Тема. М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Поетичне змалювання в повісті кохання Івана та Марічки, невмирущості їхніх почуттів і трагічної долі як наслідок суперечності між мрією і дійсністю
Мета: схарактеризувати образи Івана та Марічки, дослідити втілення в них романтичної ідеї незнищенності кохання; розвивати навички аналізу внутрішнього світу персонажа, вміння аргументувати власні думки цитатами з повісті; виховувати повагу до краси людських почуттів.
Теорія літератури: імпресіонізм.
Обладнання: текст повісті, інтерактивна презентація
ХІД УРОКУ
ІІ. Оголошення теми й мети уроку
«Сумніших оповідей не знайдете,
Ніж про любов Ромео і Джульєтти»…
Більше ста років минуло з дня виходу повісті «Тіні забутих предків», а твір і сьогодні хвилює простотою розповіді, чудовими пейзажними картинами, майстерним переплетінням реального і фантастичного. І нікого не залишають байдужими сторінки, які оспівують романтичне кохання Івана та Марічки. Через темряву віків, глибину століть пробивається кохання, долаючи будь-які перешкоди, підіймаючи людину до зірок. Пісню кохання не може заглушити навіть смерть. У кожного є своя історія кохання, є і в нашому житті чимало Ромео і Джульєтт, кохання яких долає родинну ворожнечу чи інші серйозні життєві проблеми. Недарма про нього відомий фольклорист Володимир Гнатюк сказав: «Любов і краса - це ті діаманти, які він (Коцюбинський) вишліфовував із непоказних камінчиків та зараховував у вічний скарб нашої культури».
Тема сьогоднішнього уроку: «Карпатські Ромео і Джульєтта, або Вічна таїна кохання. Образи Івана й Марічки в повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків», поетичне змалювання в повісті кохання Марічки та Івана, невмирущості їхніх почуттів».
Метою уроку буде
• дослідження трагічної історії кохання гуцулів Івана та Марічки, яке виникло всупереч ненависті, що супроводжувала життя їх сімей,
• засоби оспівування духовної краси людини, чистого й вірного почуття,
• розкрити сутність повної гармонії та взаєморозуміння між закоханими душами, спробуємо довести або спростувати думку про те, що повість «Тіні забутих предків» — гімн великому людському коханню,
• розкрити глибину інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини.
III. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Слово вчителя
У повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський співає також і гімн коханню. Як живі постають перед нами Іван та Марічка.
Ми живемо з ними, поринаємо в їхні думки і бажання, любимо їх, співчуваємо їм, хоч вони далекі від нас і світоглядом, і вчинками. Почуття цих дітей природи романтично-піднесені й красиві.
Таким має бути справжнє кохання — найцінніший подарунок долі.
2. Робота над образами повісті. Евристична бесіда.
- З самим Іванком ми зустрічаємося на самому початку повісті. Що ми дізнаємося про хлопця?
(Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків… Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі… Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямились навіть, як довелося шить їй штани. Але так само була чудна. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить. Гачі на йому спадають, а воно стоїть серед хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить.)
- Іванко не зовсім такий, як інші діти. Чому?
(Іван від самого свого народження виділявся серед інших дітей, він поводився інакше, був чужим у гуцульському світі, де існували свої закони й чітко визначений погляд на всі явища та події. Мати навіть неодноразово замислювалася, а чи свою дитину вона виховує, чи не «встигла хитра бісиця обміняти її дитину на своє бісеня»).
- Отже, Іванко був самотнім, незважаючи на те, що сім’я в нього була велика. Що ж тоді живило героя, де він почувався природнім?
(Іван був дитиною-природи, відчував тісний зв’язок із нею: «І він щезав. … Котивсь зеленими царинками, маленький і білий, наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги кивали над ним галузками, як ведмідь лабами. Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош. По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. Були так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош, а він ніс його долом й оповідав… гукали на Івана од хати, але він того не слухав, збирав малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку, намагаючись вдати голоси птахів та всі ті згуки, що чув у лісі. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав квітки і косичив ними свою кресаню (бриль), а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остривах, і співали йому до сну та й будили його своїм дзвоном гірські потоки»)
- Незвичайною, несхожою на всіх була і Марічка. Розкажіть про першу зустріч Іванка та Марічки?
(дівчинка не заплакала, коли Іван вдарив її та викинув у воду її кісники, а почала привітно розмовляти та пригостила кривдника цукеркою)
- Прочитайте, як діти почали дружити.
(«І як вони пасли!Білі ярки, забившись у холодок під смереку, дивились дурними очима, як качались по мхах двоє дітей, дзвонячи в тиші молодим сміхом.Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці. В щілині поміж горами летів в долину потік і тряс по каміннях сивою бородою. Так було тепло, самотньо і лячно у віковічній тиші, яку беріг ліс, що діти чули власне дихання. Але вухо уперто ловило і побільшало до найбільших розмірів усякий згук, що мусив жить в лісі, і їм часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей..).
- Що об’єднувало дітей, крім любові до природи, дитячих забавок, спільної діяльності?
(Вони обоє були тонкі, творчо обдаровані натури: Іван пречудово грав на флоярі, а Марічкатакож була талановитою, складала пісні - коломийки. І в цих піснях, у цій музиці виливалася вся сила їхнього кохання).
3. Переказ із елементами усного малювання
Переказати епізод першої зустрічі Івана і Марічки на березі Черемоша. Передати настрій, який охопив дорослих та дітей під час зустрічі ворожих родів.
4. Евристична бесіда за змістом твору
Учитель
Але діти виросли. Сходилися разом або коло церкви, або в лісі, щоб ніхто їх не бачив. Понад усе Іван хотів одружитися з Марічкою, та змушений був іти в найми далеко від рідного села.
Слово вчителя: Поспішав Іван з полонини. Але дома його чекала сумна звістка… Зла доля, а не ворогуючі родини розлучила закоханих — забрав дівчину Черемош.
Слово вчителя: Далі парубок не жив. Його душа вмерла разом із коханою дівчиною. І все ж таки після кількох років блукань Іван повертається в село й одружується на Палагні
5. Дослідницько-пошукова робота
Знайдіть художні засоби, які використовує М. Коцюбинський для творення образів своїх героїв.
I варіант — до образу Івана Палійчука (здивований; гарячий, роз'юшений злістю; леґінь, стрункий і міцний, як смерічка; задуманий; повні уста; худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний; змарнів, недужий…)
II варіант — до образу Марічки Гутенюк (маленьке дівча, яке тряслось із жаху коло самого воза; подивилась глибоким зором чорних матових очей; круглі литки, обпалені сонцем і од колін голі; повні губи; білява голівка; тоненький дівочий голос…)
6. Порівняння образів Марічки та Палагни
Орієнтовний зміст виконання роботи
Марічка |
Палагна |
Овіяна високою поезією, скла дала коломийки. Здатна до високих поривань, на сильне почуття. Її не приваблює ні багатство, ні влада |
Приземлена. Втілення буденності. як вести домашнє господарство. Її ідеал — спокійне, сите життя |
7. Проблемні питання:
Івана й Марічку називають «Карпатськими Ромео і Джульєттою». Доведіть, що твори Шекспіра й Коцюбинського мають подібну сюжетну лінію
8. Компаративний аналіз творів В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» й М.Коцюбинського «Тінні забутих предків».
Спільне й відмінне в сюжетах творів |
|
Спільні риси |
Відмінні риси |
|
|
Висновки Отже, головна відмінність твору Коцюбинського від твору англійського класика не в ключовій сюжетній колізії, а особливостях змалювання таємничого казкового світу. Кохання переживається героями як найдивніша загадка, що має велику силу над людьми. |
Учні записують риси в зошити.
9. Слово вчителя
Говорити про повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» і не згадати про однойменний фільм режисера С. Параджанова не можна. Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.
ІV. Систематизація й узагальнення вивченого
V. Підсумковий, рефлексійно-оцінювальний етап.
1. Слово вчителя
Звернімося до епіграфу нашого уроку:«Любов і краса - це ті діаманти, які він(Коцюбинський) вишліфовував із непоказних камінчиків та зараховував у вічний скарб нашої культури».
Тож як ви розумієте ці слова?
2.Метод «Мікрофон»
Учні по черзі висловлюють свою думку.
3. Літературний диктант (вікторина)
VI. Самооцінювання й оцінювання
VІІ. Домашнє завдання (диференційоване)