Тема. Картини довколишнього світу, природи в поезії Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…»

Про матеріал
Тема. Картини довколишнього світу, природи в поезії Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…»
Перегляд файлу

 Українська література 5 клас

Тема. Картини довколишнього світу, природи в поезії Т. Шевченка «Садок вишневий коло хати…»
Мета. Вчити учнів відтворювати настрої пейзажних поезій, описувати власні відчуття, викликані художнім словом, виразно читати поезії, знаходити в них епітети, метафори; виховувати почуття прекрасного, усвідомлення естетичної насолоди від твору мистецтва; розвивати уміння висловити власні відчуття, емоції. 

Учні повинні знати: ідейний зміст поезії «Садок вишневий коло хати», особливості виразного читання пейзажних віршів. 
Учні повинні вміти: виразно читати поезію; досліджувати в ній образи, розкривати їхню роль; відтворювати настрій пейзажної поезії; описувати власні почуття, викликані прочитаним, порівнювати різні види мистецтва, робити висновки. 

                                                Хід уроку 
                                                                                        Усе знесла й перемогла 
                                                                                         його любові сила. 
                                                                                        Того великого вогню 
                                                                                         і смерть не погасила. 
                                                                                                 Л. Українка 
 

 

I. Організаційний момент. Психологічний настрій учнів.
Вчитель.  Діти, заплющіть очі  і повторюйте за мною.                                                                              Я прийшов у цей світ, щоб приносити добро людям, бути ввічливим, милосердним, співчутливим, щоб поважати інших, щоб милуватися  та захоплюватися красою природи, яка мене оточує.                                                                                                                                А зараз побажайте один одному, те щоб ви хотіли б почути самі.                                  

IІ Мотивація навчальної діяльності.                                                                                                              Акровірш.

Ти мусиш нам співця назвати,

Адже умів лиш він один

Рабів німих так захищати.

А хто так оспівав, як він,

Садок вишневий коло хати?

Вчитель . На прикладі поезії Т. Г. Шевченка "Садок вишневий коло хати" ми відчуємо силу українського слова у змалюванні природи рідного краю та гармонії сімейних стосунків.

I. Повідомлення теми та мети уроку. Учні записують у зошити число і тему уроку 
Вчитель. Ми продовжуємо роботу з віршем, бо у початкових класах ви вже вивчали цю поезію. Але на сьогоднішньому уроці ми докладніше розберемо кожен рядок вірша. 
 Очікувані результатів від уроку. 
Що ви очікуєте від уроку? Учні записують на аркушах і залишають до кінця уроку. 

ІV. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу 
Підготовка до аналізу ліричного твору. Історія написання поезії. 
Повідомлення учня. . Історія написання поезії. 
 Тарас Шевченко написав поезію «Садок вишневий коло хати…», у 1847 році знаходячись під слідством в камері-одиночці Петропавловської фортеці. Твір надруковали 1859 році в журналі «Народное чтение», а в журналі «Русское чтение» він вийшов за назвою «Вечір» . Він увійшов до поетичного циклу «В казематі».                                                                                                                     Тут, у  казематі, у нестерпному очікуванні вироку письменник провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці. Заборона писати і малювати.                                                                                                                                                                                 В ті сумні дні самотності та очікування вироку, він згадував мальовничі картини рідної України, її чудову природу, мирних, працьовитих, доброзичливих людей. Поет не знав, чи побачить він ще землю свого дитинства.                                                                                                                            У фортеці, в травні, можливо під враженням від прогулянок на тюремному подвір’ї, поет створив один з найбільш сонячних, життєрадісних своїх віршів – «Садок вишневий коло хати…».  Цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику багатьма композиторами Я. Степовим,  Миколою Лисенком, Петром Чайкоковським та навіть сучасними композиторами. 
  Поезію   «Садок вишневий коло хати» вважають світовим шедевром пейзажної лірики.  Вірш перекладено мовами: литовською  Владас Бразюнас; російською  Лев Мей, Микола Ушаков, Ігор Костецький,  Арсеній Тарковський, угорською  Ласло Балла;


 

 

Виразне читання вірша вчителем (учитель читає вірш).                                                           Вчитель. Вірш містить опис мальовничої краси весняного надвечір’я на Україні. Тихі сутінки віддзеркалюють гармонію почуттів, спокійну радість буття простої селянської родини.  Певне місце у творі займає зображення гармонії материнства, у поетичних рядках автор змальовує жінку, радість її материнських обов’язків: вона вечерю зготувала, доньку навчала, дітей спати повкладала. І все це овіяне спокоєм і гармонією з природою.                                                                                                  Читання вірша учнями вголос. 
- Висловіть свої враження від цієї поезії. Який настрій вона створює? Як відображає мрію самого автора? 
(Настрій умиротворення, замилування, замріяності. Сам поет, мабуть, мріяв про таку сім’ю, про життя серед чудової української природи.) 
Бесіда. 
- Яку пору року описано у творі? Чому? 
- Яка ваша улюблена пора року? Де вам краще, вільніше дихається: на природі, вдома чи у гостях? 
- Як поет описує родину? Чи часто ви вечеряєте всією сім'єю? Коли це буває? 
- Чому донька подає вечеряти? (Допомагає стомленим батькам.) 
- Як ви розумієте рядки "А мати хоче научати, та соловейко не дає"? 
-Що ви знаєте про солов’їв ? 
-Які хрущі на вигляд? (переглянути ілюстрації на ст.213 підручника). 
Звернути увагу  на репродукції картин,  вміщених у підручнику ст. 212,213 доберидо кожної строфи вірша ілюстрацію уміщених тут репрдукцію картин.                                                             Вчитель.  Пригадате,поняття епітет, метафора.                                                             Фізкультхвилинка                                                                                                          Вчитель. Про цей вірш Т. Шевченка літературознавцями написано багато досліджень. Надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. Вражає те, що написаний він за похмурими тюремними ґратами. Український вечір в уяві письменника постає перед нами в усій красі. Про такі твори говорять, що вони написані так майстерно, що майстерності не видно зовсім.

Робота в парах.
Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.

Ідея: уславлення людини праці, чарівності природи рідного краю.

Основна думка: мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням, приниженням, тиранією.

Жанр: пейзажна лірика. 
Художні засоби. Знайти епітети, метафори.                                                                         «Садок вишневий коло хати» художні засоби епітети — садок вишневий, вечірня зіронька, маленькі діточки; метафори —  хрущі гудуть, зіронька встає, соловейко не дає спати
Образи – символи: «садок вишневий», «вечірня зіронька», «соловейко»,; сім’я – мати, дочка, плугатарі, дівчата.

Художні засоби: епітети «вишневий» (садок), «вечірня» (зіронька), «маленькі» (діточки); пестливі слова: зіронька, діточки, маленькі, соловейко.


Повідомлення пар. Створення паспорта до вірша у зошит.
Автор: Т.Г. Шевченко.                                                                                                                Назва твору: «Садок вишневий коло хати»                                                                    Рік написання: 1847                                                                                                         Тема: показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.                                                                                                        Ідея:  возвеличення краси української природи та української родини. Основна думка: Мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була, задоволенням, а не гнобленням.                                                       Жанр поезії: пейзажна лірика.                                                                                     Епітети:  садок вишневий, вечірня зіронька, маленькі діточки.                         Метафори: хрущі гудуть, зіронька встає, соловейко не дає
Образи – символи: «садок вишневий», «вечірня зіронька», «соловейко»,; сім’я – мати, дочка, плугатарі, дівчата.

 

Бесіда з учнями.  Робота  в групах.
- Завдяки ж чому ми чуємо і бачимо чудову картину природи, праці й побуту селянської сім'ї? (За допомогою зорових і слухових образів, які створює поет.) 
- То що ж ми бачимо, читаючи поезію? (Садок вишневий, батьківську хату, плугатарів з плугами, сім'ю, що вечеряє коло хати, вечірню зіроньку...) 
- А чуємо? (Хрущі над вишнями гудуть, співають дівчата, витьохкування соловейка, тишу...) 
Вчитель.Де ще людина почуватиметься спокійнішою і щасливішою, як не серед такої природи. Шевченко змальовує ідеальну, досконалу для людини модель життєвого устрою — це дружна сім'я, де панує гармонія людини і природи, людини і мистецтва, людини і Бога.                                                                                                                                                          Музична пауза. Перегляд мультфільму «Садок вишневий коло хати…» 
Вчитель.Ідеальним є життя родини у поезії  «Садок вишневий коло хати». Саме про таке життя мріяв Шевченко, але доля була невблаганною. Повернувшись із заслання, мріяв про родину і власну домівку.
Він майже реалізував свою мрію: родич Варфоломій купив на прохання Шевченка земельну ділянку, а Тарас намалював проект власної домівки. Але передчасна смерть стала на заваді. 10 березня 1861 р. серце Кобзаря зупинилося. 
V. Підсумок уроку.  Тести.
1. Що робить сім'я коло хати? 
А Вечеряють; Б грають; 
В співають; Г сплять. 
2. Який художній засіб використовує поет у рядку «Хрущі над вишнями гудуть»? 
А Метафору; Б епітет; 
В порівняння; Г персоніфікацію. 
3. Кого поклала мати коло хати? 
А Дочку; Б їжу; 
В маленьких діточок; Г чоловіка. 
4. Хто подає вечерю у вірші «Садок вишневий коло хати»? 
А Мати; Б батько; 
В дочка; Г брат. 
5. Що роблять дівчата, коли йдуть з роботи у вірші «Садок вишневий коло хати»? 
А Танцюють; Б сміються; 
В співають; Г розмовляють. 
6. Який художній засіб використовує поет у рядку «А мати хоче научати. Так соловейко не дає»? 
А Метафору; Б порівняння; 
В епітет; Г персоніфікація. 
Учитель: ідеальним є життя родини у поезії « Садок…». Саме про таке життя мріяв Шевченко, але доля була невблаганною. Повернувшись із заслання, мріяв про родину і власну домівку.                                                                                Підсумок. Незакінчене речення. 
Чи здійснились ваші очікування?                                                                                              Зверніть увагу на епіграф уроку. Як ви можете прокоментувати слова Л.Українки?                                                                              

VІІ. Домашнє завдання. Вивчити вірш « Садок вишневий коло хати». До слова «край» дібрати 1 ряд епітети; 2 ряд метафори. Намалювати власну ілюстрацію до поезії «Садок вишневий колохати» (за бажанням)

                             

 

 

 

Тести. (3 листки)
1. Що робить сім'я коло хати? 
А Вечеряють; Б грають; В співають; Г сплять. 
2. Який художній засіб використовує поет у рядку «Хрущі над вишнями гудуть»? 
А Метафору; Б епітет; В порівняння; Г персоніфікацію. 
3. Кого поклала мати коло хати? 
А Дочку; Б їжу; В маленьких діточок; Г чоловіка. 
4. Хто подає вечерю у вірші «Садок вишневий коло хати»? 
А Мати; Б батько; В дочка; Г брат. 
5. Що роблять дівчата, коли йдуть з роботи у вірші «Садок вишневий коло хати»? 
А Танцюють; Б сміються; В співають; Г розмовляють. 
6. Який художній засіб використовує поет у рядку «А мати хоче научати. Так соловейко не дає»? А Метафору; Б порівняння; 
В епітет; Г персоніфікація. 
 

Тести.
1. Що робить сім'я коло хати? 
А Вечеряють; Б грають; 
В співають; Г сплять. 
2. Який художній засіб використовує поет у рядку «Хрущі над вишнями гудуть»? 
А Метафору; Б епітет; В порівняння; Г персоніфікацію. 
3. Кого поклала мати коло хати? 
А Дочку; Б їжу; В маленьких діточок; Г чоловіка. 
4. Хто подає вечерю у вірші «Садок вишневий коло хати»? 
А Мати; Б батько; В дочка; Г брат. 
5. Що роблять дівчата, коли йдуть з роботи у вірші «Садок вишневий коло хати»? 
А Танцюють; Б сміються; В співають; Г розмовляють. 
6. Який художній засіб використовує поет у рядку «А мати хоче научати. Так соловейко не дає»? 
А Метафору; Б порівняння; В епітет; Г персоніфікація. 
 

 

Повідомлення учня.  Тарас Шевченко написав поезію «Садок вишневий коло хати…», у 1847 році знаходячись під слідством в камері-одиночці Петропавловської фортеці. Твір надруковали 1859 року в журналі «Народное чтение», а в журналі «Русское чтение» він вийшов за назвою «Вечір» . Він увійшов до поетичного циклу «В казематі».                                                                                                                     Тут, у  казематі, у нестерпному очікуванні вироку письменник провів квітень і травень. Вирок виявився жорстоким: заслання до Орської фортеці без терміну заслання рядовим солдатом. Заборона писати і малювати.                                                                                                                                                                                 В ті сумні дні самотності та очікування вироку, він загадував мальовничі картині рідної України, її чудову природу, мирних, працьовитих, доброзичливих людей. Поет не знав, чи побачить він ще землю свого дитинства.                                                                                                                        У фортеці, в травні, можливо під враженням від прогулянок на тюремному подвір’ї, поет створив один з найбільш сонячних, життєрадісних своїх віршів – «Садок вишневий коло хати…».  Цей вірш написаний у фольклорному стилі, тому не дивно, що став народною піснею, покладений на музику багатьма композиторами Я. Степовим,  Миколою Лисенком, Петром Чайкоковським та іншими сучасними композиторами. 
  Поезію   «Садок вишневий коло хати» вважають світовим шедевром пейзажної лірики.  Вірш перекладено мовами: литовською  Владас Бразюнас; російською  Лев Мей, Микола Ушаков, Ігор Костецький,  Арсеній Тарковський, угорською  Ласло Балла;

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І пара.  Яка тема поезії «Садок вишневи коло хати…»?

показ гармонії краси української природи і щасливого родинного життя працьовитих селян.

 

 

ІІ пара. ВизначитиІ ідею вірша «Садок вишневи коло хати..»: Возвеличення краси української природи та української родини.

 

ІІІ пара. Основна думка вірша Т. Шевченка «Садок вишневи коло хати..».  Мрія Т. Шевченка про щасливе життя українського народу, щоб праця для нього була насолодою, задоволенням, а не гнобленням.


 

ІV пара. Визначит жанр поезії: пейзажна лірика

 

V  пара.Художні засоби  епітети у вірші « Садок вишневи коло хати…».                                                                                                            

художні засоби епітети — садок вишневий, вечірня зіронька, маленькі діточки;

VІ Які автор метафори використав у поезії. «Садок вишневий коло хати» метафори —  хрущі гудуть, зіронька встає, соловейко не дає спати
 

VІІ пара. Образи – символи: «садок вишневий», «вечірня зіронька», «соловейко»,; сім’я – мати, дочка, плугатарі, дівчата.

 Робота в групах

І  ряд. Що ми можемо побачити, читаючи поезію? Навести приклади, посилаючись на зміст вірша.

ІІ ряд. Що ми можемо почути, читаючи поезію? Навести приклади, посилаючись на зміст вірша.

 

docx
Додано
24 березня 2022
Переглядів
1145
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку