​ТЕМА: Літературно – музична композиція на тему «Усе найкраще – від матерів».

ТЕМА: Літературно – музична композиція на тему  «Усе найкраще – від матерів».

МЕТА:

навчальна – возвеличити образ матері, оспівати  та опоетизувати її світлі та святі риси;

розвивальна – розвивати почуття відданості та вдячності до матері – берегині родинного вогнища;

виховна – виховувати любов і повагу до матері – найдорожчої у світі людини; формувати моральне благородство майбутніх  матерів. 

ЕПІГРАФ

УСЕ НАЙКРАЩЕ В ЛЮДИНІ – ВІД ПРОМЕНІВ СОНЦЯ, ЛАСКИ ТА ДОБРА МАТЕРІ.

 

1-й ведучий. Сьогодні ми хочемо загля­нути у спогади великих митців слова про людину, яка дала життя, надихнула серця на творчість і любов.

2-й ведучий. Так, це найдорожча для кож­ного із нас людина — мама. Її любов, її лас­ка супроводжують нас усе життя — від пер­шого кроку немовляти до старості.

1-й ведучий. Супроводжувала вона, на­дихала, збагачувала та оберігала багатьох поетів і письменників у всі часи.

Звучить пісня «Мама».

2-й ведучий. По-різному складалися  відносини великих митців слова з матерями. По-різному вони згадують своє дитинство.

1-й ведучий. Смерть батька Михайла Булгакова стала несподіваним і сильним ударом для сім'ї. На плечі матері важким тягарем лягла турбота про сімох дітей. Спочатку вона розгубилась, потім знайшла в собі сили і зуміла створити їм умови для повноцінного та веселого дитинства. Вона майже ніколи нікого не залишала без роботи, вважаючи, що її діти не повинні сидіти без діла.

2-й ведучий. І Михайло Булгаков з цієї нагоди навіть почав писати сатиричні вірші, наприклад:

Утро. Мама в спальне дремлет.

Солнце красное взойдёт.

Мама встанет и тотчас же

Всем работу раздаёт:

«Ты йди песок сыпь в ямы,

Ты ж песок из ям таскай».

2-й ведучий. Михайло, звичайно, сміється. Причому мати, Варвара Михайлівна, сама весело сміялась у таких випадках.

1-й ведучий. Мама — найясніша зоря на небосхилі людини. Добро, вдячність і втіху несемо ми найріднішій людині, чия любов зігріватиме нас до останнього подиху.

На сцену виходять учні 5 класу (по черзі читають):

1. Мамо, матінко, матусю!
Ти для мене над усе.

За тебе завжди я молюся.

Все у Тобі, все святе!

 

2. В очі мамі я дивлюся

Й ласку бачу завжди в них.

їх ніколи не зречуся

Ні веселих,ні сумних.

 

3. Усмішка завжди ласкава,

Кожен погляд рідний твій.

Найдорожча моя мама,

Образ завжди Твій живий!

 

4. Хочу зірку з неба зняти

і тобі подарувати,

Мамочко моя кохана,

З сонечком ясним зрівняна.

 

5. Я б веселку з неба зняв

Й мамі теж подарував,

Щоб в душі весна буяла

Й доля добра процвітала!

 

6. За мамине добро і ласку

За промінь сонечка в душі,

за добру і цікаву казку

(Всі разом). Ми їй співаємо пісні!

Звучить пісня «Мамина сорочка»

2-й ведучий. Неперевершений казкар Ганс Крістіан Андерсен наза­вжди полонив уяву дітей та дорослих своїми лірич­ними та мудрими твора­ми. І ці якості він пере­йняв у своєї матері.

1-й ведучий. Анна-Ма­рія, мати письменника, була дуже практичною: завжди заклопотана, за­смикана життям та нестатками. В оселі пану­вала ідеальна чистота. Це був предмет особливої гор­дості матері. Єдина роз­кіш, яку вона дозволяла собі в безрадісному жит­ті,— це квіти.

2-й ведучий. Анна-Марія вирощувала їх в ящиках та горщиках. Синові вона могла присвятити зовсім небагато часу, заробляючи на хліб у чужих людей. Ще коли була дівчинкою, зазнала ба­гато лиха. її виганяли на вулицю в дощ, сніг чи негоду жебракувати. А якось вона не змогла випросити у перехожих грошей, просиділа цілу ніч перед кладкою над струмком.

1-й ведучий. Усі найсвятіші почуття пробуджені в нас жінкою, велич якої не раз стверджували мислителі, поети, педагоги.

2-й ведучий. Уся гордість світу – всі матері. Без сонця не цвітуть квіти, без любові немає щастя, без жінки немає любові, а без матері немає ні героя, ні поета

1-й ведучий. Сергій Єсенін був першою дитиною, яка залишилась у матері в живих. А потім у нього були дві сестри — Катери­на та Олександра, що жили ще до 1973 ро­ку в Москві.

 

2-й ведучий. Спочатку малий Єсенін був улюбленцем у домі. Його батьки одру­жились дуже рано: батькові було 18, а ма­тері — 16,5 років. Між ними спалахнула сварка, і вони декілька років жили окре­мо. Мати пішла з дому, коли Єсеніну ви­повнилось три роки.

1-й ведучий. Ця сварка важко відбилась на подальшому житті матері, а особливо на дитинстві Сергія Єсеніна. Він не бачив батьків і звик вважати себе сиротою. Дитинство без батьків залишило в душі Єсеніна глибоку травму.

2-й ведучий. Та, незважаючи на всі сі­мейні негаразди, Єсенін дуже любив і пова­жав свою матір, Тетяну Федорівну. Він при­святив їй вірш «Письмо матери».

Читання поезії.

Звучить пісня Вітаса «Мама»(приспів).

1-й ведучий. Мати – символ усього найкращого, найдобрішого, найсвятішого. В одному арабському прислів'ї мовить­ся, що Бог створив на світі матерів, щоб за­ступали Бога там, де його нема.

2-й ведучий. Оберігала, була вірним дру­гом для сина Лора де Мопассан. Протягом усього життя Мопассан ніжно любив свою матір, яка завжди залишалась вірним дру­гом у найважчі для нього часи.

1-й ведучий. Батьки Мопассана рано розлучилися, і все піклування про вихо­вання сина взяла на себе мати письменни­ка. Вона походила з давнього й культурно­го роду норвезької буржуазії.

2-й ведучий. Лора де Мопассан енергійно схвалювала перші літературні спроби сина, керувала його читанням. Мопассан ніжно любив свою матір, повністю довіряв її літературним смакам, і вона була його найближчим другом і помічником.

1-й ведучий. Лора де Мопассан пропонувала синові сюжети для новел, обговорювала з ним задуми нових творів, виконувала деколи для нього частину чорнової роботи. За це Мопассан був вдячний матері все своє життя.

На сцені — учні, що читають імпровізований діалог матері і сина:

Син

Розкажіть мені, мамо, про вишні.

їх було так багато в саду...

Мати

Були, сину, морози невтішні,

А вони кого хочеш зведуть.

Син

Розкажіть мені, мамо, про зорі,

Чи такими були і колись?

 

Мати

А той, сину, хто виріс у горі

Не часто на зорі дививсь.

Син

Розкажіть мені, мамо, про долю,

Чи людині підвладна вона?

Мати

Наша доля, мій сину, як море

-Той пливе лиш, хто має човна.

Син

Розкажіть мені, мамо, про роки

Чи спливають помітно вони?

Мати

Роки, сину, помітні... допоки...

Матерів пам'ятають вони.

1-й ведучий

Мамо! Немає милішого слова,

Ти ж бо життя і творіння основа,

Пензель, перо надихались тобою

Вічна ти в пісні — з болем, любов’ю.

2-й ведучий. Багату фантазію, тонке від­чуття прекрасного, життєву витривалість Йоганн Вольфганг Ґете успадкував від матері, Катерини Елізабет, темпераментної, веселої та діяльної жінки.

1-й ведучий. Ґете дуже любив матір і при­святив їй багато ніжних слів:

Ніякі хвилі виру життєвого

Не вирвуть ніжних почуттів моїх

До матері, хоч якби не шуміли,

Яких би мук мені не завдали.

Учень читає поезію, присвячену матері.

Бережіть материнське серце,

Бо воно як воскова свічка,

То на ґноті маленьке сонце,

Ніжне, тепле, але не вічне.

Затуліть теє серце ніжне

Од вітрів, забуття і тривоги,

Каяття принесіть їй, хоч пізнє,

І утріть гіркі сльози знемоги.

Розсипа серце мами проміння

На пелюстки долонь дівочих,

Тихо скапує нам на сумління,

Зазирає, мов совість в очі.

(М. Дзюба)

1-й ведучий. Майбутній письменник Лев Миколайович Толстой рано осиротів — у два роки втратив матір, а в дев'ять — бать­ка. Турботи за дітей взяла на себе тітка Єргольська і виховала їх у традиціях сімейної любові, дружби і поваги. «В моём представ­лении о ней есть только духовный облик, и всё, что я знаю о ней, всё прекрасно...»,— згадував Лев Миколайович Толстой.

2-й ведучий. Не пам'ятав своєї мате­рі російський поет Михайло Лєрмонтов. Коли майбутньому поету виповнилось три роки, мати Марія Михайлівна захворіла на туберкульоз і померла, їй не було й двадця­ти двох років.

1-й ведучий. Сучасники розповідали про доброту Марії Михайлівни, яка лікувала селян. Згадували, що вона гарно грала на фор­тепіано, співала, бравши сина на коліна.

2-й ведучий. «Когда я был трех лет,— згадував Лєрмонтов,— то была песня, от которой я плакал... Её пела моя покойная мать». Ніжність до матері і туга за нею зву­чать у багатьох творах поета.

1-й ведучий

Можна у світі чимало зробити:

Перетворити зиму на літо

Можна пізнати все таємниче

Та підкорити далеч космічну.

2-й ведучий

Можна характер свій подолати,

Штурмом вершини науки узяти,

Можна пройти крізь вершини та хащі!..

1-й ведучий

Тільки без мами — не можна нізащо:

Все найдорожче, що є тільки з нами,

Все починається з нашої мами!

2-й ведучий. Багато митців звертали­ся у своїй творчості до образу жінки-матері. Часто у своїх творах вони вшановували й прославляли свою матір, як, наприклад, німецький поет Генріх Гейне.

1-й ведучий. Мати поета, дочка відомого лікаря, була освічена жінка, вона прагнула, щоб і її діти стали розумними, культурни­ми людьми. Все своє життя вона присвятила вихован­ню дітей.

2-й ведучий. Минули роки... І її старший син Генріх Гейне написав сонет «Моїй матері Бетті Гейне». Послухайте його.

Я звик високо голову держати,

Бо маю честь і мужність без догани,

Хай сам король мені у вічі гляне,

Не опущу я їх, кохана мати.

Але тобі наважуся сказати:

Хоч дух у мене гордий, нездоланний,

Та біля тебе непокора тане,

Бо звик тебе, святу, я шанувати.

Моя душа подолана твоєю

Високою, прекрасною душею,

І в небеса я лину разом з нею.

Пробач, що каюсь пізно

я за вчинки, що смутили

Твоє високе серце, серце миле,

Що так мене усе життя любило.

(Переклад М. Рильського)

1-й ведучий. Євгенія Яківна, мати Антона Павловича Чехова, уміло впливала на формування характеру своїх дітей. Вона ви­ховувала в них милосердя, повагу до слаб­ших, пригнічених, любов до природи і сві­ту. Антон Павлович говорив: «Талант в нас со стороны матери».

2-й ведучий. Та чи знайшлося доволі слів у поетів та письменників, щоб опові­сти про мамину мудрість, сердечність, са­мовідданість, терплячість, ніжність?..

1-й ведучий. Слова знайдуться, але ні­коли їх не буде доволі. Бо почуття до матері — то почуття вселюдські. Власне, й рід, і родина тримаються на цих почуттях.

2-й ведучий. Свічка палкого материнського серця повсякчас освітлює нашу життєву дорогу, тож нехай і вдячність дітей ма­терям ніколи не буває запізньою.

1-й ведучий. Для кожного поета чи пись­менника, про яких ми сьогодні згадали, жінка, яка дала життя, втілює все найкраще й найдорожче, що є у світі.

2-й ведучий. Адже саме матерям завдячують митці слова своїм талантом, цілеспрямованістю й любов'ю до життя і творчості. Хто ж як не вони, матері, стали поштовхом до написання прекрасних творів, які ми чи­таємо, якими захоплюємося.

1-й ведучий. Адже саме з пошани до матері починається Людина. Для кожного з нас жінка, яка дала життя, втілює все найкраще і найдорожче, що є у світі,— доброту і самовідданість, лагідність і домаш­нє тепло.

Звучить пісня «Роса».

Незабаром у нас наближається свято жінок 8 Березня, то ж  прийміть від нас на згадку ці квіти.

Звучить пісня про вчителів.