КУЛЬТОВА АРХІТЕКТУРА НАЦІОНАЛЬНИХ МЕНШИН ВОЛИНІ

Про матеріал

Матеріал "Культова архітектура національних меншин Волині" містить основні відомості щодо архітектурних споруд культового призначення національних меншин Волині. Матеріал містить ілюстрації та короткий опис споруд, які розміщені або ж існували в минулому на території історичної Волині. Розрахований для учнів та студентів.

Перегляд файлу

Підготувала: студентка групи Іст-33О Ірина Герасимюк

За офіційними даними 3,1 % від загальної кількості населення Волині становлять національні меншини. На теренах Волині мешкає 32 з половиною тисячі представників національних меншин.

Етнічна структура населення Волині впродовж довготривалого історичного періоду (XII - пер. пол. XX ст.) характеризувалася присутністю чисельних іноетнічних компонентів в переважаючому масиві автохтонного населення.

Строкатим залишався національний склад населення Волині і в 30-их рр. XX ст. Серед національностей, які мешкали у краї, своєю чисельністю, характерним типом розселення, стійкістю етнічної самосвідомості вирізнялися євреї, поляки, чехи, німці, росіяни.

Монастир і костел кармелітів в Кисилин являє собою старовинну споруду епохи початку 18 сторіччя. Храм був названий на честь Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії.

Він був побудований в 1720 році. Двоповерхова будівля монастиря з однією з сторін межує з будівлею костелу.

В інтер`єрі збережені чудові арки з різьбленим каменем зразка кінця

1600-х років, також тут нанесені Після закінчення Другої світової війни, в 1945 році, на фрески із зображенням біблійної території стародавнього костелу був розміщений корпус фабрики з переробки льону. У будівлі монастиря вціліла

^{тематики.} лише зовнішня стіна двоповерхового корпусу.

Троїцький костел у Затурцях історична пам`ятка і важливий архітектурний пам`ятник, побудований в 1642 році. Сучасний стан будівлі оцінюється як хороший.

Троїцький костел був відреставрований в кінці 20 століття.

Історію існування костелу у Затурцях можна розділити на кілька часових періодів: 1642 будівництво костелу на гроші В. Подгородінського на честь Святої Трійці і Святої Марії Магдалени; кінець 17 століття - виникнення і процвітання монастиря Августинів при Троїцькому костелі; 1830-ті - закриття монастиря указом правлячої на Волині Російської імперії; 1832 - передача Троїцького храму православної єпархії; 1917 - закриття церкви і початок руйнувань будівлі через Першої світової війни; 1933 рік - храм відновлюють силами односельців; 1946 - Троїцький костел знову закривають за повчанням радянської влади; 1994 рік - проведена масштабна реставрація з добудовування зруйнованої дзвіниці, будівля відновлюють з максимальною точністю і освячують для богослужінь.

В Україні збереглися лише два дерев`яних двухбашенних храму, і один з них - католицький - на Волині. Зараз костел з трьохсотлітньої історією знаходиться в Ковелі, куди його привезли з села Вишеньки.

Зовні двокупольний церква облицьована дошками і покрита гонтом. Головною її пам`яткою є бароковий вівтар кінця 18 століття. До речі, у фундаменті чинного костелу, закладено камінь, спеціально доставлений в Україну з Єрусалиму.

За легендою, повертаючись після вдалого бою, король зі своїми лицарями був оточений татарами. Він став молитися Божої Матері і просити її про допомогу. Ворог був переможений. В знак подяки Владислав наказав побудувати на місці битви храм. Так на пагорбі в північній частині Любомля з`явився дерев`яний костел Святої Трійці.

Через три роки його змінив кам`яний храм в готичному стилі. Костел був частиною укріплень міста, мав прості форми без декоративних прикрас. Через численні пожеж, які часто траплялися в місті з дерев`яними будівлями, костел неодноразово перебудовувався. В 1731 згорів дотла костьольний госпіталь. У 18 столітті будівля набула рис бароко, а поруч була побудована дзвіниця з трьома дзвонами. Саме цей образ і зберігся до наших днів.

Будівництво костелу розпочалось у 1711 році і тривало до 1728 року. Роботи розпочав Юзеф Ярузельський. Він хотів відновити храм, який був знищений у 1708 році під час війни зі шведами. Будівництво завершилось у 1728 році. Тоді ж храм було освячено.

Будівля цікава як своїм виглядом зовні, так і внутрішнім оздобленням.

Костел збудований у стилі бароко. Стіни цегляні, зовні покриті штукатуркою. На фасадах костелу нема декору. Будівля має вигляд хреста, дах викладений керамічною черепицею. Перед входом в храм вгорі розташована дзвіниця.

В інтер'єрі проглядається стиль рококо. Всередині костел має овальні склепіння. Стіни розписані фресками, де зображені події зі Святого Письма. Підлога виконана паркетом з каменю.

Тутешню синагогу звели в XVII столітті. Її будували в два поверхи, використовуючи елементи барочного стилю.

Під час Другої світової війни в Клевані була штаб-квартира польської Самооборони. Німці цього, природно, не пробачили. Коли в 1941 році селище окупували фашисти, польських самооборонців позвірячому вбили. Все єврейське населення зігнали в синагогу, оточену військами. Потім храм підпалили - так загинула єврейська громада Клеваня.

Саме тут зберігається старе фото місцевої Великої кам'яної синагоги, закладеної в 1713 році родом Стецьких. На жаль, від храму не залишилося навіть руїн - його знищили під час Другої світової війни.

Євреї в містечку жили з його заснування. До початку Другої світової війни в місті їх проживало майже три тисячі. У 1941-1942 роках в Великих Межирічах німці знищили більшість євреїв.

На Жидівщині (південно-західна околиця Старого Луцька, яка в середньовіччя була населена переважно євреями) є вулиця Караїмська. Її назва походить від проживаючих в цій околиці міста від початку XV ст. караїмів. Цих нащадків давніх хазар привіз до Луцька із одного з своїх кримських походів великий князь Литви Вітовт.