіння сотні сіл із десятками тисяч селян. Сам гетьман мав близько 100 тис. селян в Україні і 20 тис. селян у Росії. Наслідком такої політики стало посилення всіх форм визиску селян, козаків, міщан, загострення соціальних суперечностей в українському суспільстві. Крім того, Мазепа здійснив перепис козацького стану, утруднивши тим самим перехід до нього з інших суспільних станів.

   Отримуючи у володіння поселення, старшина, шляхта і монастирі часто змушували козаків виконувати різні повинності, виписували їх із реєстру, перетворювали у підданих, відбирали землі ( на початок 1730р. малоземельні та безземельні становили 40%). Вони мали робити обов’язкові подарунки старшині (ральні), давати гроші й продукти на утримання адміністрації та пошти, на військову музику‚ школи тощо.

Значні витрати на закупівлю зброї, боєприпасів, коней та спорядження, участь у походах та воєнних діях; відрив від ведення господарства призводили до неспроможності виконувати військову службу, переходу в селянство чи міщанство.

Проте воєнні потреби вимагали існування боєздатного козацького війська. Тому в 1698р. козаків було поділено на спроможних виконувати воєнну службу (виборні) і неспроможних (підпомічників), які мали допомагати виборним у веденні господарства. Такий самий поділ згодом відбувся й на Слобожанщині.

Одним із найважливіших напрямків загальної державної політики Мазепи була культурно-просвітницька діяльність. У розвитку української освіти, науки, мистецтва, архітектури, літератури, книгодркування гетьман вкладав  величезні кошти з державної військової скарбниці та власні кошти, справедливо вважаючи, що лише в такий спосіб Україна може зрівнятися з європейськими державами. Промовистим є той факт, що лише під його безпосереднім наглядом і керівництвом споруджувалося 12 храмів. За гетьманування Мазепи було відновлено багато старовинних храмів княжої доби. Внесок Мазепи в розвиток архітектури і будівництва був настільки значним, що навіть тогочасний архітектурний стиль дослідники називають «мазепинське бароко». 

Учнівська презентація «Ιван Мазепа та його внесок в культуру України».

В ході презентації  учні заповнюють колонку таблиці״ Культурно - освітня політика ״

 Додаток 2

Підсумок

На думку дослідників, така цілеспрямована й всеохоплююча культурницька діяльність  Ι. Мазепи дозволяє говорити про неї, не просто, як про меценатство, а як про сплановану далекоглядну державну політику. Прагнення гетьмана піднести культурно - освітній рівень життя країни до Європейських стандартів.

Робота з документом

Із листа французького посла в Московії  Жана де Балюза про гетьмана

 І. Мазепу.

...Він [І. Мазепа] дуже любить оздоблювати свою розмову латинськими цитатами, а щодо перфектного й досконалого знання цієї мови, може зма­гатися з найкращими нашими отцями єзуїтами. Його мова взагалі добірна й чепурна; щоправда, коли розмовляє, то більше любить мовчати та слухати інших. При його дворі - два лікарі-німці, із якими Мазепа розмовляє їхньою мовою, а з італійськими майстрами, яких є кілька в гетьманській резиденції, говорив італійською мовою. Я розмовляв із господарем України польською та латинською мовами, бо він запевняв мене, що недобре володіє французькою, хоч за молодих літ відвідав Париж і Південну Францію, був на прийомі в Луврі, коли святкували Піренейський мир (1695). Не знаю тільки, чи в цьо­му твердженні немає якоїсь особливої причини, бо сам бачив у нього газети французькі й голландські. Принц Мазепа вже поважного віку... Вигляд у нього суворий, очі блискучі, руки тонкі й білі, як у жінки, хоча тіло міцніше, ніж тіло німецького рейта­ра, вершник із нього знаменитий. Він дуже поважний у козацькій країні, де народ загалом свободолюбивий і гордий, мало шанує тих, хто ним володіють. Привернув Мазепа козаків до себе твердою владою, великою воєнною відва­гою та розкішними прийомами у своїй резиденції для козацької старшини...

Розмова з цим принцом дуже приємна: має він великий досвід у політиці; на противагу москвинам, стежить і знає, що діється в чужоземних країнах. Він показував мені свою збірку зброї, одну з найкращих, що я бачив у житті, а також добірну бібліотеку, де на кожному кроці видно латинські книжки.

Кілька разів я дуже обережно навертав розмову про сучасну політичну кон'юнктуру, але мушу зізнатися, що нічого певного від цього принца не міг витягнути. Належить він до тих людей, які воліють або зовсім мовчати, або говорити й не казати».

Запитання  до  документа

1)   На яких рисах гетьмана наголошує посол?

2)  Чи були правильними оцінки французького дипломата щодо

великої популярності І. Мазепи серед козаків?

 3)   Спробуйте скласти словесний портрет гетьмана.

ΙΙΙ. Закріплення нових знань учнів                     1) Коли і  між  якими  державами  було укладено «Вічний мир»?                                          2) За яких обставин Ι.Мазепа став гетьманом?                                                                                    3) Якими були напрямки політики Ι. Мазепи? Чиї інтереси він захищав?

V. Підсумки уроку

     У 1687р. Ι. Мазепу було обрано гетьманом. Булаву він отримав у час, коли   Московська держава наполегливо йшла шляхом творення імперії, а автономія козацької держави не відповідала її  планам. На початку свого гетьманування він був лояльним до царської влади, навіть всіляко допомагав реформаторським починанням Петра Ι. У той же час Ι. Мазепа докладав зусилля для створення еліти козацької держави, усіляко опікувався культурою й освітою, що сприяло духовному розвитку України. Може так би і скінчився довгий вік гетьмана, як би він не виступив відкрито проти російського царя.

VΙ. Домашнє завдання

1.Закінчити заповнювати табличку «Політика Івана Мазепи».

2.Опрацювати відповідний параграф підручника.

3.Почати готуватись до дискусії   «Іван Мазепа - хто він: зрадник чи патріот?»