Тема. Тема кохання в повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». Образи Оксани й Вакули.
Мета: розпочати аналітичне дослідження повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом»; проаналізувати образи Оксани й Вакули та особливості розкриття теми кохання в тексті повісті; розвивати логічне й асоціативне мислення, вміння висловлювати думку, користуючись цитатами з твору; виховувати повагу до людських почуттів.
Обладнання: портрет М. Гоголя, інтерактивна дошка + комп’ютер, ілюстрації (фотокадри) до повісті, роздатковий матеріал, музика, на столі вчителя – аромолампа з ефірною олією (запах мандаринок або хвої), що гармонізує класний простір, різдвяна ялинка.
Тип уроку: комбінований
Епіграф: Інколи серце бачить те, що очам не видно…
Джексон Браун
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. Організаційний момент. (слайд №1)
Діти, погляньте у вікно. Яка чудова сьогодні погода! І ви, мабуть, ідучи до школи, відчули, як морозець пощіпував ваші носики та щічки.
Холодно. А у нас тепло, затишно. Ми щасливі. У нас багато гостей, а гості це завжди свято і гарний настрій. Сьогодні ви, мої діти, якісь особливо привабливі. Обличчя кожного світиться мудрістю, очі випромінюють добро. Лише незвичайна тиша посилає нам неспокій. Загляньте один одному в очі, візьміться за руки, відчуйте теплоту долонь, відпустіть неспокій, побажайте один одному успіху і розпочинаємо наш урок.
Прислухайтесь до свого серця. Воно сьогодні працює по – особливому, якось загадково. І недарма: сьогодні на уроці ми говоритимемо про дуже важливе людське почуття – любов.
Ми поговоримо про любов героїв повісті «Ніч перед…» Оксаною і Вакулою.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
(Розгорніть свої зошити і запишіть тему уроку) (слайд №2)
На уроці ми спробуємо зрозуміти красу почуттів Оксани і Вакули, пороздумуємо над теплотою родинного святкування Різдва, будемо вчитися висловлювати власну думку і обґрунтовувати її. (слайд №3)
Як ви бачите, епіграфом до уроку я обрала слова американського композитора Джексона Брауна:
Інколи серце бачить те, що очам не видно…
(А що серце бачить таке, чого не бачать очі?)
Протягом уроку ви зможете доповнити та навіть змінити свої думки.
(Запишіть епіграф у зошит)
Сьогодні ми з вами уявно вирушаємо до мальовничого села Диканьки, де творяться дива, де зірки та місяць надзвичайно яскраво світять на різдвяному небі. Барвисто і казково виглядають засипані снігом дерев'яні будиночки на вузьких старих вуличках. Димок з труб в'ється по небу, переплітаючись і розчиняючись у височині.
(Звучить мелодія віхоли) (слайд 4)
Але, що це…? Десь подівся місяць, зникли зорі, а вітер піднявся такий, так сипле в очі снігом, що за два кроки нічого не видно. Хто ж нам підкаже дорогу до Диканьки?
(Звучить пісня у виконанні декількох учнів класу «Колядка»)(слайд №5)
Дякую, діти! З Вашою допомогою ми легко зможемо потрапити до Диканьки.
Прийом «Мішок зі старими речами». (слайд №6)
Заглянемо у мішок, який вони залишили нам. Скільки тут різних речей! Але ви повинні вибрати з цього оберемка тільки ті, що належать героям нашого твору, і назвати, кому саме.
(Дзеркало (Оксана), нагайка (Чуб), скриня (Вакула), мішок (Солоха), черевички (цариця), кочерга (кумова дружина) …)
Спробуйте створити свій рецепт щасливого Різдва (за кольором, смаком, звуком та запахом).
|
РЕЦЕПТ ЩАСЛИВОГО РІЗДВА |
|||
СМАК |
КОЛІР |
ЗВУК |
ЗАПАХ |
|
|
|
|
|
|
Кожен з вас написав свій рецепт щасливого Різдва. У кожного він особливий.
Всі ми знаємо, що під Різдво, і у різдвяну ніч, творяться дива. І такі дива відбулися і з нашими героями повісті.
Уявіть собі хатинку. Загляньте у віконце. Можливо, її господиня вдома?
«Ні, ні , не треба мені черевичків! –, одказала Оксана, відмахуючи руками та не зводячи з нього очей. – Я й без черевичків…». Що ж уособлюють черевички в повісті М. Гоголя? Чи можна назвати казковою історією кохання Оксани й Вакули? Як розвивалися стосунки закоханих? На ці запитання ми будемо шукати відповідь сьогодні на уроці. Тож вирушаймо вслід за Вакулою на пошуки черевичків!
Прийом «З боку видніше».
Інсценізація підготовленими учнями уривка з повісті М.Гоголя „Ніч перед Різдвом”
Хата Чуба. Перед дзеркалом сидить Оксана, милується собою.
Оксана (звертається сама до себе). І чого людям надумалося розславляти, що я гарна? Брешуть люди, я зовсім не гарна. Хіба чорні брови та очі мої такі гарні, що вже подібних до них немає й на світі? Яка тут краса в цьому кирпатенькому носі? І в щоках? І в губах? Бачу тепер, що я зовсім негарна! (До хати заходить Вакула, Оксана не помічає його.) Ні, гарна я! Ой, яка гарна! Диво! Яку радість принесу я тому, кому буду жінкою! Як милуватиметься з мене мій чоловік!
Вакула (у бік, зачаровано). Ну й дівка! І хвастощів у неї немало! З годину стоїть, вдивляючись у дзеркало, і не надивиться, та ще й хвалить себе вголос...
Оксана (не помічаючи Вакули). Еге ж, парубки, чи ж вам до пари я? Ви погляньте, як я плавно виступаю; у мене сорочка вишита червоним шовком. А які стрічки на голові! Вам довіку не бачити пишнішого галуна. Усього цього накупив мені мій батько, щоб одружився зі мною найкращий молодець на світі! (Сміється, крутиться й бачить Вакулу. Розгублено скрикує, але швидко збирається з думками, звертається до Вакули.) Чого ти прийшов сюди? Хіба хочеться, щоб випровадила за двері лопатою? Ви всі ловкі під'їжджати до нас. Умить пронюхаєте, коли батьків немає вдома. Як там моя скриня, готова?
Вакула. Буде готова, моє серденько, після свят буде готова. Коли б ти знала, скільки попрацював я коло неї: дві ночі не виходив із кузні, зате в жодної попівни не буде такої скрині. Хоч усю околицю виходи своїми біленькими ніжками, не знайдеш такої! Не сердься ж на мене, дозволь хоч поговорити, хоч подивитися на тебе!
Оксана. Хто ж тобі боронить, говори й дивись! (Сідає на лаву, знову милується собою, поправляє коси.)
Вакула. Дозволь і мені сісти біля тебе!
Оксана . Сідай.
Вакула (сівши поруч з Оксаною, смілішає). Чарівна, люба Оксано, дозволь поцілувати тебе! (Хоче пригорнути Оксану до себе.)
Оксана (відштовхує Вакулу). Чого тобі ще хочеться? Йому як мед, то й ложку! Геть від мене, у тебе руки цупкіші від заліза. Та й сам ти пахнеш димом. Мабуть, геть усю мене в сажу вимазав. (Після паузи.) Чи правда, що твоя мати відьма? (Сміється.)
Вакула. Що мені мати? Ти в мене і мати, і батько, і все, що тільки є найдорожчого на світі.
Оксана (не слухаючи Вакулу). Але щось дівчата не приходять... що воно за знак? Давно б уже час колядувати. Мені стає нудно.
Вакула . Бог із ними, моя красуне!
Оксана. Отакої! Із ними, певне, парубки прийдуть. Ото підуть гулі! Уявляю, яких наговорять смішних історій!
Вакула . То тобі весело із ними?
Оксана. Та все ж веселіше, як із тобою. (Чути стукіт у двері.) Ага! Хтось стукнув! Певне, дівчата з парубками. (Біжить відчиняти двері.)
До хати зі сміхом заходить г у р т д і в ч а т , Одарка та Марічка.
Одарка. Оксано, чого ж ти вдома сидиш? Ходімо з нами колядувати!
Марічка. Бери, лишень, мішок.
Оксана ( звертається до Одарки) . Е, Одарко! У тебе нові черевики. Ой, які ж хороші. Добре тобі, Одарко, у тебе є той, хто тобі все купує; а мені нема кому дістати такі гарні черевики.
Вакула . Не тужи, моя люба Оксано! Я тобі дістану такі черевички, що мало яка панночка носить.
Оксана. Ти? Подивлюся, де ти дістанеш такі черевички, які я могла б надіти на свою ногу. Хіба принесеш ті, що носить цариця.
Марічка . Ти ба, яких захотіла!
Оксана. А так! Будьте ви всі за свідків: якщо коваль Вакула принесе ті черевички, які носить цариця, то от вам моє слово: зараз-таки вийду за нього заміж.
Оксана хапає за руки подруг, усі зі сміхом вибігають із хати.
Вакула. Смійся, смійся! Я й сам сміюся із себе! Думаю і не можу надумати, куди дівся розум мій? Ніби на всьому світі й є, що одна Оксана. Хвалити Бога, на селі багато є дівчат хороших і без неї. Та й що Оксана? Із неї ніколи не буде доброї господині: вона вміє тільки чепуритися. Годі, час облишити ці дурниці. (Виходить із хати.)
(слайд №8)
муки в пеклі).
Заради любові до Оксани Вакула, глибоко віруюча і богобоязлива людина, в одну ніч верхи на чорті робить казкову подорож у далекий і загадковий Петербург, який, як ви знаєте, був збудований нашими предками – козаками. Він привозить для своєї коханої черевички невимовної краси. У цьому епізоді дуже яскраво проявилась його готовність пожертвувати чим завгодно в ім’я любові. На обіцянку чорта, що Оксана «буде сьогодні ж наша», Вакула відповідає: «За таку ціну готовий бути твоїм».
Але й отут коваль просто так не здається. Перехрестивши чорта, він повністю підкоряє його собі і в кінці подорожі «віддячив» йому, відваживши три удари лозиною.
Зрештою самовідданість, сміливість Вакули, його безмежна любов і відданість отримали винагороду – Оксана покохала його.
Валеохвилинка
«Заплющіть очі. Уявіть, що ви стоїте на засніженій галявині. Над нами темне нічне небо всіяне зорями. Вони світять так яскраво, що ,здається, знаходяться зовсім близько. Поле залите м’яким , ніжно – блакитним світлом. Люди кажуть, що, коли зірка падає, потрібно загадати бажання, і воно обов’язково здійсниться. Ще кажуть, що зірку не можна дістати. Та, можливо, вони не пробували. Знайдіть на небі поглядом найяскравішу зірку, про яку вашу мрію вона вам нагадує? Гарненько уявіть своє бажання. А тепер розплющіть очі, глибоко вдихніть, затамувавши подих, і постарайтесь дотягнутись до зірки. Це непросто: тягніться щосили, встаньте на носочки. Так, ще трохи, ви майже дістали її. Так. Видихніть і розслабтеся, ваше щастя у ваших руках! Покладіть свою зірку перед собою. Потіштеся, дивлячись на неї. Ви зробили щось дуже важливе».
ІІІ. Закріплення вивченого
( Самозакохана; вважає, що весь світ крутиться навколо неї; прагне бути в центрі уваги; єдина донька, до праці не звикла; вродлива, примхлива, перша красуня на селі.)
Діти, перед вами картина двовзор – справжній витвір мистецтва, картина з подвійним змістом, зі схованими зображеннями. Ця картина належить художнику з Бережанщини - Олегу Шупляку. А називається вона «Політ Вакули».
Так, діти, на картині ми побачили справжнє чудо Різдва. Сподобалась вам картина?
Політ Вакули
ІV.Підсумки уроку, оцінювання
Найбільшим скарбом ніколи не було і не буде золото. Людина приходить у цей світ, аби ділитися своєю любов’ю, щирістю, добротою та милосердям із ближніми. Лише духовними скарбами можемо збагатитися. Я вам бажаю, дорогі діти, саме такі скарби шукати у житті, збирати їх та примножувати.
Нехай прекрасні зимові свята принесуть мир, спокій і злагоду, впевненість у майбутньому. Зичу Вам міцного здоров’я, успіхів, родинного щастя, достатку і благополуччя ! Бажаю гарного настрою і любові, нехай у Вашому житті панують гармонія та вдача! Ну і звичайно хай збуваються різдвяні дива! А колядки, щедрівки, веселощі хай супроводжують вас упродовж різдвяних свят.
Дякую за прекрасні хвилини зустрічі з Вами. Ви сьогодні усі гарно працювали. Я задоволена Вашою робою.
(похвальні листи)
V. Домашнє завдання
На вибір:
(дівчата Оксані, хлопці – Вакулі).
1