Тема. Небезпека інфікування ВІЛ, інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)

Урок: 8 клас

Тема. Небезпека інфікування ВІЛ, інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ)

Мета: систематизувати знання про небезпеку інфікування ВІЛ, інфекціями, що передаються статевим шляхом, про правила здорового способу життя; розвивати здоровʼязбережувальні компетенції, відповідальність; виховувати свідому потребу в дотриманні принципів здорового способу життя.

Обладнання:ілюстративний матеріал до теми уроку, таблиця-схема «Класифікація ІПСШ», символ «Рожева стрічка», мультимедійні засоби.

Тип уроку:комбінований.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

    1. Привітання, створення позитивного настрою

2. Міні-інтерв'ю

Якою була перерва? (Веселою, короткою, …)

- З яким настроєм ви прийшли на урок?(гарним, сумним, надзвичайно веселим…)

ІІ. Перевірка виконання учнями домашнього завдання

1. Міні-інтерв’ю (продовження)

• У якому темпі виконували домашнє завдання на сьогоднішній урок? (нашвидкуруч, швидко, …)
• Що було робити легко, а що викликало труднощі в його підготовці?

ІІІ. Перевірка раніше засвоєних знань

1. Фронтальне опитування

• Чому підлітки потрапляють у небезпечні психологічні та соціальні ситуації?
• Яка допомога вам потрібна щодо проблеми психологічних і соціальних наслідків ранніх статевих стосунків, підліткової вагітності?
• Яке значення мають засоби масової інформації у житті підлітка? Які саме інформаційні джерела є пріоритетними для вас у отриманні відповідей щодо озвученої на минулому уроці теми?

ІV. Мотивація навчання учнів і повідомлення теми, мети та завдань уроку

«Шкала актуальності» Наскільки актуальною для кожного з вас є тема уроку? Озвучте показник за 5-бальною шкалою: 0 – зовсім не важлива, …, 5 – саме те, що необхідно знати (вміти, розуміти тощо) на найближчий час.

V. Актуалізація чуттєвого досвіду учнів

1. Слухання та обговорення уривка байки Езопа «Жаби»

 Серед зеленого поля було невеличке блакитне озерце. Жили в ньому дві жаби. Зиму перебули вони щасливо. В озері було багато поживи, і жаби нічим не клопоталися. 
Але настало таке спекотне літо, що озерце висохло, зосталася від нього маленька калюжка. У ній і ховалися жаби, нарікаючи на жорстоку долю. 
- Довго тут не висидиш,- каже якось одна жаба.- Щодень стає жаркіше,- скоро й ця вода висохне. 
- Авжеж,- відповідає друга.- Треба шукати кращого місця. Може, десь недалечко є річка чи більше озеро. Пересиділи б там спеку, а з першими дощами повернулися б сюди. 
- Гаразд,- погодилася перша.- Зараз же вирушаймо. 
- Коли так, то й так. Уперед! 
Вилізли жаби з озерця, подалися шукати ліпшого притулку. Незабаром бачать - колодязь. 
- О! Там є вода! - сказала одна жаба. 
Запитання до учнів:

• Що могла почути у відповідь жаба від своєї супутниці?

Як, на вашу думку, зміст байки пов’язаний із темою уроку? (Відповіді учнів.)

VI. Сприйняття та усвідомлення учнями нового навчального матеріалу

1. Розповідь учителя

Одним із можливих наслідків ризикованої статевої поведінки є ІПСШ. Деякі з них передаються й в інший спосіб (наприклад, через кров), але основний шлях передачі – статевий. Інша назва цих хвороб – венеричні. Люди з давніх давен звернули увагу, що деякі хвороби виникають після статевих зносин, і назвали їх венеричними, на ім’я богині краси і кохання Венери. Поведінка, яка може мати такі наслідки якінфікування ВІЛ, іншими зараженнями через статеві контакти, є згубною для здоров’я підлітка. На них хворіють однаковою мірою як чоловіки, так і жінки.

Кожна ІПСШ спричинена певним видом  мікроорганізму  ( зокрема,  бактерії,  віруси  тощо), наприклад: ВІЛ-інфекція — її спричинює вірус імунодефіциту людини; сифіліс породжує бліда спірохета; гонорею — гонококи; трихомоноз — трихомонада вагінальна (Trichomonas vaginalis) тощо. На відміну від більшості інфекційних захворювань після ІПСШ, як правило, не виникає імунітет і, у разі повторного зараження, хвороба розвивається знову. Видужання не настає само по собі: без медичної допомоги людина не може позбутися такої хвороби і хворіє на неї все життя.

2. Класифікація ІПСШ. Робота за таблицею-схемою

До ІПСШ відносять:

Найсерйознішою та найпоширенішою венеричною хворобою є сифіліс. Ще письменники Стародавнього Риму та Греції говорили про ураження кісток та шкіри, що нагадують зміни, зумовлені сифілісом. Однак уперше серйозну увагу на цю хворобу звернули лише у ХV столітті, коли серед французьких воїнів, які оточили Неаполь, поширилася епідемія сифілісу. Боялися цієї хвороби тому, що вона вражає майже всі органи. У наступні роки сифіліс поширився у багатьох країнах. Та люди ще довго не знали, що, крім сифілісу, є інші венеричні хвороби, і вважали будь-які виразки і висип ознаками сифілісу. Набагато пізніше з’ясували, що існує гонорея, хламідіоз, герпес, трихомоноз.

2. Небезпека інфікування ІПСШ

Основною особливістю ІПСШ є відносно висока сприйнятливість збудників до умов навколишнього середовища, наслідком чого є необхідність прямого контакту для інфікування збудником.

Група венеричних ІПСШ передається при незахищеному статевому контакті. Поцілунки, статевий контакт багаторазово підвищують ризик інфікування при захищеному за допомогою презерватива статевому акті.

Для ІПСШ в широкому розумінні цієї групи можливі інші шляхи передачі. Зокрема, заразитися папіломавірусом можливо при тісному побутовому контакті, трихомонада вагінальна може тривалий час зберігати свої інфекційні властивості у вологому середовищі (мокрі рушники, гладкі поверхні). Збудник корости або лобкова воша може передаватися контактно-побутовим шляхом через предмети вжитку. Вертикальний шлях передачі інфекції передбачає інфікування дитини матір'ю або батьком (ВІЛ-інфекція, гепатит В тощо). Можливе зараження гемоконтактно — через застосування медичних (шприці, зубні екстрактори тощо) і немедичних (татуаж, манікюр та педикюр тощо) інструментів, при переливанні кровопрепаратів, як це відбувається при гепатиті В, ВІЛ-інфекції.

Зараження цими інфекціями, не завжди свідчить про легковажне ставлення до вибору партнерів: і при одному постійному партнерові існує певний ризик захворіти. І тут важливу роль в отриманні ІПСШ відіграють такі біологічні фактори, як мутація мікроорганізмів, формування у них стійкості до лікарських препаратів і багато іншого.

Додаткова інформація.
Гонорея — венерична інфекційна хвороба, запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини. Перебіг гонореї На слизовій оболонці статевих органів збудник гонореї — гонокок — посилено розмножується, спричиняє її запалення, яке супроводиться набряком і сильним виділенням гною. Ушкоджені місця слизової оболонки починають дуже різати і пекти, на них виникають ерозії. Хвороба ускладнюється порушенням відтікання сечі. У крові гонокок швидко гине, тому, на відміну від сифілісу, гонорейна інфекція звичайно має місцевий характер. В ослаблених людей із зниженим імунітетом гонокок може поширюватися по всьому організму, уражаючи суглоби, серцевий м'яз, навколосерцеву сумку. Гонокок  виділяє токсини, і через це, крім місцевих уражень, у хворого спостерігається слабкість, втрата апетиту, головний біль.
Ознаки хвороби з'являються через 1—3 дні після зараження й досягають найбільшої інтенсивності через 2—8 днів. Через кілька тижнів вони стихають, і хвороба переходить у хронічну форму, яка протікає майже безболісно. Хвороба може загостритися при вживанні алкоголю, при ослабленні організму, в жінок під час менструації і після пологів.
Хронічна гонорея поступово ускладнюється враженням чоловічих статевих залоз (яєчок) і передміхурової залози; при цьому нерідко розвивається безплідність. У жінок безплідність може спричинитися гонорейним ураженням матки і маткових труб. Хронічна гонорея загострюється під час пологів. Оскільки в післяпологовому періоді слизова оболонка статевих органів особливо сприятлива до інфекцій, хвороботворний процес дуже поширюється на всі статеві органи і ушкоджує їх. 
Сифіліс - венеричне захворювання.
Перебіг сифілісу
На слизовій оболонці статевих органів збудник сифілісу – бліда спірохета – посилено розмножується й поширюється на найближчі ділянки тіла. Від 4 до 5 тижнів після зараження триває інкубаційний період, ознаки захворювання при цьому не виявляються. Потім на місці оселення спірохети з’являється виразка або садно округлої форми із блискучою поверхнею та затвердінням в основі. Через кілька днів після появи виразки різко збільшуються найближчі лімфатичні вузли. Це – первісний період сифілісу. Він триває приблизно місяць, та оскільки сифілітична виразка і збільшення лімфатичних вузлів не супроводяться болем, хворий на сифіліс може не помічати ознак хвороби і не звернутися вчасно за медичною допомогою.
Спірохети, інтенсивно розмножуючись, поширюються в організмі. Вони з’являються в усіх його органах і тканинах, у крові й лімфі. У цей вторинний період сифілісу спостерігаються явища інтоксикації (отруєння) організму отрутою спірохет. При цьому немає якихось характерних ознак, за якими можна було б безпомилково визначити захворювання на сифіліс; звичайні загальна слабкість, головна біль, нездужання, біль у м’язах, суглобах і кістках, невелике підвищення температури. Часом усе це хворий розцінює як грип. Єдина характерна ознака вторинного періоду сифілісу – рожево-червоні плями по всьому тілу; вони не завжди легко виявляються , а якщо хворий їх і помічає , то, як правило, вважає, що це алергія на якусь їжу.

У вторинний період сифілісу хворий дуже заразний для навколишніх.

 У третинному періоді сифілісу в місцях скупчення спірохет дуже уражаються тканини: спочатку тканина сильно набрякає, а потім мертвіє і розпадається, на її місці утворюється глибокий рубець, характерний тільки для сифілісу. Такі ураження тканини (гуми) можуть з’ явитись на будь-якій ділянці тіла. Поява гуми на ділянці твердого піднебіння спричиняє руйнування кістки в цьому місці й виникнення характерної для сифілісу гугнявості. Гума на ділянці спинки носа руйнує кістки носа, призводить до його “провалювання”. Ушкодження різних частин тіла спотворюють людину і роблять її інвалідом.
При сифілісі дуже уражаються судини, особливо аорта, стінка якої втрачає свою високу міцність, еластичність і під тиском крові поступово розтягується й може розірватись. Розривання аорти спричиняється до майже миттєвої смерті. Сифілітичні ураження судин і тканин спинного мозку спричиняють появу тяжких неврологічних ускладнень, при яких порушується чутливість різних ділянок тіла, виникають постійні або періодичні сильні свердлячі або “стріляючі” болі. В результаті сифілітичного ураження нервової системи порушується координація рухів, хода стає нестійкою, втрачається рівновага, людина похитується; типовими є порушення мови, випадіння пам’яті, розлад лічби, писання, читання, поступовий розвиток слабоумства. Хворі стають надзвичайно дратівливими, запальними або, навпаки, млявими й апатичними. 
Трихомоноз - запальне захворювання органів сечостатевої системи, що викликається вагінальною трихомонадою. Збудник захворювання передається статевим шляхом. Вагінальні тріхомонади нестійкі до дії різних чинників навколишнього середовища і під їх впливом швидко гинуть, але при порушенні санітарно-гігієнічного режиму можливе застатеве зараження. Таким шляхом хвора мати може заразити дитину.
Хворіють чоловіки і жінки, хоча у чоловіків трихомоноз протікає, як правило, непомітно. Запалення сечовипускального каналу, що викликається тріхомонадою, може супроводжуватися лише незначними слизистими виділеннями, що не заподіюють неспокою. Залишаючись практично здоровим, чоловік, не підозрюючи про хворобу, може не лікуватися і служить постійним джерелом зараження. Нелікований трихомоноз може привести до розповсюдження запалення на придатки яєчок, унаслідок якого часто виникає безпліддя; можливий перехід хвороби в хронічну форму, що важко піддається лікуванню.

Хламідіоз - венеричне захворювання збудником, якого є хламідії, що уражають слизові оболонки. Після інфікування людина відчуває дискомфорт при сечовиділенні, а через 2-3 дні з’являються водянисті виділення зі статевих органів. У жінок ці симптоми часто відсутні. Як і при гонореї, у жінок може спостерігатися запалення органів малого таза. Якщо інфікована жінка народжує дитину, існує ризик розвитку у немовляти пневмонії або запалення очей.

Генітальний герпес. Збудник – вірус герпесу простого. Симптоми: біль, свербіння, виділення зі статевих органів. Навколо них з’являються пухирці, які через 10-12 днів укриваються кіркою і зникають. Повторні висипи тривають до 5 днів. У половини інфікованих їх немає, але вірус залишається у крові. Наслідки: визнано, що герпес особливо небезпечний для новонароджених, які були в контакті з вірусом під час пологів. У них можливі запалення очей, шкіри, центральної нервової системи, в окремих випадках настає смерть. 
Генітальні бородавки. Збудник – вірус папіломи людини (ВПЛ). Симптоми: бородавки різної форми навколо статевих органів. Інкубаційний період – від двох місяців до кількох років. Це захворювання особливо небезпечне для жінок. Вважають, що ВПЛ спричиняє рак шийки матки.

3. Робота за підручником. ВІЛ

Різні види набутих імунодефіцитів були відомі й до відкриття ВІЛ. Вони є наслідком несприятливого довкілля, стресів або інфекційних захворювань.

Деякі люди серед них і окремі вчені досі мають сумніви, що саме ВІЛ спричиняє СНІД. Цих скептиків називають «СНІД-дисидентами». Одні з них узагалі не вірять в існування ВІЛ. Інші вірять, що не погоджуються з тим, що ВІЛ спричиняє СНІД. Решта припускає, що ВІЛ є тільки однією з причин СНІДу, але не єдиною і не головною. Усі вони вважають проблему СНІДу надуманою, наслідком змови вчених і фармацевтичних компаній із метою наживи за рахунок коштів, які виділяються для боротьби з епідемією.

У відповідь на заяви «ВІЛ-дисидентів» понад 5 тис. науковців підписали декларацію про те, що ВІЛ є причиною СНІДу. Серед них – 11 нобелівських лауреатів, директори провідних наукових установ, президенти академій наук. Усі, що підписалися, заприсяглися, що вони не працюють на фармацевтичні компанії.

Опрацюйте матеріал підручника щодо небезпеки ВІЛ-інфікування, склавши тези в зошиті.

4. Оздоровлювальна вправа. Руханка

Усі учні встали, вийшли з-за парт.Присіли. Руки опущені.Починаємо підніматися повільно, піднімаючи руки вище голови, говорячи протяжно звук [а]. Силу голосу постійно підвищуємо.В останній момент підстрибуємо, сплескуємо в долоні над головою і з усієї сили кричимо: «А-а-а-а-!».

VIІ. Осмислення, узагальнення та систематизація знань Робота у групах

1. В чому Небезпека ІПСШ?
2. Які наслідки ІПСШ?
3. Як захиститися від ІПСШ?

Складання порадника (пам’ятки, листівки, буклета тощо) «Профілактика інфікування ВІЛ та ІПСШ»

Всесвітня організація охорони здоров'я в «Глобальній стратегії профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом, та боротьби з ними» виділяє поняття «безпечна статева поведінка» (безпечний секс), що включає в себе:

• правильне і систематичне використання чоловічих і жіночих презервативів;
• правильне застосування місцевих бактерицидних засобів, антисептиків, які значно знижують, але повністю не усувають ризик зараження;
• періодичне обстеження за допомогою клінічної та лабораторної діагностики;
• у разі діагностування інфекції (або підозри на її наявність) спеціалізоване лікування;
• статева стриманість;
• обов’язкове повідомлення статевих партнерів про наявність/відсутність ВІЛ та ІПСШ;
• вакцинація проти онкогенних вірусів гепатиту B і папіломавірусу людини;

1. Узагальнювальне слово вчителя

На сьогодні у розвинених країнах створено всі необхідні умови для успішної боротьби із захворюваннями, що передаються статевим шляхом. Здійснюються заходи, що запобігають поширенню цих хвороб; хворим надається безкоштовна медична допомога. Але жоден засіб профілактики не гарантує 100% захисту від зараження. Вони значно зменшують ризик захворювання. У випадку, коли трапився випадковий статевий зв’язок, необхідно якомога швидше звернутися до профілактичного пункту при шкірно-венеричному диспансері для проведення противенеричних заходів. Необхідно знати, що в нашій державі передбачена правова відповідальність стосовно венеричних хвороб. «Ухилення від лікування венеричних хвороб карається позбавленням волі на строк до 2 років, або виправними роботами на той же строк, або штрафом» (ст.. 108 Кримінального кодексу України).

2. Слухання закінчення притчі Езопа «Жаби»

…Доплигали вони до колодязя, зазирнули. 
- Ну й глибоко! 
- А скільки води! Стрибнемо? Де ще знайдеш краще? 
І перша жаба вже намірилася стрибнути, як інша скрикнула:  …

- Стій, дурепо! - спинила її подруга.- А коли й тут висохне вода? Звідси вже не вилізеш - високо. Краще пошукаймо іншого місця, де ми будемо в безпеці; навіщо стрибати в першу-ліпшу яму, не думаючи, що буде по тому?

Учні роблять «ланцюжком» власні висновки щодо усвідомлення, обачності, розбірливості, безпечності в ситуаціях імовірного зараження ВІЛ та ІПСШ,  

VIІІ. Підбиття підсумків уроку Знайдіть вихід з ситуації.

Ситуація №1 Олександру 18 років. Він має статеві зв’язки з багатьма партнерами. На протязі останнього року він став почувати себе гірше: паморочилася голова, була

велика слабкість, будь-яка застуда змушувала хворіти 1,5-2 місяці. Він схуд на 10 кг. З’явилися збільшені лімфатичні вузли.

- Яка хвороба може бути у Олександра?- Яким шляхом він міг заразитися?

- Що він має зробити?

Ситуація № 2 Марійці 16 років і цього літа у неї були сексуальні стосунки з 3-ма хлопцями. Вона не користувалася жодними захисними засобами. У неї з’явились неприємні відчуття в зоні статевих органів, але вона нікому про це не сказала і в лікарню не ходила. Думає, що все пройде «саме собою».

-Яка хвороба може бути у Марійки?-Яким шляхом вона заразилася?

-Що вона має зробити?

Хто з учнів класу, на вашу думку, на уроці був активним? «Нагородіть» їх відповідними епітетами та порівняннями.

IX. Домашнє завдання

Обов’язкове:

• опрацювати матеріал підручника щодо вивченої теми (§ __, с. _____);

додаткові (на вибір, за бажанням):

• підготувати картки контролю для перевірки засвоєння матеріалу теми уроку;
• написати статтю для класного куточка «Жити в світі, де є ВІЛта ІПСШ».

Додатки
Гонорея — венерична інфекційна хвороба, запалення слизової оболонки сечостатевих органів людини.
Перебіг гонореї На слизовій оболонці статевих органів збудник гонореї — гонокок — посилено розмножується, спричиняє її запалення, яке супроводиться набряком і сильним виділенням гною. Ушкоджені місця слизової оболонки починають дуже різати і пекти, на них виникають ерозії. Хвороба ускладнюється порушенням відтікання сечі. У крові гонокок швидко гине, тому, на відміну від сифілісу, гонорейна інфекція звичайно має місцевий характер. В ослаблених людей із зниженим імунітетом гонокок може поширюватися по всьому організму, уражаючи суглоби, серцевий м'яз, навколосерцеву сумку. Гонокок  виділяє токсини, і через це, крім місцевих уражень, у хворого спостерігається слабкість, втрата апетиту, головний біль.
Ознаки хвороби з'являються через 1—3 дні після зараження й досягають найбільшої інтенсивності через 2—8 днів. Через кілька тижнів вони стихають, і хвороба переходить у хронічну форму, яка протікає майже безболісно. Хвороба може загостритися при вживанні алкоголю, при ослабленні організму, в жінок під час менструації і після пологів.
Хронічна гонорея поступово ускладнюється враженням чоловічих статевих залоз (яєчок) і передміхурової залози; при цьому нерідко розвивається безплідність. У жінок безплідність може спричинитися гонорейним ураженням матки і маткових труб. Хронічна гонорея загострюється під час пологів. Оскільки в післяпологовому періоді слизова оболонка статевих органів особливо сприятлива до інфекцій, хвороботворний процес дуже поширюється на всі статеві органи і ушкоджує їх. 

Знайдіть вихід з ситуації. Ситуація №1 Олександру 18 років. Він має статеві зв’язки з багатьма партнерами. На протязі останнього року він став почувати себе гірше: паморочилася голова, була

велика слабкість, будь-яка застуда змушувала хворіти 1,5-2 місяці. Він схуд на 10 кг. З’явилися збільшені лімфатичні вузли.

- Яка хвороба може бути у Олександра?

- Яким шляхом він міг заразитися?

- Що він має зробити?

Знайдіть вихід з ситуації Ситуація № 2 Марійці 16 років і цього літа у неї були сексуальні стосунки з 3-ма хлопцями. Вона не користувалася жодними захисними засобами. У неї з’явились неприємні відчуття в зоні статевих органів, але вона нікому про це не сказала і в лікарню не ходила. Думає, що все пройде «саме собою».

-Яка хвороба може бути у Марійки?

-Яким шляхом вона заразилася?

-Що вона має зробити?

Сифіліс - венеричне захворювання.
Перебіг сифілісу На слизовій оболонці статевих органів збудник сифілісу – бліда спірохета – посилено розмножується й поширюється на найближчі ділянки тіла. Від 4 до 5 тижнів після зараження триває інкубаційний період, ознаки захворювання при цьому не виявляються. Потім на місці оселення спірохети з’являється виразка або садно округлої форми із блискучою поверхнею та затвердінням в основі. Через кілька днів після появи виразки різко збільшуються найближчі лімфатичні вузли. Це – первісний період сифілісу. Він триває приблизно місяць, та оскільки сифілітична виразка і збільшення лімфатичних вузлів не супроводяться болем, хворий на сифіліс може не помічати ознак хвороби і не звернутися вчасно за медичною допомогою.
Спірохети, інтенсивно розмножуючись, поширюються в організмі. Вони з’являються в усіх його органах і тканинах, у крові й лімфі. У цей вторинний період сифілісу спостерігаються явища інтоксикації (отруєння) організму отрутою спірохет. При цьому немає якихось характерних ознак, за якими можна було б безпомилково визначити захворювання на сифіліс; звичайні загальна слабкість, головна біль, нездужання, біль у м’язах, суглобах і кістках, невелике підвищення температури. Часом усе це хворий розцінює як грип. Єдина характерна ознака вторинного періоду сифілісу – рожево-червоні плями по всьому тілу; вони не завжди легко виявляються , а якщо хворий їх і помічає , то, як правило, вважає, що це алергія на якусь їжу.

У вторинний період сифілісу хворий дуже заразний для навколишніх.

 У третинному періоді сифілісу в місцях скупчення спірохет дуже уражаються тканини: спочатку тканина сильно набрякає, а потім мертвіє і розпадається, на її місці утворюється глибокий рубець, характерний тільки для сифілісу. Такі ураження тканини (гуми) можуть з’ явитись на будь-якій ділянці тіла. Поява гуми на ділянці твердого піднебіння спричиняє руйнування кістки в цьому місці й виникнення характерної для сифілісу гугнявості. Гума на ділянці спинки носа руйнує кістки носа, призводить до його “провалювання”. Ушкодження різних частин тіла спотворюють людину і роблять її інвалідом. При сифілісі дуже уражаються судини, особливо аорта, стінка якої втрачає свою високу міцність, еластичність і під тиском крові поступово розтягується й може розірватись. Розривання аорти спричиняється до майже миттєвої смерті. Сифілітичні ураження судин і тканин спинного мозку спричиняють появу тяжких неврологічних ускладнень, при яких порушується чутливість різних ділянок тіла, виникають постійні або періодичні сильні свердлячі або “стріляючі” болі. В результаті сифілітичного ураження нервової системи порушується координація рухів, хода стає нестійкою, втрачається рівновага, людина похитується; типовими є порушення мови, випадіння пам’яті, розлад лічби, писання, читання, поступовий розвиток слабоумства. Хворі стають надзвичайно дратівливими, запальними або, навпаки, млявими й апатичними. 
Трихомоноз - запальне захворювання органів сечостатевої системи, що викликається вагінальною трихомонадою.
Збудник захворювання передається статевим шляхом. Вагінальні тріхомонади нестійкі до дії різних чинників навколишнього середовища і під їх впливом швидко гинуть, але при порушенні санітарно-гігієнічного режиму можливе застатеве зараження. Таким шляхом хвора мати може заразити дитину.
Хворіють чоловіки і жінки, хоча у чоловіків трихомоноз протікає, як правило, непомітно. Запалення сечовипускального каналу, що викликається тріхомонадою, може супроводжуватися лише незначними слизистими виділеннями, що не заподіюють неспокою. Залишаючись практично здоровим, чоловік, не підозрюючи про хворобу, може не лікуватися і служить постійним джерелом зараження. Нелікований трихомоноз може привести до розповсюдження запалення на придатки яєчок, унаслідок якого часто виникає безпліддя; можливий перехід хвороби в хронічну форму, що важко піддається лікуванню.

Хламідіоз - венеричне захворювання збудником, якого є хламідії, що уражають слизові оболонки. Після інфікування людина відчуває дискомфорт при сечовиділенні, а через 2-3 дні з’являються водянисті виділення зі статевих органів. У жінок ці симптоми часто відсутні. Як і при гонореї, у жінок може спостерігатися запалення органів малого таза. Якщо інфікована жінка народжує дитину, існує ризик розвитку у немовляти пневмонії або запалення очей.

Генітальний герпес. Збудник – вірус герпесу простого. Симптоми: біль, свербіння, виділення зі статевих органів. Навколо них з’являються пухирці, які через 10-12 днів укриваються кіркою і зникають. Повторні висипи тривають до 5 днів. У половини інфікованих їх немає, але вірус залишається у крові. Наслідки: визнано, що герпес особливо небезпечний для новонароджених, які були в контакті з вірусом під час пологів. У них можливі запалення очей, шкіри, центральної нервової системи, в окремих випадках настає смерть. 

Генітальні бородавки. Збудник – вірус папіломи людини (ВПЛ). Симптоми: бородавки різної форми навколо статевих органів. Інкубаційний період – від двох місяців до кількох років. Це захворювання особливо небезпечне для жінок. Вважають, що ВПЛ спричиняє рак шийки матки.