Тема. "Квіти - це життя, надія, радість і натхнення" Де квіти,там завжди краса"(3 клас)

Тема.  "Квіти - це життя, надія, радість і  натхнення"

            Де квіти,там  завжди краса

 

Мета:  ознайомити учнів з фрагментами життєвого та творчого шляху  українського художника Олександра Олеся; розвивати вміння правильно сприймати і розуміти зміст картини; вчити вдало висловлюватися про побачене;  розвивати вміння самостійно підбирати кольори і їх відтінки для вдалого відтворення краси квітки у ікебані; розвивати естетичні смаки;  вчити  учнів  доводити  власні  думки,  користуючись  усіма  засобами  мови;  розвивати  логічне  мислення;  виховувати  любов  до  природи, зокрема до квітів;  привернути увагу учнів до світу краси - царство квітів  , мистецтва музики, пензля, художнього слова.

 

Тип  уроку: інтегрований  урок  формування  умінь  і  навичок.

 

Міжпредметні  зв’язки:  природознавство та література,  трудове навчання.

 

Обладнання: портрет  письменника. Кабінет прикрашений квітами,  вишитими рушниками і серветками.Телевізор.

 

Гасло:  Стривай! Не рви!

Квіти – це природи діти.

Дивись, як розпустились пелюстки.

Повинні вміти розуміти,

Що їх потрібно берегти.

 

Китайська мудрість:  Скажи мені,  і я забуду

Покажи мені, і я запам’ятаю

Дай можливість діяти, і я навчуся!

 

 

                                            Хід  уроку

 

І.      Вступне  слово  вчителя. 

        Актуалізація  опорних  знань  учнів.

 

•       Прошу  зібрати  всю  свою  енергію,  думки,  щоб  провести сьогодні урок мислення, урок розвитку ваших почуттів.  Сьогодні, діти, ми полинемо у чарівний світ краси - царство Квітів.
•       Яке воно, царство Квітів?  Як впливає на душу людини?
• Як людина може ввібрати у себе і подарувати іншим незрівнянну
  чарівність квітучої краси?
•        Що дає нам можливість побачити і відчути цю красу?

 Звичайно, мистецтво. Мистецтво музики, пензля, слова. Закривайте оченята: хвилину послухайте музику і намалюйте в уяві квітку, можливо, свою улюблену. І немає різниці, коли вона чарує своєю красою - весною чи влітку, восени чи взимку.

Велика  чарівна земля  України.  Ми  любимо  її неозорі степи і поля,  високі гори,  задумливі  ліси, тихі  береги  річок  та  озер. І  куди б не пішли: чи то у ліс, чи на луки, чи в поле – скрізь нас привітно зустрічають усмішки рідної землі – чарівні квіти. Їх стільки на землі, скільки зірок на небі.

Квіти – одне з найпрекрасніших творінь природи. Нехай вони супроводжують нас сьогодні і милують своєю красою і ніжністю.

Людьми створено багато символів, але квіти – найприємніший, найчарівніший з них.

Найзаповітніше, довірене лише мріям, те, що живе в душі, люди  пов’язують  із  квітами.

 

Квіти  ваблять  наші  очі  дивовижною  красою,  зігрівають  наші  серця  своєю  надзвичайною  ніжністю  і  тендітністю. Квіти – неповторний дарунок природи. Їхнє безкінечне розмаїття, витончена гама барв і пахощів позитивно впливають на наші емоції і загальний психічний стан. Вирощування рослин, складання букетів і композиції створюють гарний настрій. Допомагають розвивати естетичний смак, краще розуміти світ прекрасного.

Давайте  сьогодні  на  уроці  «поговоримо»  з  квітами.

 

ІІ.  Повідомлення  теми,  мети  і  завдань  уроку.

      Мотивація  навчальної  діяльності.

 

• Квіти на землі! Як їх багато! Вони є окрасою життя. Квіти нас чарують найтоншими пахощами, милують наше око багатющою гамою кольорів.(Учитель звертає увагу на фото композиції, букети квітів, виставку картин, дитячих малюнків).

Уявіть себе серед квітучого лугу, поруч ніжно-білих ромашок, принишклих дзвіночків, голубооких незабудок, серед колосся, стиглого жита. Вдихніть їх ніжний запашний аромат.  Які почуття у вас виникли?

- А от деякі люди, потрапивши в полон квітів, відчували на своїх щоках сльози. Але це були щирі сльози радості і щастя. До числа таких людей належить і Олександр Олесь(показую портрет) – видатний  український  .

• Ще раз гляньте на дошку. Тема  нашого уроку: «Квіти - це життя, надія, радість і  натхнення.
•  Ознайомлення з біографією письменника.

• Я розраховую на вашу активну роботу і сподіваюсь, що дух партнерства допоможе вам у цьому.
• Працюємо і пам’ятаємо китайську мудрість: «Скажи мені - і я забуду.

Покажи мені - і я запам’ятаю. Залучи мене - і я навчуся!»

 

ІІІ.   Усний журнал.

• Розповіді учнів  (з доповненнями вчителя) про письменника

Справжнє прізвище — Кандиба (1878-1944) Символіст  Народився 4 грудня 1878 року в м. Білопілля Слобожанщини, Сумської області в чумацько-селянській сім’ї. Закінчив початкову школу й двокласне училище, а у віці 15 років (1893) вступив до хліборобської школи у містечку Деркачі неподалік Харкова. Брав участь у випуску рукописних журналів «Комета» та «Первоцвіт», в яких з’являються його перші вірші. Став вільним слухачем агрономічного відділення Київського політехнічного інституту, незабаром через матеріальні нестатки змушений був залишити його. У 1903р. вступив до Харківського ветеринарного інституту. Опісля працює на Дарницькій скотобійні. Визначальним фактом у житті стала поїздка на відкриття пам’ятника І. П. Котляревському в Полтаві. Творчість виразно поділяється на два періоди — в Україні (1907–1918) та в еміграції (1919–1944). Подорож Гуцульщиною у 1912 р. збагатила поета незабутніми враженнями. У 1913 р. побував в Італії. Після більшовицького жовтневого перевороту опиняється за кордоном (1919). За кордоном оселяється і періодично живе в Будапешті, Відні, Берліні, Празі, видає ряд збірок, основна тема яких — туга за Україною. На твори, писані Павлом Тичиною на замовлення партії, Олександр Олесь відгукнувся віршем-докором «І ти продався їм, Тичино…». 22 липня 1944 року Олександр Олесь помер у Празі, невдовзі після того, як одержав повідомлення про загибель сина Олега Ольжича. Основні твори: збірка «З журбою радість обнялась» збірка «Княжа Україна» драматична поема «Ніч на полонині» драматичний етюд «По дорозі в Казку».

Джерело: http://ukrclassic.com.ua/katalog/o/oles-oleksandr/2286-oleksandr-oles-biografiya-skorocheno Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua

• Перегляд відео (біографія О.Олеся)

ІV.  Художня галерея (виставка малюнків дітей)

 

V.Опрацювання матеріалу по природознавстві (Які рослини квіткові?)

 

Яку будову мають квіткові рослини?

Що не вистачає?

Опрацювання с.85-86

-Чому квіткових рослин найбільше?

VІ.    Створення ікебани (практична робота)

Ікебана (— традиційне мистецтво аранжування квітів у Японії. 

 

-робота учнів

 

VІІ.      Підведення підсумків  уроку. Оцінювання.

 

У Кожного народу є своя улюблена рослина – символ.  У канадців – клен, росіян – береза, а у нас верба і калина, чорнобривці, волошки, нагідки, соняшник, мальви… Квіти були оберегами, ними лікували, оберігали від зла. Квіти – це історія нашого народу, квіти – це наша природа, квіти – це ми. Квіти, як і музика, створюють піднесений настрій, надихають на творчість:

Люби природу не як символ

Душі своєї.

Люби природу не для себе.

Люби для неї.

Квіти – це історія народу.

Квіти – це наша природа.

Квіти – це ми.

Вмійте природу любити,

Кожній стеблині радіти,

В полі, у лузі, над яром, -

Квіти, дерева і трави.

Цвіту не вирви задарма,

Гілки не втни для забави!

Ти – людина у цьому світі,

І тому ти за все в отвіті.

Бо людина у цьому світі

Лиш добро повинні творити.

 

• Пам’ятайте, що квіти мають душу.

Відверто сказати мушу

Я впевнилась  в цьому не раз:

Всі квіточки мають душу,

За рідних вважають нас.

Кохати вони уміють

Сильніше за нас, брати.

Повірте, вони не посміють

До хати ганьбу внести.

Вони захищають садибу

Від недругів, зла, незгод.

Хто любить це Боже диво,

Той любить життя й народ.

Дарують ласкаво й щиро

Від недугів ліки вони.

Життя наше роблять щасливим

Ці діточки сонця й весни.

Всі квіти - буття окраса,

Посланці далеких світил.

Вони із прадавнього часу

Нам зводять до них мости.

 

• Висловіть  свої  враження  від  уроку,  продовживши  речення:
  • Я знаю … .
  • Я  зрозумів,  що …
  • Найбільші  труднощі  я  відчув …
  • Мені  б  хотілося  ще …

 

V.   Домашнє  завдання.

 

 

 

ДОДАТОК  ДО  УРОКУ

 

                   Квіти - символи

Виноград – радість і краса,  створення  сім’ї.

Цвіт вишні і яблуні – символ материнської любові.

Калина – символ дівочої  красу,  кохання,  вірності та  невмирущості  нашого   українського  народу.

Барвінок – дівоча  честь,  любов, шлюб.

Ромашка – символ доброти  і  ніжності.

Червоний  мак – символ  чарівної  сили,  яка  захищає  від  усілякого  зла.

Ружа,  мальви – віра,  надія,  любов.

Васильки  і  любисток – символ  людської  відданості.

Дуб – символ  надзвичайної  чоловічої  сили.

Верба – захист  від  злих  духів (ось  чому  її освячують  напередодні             Великодня).

Лілія – таємниця  життя  і  символ  людських  чар.

 

 Мова  квітів

Айстра – сум.

Верба – відвертість.

Вереск – самотність.

Волошка – простота, ніжність.

Гвоздика – мужність, стійкість.

Пролісок – ніжність, чистота, вірність.

Гіацинт – біда.

Дзвіночок польовий – вдячність.

Конвалія – приховане кохання.

Лавр – успіх, слава.

Лілія біла – чистота.

Мак – краса, молодість.

Мальва – краса, холодність.

Нарцис – гордість, самозакоханість.

Первоцвіт – кохання, що минає.

Півонія – довголіття.

Ромашка – кохання  і  мир.

Троянда – кохання,  здоров’я.

Тюльпан – кохання.

Фіалка – сором’язливість.

 

 

  КВІТИ - СИМВОЛИ УКРАЇНСЬКОГО ВІНОЧКА

Квітів яскравих барвисті узори

Сяють в віночку, як вранішні зорі.

Кожна говорить до нас, промовляє,

Про свої символи розповідає.

Запашні чорнобривці – це кожен знає –

Символ Вкраїни, рідного краю.

Цвіт незабудки – пам’ять про рід

Й вірну любов – панацею від бід.

Безсмертник – здоров’я,

барвінок – життя.

Ромашки – це юність і доброта.

Мак – мужність, молодість і краса,

Вогонь ясний, що не згаса,

Та водночас – печаль і туга

За втраченим в двобої другом.

Сині волошки – краплиночки неба –

Довірливо й скромно

 всміхнуться до тебе.

Цвіт яблуні та білий вишні –

Це материнська любов ніжна.

Гроно калини – врода дівоча.

Любисток – завжди про кохання шепоче.

Нагідки – відомо всім – сонячні квіти,

Деревій же – нескореність і довголіття.

Розум і гнучкість – хміль кучерявий,

А всі квіти разом – краса наша й слава,

Їх назбирайте на клумбі і в полі,

Щоб розцвітала веселкою доля.

А на голівках юних, дівочих,

Завжди красувавсь український віночок.

 

Квіти в  міфах, легендах…

Квітка троянди пов’язана з дочкою Зевса – Афродітою – богинею кохання, краси, яка і придумала червону троянду. За легендою раніше всі троянди були тільки білими. Дізнавшись про смерть Адоніса, якого розірвав вепр на полюванні, богиня кинулась до місця його загибелі, не помічаючи гострих колючок дикої троянди – шипшини. Краплини крові потрапили на білі квіти і зробили їх червоними.

Учень давньогрецького лікаря Ескулапа Пеон зцілював богів з допомогою рослини яку згодом було названо його іменем Півонією.

Мак – це не квіти, це кров загиблих, що піднімається до нас із землі, перетворившись на криваві квіти. Просить нас молитися за упокій грішних душі.

Барвінок – з вічнозеленими листям  і небесно-блакитними квіточками. Він супроводжує людину від колиски до могили. У відварі купали немовлят. Щоб рослин здоровими і щасливими. Ним заквітчують окиси дівчат. Він ріс біля криниці, щоб вода була чиста і цілюща. На кладовищах – символ вічної пам’яті. Вважали, що він оберігає людину від влади диявола і нечистої сили. Його вивішували над дверима.

Чорнобривцями у Мексиці прикрашають житло. В Африці – чудовий засіб проти мух, а ще використовують індіанці висушені чорнобривці як паливо. Ефірна олія цих рослин, застосовується для виготовлення одеколону «Місячний камінь» і парфуми «Ніжність». А Грузії чорнобривці додають до страв як приправу, тому, що крім аромату, вони містять вітаміни А.В.С, А в нас, на Україні, називають чорнобривці бархатки, оксамитки. Існує легенда про майстрів-чоботарів, які виготовляли особливо гарні, святкові жіночі чоботи, що мали яскраві червоні халяви та чорні голівки.

Стверджують, що у щільно зімкнутому бутоні тюльпана перебувало людське щастя, і ніхто не міг дістатися до нього, хоча й намагалися різними способами: хто – силою, хто – хитрощами, хто закликанням.

І йшли до тієї квітки і старі і молоді, здорові й каліки, йшли царі й жебраки. Натовп напливав. То щезав. Але все марно – щастя не давалось до рук. Та ось одного разу луками де росла квітка, йшла жінка. Бідна натомлена, вела вона за руку свого маленького хлопчика, аж раптом звіддаля помітила золотистого батончика, про якого так багато чула. Жінка й не збиралася його відкривати, знала, що це неможливо, але й хотілося лише подивитись на цю квітку. І, о диво! Тієї ж миті тюльпан розкрився сам по собі.

 

Розслини-розвідники

Мак, що росте поблизу селища Аткиз, що в Вірменії, не схожий на мак у нашій місцевості. Його пелюстки розсічені на смужки, а квітка здається махровою. Така ненормальність властива всім рослинам, що ростуть у цьому районі. Справа в тім, що в ґрунті тут заховані поклади свинцю та цинку.

Рожевий Іван-чай, що росте над місцями  залягання уранових покладів, може утворювати всю гаму забарвлення квіток від білого до яскраво-пурпурового. Наприклад, поблизу уранових рудників на Алясці були зібрані квітки іван-чаю восьми різних відтінків.

А в волохата сон-трава з великими фіолетовими квітками  зовсім замінилася, бо над покладами нікелевих руд можна зібрати букет з однієї рослини, але з квітками найрізноманітнішого зображення – від білого до голубого й синього.

Ботаніки встановили, що солодка звичайна з білими квітами пишно розростається, рясно цвіте й плодоносить. Саме там, де в ґрунті близько від поверхні залягає тільки прісна вода. Над солоними підгрунтовими водами ця рослина має пригнічений вигляд – дрібна, цвіте слабо, забарвлення квіток бліде й змінене.

 

Рослини-барометри

Квітка мальви прив’яла, змінилась вологість повітря, наближається дощ.

Квітки жовтої акації маленькі й непоказні. Спостерігаючи за квітами цієї акації, можна помітити, що іноді на них немає жодної комахи, іноді – хмари комах. Я рослина чутлива до зміни вологості повітря, але не закриває своїх квіток, як це роблять інші рослини, а навпаки: відкриті квіти посилено починають виділяти солодкий сік – нектар перед дощем, що й приваблюють комах.

Оранжеві квітки нагідок закриваються попереджаючи про те, що буде дощ.

Мальви, нагідки, кульбаба, конюшина – це рослини – барометри, що попереджають про негоду «поведінкою» своїх листочків, стебел і квіток.

 

 Цікаво знати, що …

Рафлезія Арнольді

Ось що можна розповісти про найбільшу квітку у світі. Це квітка рафлезія Арнольді, яка росте на острові Суматра. Уперше вона була виявлена європейським ботаніком Арнольді у 1818 р. Росте рафлезія в тропічних лісах де багато різноманітних ліан, і на одній з них живе рафлезія – рослина – паразит, яка не має ні листя, ні стебла, і складається з однієї великої квітки  та коренів, які просмоктуються до кореня хазяїна. Її легко впізнати за запахом, схожим на запах гниючого м’яса. Цим смородом рослина приваблює мух і жуків для запилення. Великі квітки рафлезії (вага майже 5 кг, діаметром більше метра) мають п’ять товстих пелюсток червоного кольору зі світлими плямами, насіння дуже дрібне.