Тема:Логіка і методика побудови занять степ-аеробікою

ЗАНЯТТЯ №4

Тема:Логіка і методика побудови занять степ-аеробікою

Логіка побудови заняття передбачає послідовну конкретизацію завдань навчання руховим діям, розвиток фізичних здібностей. Загальновизнаною є форма заняття, в якому виділяють три частини: підготовчу, основну й заключну.

Підготовча частина (організуючі та настановчі дії): загальна розминка, поступова активізація функцій м’язової, серцево-судинної та інших систем організму, яка сприяє створенню сприятливого фону для результативного та безпечного виконання наступних дій.

Основна частина (загальний та спеціальна спортивна підготовка): формування рухових умінь та навичок, виховання правильної постави, розвиток фізичних якостей: спритності, витривалості, гнучкості, координації рухів).

Заключна частина (підсумовуючи дії): зниження напруги на певні групи м’язів, обмінних процесів в організмі, заспокоєння діяльності органів кровообігу та дихання, підведення підсумків навчальної діяльності (заохочення та оцінка дій).

Подана загальна структура заняття степ-аеробіки може мати різні варіанти за змістом і тривалістю як окремих частин, так і всього заняття. В окремих типах занять може бути відсутня силова серія вправ і за рахунок її подовжуватиметься степ-аеробна частина. Для початківців рекомендується подовжувати розминку й силову (партерну) частину заняття, при цьому зменшуючи степ-аеробну («степ-аеробний пік»).

Кожен комплекс вправ зі степ-аеробіки має свої особливості.

По-перше, в комплекси степ-аеробіки входять об’єднані серії кроків, які поділяються

– на основні – з однієї ведучої ноги і поперемінні – з постійним;

– чергування ведучої ноги, а також різноманітні підскоки, повороти, рухи руками. Все це значно підвищує навантаження і сприяє вихованню витривалості.

По-друге, вправи комплексу виконуються під музичний супровід, головною відмінністю якого є чіткий ритм. Яскраво виражені акцентовані звуки, з одного боку, спрощують виконання вправ, а з другого - виховують почуття ритму.

По-третє, збудлива музика є одночасно і мотивувальним чинником у ході степ-аеробного тренування і здійснює базову структуру при підборі комплексів вправ.

По-четверте, розрізняють поточний (безперервний) та серійно-поточний (з мінімальними перервами) методи проведення вправ, що характерні для кожного заняття зі степ-аеробіки. Застосування їх дає змогу забезпечити комплексний вплив на організм тих, хто займається. Враховуючи це, в процесі побудови заняття степ-аеробіки вихователь з фізичного виховання має продумати елементи його змісту. Основою для проектування заняття степ-аеробіки є визначення мети, спрямованості та добір змісту занять на різні семестри, навчальний рік. Як і у будь-якому виді рухової активності на заняттях степ-аеробіки вирішуються три основних типи педагогічних завдань: виховні, оздоровчі й освітні.

Методичною особливістю в проведенні занять степ-аеробіки є переважний показ вправ вихователем  або інструктором з фізкультури, що дає можливість не витрачати додатковий час на роз’яснення і розучування вправ.

Повністю виключати словесне роз’яснення під час проведення комплексів вправ степ-аеробіки не рекомендується. Слова-вказівки, слова-команди повинні супроводжувати безперервний показ, націлений на правильне виконання вправ. Зміст та обсяг інформації під час проведення заняття залежить від етапу навчання і рівня підготовленості дітей. Використання візуальних та словесних підказок у поєднанні з демонстрацією вправ найчастіше рекомендується під час первісного навчання. Важливо, щоб вихователь контролював якість виконання вправ дошкільниками та використовував різноманітні прийоми інформації стосовно результатів їх дій. Це може бути корекційна інформація про біомеханічні характеристики рухів (швидкість, амплітуда, спрямованість тощо), оцінна інформація (про ефективність, відповідність естетичним стандартам та іншим характеристикам). Оцінка повинна мати позитивне забарвлення. Загальні та індивідуальні зауваження висловлюються у дружелюбній формі.

Роботу із степами слід починати з дещо простих, але важливих правил:

1. Виконувати кроки в центр степ-платформи;

2. Ставити на степ-платформу всю підошву ступні при підйомі без «провисів», а, спускаючись, ставити ногу з носочків на п’ятку, перш ніж зробити наступний крок;

3. Опускаючись із степ-платформи, залишатися стояти достатньо близько до неї. Не відступати від степ-платформи більше, ніж на довжину ступні;

4. Не починати навчання дітей виконання вправ руками, поки вони не оволодіють досконало вправами руху ногами;

5. Не підійматися і не опускатися із степ-платформи, стоячи до неї спиною;

6. Робити крок з легкістю, не ударяти по степ-платформі ногами.

Один комплекс степ-аеробіки, як  заняття, виконується дітьми впродовж трьох місяців, деякі вправи у міру їх засвоєння можуть видозмінюватися, ускладнюватися.

Основні вимоги щодо безпеки під час виконання

комплексів степ-аеробіки

1. Для визначення висоти степ-платформи керуюся такими критеріями: висота степ-платформи від 10 до 15см. Незалежно від рівня фізичної підготовленості не дозволяю дошкільнятам вибирати висоту степ-платформи, на якій коліно під час навантаження згинається під кутом більше як 90 градусів. Кращий кут згинання 60 градусів.

2. З точки зору безпеки дошкільники спочатку освоюють роботу ніг, а потім добавляю рухи руками, особливо якщо ці рухи досить складні.

3. Виконуючи крок вгору чи вниз, завжди використовую безпечний метод, стоячи обличчям до степ-платформи.

4. Виконуючи крок вниз, слідкую, щоб діти ногу ставили більш як на довжину ступні від платформи, з носка на п’ятку.

5. Виконуючи крок вгору, слідкую, щоб діти ставили ногу на всю ступню. Уважно стежу за тим, щоб п’ятка не звисала над краєм платформи.

6. Слідкую, щоб діти міняли ведучу ногу (нога, яка починає степ-рух) не рідше одного разу за хвилину, оскільки саме ведуча нога зазнає значно більшого навантаження, ніж не ведуча.

7. Слідкую, щоб діти робили крок з легкістю, не тупаючи ногами на платформі.

8. Темп музичного супроводу вище як 122 музичних акценти за хвилину не рекомендую.

Регулювання фізичного навантаження на занятті зі степ-аеробіки

Для акцентування позитивного впливу фізичних вправ, дозування навантажень здійснюю залежно від віку та рівня фізичної підготовленості дошкільників та на основі визначення рівня фізичного стану. Величина навантажень є основним чинником, що визначає ступінь впливу заняття степ-аеробіки на організм дошкільників.

Дозування фізичних навантажень під час проведення заняття зі степ-аеробіки здійснюю внаслідок:

• темпу музичного супроводу: чим вищий темп музики, тим вища інтенсивність виконання вправ;
• висоти степ-платформи: чим вища платформа, тим вища інтенсивність;
• комбінації степ-рухів: будь-яка програма, яка включає в себе великий відсоток випадів, пересувань з поперемінної ведучої ноги та стрибків, характеризуватиметься більшим показником витрати енергії, ніж програма, заснована на базовому кроці та перетині поверхні степ-платформи;
• амплітуди рухів у суглобах: рух рукою з обмеженою амплітудою потребує менших витрат, ніж рух рукою з більшою чи максимальною амплітудою;
• швидкістю виконання, часом виконання і темпом.

Для регулювання навантаження на занятті зі степ-аеробіки можна використати різні методичні прийоми, у тому числі й так званий «періодичний тренінг»  і  «тривалий тренінг».

«Періодичний тренінг» в аеробній частині заняття степ-аеробіки рекомендую тільки для старших дошкільників (підготовча група) з високим рівнем підготовленості. Суть цього методу полягає в чергуванні вправ з високим рівнем навантаження (підвищення ЧСС до 80–100 % від максимально припустимої). Такий режим навантаження рекомендується виконувати протягом коротких проміжків часу – від 10с до 3 хв, після чого включаю у програму вправи з невеликим навантаженням і активним відпочинком. Співвідношення часу для першого й другого типів навантаження може бути різним – 1/2 або 1/3.

«Тривалий тренінг» в аеробній частині заняття практикую для початківців, а також дошкільників із середнім і низьким рівнем підготовленості. Дошкільнятам пропонується оптимальне навантаження, з постійною інтенсивністю виконання вправ упродовж 12–15 хв. Планове зрушення частоти серцевих скорочень повинно підтримуватися нарівні від 60 до 75 % від максимально припустимих можливостей організму.

Для оцінки функціонального стану дошкільнят застосовуються виміри пульсу в процесі заняття. Отримані результати зіставляються з оптимальним пульсом, корегується (збільшуються або зменшуються) тренувальне навантаження і у такий спосіб досягається оздоровчий ефект.

Вказівки та команди, які використовую під час проведення занять зі степ-аеробіки:

Словесні (вербальні) – речові визначення (терміни); речові вказівки (початок та закінчення рухів, спрямованість, постава і техніка рухів); цифрові визначення (кількість повторів вправ – рахунок «прямий» чи «зворотній»); речова мотивація (заохочення).

Візуальні (невербальні) – «мова рухів тіла» (показ вправ з дотриманням вимог до їх техніки); специфічні жести (спрямованість рухів, «пальцевий» рахунок, спеціальні визначення); міміка (посмішка, кивок головою).

Під час підготовки до занять заздалегідь планую фізичне навантаження, але його корекція потрібна також і в процесі проведення заняття. Вихователь з фізичної культури повинен бачити всіх дітей (стояти до них обличчям) і помічати ознаки перенапруги або недостатнього відновлення після окремих вправ