Тема. М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Поетичне змалювання в повісті кохання Івана та Марічки, невмирущості їхніх почуттів і трагічної долі як наслідок суперечності між мрі

Тема. М. Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Поетичне змалювання в повісті кохання Івана та Марічки, невмирущості їхніх почуттів і трагічної долі як наслідок суперечності між мрією і дійсністю

Мета: схарактеризувати образи Івана та Марічки, дослідити втілення в них романтичної ідеї незнищенності кохання; розвивати навички аналізу внутрішнього світу персонажа, вміння аргументувати власні думки цитатами з повісті; виховувати повагу до краси людських почуттів.

Теорія літератури: імпресіонізм.

Обладнання: текст повісті, інтерактивна презентація
 

ХІД УРОКУ

1. Організаційний момент

ІІ.     Оголошення теми й мети уроку

«Сумніших оповідей не знайдете,

Ніж про любов Ромео і Джульєтти»…

Більше ста років минуло з дня виходу повісті «Тіні забутих предків», а твір і сьогодні хвилює простотою розповіді, чудовими пейзажними картинами, майстерним переплетінням реального і фантастичного. І нікого не залишають байдужими сторінки, які оспівують романтичне кохання Івана та Марічки. Через темряву віків, глибину століть пробивається кохання, долаючи будь-які перешкоди, підіймаючи людину до зірок. Пісню кохання не може заглушити навіть смерть. У кожного є своя історія кохання, є і в нашому житті чимало Ромео і Джульєтт, кохання яких долає родинну ворожнечу чи інші серйозні життєві проблеми. Недарма про нього  відомий фольклорист Володимир Гнатюк сказав: «Любов і краса - це ті діаманти, які він (Коцюбинський) вишліфовував  із непоказних камінчиків та зараховував у вічний  скарб нашої  культури».

Тема сьогоднішнього уроку: «Карпатські Ромео і Джульєтта, або Вічна таїна кохання. Образи Івана й Марічки в повісті М.Коцюбинського «Тіні забутих предків»,  поетичне змалювання в повісті кохання  Марічки та Івана, невмирущості їхніх почуттів».

Метою уроку буде

• дослідження трагічної історії  кохання гуцулів Івана та Марічки, яке виникло всупереч  ненависті, що супроводжувала життя їх сімей,

• засоби оспівування  духовної  краси людини, чистого й вірного почуття,

• розкрити сутність повної гармонії та взаєморозуміння між закоханими душами, спробуємо довести або спростувати думку про те, що  повість «Тіні забутих предків» — гімн великому людському коханню,

• розкрити глибину інтимних почуттів і взаємної вірності, усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини.

III.  Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу

1. Слово вчителя
У повісті «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський співає також і гімн коханню. Як живі постають перед нами Іван та Марічка.
Ми живемо з ними, поринаємо в їхні думки і бажання, любимо їх, співчуваємо їм, хоч вони далекі від нас і світоглядом, і вчинками. Почуття цих дітей природи романтично-піднесені й красиві.
Таким має бути справжнє кохання — найцінніший подарунок долі.
 

2. Робота над образами  повісті. Евристична бесіда.

-         З самим Іванком ми зустрічаємося на самому початку повісті. Що ми дізнаємося про хлопця?

(Іван був дев’ятнадцятою дитиною в гуцульській родині Палійчуків… Іван все плакав, кричав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором, що мати в тривозі одвертала од нього очі… Туго росла дитина, а все ж підростала, і не стямились навіть, як довелося шить їй штани. Але так само була чудна. Дивиться перед себе, а бачить якесь далеке і не відоме нікому або без причини кричить. Гачі  на йому спадають, а воно стоїть серед хати, заплющило очі, роззявило рота і верещить.)

-         Іванко не зовсім такий, як інші діти.  Чому?

(Іван від самого свого народження виділявся серед інших дітей, він поводився інакше, був чужим у гуцульському світі, де існували свої закони й чітко визначений погляд на всі явища та події. Мати навіть неодноразово замислювалася, а чи свою дитину вона виховує, чи не «встигла хитра бісиця обміняти її дитину на своє бісеня»).

-            Отже, Іванко був самотнім, незважаючи на те, що сім’я  в нього була велика. Що ж тоді живило героя, де він почувався природнім?

(Іван був дитиною-природи, відчував тісний зв’язок із нею:  «І він щезав. … Котивсь зеленими царинками, маленький і білий, наче банька кульбаби, безстрашно забирався у темний ліс, де гаджуги кивали над ним галузками, як ведмідь лабами. Звідси дивився на гори, близькі й далекі верхи, що голубіли на небі, на смерекові чорні ліси з їх синім диханням, на ясну зелень царинок, що, мов дзеркала, блищали в рамах дерев. Під ним, в долині, кипів холодний Черемош. По далеких горбах дрімали на сонці самотні оселі. Були так тихо і сумно, чорні смереки безперестанку спускали сум свій в Черемош, а він ніс його долом й оповідав… гукали на Івана од хати, але він того не слухав, збирав малини, пукав з листочків, робив свистілку або пищав у травинку, намагаючись вдати голоси птахів та всі ті згуки, що чув у лісі. Ледве помітний в лісовім зелі, збирав квітки і косичив ними свою кресаню (бриль), а утомившись, лягав десь під сіном, що сохло на остривах, і співали йому до сну та й будили його своїм дзвоном гірські потоки»)

-         Незвичайною, несхожою на всіх була і Марічка. Розкажіть про першу зустріч Іванка та Марічки?

(дівчинка не заплакала, коли Іван вдарив її та викинув у воду її кісники, а почала привітно розмовляти та пригостила кривдника цукеркою)

-         Прочитайте, як діти почали дружити.

(«І як вони пасли!Білі ярки, забившись у холодок під смереку, дивились дурними очима, як качались по мхах двоє дітей, дзвонячи в тиші молодим сміхом.Втомившись, вони забирались на біле каміння і лячно зазирали звідти у прірву, з якої стрімко підіймався у небо чорний привид гори і дихав синню, що не хтіла тануть на сонці. В щілині поміж горами летів в долину потік і тряс по каміннях сивою бородою. Так було тепло, самотньо і лячно у віковічній тиші, яку беріг ліс, що діти чули власне дихання. Але вухо уперто ловило і побільшало до найбільших розмірів усякий згук, що мусив жить в лісі, і їм часом здавалось, що вони чують чийсь хід потайний, глухе гупання барди, хекання втомлених грудей..).

-         Що об’єднувало дітей, крім любові до природи, дитячих забавок, спільної діяльності?

(Вони обоє були тонкі, творчо обдаровані натури:  Іван пречудово грав на флоярі, а Марічкатакож була талановитою, складала пісні - коломийки. І в цих піснях, у цій музиці виливалася вся сила їхнього кохання).

3. Переказ із елементами усного малювання
Переказати епізод першої зустрічі Івана і Марічки на березі Черемоша. Передати настрій, який охопив дорослих та дітей під час зустрічі ворожих родів.

4. Евристична бесіда за змістом твору
Учитель

Але діти виросли. Сходилися разом або коло церкви, або в лісі, щоб ніхто їх не бачив. Понад усе Іван хотів одружитися з Марічкою, та змушений був іти в найми далеко від рідного села.

• За що Іван і Марічка покохали одне одного? (За справжню душевну красу)
• Як сприйняла Марічка звістку про вимушену розлуку?
• Що лежало в основі гармонійних стосунків закоханих? (Спільні духовні запити)

• Що ж підтримувало Івана під час важкої праці, у негоду, промерзлому й промоклому в зливу до кісток?(Кохання і сподівання на зустріч з Марічкою. Закохані душі чули одна одну на відстані. Не було жодного дня під час Іванового літування на полонині, щоб не згадав він Марічку, вона приходила до нього уві сні, не залишала його думок, він чув її голос: «Перед очима пливуть вже зелені плями, розпливаються у царинки, у смерековий ліс. По царинці ступають білі ноги Марічки. Вона кида в поліг граблі і простягає до нього руки. І у ту мить, коли Іван ось-ось мав почути м’яке тіло Марічки на своїх грудях, з лісу виходить з риком ведмідь, а білі вівці мечуться вбік і одділяють його од Марічки. «Ху, пек ті та цур!.. Невже заснув?»).

Слово вчителя: Поспішав Іван з полонини. Але дома його чекала сумна звістка…  Зла доля, а не ворогуючі родини розлучила закоханих — забрав дівчину Черемош.

• Як сприйняв Іван смерть коханої? («Великий жаль вхопив Івана за серце. Зразу його тягло скочити зі скелі у крутіги: «На, жери і мене!». Але потому щемлячий тусок погнав його в гори, далі од річки»)

• Що з повісті ми дізнаємося про творчу уяву Івана? Якими талантами була наділена Марічка?
• Які епізоди свідчать про те, що кохання Івана було сильним?
• Як юнак переніс втрату Марічки?

Слово вчителя: Далі парубок не жив. Його душа вмерла разом із коханою дівчиною. І все ж таки після кількох років блукань Іван повертається  в село й одружується на Палагні

• Чи зрадив Іван Марічку, одружившись із Палагною? Чому він це зробив? (Цього вимагало життя, слід було господарювати, жити далі. Але Іван не кохав Палагну, тому і зрадою його одруження не було.)
• Охарактеризуйте дружину Івана? (Палагна – вродлива молода жінка, яка занадто довго жила у примарному світі матеріального.Можна сказати, що вона теж спілкується з духами, але ці духи темні. Жадоба, пристрасть, егоїзм засліпили її. Палагна теж закохана в Івана і намагається усіма засобами звернути на себе його увагу, але замість нього, отримує, такого ж, як вона, меркантильного Юру, який через свій слабкий характер не втримався перед її звабами. Їх кохання не має нічого спільного з високим почуттям Марічки та Івана. Воно приземлене,  дещо тваринне, але воно теж має право на існування).
• Чи була Палагна парою для Івана, як кажуть у народі, його «половинкою»?
• Чого прагне Іван, йдучи за Марічкою-нявкою, рятуючи її?
• Чому, на вашу думку, автор не поєднав в сім'ю головних героїв твору?
• Типовими чи ні є образи Івана та Марічки?

5. Дослідницько-пошукова робота
Знайдіть художні засоби, які використовує М. Коцюбинський для творення образів своїх героїв.

I варіант — до образу Івана Палійчука (здивований; гарячий, роз'юшений злістю; леґінь, стрункий і міцний, як смерічка; задуманий; повні уста; худий, зчорнілий, багато старший од своїх літ, але спокійний; змарнів, недужий…)

II варіант — до образу Марічки Гутенюк (маленьке дівча, яке тряслось із жаху коло самого воза; подивилась глибоким зором чорних матових очей; круглі литки, обпалені сонцем і од колін голі; повні губи; білява голівка; тоненький дівочий голос…)

6. Порівняння образів Марічки та Палагни
Орієнтовний зміст виконання роботи

7. Проблемні питання:

• Як ви гадаєте, чи міг Іван після смерті Марічки бути щасливим?
• Чи мав він моральне право одружуватися з Палагною, не кохаючи її?

Івана й Марічку називають «Карпатськими Ромео і Джульєттою». Доведіть, що твори Шекспіра й Коцюбинського мають подібну сюжетну лінію

8. Компаративний аналіз творів В. Шекспіра «Ромео і Джульєтта» й М.Коцюбинського «Тінні забутих предків».

Учні записують риси в зошити.

9. Слово вчителя 

Говорити про повість М. Коцюбинського «Тіні забутих предків» і не згадати про однойменний фільм режисера  С. Параджанова не можна.  Фільм отримав 39 міжнародних нагород, 28 призів на кінофестивалях (із них — 24 гран-прі) у двадцять одній країні. Параджанову надсилали свої вітання Фелліні, Антоніоні, Куросава, а польський режисер Анджей Вайда став перед Параджановим на коліна й поцілував руку, дякуючи за цей шедевр.

ІV. Систематизація й узагальнення вивченого

1. Яка тема та їдея твору
2. . Визначити, які проблеми порушено в повісті. (Вплив мистецтва на людину; кохання; віри і вірувань)
3.  Визначити, які прийоми імпресіоністичного письма використав М. Коцюбинський у повісті. (Широке використання діалектизмів та особливостей гуцульської говірки; глибока ліричність, мінливість настроїв; гра світла і тіней.)
4. Обмін думками. Чи можливе таке кохання у наш час?

V. Підсумковий, рефлексійно-оцінювальний етап.

1. Слово вчителя 

Звернімося до епіграфу  нашого уроку:«Любов і краса - це ті діаманти, які він(Коцюбинський)  вишліфовував  із непоказних камінчиків та зараховував у вічний  скарб нашої  культури».

Тож як ви розумієте ці слова?

2.Метод «Мікрофон»

Учні по черзі висловлюють свою думку.

• Загадка любові вічна;
• Людина, яка по-справжньому любить, красива;
• Справжня краса - внутрішня, вона йде від усього серця, в якому живе любов;
• Той, хто кохає по-справжньому хоч одну людину, любить увесь світ;
• Здатний на кохання той, чия душа осяяна внутрішньою красою;
• Любов і краса допомагають долати труднощі;
• Кохання - це витвір мистецтва, неймовірне почуття двох сердець;
• Любов - найцінніший дар Божий, без якого життя уявити неможливо... Любиш - значить живеш!
• Кохання складається з однієї душі, що живе у двох тілах.
• Смерть перед коханням безсила;
• Людина, яка по-справжньому кохає, бачить дива, які не бачать інші;
• Коли в житті немає любові, у ній немає й життя.

3. Літературний диктант (вікторина)

• 1. Повість «Тіні забутих предків» Коцюбинський написав під враженням від перебування в...(Карпатах)
• 2. Перше знайомство Івана і Марічки сталося під час...(бійки)
• 3. Марічка любила співати…(Коломийки)
• 4. Яке  прізвище мала родина Марічки? (Гутенюки)
• 5. Хто у творі  видобував у старий спосіб вогонь? (Ватаг)
• 6. Як називали гуцули злого духа? (Арідник)
• 7. Про кого це сказано: «носила пишні шовкові хустки, а на воластій шиї блищало в неї стільки намиста, що челядь із заздрощів аж розсідалась»? (Палагна)
• 8. Яка річка забрала життя Марічки? (Черемош)
• 9. Як називається добрий лісовий дух, що боронить людей од нявок?  (Чугайстир)
• 10. Які музичні інструменти сумно ридали під вікнами в кінці повісті «Тіні забутих предків»? (трембіти)
• 11. Хто екранізував повість «Тіні забутих предків»?  (Параджанов)
• 12. Повість називають гімном ...? (коханню)

VI. Самооцінювання й оцінювання

VІІ. Домашнє завдання (диференційоване)

1. Есе «Чи зміг би (змогла б) я так кохати,  як Іван (Марічка)?
2. Переглянувши фільм С. Параджанова, написати стислий відгук про те, наскільки режисеру вдалося втілити ідейний задум М. Коцюбинського.