Тема: Історична карта (мапа). Навчальна історична карта, атласи, контурні карти. Правила роботи з контурною картою.

Дата __________      Номер  уроку ___________                 Історія  України  5  клас

 

Тема: Історична карта (мапа). Навчальна історична карта, атласи, контурні карти.

Правила роботи з контурною картою.

Ціль уроку: розпочати роботу з поняттям «історична карта», навчити розрізняти

умовні позначки на історичній карті, знаходити на карті відповідь на запитання вчителя; переконати учнів у важливості вивчення предмета «історія», навчити використовувати набуті на попередніх уроках теоретичні знання для дослідження історії краю; використовувати експонати краєзнавчого музею як джерело вивчення історії рідного краю; виховувати інтерес до дослідження історичного минулого краю.

Формувати групи компетентностей:

-Компетентність спілкування державною мовою для правильного використання термінологічного апарату, спілкування під час пояснення навчального матеріалу; для розуміння україномовних текстів різних жанрів, вміння переказувати прочитане, висловлювати власну думку в усній та письмовій формі;

- Соціальну та громадянську компетентності для розуміння важливості

вивчення історії своєї  держави; формувати патріотизм та громадську позицію;

-Математичну компетентність шляхом побудови логічного ланцюжка подій та

встановлення хронологічної послідовності; вміння обчислювати та

перетворювати різні  системи обрахунку часу;

-Інформаційну компетентність для виявлення джерела й авторів інформації;

вміння порівнювати та аналізувати  достовірність джерел;

Очікувані результати

Після цього уроку учні зможуть:

розрізняти умовні позначки на історичній карті;

знаходити на карті територію України, її столицю, місто, область, де вони народились чи живуть;

коментувати текст підручника під час читання і складати запитання до нього.

Тип  уроку: урок формування компетентностей

Обладнання: зошити, підручники, історичні атласи, ілюстративний матеріал,

роздатковий матеріал, мультимедійна презентація, відеоматеріали.

 

Зміст заняття:

І. Етап орієнтації. Мотивації діяльності

Вправа «Настрій глобуса»

ІІ. Етап цілепокладання

Робота з картками 

Картка 1.

1. Співвіднесіть рік і століття

988 р. - … ст.

1240 р. - … ст.

1917 р. - … ст.

1900 р. - … ст.

2.  У 1240 р. монголо – татари напали на Київ. Скільки часу минуло від  нападу монголо – татар до нашого часу?

Картка 2.

1. У 1996 р. було розпочато  друкування української грошової одиниці – гривні. Скільки років відтоді минуло?

2. Наведіть приклад будь – якого року.

І століття -  

Х століття - 

ХІІ ст. –

ХХІ  ст. –

Картка 3.

1. В XVI  ст. в Україні з’явилися  друковані книги. Скільки століть люди користуються друкованими книгами?

2. Співвіднесіть рік і століття.

1037 р. - … ст.

1579 р. - … ст.

1893 р. - … ст.

Бесіда

1. Поясніть поняття «карта».

2. Для чого потрібні карти?

Мотивація навчальної діяльності

Подумайте, як пов’язані простір і життя людини. Обговоріть свої думки з однокласниками.

Загадка

Країни без людей,

Міста без будинків,

Ліси без дерев,

Моря без води.   (Карта)

Перегляд фрагменту серіал «Друзі». Проблемне питання

• Чи правильно користувався картою Джої?
• Що саме він робив не так?

Щоб не робити таких помилок як Джої у серіалі, сьогодні ми з вами дізнаємося все про карти і як ними потрібно користуватися.

Оголошення теми та мети уроку

Сьогодні ми з вами ознайомимось з таким поняттям, як історична карта.

•   Як на вашу думку, навіщо нам в житті карта?
•   За яких обставин ми звертаємось до карти?

  Знання історичної карти дає можливість бачити за умовними позначками живу історичну дійсність, взаємозв'язки між людьми. От і ми з вами спробуємо долучитись до цих знань.

 

ІІІ. Етап цілереалізації

Чому історію називають наукою у просторі і часі

Ми з вами говорили про те, як для історика важливо знати коли відбувалась певна подія. Але вивчаючи історію, ми не тільки говоримо про те коли відбувалася , а й часто називаємо місце, де відбулися окремі події.

Вивчаючи навколишній світ, ми виділяємо окремі об’єкти - гори, ліси, річки, моря, клімат.

Про що ми можемо дізнатися, отримавши такі знання?  ( чим займалися люди,які знаряддя праці використовували,  який одяг носили,  яке житло будували)

   Зв’язок життя  людини з навколишнім світом можна простежити і в назвах сіл, міст чи окремих регіонів України. Як правило назви відображають знання людей про окремі географічні об’єкти. Наприклад,  місто Київ отримало свою назву від імені свого засновника князя Кия, Дністер походив від скіфського «дуи істрос» - «бистра ріка», Дніпро – який скіфи називали Данапріс, пов’язують із давньою індо – іранською назвою «дана апара» - «водяна глибочінь».

Як зявилися карти  і для чого вони потрібні

Цікаво, а  ви знаєте, що означає слово «карта»  звідки воно походить ?

Німецькою мовою це слово означає «зразок» або «оригінал», грецькою — «папірус для письма». Сьогодні карта — це посібник для вивчення історії, географії та інших наук.

Для того, щоб зберегти свої знання про навколишній світ, люди почали схематично зображувати географічні об’єкти на папері. Так з’явилися карти.

Спочатку користуватися ними було важко, але поступово люди навчилися точніше відтворювати місцевість, а також навіть створили систему умовних позначок, які відображають реальний простір на карті. Існує навіть спеціальна наука – картографія – наука про карти,  про методи їх створення і використання.

Запитання

• Якими  бувають  карти?
• Які знання ми можемо отримати з карт?

Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, економічні, синоптичні тощо. На уроках історії ми найчастіше будем працювати саме з історичною картою.

Про що можна дізнатися з історичних карт

        Працюючи з картою, ви повинні уміти використовувати зміст нескладної історичної карти або карти-схеми в розповіді про події, їхні причини і наслідки. Для того, щоб прочитати карту і змусити її «заговорити», необхідно запам'ятати порядок роботи з нею.

Самостійна робота:  опрацювати памятку «Як працювати з історичною картою»  (опорні схеми «Навчаючи – вчусь»)                                                                   1. Прочитайте назву необхідної карти.                                                                                        2. Карта починається з так званої легенди - таблички в нижній її частині, яка містить умовні позначки. Познайомтеся з кожним умовним знаком легенди, прочитайте його.                                                                                                                         3. Знайдіть на карті умовні позначки, зазначені в легенді, докладніше зупиніться на тих, які вам необхідні при вивченні конкретного питання.        4. Показуючи на карті місто, селище, обов'язково назвіть його місцезнаходження (наприклад, місто Київ у X ст. знаходилося на правому березі р. Дніпро в центральній його течії).                                                                    5. Недостатньо показувати кордони держави (або територію розселення народів), їх потрібно описувати. Треба називати річки, моря, гори, які служили природним кордоном.                                                                                         

6. Перед роботою з настінною картою добре вивчіть таку саму карту в атласі, підручнику або посібнику. Знайдіть усю інформацію, яка вас цікавить.                      

7. При роботі з настінною картою необхідно стояти ліворуч від карти, у правій руці тримаючи указку. У противному разі ви будете закривати собою карту від однокласників; відразу ж дасте зрозуміти вчителю, що слабко орієнтуєтеся в карті і вам необхідно вперше відшукати потрібний об'єкт.

Усне опитування  + з роботою з  історичною картою

•   На що нам потрібно звернути увагу, працюючи з історичною картою?
•   Як правильно показувати об’єкти , позначені на карті?
•   Яку інформацію ми можемо отримати з даної карти?
•   Чому картографи замість написання інформації  вирішили використовувати  умовні позначки?                                                            

Робота з історичною картою:

• Користуючись картою «Розселення слов’янських племен», випишіть назви давньословянських племен, які населяли територію сучасної України.

Самостійна робота

Учні опрацьовую матеріал підручника та дають відповідь на питання:

1. Навіщо людям карти?

2. Як їх складають?

Робота в парах

Розгляньте стародавню XIV століття і сучасну фізичну карти Європи та обговоріть, що в них спільного, а що – відмінного.

1. Історична карта

Вивчати історію допомагає, окрім хронології, також карта. Що таке «карти» та коли вони виникли? Карта — зменшене зображення на папері поверхні Землі або її частини. Виникли карти тоді, коли люди почали пізнавати навколишній світ і подорожувати. Мандрівники відтворювали простір, який бачили у вигляді малюнка.

Вивчення історії без карт є неповноцінним. Карти бувають різноманітні: географічні, історичні, синоптичні тощо. На уроках історії необхідно працювати з історичною картою. Знання карти допомагає встановити часовий зв’язок між давнім світом і сьогоденням. Образно кажучи, дії світової історії відбуваються на одній і тій самій сцені — на земній кулі.

Словник.

Карта — зменшене зображення на папері поверхні Землі або її частини.

Робота з картою

1) Розгляньте історичну карту, вміщену у підручнику чи атласі.

2)  (Продемонструвати учням зображення історичної та географічної карт.) Поміркуйте, чим історична карта відрізняється від географічної.

Цікаво знати

Найдавнішою картою, на якій зображено територію України, є фрагмент шкіряної обшивки щита (ІІІ ст.), знайдений при розкопках одного з римських поселень на річці Євфрат. Учені вважають, що цей щит міг належати колишньому морському піхотинцю. На фрагменті схематично зображено міста Західного і Північного Причорномор’я.

Бесіда

•   Які види історичних карт ви знаєте?
•   Що означає колір на історичній карті?
•   Як позначають міста, столиці, річки, рух військ?
•   Що таке легенда історичної карти?
•   Історичні карти поділяються на:
•   1) за охопленою територією:
•   □ світові;                      □ материкові;                 □ карти держав;
•   2) за змістом:
•   □ оглядові;                   □ узагальнювальні;        □ тематичні;
•   3) за масштабом:
•   □ великомасштабні;     □ середньомасштабні;    □ дрібномасштабні.
•   Робота з текстовою таблицею

Робота з картою

Методична порада. Учитель на настінній карті показує територію України, її столицю — місто Київ, а також місця деяких битв. При цьому учитель навчає учнів правильно стояти біля карти, не затуляючи її собою.

Вчитель знайомить учнів із тим, як демонструються об’єкти на карті .

        Стояти біля карти треба так, щоб не затуляти собою зображення: упівоберта до аудиторії, трошки праворуч від тієї частини карти, де розташовані об’єкти , які демонструватимете. Кордони держав обводимо указкою по замкненій кривій, напрямки військових походів та пересувань – за стрілками, що їх позначено на карті; міста показуємо дотиком указки не до назви міста на карті, а до умовної позначки ( кола – пунсона або до зображення міста); річки показуємо за течією від витоків до гирла. Демонстрацію історичних обєктів на карті супроводжуйте коментарем, пояснюючи, що сааме ви показуєте.

 

Починаючи працювати з історичною картою, необхідно пам'ятати такі правила:

1. За кольорами відрізняють одну територію від іншої.

2. Штриховкою позначають події та явища, що пов'язані певною територією (приміром, перехід району від однієї держави до іншої).

3. Місця битв позначають перехрещеною зброєю.

4. Стрілками позначають пересування військ і народів.

5. Кордони держав, інші межі позначають лініями різного малюнка.

6. Міста позначають кружечками, квадратиками або малюнками.

Учні записують у зошитах пам'ятку «Як працювати з історичною картою».

Історичні карти відрізняються від географічних. Звичні кольори географічних карт отримують інше значення на історичних картах.

Наприклад, зеленим кольором показують не тільки низовини, але й оази, а також найдавніші райони землеробства й скотарства. Якщо на географічній карті кольором позначають висоту місцевості над рівнем моря (зелений — низовини, коричневий — гори), то на історичній — території держав, розселення народів тощо. До того ж зображення на історичній карті означають події, що відбуваються в часі. Приміром, з карти можна довідатися, як зросла територія держави упродовж певного часу, куди прямували війська, коли й де відбувалася битва, коли виникло місто й коли було зруйноване тощо.

Інша особливість історичних карт — розкриття динаміки подій і процесів. На географічній карті все статично, а на історичній легко побачити виникнення держав і зміну їхніх територій або шляхи руху військ, торговельних караванів тощо.

Пересування людей на карті показують суцільні й переривчасті стрілки; військові удари — стрілки з більше коротким ратищем і широкою основою; місця боїв — схрещені мечі, райони повстань — крапки.

Історичні карти створюють на основі географічних, з якими вам доводилося працювати на уроках природознавства.

Завдання

1. Назвіть спільні та відмінні ознаки історичної та географічної карт.

2. На контурній карті обведіть кордони сучасної України, позначте її столицю, місто, в якому проживають учні.

 

2. Легенда карти

Кожна карта має свою легенду. Легенда — це умовні позначки, які використовуються на карті. За допомогою умовних позначок ми можемо прочитати інформацію, зашифровану на карті.

Пунсон

умовний знак (коло) для зображення населених пунктів; розміром та рисунком на картах передаються людність, тип і адміністративне значення населених пунктів.

 

Формування умінь читати легенду карти

Методична порада. Учні під керівництвом учителя навчаться читати легенду історичної карти, вміщеної в підручнику чи атласі. Учитель демонструє місце розташування на карті її легенди, тобто умовних знаків. Інший варіант — учитель пропонує п’ятикласникам самостійно відшукати розташування умовних позначок на карті.

На наступному етапі на конкретних прикладах учитель пояснює учням важливість навчитися читати легенду карти. Це можна зробити двома шляхами:

1) від карти до її легенди. Під час роботи з картою в учнів мають виникнути запитання, що означає та чи інша умовна позначка. Деякі з них учні здатні пояснити самостійно, для тлумачення решти слід звернутися до легенди карти;

2) від легенди до карти. Спочатку учні ознайомлюються з умовними позначками, на наступному етапі приступають до прочитання карти.

Формування умінь працювати з картою

Методична порада. Учитель знайомить учнів із правилами, яких потрібно дотримуватися під час роботи з картою.

Етапи роботи з картою на уроках історії

1) Прочитайте назву історичної карти.

2) Відшукайте на карті умовні позначки, необхідні для розгляду поставленого завдання.

3) Прочитайте інформацію, вміщену на карті.

4) Співвіднесіть інформацію, прочитану на карті, із розповіддю вчителя чи матеріалом підручника.

Поради для роботи з настінною картою

1) Показуючи на карті певний об’єкт, не потрібно по ній водити указкою. Спочатку знайдіть об’єкт очима, після того покажіть за допомогою указки.

2) Показуючи державу, необхідно указкою обвести її кордони.

3) Показуючи на карті міста, необхідно указкою доторкнутися до умовної позначки.

4) Річку слід показувати за течією від її витоків до гирла.

Робота з картою

Знайдіть і покажіть на карті:

1) Україну;

2) столицю України;

3) річку Дніпро;

4) населений пункт, у якому ви народилися;

5) міста України, які ви відвідували.

3. Контурна карта

Формування умінь працювати з контурною картою

Поради для роботи з контурною картою

1) Будьте охайні.

2) Працюйте добре загостреним олівцем, не використовуйте фарби, фломастери та маркери.

3) Зафарбовуючи певну ділянку карти, слідкуйте, щоб олівець не виходив за її контури.

4) Пам’ятайте, що контурна карта зафарбовується не заради краси. Кольором на карті виділяються території, які чимось відрізняються одна від одної.

5) Підписи мають бути грамотними.

6) Робіть підписи друкованими літерами.

7) Створіть легенду карти. На спеціально відведеному на контурній карті місці виписуйте умовні позначки та їхнє значення.

Робота з контурною картою

Позначте на контурній карті:

1) кордони України;

2) місто Київ;

3) нанесіть свою область, а іншим кольором сусідні, АР Крим.

Перевірка виконання завдань на контурній карті

Учитель демонструє учням одну із заповнених контурних карт і дає завдання знайти п’ять помилок.

 

ІV. Етап рефлексійно-оцінюючий

Робота з картою

Покажіть на карті:

1) кордони України;

2) межі областей;

3) столицю України;

4) міста Львів, Харків, Севастополь.

Запитання та завдання.

1. Яку історико-етнографічну  назву має регіон, у якому  ми з вами живемо?  Покажіть  його на карті.

Відповідь на проблемне питання

• То що ви порадите Джої?
• Як правильно користуватися картою?

 

• Чи сподобався вам урок?
• Чи все вдалося під час уроку?
• З чим виникли проблеми? Що ви не зрозуміли?

 

V. Домашнє  завдання.

1.Опрацювати параграф підручника.

2. Взяти інтерв’ю у батьків, стосовно того чи користуються вони картами, якими та з якою метою?

 

Список використаних джерел

1. Коваль Наталя «Конспект уроку: Історична карта» режим доступу http://history777695.blogspot.com/p/5.html

2. https://pomi4.blogspot.com/2016/07/5_55.html