Тема. Проблематика та система образів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

 

Тема. Проблематика та система образів драми-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня».

Мета: глибше вивчити твір Лесі Українки, прищепити любов до приро-ди, виховувати високі почуття, повторити вивчене про образ-персонаж, конфлікт, проблему;

 

виявити рівень якості знань і вмінь учнів при аналізі твору Лесі Ук-раїнки «Лісова пісня», навчити формувати власне розуміння авторського задуму, втіленого в образах, картинах «Лісової пісні»;

 

сприяти вихованню у школярів прагнення до краси й справедливості, поваги до думки інших; прищеплювати бажання висловлю-вати власні думки, робити спостереження та висновки, розвивати мислення, збагачувати словниковий запас.

 

Цілі уроку: учні мають знати:

 

- історію написання твору «Лісова пісня»;

 

- особливості жанру драми-феєрії.

 

Учні мають уміти:

 

- визначити основні проблеми, порушені в «Лісовій пісні»;

 

- розкрити фольклорну основу сюжету, схарактеризувати образи;

 

-   розкрити красу глибокого почуття, антигуманність меркантиль-ності та користолюбства;

-  висловити власні міркування про життя і творчість Лесі Українки. Тип уроку: урок засвоєння нового матеріалу.

Форма уроку: урок-відкриття Обладнання: учнівські путівники для роботи над поемою, запис музики

«Місячної сонати» Л. Бетховена, інсценування уривка.

Методи, прийоми, форми роботи: учнівські повідомлення: тестування, «Мозковий штурм», «Робота в групах», «Мікрофон».

Епіграф.

 

Ні! Я жива! Я вічно буду жити. Я в серці маю те, що не вмирає.

Леся Українка

 

Хід уроку

 

Вступне слово вчителя.

 

Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літе-ратурі початку XX століття, посідає «Лісова пісня». Письменниця, звернув-шись до вічного, невичерпного джерела - фольклору рідного краю, сягнула верховин драматичного мистецтва, написала драму-феєрію «Лісова пісня».

 

1. Актуалізація і корекція опорних знань.

 

Творила і шліфувала вона цю поему недовго - близько трьох тижнів. У квітні 1911 року, після лікування в Єгипті, Леся Українка поїхала до Києва (за станом здоров’я не відвідала рідної Волині), а 2 червня вже була в Кутаїсі,  де працював її чоловік Климент Квітка. Там 3 липня почала писати «Лісову пісню», а 25 липня датується чорний автограф геніального твору. Ця праця відбувалася в стані великого напруження творчих і фізичних сил поетеси, про що вона розповідала в листі до сестри Ольги від 9 листопада 1911 року: «Писала я її недовго, 10-12 днів, і не писати ніяк не могла, бо такий уже був непереможний настрій; але після неї я “була хвора і досить довго «приходила до пам’яті». Далі я заходилась її переписувати, ніяк не сподіваючись, що се забере далеко більше часу, ніж саме написання, от тільки вчора закінчила сю мороку, і тепер мені шия і плечі палять, наче я мішки носила».

 

А в листі до матері від 2 січня 1912 року Леся, відповідаючи матері на запитання, що її спонукало написати «Лісову пісню», розкрила джерела цього твору: «Мені здається, що я просто згадала наші ліси та затужила за ними. А то ще я й здавна тую Мавку «в уме держала», ще аж з того часу, як ти в Жабриці мені щось про мавок розказувала, як ми йшли якось лісом з маленькими, але дуже рясними деревами. Потім я в Колодяжному в місяч-ну ніч бігала самотою в ліс (ви того ніхто не знали) і там ждала, щоб мені привиділася мавка. І над Нечимним вона мені мріла, як ми там ночували - пам’ятаєш? - у дядька Лева Скулинського... Видно, вже треба було мені її колись написати, а тепер чомусь прийшов «слушний час» - я й сама не збагну чому. Зчарував мене сей образ на весь вік».

 

Про цю подорож Лесі ще в дитинстві до Нечимного, у час якої вона впер-ше «зустрілася у великому лісі з Мавкою, щоб потім усе життя не розлучатися з нею, цікаві спогади залишила Лесина сестра Ольга Косач-Кривонюк:

 

«Потім з своєю господинею пішли до лісу, туди її свояк дядько Лев виб-рався з бидлом на літо. То було урочище Нечимне з великим лісовим без-донним, як говорили тамтешні люди, озером. Із одного боку озера був сма-рагдово-зелений дерновий облудний берег, що йшов хвилями під ногами і, прориваючись, не давав приступитись до самої води, а з інших боків берега були зарослі очеретом та різними хащами. Кругом озера був старий густий великий листвяний ліс, з одного боку він відходив до поля, а з другого пере-ходив у старезний сосновий бір, що простягся на багато верстов. дядька Лева в Нечимному була хатина і шопа на сіно з трьома стінами стріхою, з четвертого боку шопа була відкрита якраз у бік озера. В тій шопі на сіні ми ночували, тоді були саме місячні ночі, і Леся навіть вночі мала пе-ред очима той краєвид з «Лісової пісні», який був би найдокладнішою деко-рацією до неї, коли б я була малярем, то намалювала його як пам’ятаю досі.

У  дядька Лева ми пробули три дні і дві ночі, ходили геть скрізь по лісі, в бір, коло озера. Дядько Лев не палив у хаті, а клав вогнище надворі, там і ва-рив страву, там і грівся вночі, ночуючи надворі біля вогню та раз у раз нагля-даючи свого бидла. Ходячи по лісі та коло озера, надто сидячи біля вогнища, почули ми багато, багато оповідань про той ліс, про озеро, про всяку «силу» лісову, водяну, польову та про її звичаї і відносини між собою і людьми...»

 

 

2. Самостійна робота. Тестування Варіант І

 

1. Визначте жанр твору Лесі Українки «Лісова пісня».

 

2. Яка пора року представлена у Пролозі?

 

3. Появу якого міфічного персонажа супроводжують слова: «..струмок зашу-мував, забринів, і в купі з його водами з лісу вибіг...» (Пролог).
4. Хто за сюжетом «Лісової пісні», є батьком Русалки?

 

5. Із якою метою прийшли до лісу Дядько Лев і його небіж Лукаш (Дія І)?

 

6. Кого захистила Мавка під час першої зустрічі з Лукашем цими словами:

 

Не топчи! Се кров її.

 

Не пий же крові з сестроньки моєї!

 

7.  Хто з міфічних персонажів був палко закоханий у Мавку?

 

8.  Які художньо-виражальні засоби вжиті у цих словах:

 

Я  буду бачити очі блакитні,

 

Хай вони грають, Хай вони сяють,

Хай розсипають вогні самоцвітні!

 

9. Хто прагнув союзу Лукаша та Килини?

 

10. Що зробила Мавка, щоб урятувати Русалку Польову?

 

11. Кому адресовані ці слова Мавки?

 

Бери мене! Я хочу забуття!

 

12. Якими для людей були наслідки врятування Мавки Перелесником (Дія III)?

 

Варіант II

 

1. Визначте структуру «Лісової пісні» Лесі Українки.

 

2. Яка пора року представлена в II дії?

 

3. Визначте місце події, що відбувається у Пролозі.

 

4. Кому з персонажів належать ці слова:

 

Нас матуся положила

 

І  м’якенько постелила...

 

І  тихенько заспівала:

 

«Люлі-люлі-люлята, Засніть мої малята!»?

5. Від чого прокинулася Мавка?

 

6. Про якого персонажа говорить Лісовик: Осиротів він з матір’ю-вдовою, То дядько Лев прийняв обох до себе...
7. Хто з міфічних персонажів підглядав за молодою парою - Лукашем і Мав-кою (Дія І)?
8. Визначте художньо-виражальні засоби, ужиті в словах:

 

Тут світлячки в траві я назбираю, Вони світитимуть у тебе в косах,

 

То буде наче зоряний вінок.

 

9. Хто така Килина?

 

10. Який персонаж драми-феєрії просив у Мавки:

 

Сестрице, пошануй! Краси моєї не руйнуй!

11. Що Лісовик заподіяв з Лукашем на знак помсти за Мавку?

 

12. Хто з персонажів відповів до Лукаша такими словами (дія II):

 

Завела мене в дебрі нерозумна сваволя. А тепер я блукаю, наче морок по гаю, низько припадаю, стежечки шукаю

 

	до минулого раю.
	Відповіді
	І варіант		II варіант
1.	Драма-феєрія.	1.	Пролог і три дії.
2.	Провесна.	2.	Пізнє літо.
3.	«Той, що греблі рве».	3.	Старий предковічний ліс.
4.	Водяник.	4.	Потерчатам.
5.	Шукати місце для того, щоб побу-	5.	Від гри Лукашевої сопілки.
	дувати хижку.	6.	Про Лукаша.
6.	Березу.	7.	Русалка.
7.	Перелесник.	8. «Світлячки світитимуть» - метафо-
8.	«Очі блакитні», «вогні самоцвіт-		ра, «зоряний вінок» - епітет, «то буде
	ні» - епітети, «очі грають, сяють»		наче зоряний вінок» - порівняння.
	- метафори.	9.	Жінка-вдовиця, яка стала дружи-
9.	Мати Лукаша.		ною Лукаша.
10. Урізала руку серпом.		10. Русалка Польова.
11. «Тому, що в скалі сидить».		11. Лукаш «дізнав самотнього не-
12. Виникла пожежа, яка перекину-			світського одчаю, блукаючи в по-
	лася з верби на хату.		добі вовчій лісом».
		12. Доля.

 

II. Оголошення теми і мети уроку

 

-  Які проблеми порушені у творі? (Проблему людини і природи та про-блему сімейного щастя і любові).

 

Проблема людини і природи

 

Епіграф

 

Тобі - усе.

 

Сприймай це як належне. Сприймай - але руки не підіймай Ні на шпака, що рве твої черешні, Ні на свій край

 

Тарас Мельничук

 

«Мозковий штурм»

 

1. Хто з героїв світу людей є найбільшим природолюбом у драмі? У чому полягає його любов до лісу?
2. Чи вміє берегти ліс Лукаш? Якої шкоди він завдав лісові?

 

3. Чому Мавка не соромиться афішувати свої родинні стосунки з лісом? Як це показано у творі?
4. Чи можемо сказати, що лісовичка змусила сільського хлопця усвідомити, що в лісі все живе?
5. Як ставиться до лісу Лукашеві мати? Чому вона боїться лісу?

 

6. Чи зачудувалася красою природи Килина, прийшовши в ліс? Чи впізнала вона якесь зілля, чи виявилася знавцем лісового багатства?
7. Чи пробував дядько Лев врятувати дуб навіть після смерті? Як саме?

 

8. Лукаш став вовкулаком, але в народному уявленні вовкула-ка - перевертень. У даному контексті Лукаш скоріше всього - звичайний вовк. Чому він виє? Яка причина його відчаю і розпачу? Чому йому зле у звірячій шкурі?

 

9. Якої шкоди завдала лісові Килина і Лукашеві мати? Чи мстять їм за це лісові мешканці? Чи справедлива така помста?
10. Як ви розцінюєте цей факт, що після пожежі Лукаш залишається в лісі? Чому він це робить? Чи відчуває себе в цей час частиною природи?

 

Проблема сімейного щастя і любові

 

Сильніше за любов злоба горить, Сильніше за красу вражає бридь, Але життя росте лишень з любові, Лише краса людей навчає жить!

 

Дмитро Павличко

 

1. Чи бажала мати Лукаша своєму синові сімейного щастя, а собі спокійної старості в достатку. У чому причина помилки цієї жінки?
2. Чим саме не сподобалася Лукашеві матері Мавка? Чому вона мріяла про іншу дружину для Лукаша?
3. Чи любив Лукаш Мавку? Чи справжнє було це почуття? Чому ж тоді хлопець так швидко завагався, охолов, почав шукати шляхів до відступу? Чи ідеалізувала Мавка людську любов?

4. За народним віруванням вважалося, що лісовичка, якщо її повінчають з хлопцем у церкві, стане людиною. Де і як говорить про це дядько Лев? Чи хотів би він бачити Мавку і Лукаша в парі? Чи були достойними одне одного закохані?

 

5. Дядько Лев переписав Лукашеві і сестрі все своє майно. Він думав, що родичі доглядатимуть його на старість, що житиме не самотнім, а в сім’ї. Чи здійснилися мрії дядька Лева?
6. Чи підходив своїм слабовольним характером Лукаш вольовій Килині? Чи могли вони бути щасливими? Чому ж не були?
7. Чи можна сказати, що Мавка не боролася за своє щастя з Лукашем? Чому дала йому право вибору? Як ви розумієте слова лісовички, коли вона пог-рожує Лукашеві розправитися з суперницею? Чи могла би виконати свою погрозу Мавка?

 

8. Чому Мавка прийшла під Лукашеві хату? Невже вона думала відібрати Лукаша в Килини? Чому Килина саме так сприйняла її появу?
9. Чи гине любов Мавки і Лукаша разом з їхньою фізичною смертю? (Ні. Останній монолог Мавки).
10. Чи виведено в драмі людей, які щасливі в любові й сім’ї? Чи багато таких людей є взагалі?

 

Учитель. 1. Хто з персонажів і з ким конфліктує, з якого приводу? Ві-добразимо це у схемі:

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бесіда 2. Хто перебуває у центрі уваги упродовж усієї п’єси ? Що є причиною

 

конфлікту? (Невідповідність високого покликання людини принизливим, не-вільницьким умовам її повсякденного життя).

 

ІІІ. Робота в групах. Дослідники

 

Центральним образом «Лісової пісні» є Мавка. Лісова красуня зажила  безсмертя, адже вона втілює ідеали: гармонійної людини, вічного людського хисту, краси, несе людству оте Лесине, «що не вмирає».

 

Мавку від довгого зимового сну розбудила мелодія Лукашевої сопіл-ки -незвичайний спів весни, як думалося спочатку. Дізнавшись від дідуся Лісовика «що то хлопець на сопілці грає», вона захотіла його побачити. За-стереження досвідченого Лісовика: «Минай людські стежки, дитино, Бо там не ходить воля, -там жура. Тягар свій носить. Обминай їх, доню: Раз тільки ступиш - і пропала воля». - здається Мавці дивним. Для неї воля, природа, життя - нероздільні.

 

Ну як-таки, щоб воля - та пропала?

 

Се так колись і вітер пропаде ! -дивується вона.

 

«Людський хлопець, дядька Лева небіж, Лукаш на ймення», зацікавлено розглядаючи Мавку і одночасно граючи на сопілці українські веснянки, зада-ровує лісову красуню - і в її серці зароджується незгасне кохання до юнака.

 

Прекрасними і дивними здаються Мавці люди порівняно з лісовими істотами: лише люди так ніжно «кохаються», уміють творити щось вічне і величне», лише .людина може прожити життя, залишивши по собі красу. Те-пер усе попереднє життя їй згадується крізь серпанок смутку, а майбутнє мріється лише з людьми, лише з коханим, із яким у неї багато спільного. Адже і Лукаша вразила особлива краса лісової чарівниці, дивний вираз очей, її незвичайна, багата, поетична мова.

 

Мавка перебуває в повній гармонії з природою, для неї робота - це по-винність невільника, раба, наймита перед своїм хазяїном, не лише засіб до іс-нування, а потреба душі, розумне осмислення діяння, нероздільне з красою.

 

Живучи в Лукашевій сім’ї, Мавка зустрілася із грубістю, черствістю, егоїзмом. І вона добротою, ніжністю хоче захистити «цвіт душі» свого ко-ханого, своє і його щастя. У цій боротьбі ніжна Мавка виявляє стриманість, терплячість - на грубощі

 

Лукашевої матері відповідає лагідно і покірно. І хоч зневіряється на якусь мить і йде в обійми забуття, та знову воскресає для боротьби за щастя, за кохання, за добро, за красу людської душі і торжества правди. Мавка за-вжди поривається до ідеалу, до краси. Ці думки увиразнюють фразеологізми: «Не зневажай душі своєї цвіту», «смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись», «Що ж? Хіба крові не варта краса?» «Ні, я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає». Безсмертна лісова царівна все-таки виходить переможницею в боротьбі за «цвіт душі» свого коханого. У кінці твору вона спалахує давньою красою, з’являється перед юнаком знову «у зорянім вінці», знову разом із ним єднає свою долю. Правда, краса, благо-родство перемагають над усім лукавим, потворним, антигуманним.

 

Логіка розгортання образу:

 

Мавка → лісова красуня → кохання → буденність → падіння → страж-дання → воскресіння → мудрий осуд помилок людей.

 

Образ Лукаша

 

План

 

1. Лукаш - реалістичний персонаж «Лісової пісні».

 

2. Психологічний аналіз духовного світу героя, його характеристика в саморозвитку.
3. Зовнішній і внутрішній портрет героя.

 

4. Боротьба в його душі чистих, світлих поривань з буденщиною.

 

5. Перемога світлих поривів у душі героя.

 

6. Проблеми, порушені цим образом.

 

Із Лукашем ми зустрічаємося напровесні на галявині волинського лісу. Це «дуже молодий хлопець, гарний, чорнобривий, стрункий, в очах є щось дитяче, убраний «...в полотняну одежу... сорочка випущена, мережана біл-лю, з виложистим коміром, підперезаний червоним поясом, коло коміра і на чохлах червоні застіжки, свити він не має; на голові бриль; на поясі ножик і ківшик з лика на мотузку».

 

У цьому зовнішньому портреті вбачається щирість, дитяча допит-ливість, чистота помислів юнака. В одній із ремарок письменниця повідом-ляє про -мистецький хист Лукаша. «З очеретів чутно голос сопілки, ніжний, кучерявий, і як він розвивається, так розвивається усе в лісі. Спочатку на вербі та вільхах замайоріли сережки, потім береза листом зашелестіла. На озері розкрились лілеї білі і зазолотіли квітки на лататті. Дика рожа проявляє ніжні пуп’янки».

 

Зустріч із Мавкою, кохання до неї окрилило Лукаша. Він захоплюється красою Мавки, із подивом спостерігає, зачаровано слухаючи її розповідь, як міниться вираз, її очей про зимовий сон природи. Але лицемірство, корис-ливість, що панують у взаєминах людей уже проникли в душу Лукаша. Не-дарма він засоромився при відповіді на питання Мавки: «Чи гарна ж я тобі?», «Хіба ти сам собі не знайдеш пари?»

 

Мова Лукаша вказує на його соціальне походження, вона пересипана протиріччями, діалектизмами: «лепсько грає», «сидячи тута», «непевне міс-це», «Хтів собі вточити соку», «любощі такі солодкі».

 

Покохавши Мавку, Лукаш розкриває перед нею свою поетичну душу. Як і його кохана, він чує «як солов’ї весільним співом дзвонять», «вже не щебечуть, не тьохкають, як завжди, а співають: «Цілуй! Цілуй! Цілуй!»

 

Коли Мавка прийшла жити в сім’ю Лукаша, а його мати почала постій-но дорікати своєму синові і грою на сопілці, і ніжними взаєминами з Мав-кою, бо це нібито відриває їх від роботи, Лукаш намагається захистити і себе, і Мавку. Але й він скоро «захворів», заразившись від своєї матері породжени-ми віками невільницького життя пороками: робота і краса - несумісні; невіс-тка в сім’ї невільниця, гірша наймички, і цінують її за придане; усім і за все треба віддячувати, навіть за почуття любові; «їм така невістка не до мислі»...

 

«Тобі недобра з їх свекруха буде!». їм невістки треба, бо треба помочі – вони  старі. Чужу все до роботи заставляти не випадає. «Наймички - не дочки...». «Була надія, що віддячусь потім», -кидає він Мавці на її пристрасне благан-ня не зневажати «душі своєї цвіту». Як іржа, врізалося це в душу Лукаша, витравлюючи любов до природи і любов до народних казок, легенд, пісень, якими так захоплювався дядько Лев.

 

Розрив із Мавкою і одруження з лицемірною, ледачою, духовно убогою Килиною губить Лукаша. Але в останній сцені Леся Українка показує тор-жество краси в душі Лукаша. Звернений до власної Долі монолог Лукаша перейнятий не стільки скорботою, скільки вірою в високе призначення лю-дини, силу людського хисту, розуму, волі.

 

В образах Мавки і Лукаша звучить осуд суспільних порядків, за якими гинуть найкращі людські вдачі.

 

Учитель. У «Лісовій пісні» опоетизовано красу людських взаємин і ве-ликої любові. Кохання Мавки - глибоке почуття без розрахунків і комплексів.

 

Мавка - це Леся. Вона щиро, віддано покохала «друга своїх дій» - Сер-гія .Мержинського, який навіть не здогадувався про її кохання.

 

(На фоні музики «Місячної сонати» Л. Бетховена - поезія в прозі Лесі Українки).

 

«Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів’ялі троянди? Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, обвити рук твоїх, що

мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми? Мій друже, мій друже, невже я одинока згину?

О  візьми мене з собою, і нехай над нами в’януть білі троянди! Візьми мене з собою. Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає?

О  дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла.

Візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згуби-мось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в’януть, в’януть і пахнуть, як твої любі листки, мій друже...

Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!

І нехай в’януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди».

 

Учитель. Закінчується драма оптимістично. Прекрасне не вмирає —

 

воно переможе! Інсценування уривка із драми-феєрії «Лісова пісня». Мавка. О, не журися за тіло!

 

Ясним вогнем засвітилось воно, чистим, палючим, як добре вино, вільними іскрами вгору злетіло. Легкий, пухкий попілець ляже, вернувшись, в рідну землицю,

 

вкупі з водою там зростить вербицю - стане початком тоді мій кінець.

Будуть приходити люди, вбогі й багаті, веселі й сумні, радощі й тугу нестимуть мені. їм промовляти душа моя буде. Я озовуся до них

 

шелестом тихим вербової гілки, голосом ніжним тонкої сопілки, смутними росами з вітів моїх.

 

Я їм тоді проспіваю все, що коли ти для мене співав,

 

ще як напровесні тут вигравав, мрії збираючи в гаю...

Грай же, коханий, благаю!

 

(Лукаш починає грати мелодії: спочатку сумні (зимові) потім весняні).

 

ІV. Інтерактивна вправа «Мікрофон»

 

1. У чому жанрова своєрідність твору?

 

2. Чи актуальна ця п´єса в наш час? Якщо актуальна, то чому?

 

3. Чого навчила вас драма-феєрія «Лісова пісня?»

 

4. Чи можете ви вирішити проблему людини і природи?

 

5. Чи актуальною є сьогодні проблема сімейного щастя та любові?

 

6. Чи зможете ви боротися за своє щастя?

 

V Оцінювання. (Учні заповнюють таблички само оцінювання на ро-бочій сторінці путівників).

 

Домашнє завдання.

 

1. Підготувати матеріали для характеристики персонажів другого плану.

 

2. Дати письмову відповідь на питання:

 

- Доведіть слушність докору Мавки Лукашеві: «Смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись».