УРОК № 2
Тема: Хімічні властивості алканів: повне й часткове окиснення, хлорування, термічний розклад, ізомеризація. Механізм реакцій заміщення. Одержання алканів.
Мета: познайомити учнів з хімічними властивостями алканів: відношення до розчинів кислот, лугів, КМnO4, реакції окиснення, термічний розклад, реакції заміщення; формувати навички й уміння писати рівняння хімічних реакцій; розвивати вміння аналізувати, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, робити висновки.
Обладнання: моделі молекул алканів, парафін, НСl, NaOH, KMnO4, CuSO4(сух), Са(ОН)2, 2 пробірки, газовідвідна трубка, вата, спиртівка, штатив, сірники, мультимедійна презентація до уроку.
Хід уроку
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Бесіда
Тест – есе
Вчитель диктує питання, а учні пишуть відповіді.
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Описуючи речовину, ми характеризуємо її фізичні і хімічні властивості. Що означає «описати хімічні властивості речовини»?
Отже, розглянемо хімічні властивості алканів.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
Насичені вуглеводні за звичайних умов не взаємодіють ні з концентрованими кислотами, ні з лугами, ні навіть з таким активним реагентом, як калій перманганат. Для них властиві реакції заміщення атомів Гідрогену та розщеплення. Ці реакції внаслідок міцності зв’язків C-C і C-H відбуваються або в процесі нагрівання, або на світлі, або внаслідок застосування каталізаторів.
Розглянемо деякі приклади реакцій цього типу.
Демонстрація: відношення алканів до розчинів кислот, лугів, калій перманганату. (за допомогою мультимедійноі дошки)
У ХІХ ст. алкани називали «хімічними мерцями».
(Висновок: насичені вуглеводні не взаємодіють з розчинами кислот, лугів, калій перманганату).
СН4 + 2О2 → СО2 + 2Н2О; ∆Н = 890 кДж/моль
2С2Н6 + 7О2 → 4СО2 + 6Н2О; ∆Н < 0
3. При нестачі О2 утворюється СО (чадний газ), С (сажа).
4. Суміш СН4 і О2 дуже вибухонебезпечна. Спричинює аварії в шахтах, може
статися вибух в приміщенні. Саме тому, щоб своєчасно встановити виток газу
до побутового газу додають метил меркаптан – речовина з характерним
неприємним запахом.
Реакцією горіння можна скористатися, щоб довести якісний склад алканів:
Демонстрація: горіння парафіну, визначення його якісного складу за продуктами горіння
а) газ, що утворюється пропускають через вапняну воду – вона каламутніє
СО2 + Са(ОН)2 → СаСО3↓+ Н2О
б) СuSO4 + Н2О → СuSO4 · Н2О
білий синій
в) на холодному склі, що потримати над полум’ям – конденсується вода.
Отже, до складу алканів входять С і Н.
t›1000°C t›1000°C t›1000°C
а) СН4 → С + 2Н2 ; б) 2СН4 → С2Н2 + 3Н2; в) С2Н6 → 2С + 3Н2.
Н2 – для добування НСl , NH3
С – для добування гуми і фарб
Найбільш характерними реакціями насичених вуглеводнів є реакції заміщення атомів Гідрогену. Вони перебігають за ланцюговим, вільно-радикальним механізмом, зазвичай на світлі або в процесі нагрівання. Заміщення атома Гідрогену галогеном найлегше відбувається біля менш гідрогенізованого третинного атома Карбону, потім біля вторинного і в останню чергу біля первинного. Ця закономірність пояснюється тим, що енергія зв’язку атома Гідрогену з первинним, вторинним і третинним атомами Карбону неоднакова: вона становить відповідно 415, 390 і 376 кДж/моль.
За звичайних умов молекулярний хлор практично не реагує з насиченими вуглеводнями. Лише в атомарному стані він здатний виривати атом Гідрогену з молекули алкану. Тому попередньо потрібен розрив молекули хлору до вільних атомів, що створює ланцюгову реакцію. Такий розрив здійснюється під дією світла, тобто внаслідок поглинання світлової енергії молекула хлору розпадається на атоми хлору з одним неспареним електроном. Такий тип розпаду ковалентного зв’язку називається гомолітичним розщепленням.
Утворені атоми хлору з неспареним електроном дуже активні. Унаслідок їхньої атаки на молекули алкану відбувається відрив атома Гідрогену й утворення відповідного радикала.
світло
СН4 + Cl2 → CH3Cl + HCl
хлорметан використовують в холодильних установках, в медицині для місцевої анестезії, в органічному синтезі;
світло
CH3Cl + Cl2 → CH2Cl2 + HCl
дихлорметан – розчинник;
світло
CH2Cl2 + Cl2 → CHCl3 + HCl
трихлорметан (хлороформ) розчинник, анестезуюча дія, раніше використовували в медицині для знеболювання.
У 1847 році акушер Сімпсон уперше використав CHCl3 для наркозу під час пологів.
світло
CHCl3 + Cl2 → CCl4 + HCl
терахлорметан – розчинник, протипожежний засіб, але не в закритих приміщення. Оскільки утворюється отруйний фосген СОСl2
Сумарне рівняння:
світло
СН4 + 4Cl2 → CCl4 + 4HCl
С2Н 6 + Cl2 → C2H5Cl + HCl
хлоретан в медицині для швидкого охолодження шкіри і м’язів при вивихах і розтягненнях.
Усі продукти хлорування алканів токсичні й руйнують озоновий шар.
За високої температури в присутності каталізаторів насичені вуглеводні зазнають розщеплення, що називається крекінгом. У процесі крекінгу відбувається гомолітичний розрив карбон-карбонових зв’язків з утворенням насичених і ненасичених вуглеводнів з коротшими ланцюгами.
C4H10 = C2H6 + C2H4
Підвищення температури процесу приводить до більш глибокого розпаду вуглеводнів, зокрема до дегідрування, тобто до відщеплення Гідрогену. Так, метан за температури 1500°С перетворюється на ацетилен.
2CH4 = C2H2 + 3H2
1) Природні джерела (нафта, газ, вугілля).
2) З синтез газу
nCO +H2 (2n + 1) → CnH2n+2 + nH2O
3) Синтез Вюрца (подовження ланцюга):
2СН3Cl + 2Na = C2H6 + 2NaСl.
ІV. ЗАКРІПЛЕННЯ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ
(Колективне виконання вправ на мультимедійній дошці)
а) повне окиснення;
б) каталітичне приєднання водню;
в) приєднання брому;
г) окиснення розчином калій перманганату;
д) заміщення за участю хлору;
ж) термічний розклад.
С → СН4 → СН3Cl → C2H6 → C2H5Br
Реакції за участю метану |
Застосування метану |
1.Повне окиснення. |
А.Виробництво розчинників. |
2.Хлорування. |
Б.Одержання сажі і водню. |
3.Термічний розклад. |
В.Паливо. |
V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати матеріал параграфа, відповісти на запитання до нього, виконати вправи.