ТЕМА ПРОЕКТУ: «ОРГАНІЗАЦІЯ І МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНО – ВИХОВНИМ ПРОЦЕСОМ У НАВЧАЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ»

Творчий автопортрет заступника директора з навчально-виробничої діяльності В. І. Сазонової

Життєве кредо: «Ми керуємо речами.

А людей ми ведемо за собою»

Працюю у Великоновосілківському професійному ліцеї з 2003 року. Починала працювати як майстер виробничого навчання, з часом зайняла посаду заступника директора з навчально – виробничої роботи.

Загальний стаж роботи – 21 рік

Педагогічний стаж – 15 років

Стаж роботи у даному навчальному закладі – 12 років

Кваліфікаційна категорія – «спеціаліст першої категорії»

Управління як предмет пізнання відоме з давніх часів. Китайський мудрець Конфуцій, коли прибував у будь-яке царство, обов’язково дізнавався, як воно управляється та постійно доводив необхідність «мудрих правителів»: «Спочатку народ необхідно зробити багатим, а потім виховувати». Також ретельно досліджували проблему управління і давньогрецькі філософи, які дали поштовх для роздуму філософам усіх наступних століть. Так, Демокріт висував вимоги до правителя «Будь не надто солодким, щоб тебе не проковтнули. І не надто гірким, щоб тебе не виплюнули». Поступово у філософії закріплюються два поняття «правління» і «управління». Перше – це керівництво, а друге – технологічний процес.

Таким чином, суть управління, як технологічного процесу, полягає в діяльності з координації роботи людей – членів колективу, яка забезпечує ефективне й продуктивне досягнення ними цілей і виконання поставлених завдань.

Вважаю, що успіх управлінської діяльності в навчальному закладі зумовлений, насамперед,:

- умінням впливати на людей логікою діяльності;

- харизматичним характером  впливу;

- прикладом особистої поведінки та роботи;

- умінням залучати до співуправління;

- організацією відносин за принципом «поважаю - розраховую»;

- переслідуванням довгострокових цілей розвитку навчального закладу;

- умінням балансувати між особистою точкою зору та думкою колективу.

Щоб вести до успіху учнівський та педагогічний колективи, необхідно знати складові успіху, вміти визначати і досягати поставлені цілі, постійно самовдосконалюватись як і в мистецтві управління, так і у намаганні поглибити свої знання з психології, педагогіки, сучасних інформаційних технологій. Намагаюся якомога більше працювати у названих напрямках.

Системний контроль за роботою викладачів та майстрів виробничого навчання, створення умов для успішного оволодіння професією учнями – все це дає міцні, ґрунтовні знання учнів з поєднанням осмислених професійних навичок. Тому цей напрямок роботи вважаю актуальним. У своїй діяльності акцентую увагу на педагогічному контролі у ПТНЗ, організації і методиці його проведення. Працюю над методичною проблемою «Організація і методика  проведення  контролю  за навчально – виховним процесом у навчальному закладі». Чому обрала саме цю проблему? Вона є важливою, так як  контроль дає систематизовану інформацію про розходження між метою і одержаним результатом, а аналіз цієї інформації виявляє причини, умови цих розходжень і відхилень. Результати аналізу даних внутрішкільного контролю дають змогу керівнику провести своєчасне регулювання (корекцію) педагогічного процесу. Систематичне внесення коректив сприяє об'єднанню діяльності підструктур, окремих груп, спрямовує їх роботу в єдине русло. Методична проблема має багатолітню реалізацію і перспективу розвитку.

Ефективне здійснення завдань внутрішкільного контролю можливе за умов дотримання важливих вимог: систематичності, об'єктивності, гуманізації, індивідуалізації, диференціації контролю.

В.О.Сухомлинський наголошував на необхідності постійного поповнення «майстерні педагогічних засобів, яку повинен створити для себе кожний вчитель». Сучасний загальноосвітній заклад потребує компетентного творчого педагога.

На розв’язання цих завдань спрямована управлінська діяльність адміністрації Великоновосілківського професійного ліцею. Система управління в нашому ліцеї  забезпечує цілеспрямованість і результативність науково-методичної роботи, навчально-консультативний характер контролю, використання інноваційних підходів до процесу росту професійного рівня педагогічних кадрів.

З цією метою здійснюємо ряд взаємопов’язаних дій та заходів, спрямованих на всебічне підвищення фахової майстерності педагога та творчого потенціалу педагогічного колективу в цілому. Взаємодія в управлінському процесі здійснюється через систему принципів:

     Вважаю, що внутрішній контроль має бути регулятором навчально-виховного процесу: своєчасним, постійним, об’єктивним та неформальним. Він забезпечує розв’язання таких важливих завдань:

• виявлення відхилень фактичних результатів навчання від очікуваних;
• з’ясування причин розходження мети та результатів навчання;
• визначення змісту регулюючої діяльності щодо зведення до мінімуму наявних відхилень.

 Внутрішній контроль включений у загальний план Великоновосілківського професійного ліцею охоплює такі питання:

• аналіз плануючої документації та стан виконання програм;
• стан ведення журналів теоретичного навчання та учнівських зошитів;
• стан викладання навчальних предметів;
• рівень професійної компетентності викладача;
• стан методичної роботи;
• рівень знань, вмінь та навичок учнів, оцінювання навчальних досягнень учнів;
• стан навчально-матеріальної бази, роботи навчальних кабінетів;
• підготовка учнів до державної підсумкової атестації;
• позакласна виховна робота з учнями;
• шляхи реалізації особистісно зорієнтованого підходу до учнів у  системі навчання і виховання;
• впровадження інноваційних технологій;
• застосування нетрадиційних форм і методів навчання і виховання в роботі педагогів;
• стан комп'ютеризації навчального процесу;
• реалізація принципів гумані­зації та гуманітаризації навчально-виховного процесу;
• рівень якості роботи з відродження національної культури засо­бами навчально-виховного процесу і т.ін.

    При створенні системи внутрішкільного контролю  намагаємось  брати за основу принципи, які б об'єднували, а не роз'єднували адміністрацію і педагогічний колектив. Відомими педагогічними принципа­ми здійснення «функцій контролю» є: об'єктивність, систематичність, наочність. Принципи по­роджують відповідні вимоги, які на­далі мають втілюватися в певні форми і технології контролю.

    Контролюється виконання закону про всеобуч, робота педагогів, виконання програм, якості знань учнів, виховна робота і т.д. Рік розбивається на семестри, семестри - на місяці, місяці - на тижні. Для кожної групи фронтально чи вибірково визначаються завдання перевірки, її форми, відповідальні за перевірку. У графіку передбачається перевірка планів роботи, журналів, учнівських зоши­тів; якості знань і умінь учнів, проведення директорських контрольних робіт, усні опитування. Плануються тематичні і комплексні відвідування уроків, перевірка виховних заходів, збереження меблів, вивчення стану трудового навчання і виховання та ін.

При розв'язанні завдань контро­лю вважаємо за  необхідне враховувати ті, що сприяють вдосконаленню навчально-виховного процесу.

Серед них:
- вивчення рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок (правильність, обсяг,   глибина, дієвість);
- отримання інформації про ха­рактер пізнавальної діяльності учнів;
- встановлення рівня самостійності й активності в навчальному процесі;
- виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу;
- визначення ефективності організації навчального процесу.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОЇ РОБОТИ

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ ВИХОВНОЇ РОБОТИ

Структура організації внутрішнього контролю  в ліцеї складається з таких

етапів

     Управління системою, що розвивається, вимагає звертання до потенціалу самоорганізації педагогів. Тому необхідно створювати умови для пробудження внутрішніх можливостей кожного. При створенні ситуації діалогу, проблемності, критичного ставлення, концептуальності, рефлексії педагог почне працювати на своєму особистому рівні, будучи при цьому учасником співуправління процесом навчання, спільного цілепокладання, проектування і перетворення змісту знань, умов стимулювання науково-дослідної діяльності.

     Головним в управлінській діяльності вважаю контроль за якістю знань, умінь і навичок учнів. Рівень знань, умінь і навичок учнів є головним критерієм в оцінці роботи педагога, тому перевірка їх є важливою складовою частиною внутрішкільного контролю.  Впевнена, що моніторинг і діагностика є основними в оцінці результативності навчального процесу. Систематична перевірка журналів, учнівських зошитів, виконання педагогами навчальних планів і програм, контроль за станом викладання навчальних предметів і, як результат, оцінка рівня знань, умінь і навичок учнів – основні напрямки контролю  за навчально – виховним процесом у навчальному закладі.

 За результатами моніторингу якість знань учнів у ВПЛ була такою:

У результаті педагогічного контролю за навчально – виховним процесом у ліцеї, у результаті впровадження нових технології та їх елементів  у  навчальний процес можемо спостерігати збільшення відсотку якості знань учнів.

     Управління – це процес планування, організації, мотивації, контролю діяльності, необхідний для того, щоб сформулювати цілі педагогічного колективу та досягти їх. Добре продумане планування навчального закладу є найважливішою умовою якісного та ефективного управління, раціональної організації роботи й цілеспрямованої діяльності педагогічного колективу навчального закладу. Провідні менеджери вважають, що для процесу ефективного управління характерною є наявність управлінського циклу (періодичного повторення всіх основних управлінських функцій). Управлінська циклограма дозволяє проаналізувати – на що був витрачений час і який був результат, але найкращим чином циклограма допомагає в ефективній діяльності адміністрації навчального закладу.

      Впевнена, що використання циклограми, як ефективного інструменту, який дозволяє багато-що усвідомити, допомагає побачити внутрішні сили для ефективної діяльності навчального закладу та є потужним ресурсом позитивних змін і перетворень у професійно-технічних навчальних закладах. Циклограма також є незвичайно корисним інструментом для оптимізації роботи адміністративного персоналу навчального закладу, так як допомагає послідовно та ефективно вести хронометраж усіх своїх справ.

Контроль має бути:

- багатоцільовий – тобто спрямований на перевірку різних питань (навчально-виховна, методична, науково-дослідна й експериментальна діяльність, удосконалення навчально-матеріальної бази ліцею, виконання санітарно-гігієнічних вимог, дотримання техніки безпеки та ін.);

- багатобічний – означає застосування різних форм і методів контролю до одного й того самого об'єкта (фронтальний, тематичний, персональний контроль діяльності педпрацівників і т.п.);

- багатоступінчастий – контроль одного й того самого об'єкта різними рівнями органів управління (роботу педагога в ході освітнього процесу контролює директор, заступник директора, голова методичної комісії, представники Управління освіти і т.д.).

      Переконана, що успіх внутрішньошкільного управління значною мірою зумовлюється позицією адміністрації навчального закладу, стилем його роботи, компетентністю, розумінням суті демократичних перетворень, стилем взаємин із людьми, рівнем демократичної культури, роботою щодо розвитку самоврядування педагогічного колективу. Керівники освітнього закладу мають вміти вести діалог, створювати умови для розвитку творчого потенціалу педагогів. Тому я розумію, що саме від особи заступника директора багато в чому залежить успіх оновлення життя ліцею, який повинен  сприяти розкриттю потенціалу кожного педагога, правильно формуючи стратегію мотивації персоналу. Важливим інструментом для цього є делегування. Насправді делегування - це мистецтво. Мистецтво розвивати людей.  Можна визначити основні правила ефективного делегування повноважень керівниками загальноосвітніх навчальних закладів:

• делегувати відповідно до здібностей та можливостей працівників;
• враховувати заохочення та мотивацію працівників;
• делегувати завчасно;
• чітко пояснювати, що вимагається, і визначати терміни виконання завдань;
• пояснювати суть та мету завдання;
• забезпечувати працівників необхідною інформацією;
• періодично перевіряти, як виконуються делеговані завдання;
• заохочувати якісне виконання роботи і тактовно корегувати недоліки;
• разом із завданням делегувати відповідальність.

        Сучасні вимоги до організації навчально-виховного процесу, його здійснення та контролю за результативністю вимагають від керівників навчальних закладів не тільки підвищення відповідальності, а й удосконалення знань та умінь управління педагогічним колективом. В. Сухомлинський зазначав, що директору слід глибоко знати роботу кожного педагогічного працівника, тому потрібно постійно, за певною системою, відвідувати й аналізувати уроки. Від цієї роботи залежить й інтелектуальна наповненість педагогічного та учнівського колективів, і методична майстерність викладачів, майстрів виробничого навчання, і запити та інтереси вихованців. «Від повсякденного вдосконалення уроку, що відбувається завдяки вдумливому аналізу керівників, залежить культура всього педагогічного процесу в школі».         

       Професійно-технічний навчальний заклад, як і будь-яка реальна система освіти, має значною мірою унормовані структури, функції, розпорядок роботи, канали ресурсного забезпечення, а також механізми збереження існуючого порядку – системи внутрішнього контролю, інспектування, атестації, ліцензування тощо. Сучасний навчальний заклад стає все більш і більш складною системою, вона змушена діяти в динамічно змінному світі, який пред’являє до неї нові вимоги. Щоб бути ефективним, управління закладом освіти в сучасних умовах повинно будуватися на міцному науковому фундаменті. Наука внутріучилищного управління дає знання, які дозволяють відповісти на питання: «Як зробити управління навчальним закладом ефективним?».

    Планую і надалі працювати у цьому напрямку.

Міністерство освіти і науки України,

донецька обласна державна адміністрація

департамент освіти і науки

обласний конкурс «кращий працівник року»

п р о е к т

Тема проекту:

 «Організація і методика  проведення  контролю  за навчально – виховним процесом у навчальному закладі»

Автор проекту: Сазонова Вікторія Іванівна, заступник директора з навчально – виробничої роботи Великоновосілківського професійного ліцею

Учасники проектної діяльності: методичний кабінет ВПЛ, педагоги ліцею

Керівник проекту: методист ВПЛ Антюхова О. М.

смт. Велика Новосілка, 2014 рік

Жанр проекту: інформаційний

Анотація до проекту

Проект містить загальні питання контролю (поняття, зміст, мета тощо) та характеристику особливостей контролю освітньої діяльності ПТНЗ.  Значна увага приділяється видам контролю навчальної діяльності учнів та  формам училищного контролю. В основу проекту покладено відповідні закони  та нормативні акти щодо організації навчально-виховного процесу у професійно-технічних навчальних закладах.

У додатках наводяться функціональні обов'язки керівників структурних підрозділів, плани роботи методичних органів, програми фронтальної перевірки роботи викладача, плани і графіки внутрішнього контролю Великоновосілківського професійного ліцею та інше.

Матеріали проекту дозволять: регламентувати контрольну функцію в системі управління освітньо – професійною діяльністю, підвищити її ефективність з метою зростання результативності навчально-виробничого процесу, обгрунтовувати управлінські рішення, здійснювати відповідні корективи з урахуванням змін на ринку праці, виконувати вимоги стандартів професійно – технічної освіти та задовольняти потреби виробництва щодо підготовки кадрових ресурсів тощо.

Ілюстративний ряд до проекту: презентація проекту «Організація і методика  проведення  контролю  за навчально  – виховним процесом у навчальному закладі», фотографії

Матеріально – технічне забезпечення проекту: фотоапарат,комп’ютери, принтер, сканер, проектор

 Ми керуємо речами
А людей ми ведемо за собою
Стівен Кові

ВСТУП

Внутріучилищний контроль -  це управлінська функція, яка є необхідною для всебічного аналізу процесу навчання та виховання. Внутріучилищний контроль дає можливість визначити, наскільки якісно здійснюється в ліцеї процеси навчання та виховання, ставлення до своєї діяльності педагогів, результативність їх праці.              Здійснення  внутріучилищного контролю потребує від керівництва та інших працівників, які залучені до контролю, теоретичної й методичної підготовки та компетентності, відповідальності при прийнятті рішень за підсумками контролю.

 Система внутріучилищного контролю повинна бути планомірною, обґрунтованою й всебічною, а його результати – основою для прийняття оптимальних управлінських рішень. Педагогічний контроль за навчально-виховним процесом – це система заходів для здійснення педагогічної діагностики ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів.  Окреслює цілі, форми перевірки (журналів, учнівських зошитів, якості знань та умінь учнів, виховних заходів, санітарного стану тощо), відповідальних за неї (адміністрацію, профспілковий актив, педагогів).

Контроль здійснюється адміністрацією, профспілковим активом, залучаються кращі педагоги ліцею. Чіткість планування дозволяє здійснювати контроль ритмічно, протягом навчального року, охопити всі аспекти навчально-виховного процесу різних педагогів, своєчасно вживати заходи, спрямовані на усунення виявлених недоліків. У цьому розділі планується робота з документацією і контроль за виконанням наказів Міністерства освіти і науки України, місцевих органів влади, рішень педагогічних рад.

Упродовж ряду років система освіти традиційно функціонувала з метою формування знань, умінь і навичок і, відповідно, протягом цього ж ряду років вирощувався виконавець - педагог- транслятор основ наукових знань. Отже, склався певний стереотип взаємодії в такому середовищі - централізоване управління. Розвиток передбачає зміну стилю управління і взаємодії в педагогічному колективі. Необхідно змінити зміст і сенс відносин між керуючим і керованими, для цього необхідно застосовувати інноваційні технології управління.

Актуальність проекту: вважаємо дану проблему актуальною, так як  контроль дає систематизовану інформацію про розходження між метою і одержаним результатом, а аналіз цієї інформації виявляє причини, умови цих розходжень і відхилень. Результати аналізу даних внутріучилищного контролю дають змогу керівнику провести своєчасне регулювання (корекцію) протікання педагогічного процесу. Систематичне внесення коректив сприяє об'єднанню діяльності підструктур, окремих груп, спрямовує їх роботу в єдине русло.

Здійснення внутріучилищного  контролю потребує від керівництва та інших працівників, які залучені до контролю, теоретичної й методичної підготовки та компетентності, відповідальності при прийнятті рішень за підсумками контролю. Тому проект «Організація і методика  проведення  контролю  за навчально – виховним процесом у навчальному закладі» є актуальним у сенсі надання інформації з даної проблеми, виявлення умов впливу внутріучилищного контролю на якість знань учнів.

Мета проекту:

• виявлення основних характеристик здійснення внутріучилищного  контролю як інструменту управління якістю навчання учнів;
• підвищення ефективності  управління навчально-виховним процесом за рахунок оптимальних методів, видів і форм контролю;
•  використання доцільних способів перевірки навчальної діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання;
• зміна стилю управління і взаємодії в педагогічному колективі шляхом зміни змісту і сенсу відносин між керуючим і керованими.

Об’єкт дослідження: вплив внутріучилищного контролю на вдосконалення навчально-виховного процесу.

Предмет дослідження: види та форми контролю навчальної діяльності учнів, контроль за навчально-виробничим процесом

Завдання:

• вивчити стан проблеми організації і методики  проведення  контролю  за навчально – виховним процесом у навчальному закладі;
• визначити та обгрунтувати види та форми внутріучилищного контролю, вимоги до внутріучилищного контролю.
• виявити умови ефективності внутріучилищного контролю.
• виявити вплив внутріучилищного контролю на якість знань учнів.

Очікувані результати

Матеріали проекту дозволять:

• регламентувати контрольну функцію в системі управління освітньо – професійною діяльністю, підвищити її ефективність з метою зростання результативності навчально-виробничого процесу, обгрунтовувати управлінські рішення, здійснювати відповідні корективи з урахуванням змін на ринку праці, виконувати вимоги стандартів професійно – технічної освіти та задовольняти потреби виробництва щодо підготовки кадрових ресурсів тощо;

• підвищити ефективність управління навчально-виховним процесом за рахунок оптимальних методів, видів і форм контролю;
• визначити доцільні способи перевірки навчальної діяльності викладачів та майстрів виробничого навчання;
•  покращити координацію роботи членів колективу, яка забезпечує ефективне й продуктивне досягнення ними цілей і виконання поставлених завдань.

Методи дослідження:

• аналіз літературних джерел і нормативно – правових документів з питань внутрішкільного контролю на сучасному етапі;
• вивчення та аналіз ресурсів Інтернету;
• тестові методики.

1. ПОНЯТТЯ І ЗМІСТ КОНТРОЛЮ

         Контроль виступає як одна  з функцій управління. Це інструмент, який допомагає адміністрації навчального закладу визначити, чи досягла вона поставленої мети, як виявити допущені нею і персоналом помилки, як їх виправити і адаптувати  колектив до умов середовища. Змістом внутрішкільного контролю є цілісний педагогічний процес. Тому до основних складових змісту контролю входить: виконання організаційно-педагогічних завдань загальної середньої освіти; хід і якість виконання освітніх програм і державних освітніх стандартів; якість знань, умінь і навичок учнів; рівень вихованості учнів; стан викладання навчальних дисциплін, реалізація ними освітніх, виховних і розвиваючих функцій навчання; стан і якість організації позакласної виховної роботи; робота з педагогічними кадрами; ефективність спільної діяльності ліцею, сім'ї і громадськості по вихованню учнів; виконання нормативних документів і прийнятих рішень.

Сутність контролю полягає у перепровірці того, як реалізується мета управління в межах того чи іншого циклу. В основу внутрішкільного контролю закладають педагогічний аналіз результатів праці педагога та стану навчально – виховного процесу.

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ КОНТРОЛЮ

Основною метою системи контролю у ВПЛ є:

• Всебічне удосконалення діяльності навчального закладу шляхом попередження, виявлення і усунення недоліків;
• Пошук джерел удосконалення навчально-виховного процесу, рівня фахової підготовки випускників відповідно до державних стандартів;
• Виявлення оригінальних педагогічних методик, передового педагогічного досвіду;
• Системний аналіз виконання законодавчих і нормативних документів;
• Зміцнення дисциплін, підвищення відповідальності керівників структурних ланок, викладачів, майстрів виробничого навчання груп за результатами своєї діяльності тощо.

Завданням контролю є оцінка якості діяльності навчального закладу та організації навчально-виховного процесу, його кінцевих результатів, а також виявлення недоліків у роботи та визначення шляхів їх подолання.

У практичній організації і проведення контролю слід керуватись тим, що управління професійно – технічним навчальним закладом розв’язує 2 типи завдань: стратегічно-цільові та поточні.

До стратегічно – цільового управління належать завдання, які ставляться на річний та більш тривалі управлінські цикли (наприклад, на весь термін підготовки фахівців). Вони пов’язані з необхідністю підвищити ефективність навчально-виховного процесу, якість теоретичної, практичної підготовки випускників, прискорити адаптування училища, його колективу до тих змін, які відбуваються у суспільстві. Саме училищний контроль пов’язаний із забезпеченням цільового управління.

           Таким чином, важливо сформулювати мету на навчальний рік, і пов’язані з її реалізацією проблеми, на які буде спрямовано контроль.

        У межах повсякденного поточного управління в разі необхідності можуть проводитись перевірки, але не процесу, а результатів діяльності викладачів, майстрів виробничого навчання, керівників груп (здійснення ними дій, суворо регламентованих нормативними документами: виконання навчальних планів і програм, своєчасність заповнення журналів обліку навчальних занять тощо). Внутріучилищний  контроль в сучасних умовах – це інструмент управління якістю навчання учнів. При розв'язанні завдань контро­лю необхідно враховувати ті, що сприяють вдосконаленню навчаль­но-виховного процесу. Серед них: вивчення рівня засвоєння учнями знань, умінь і навичок (правильність, обсяг, глибина, дієвість);  отримання інформації про ха­рактер пізнавальної діяльності учнів; встановлення рівня самостійності й активності в навчальному
процесі; виявлення причин утруднень і помилок у засвоєнні матеріалу; визначення ефективності організації навчального процесу —
уроку (методи, форми, засоби).

3. СТРУКТУРА КОНТРОЛЮ В ЛІЦЕЇ

Контроль у ВПЛ базується на діючій системі управління професійно-технічними навчальними закладами і здійснюється посадовими особами в межах наданих їм прав і покладених на них обов’язків. Відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006р. № 419, розділ 4, пункт 4.2) відповідальність за ефективну дієвість системи контролю несуть директор, його заступники, старший майстер і методист.

Безпосереднім організатором училищного контролю є заступник директора з навчально-виробничої роботи. Для розробки організаційних і методичних питань контролю, підготовки відповідних методичних матеріалів, а також планів контролю в училище доцільно створити організаційно-методичну комісію у складі найбільш кваліфікованих викладачів, майстрів виробничого навчання і керівників структурних ланок, визначити її основні функції та напрямки роботи.

ОБ'ЄКТИ ВНУТРІУЧИЛИЩНОГО КОНТРОЛЮ ВПЛ
 

4. ПЛАНУВАННЯ КОНТРОЛЮ ЗА НАВЧАЛЬНО - ВИРОБНИЧИМ ПРОЦЕСОМ

      Відповідно до мети і завдань контролю у навчальному закладі розробляються плани контролю: перспективний і поточний. Вони ґрунтуються на принципах науковості, доступності, демократизму, мають всеохоплюючий характер. Значною мірою полегшує процес складання плану контролю добре продуманий план роботи дорадчих і методичних органів: педагогічної ради, інструктивно-методичної наради, спільних засідань предметних комісій, методичної ради училища, а також загальноучилищний план виховної роботи та інше.

      Перспективний план контролю розкриває такі проблеми, питання, висновки з яких можуть бути отримані в результаті проведення значної кількості перевірок і тривалого вивчення. У ньому вказуються визначені для контролю проблеми (об'єкти),орієнтовані терміни їх виконання і відповідальні особи .

      Поточний план контролю  розкриває позиції  перспективного плану і повинен включати: об’єкт  контролю, конкретну мету і зміст контролю, форми контролю, термін проведення контролю, відповідальних  осіб  і виконавців,заходів із завершення контролю.

На основі плану ліцею контролю керівники структурних підрозділів відповідно до Положення про організацію навчально – виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (п.4.3) складають графіки контролю на семестри, які затверджує директор училища.

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОЇ РОБОТИ У ВПЛ

4.1. ВИДИ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІ

 Для системного спостереження за результатами навчання використовуються наступні види контролю:

• поточний;
• тематичний;
• проміжний;
• вихідний.

Поточний контроль передбачає поурочне опитування учнів, проведення контрольних і перевірочних робіт, тематичне тестування та інші форми контролю, що не суперечать етичним та медико - педагогічним нормам.

Тематичний контроль – застосовується для оцінювання навчальних досягнень учнів по завершенню вивчення теми, робочої навчальної програми.

Педагогічні працівники ВПЛ самостійно обирають форму поточного , тематичного контролю рівня навчальних досягнень учнів.

Проміжний контроль передбачає семестрові заліки, семестрову атестацію (іспити), річні підсумкові заліки, річну атестацію (річні підсумкові іспити), проміжну кваліфікаційну атестацію (кваліфікаційний іспит), індивідуальні завдання учням.

Вихідний контроль передбачає державну кваліфікаційну атестацію, яка включає: кваліфікаційну пробну роботу, що відповідає вимогам освітньо-кваліфікаційної характеристики випускника ПТНЗ відповідного кваліфікаційного рівня; державний кваліфікаційний іспит або захист дипломної роботи, проекту чи творчої роботи, що їх замінює.

Форми і періодичність проміжного та вихідного контролю визначається робочими навчальними планами.

  Обов'язковими видами оцінювання навчальних досягнень учнів є тематичне і підсумкове. Основною одиницею оцінювання є навчальна тема. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів є обов'язковим і основним, його результати відображаються у журналі групи. Тематичному оцінюванню навчальних досягнень учнів підлягають основні результати вивчення теми, що визначаються вчителем на основі вимог навчальної програми і мають бути відомі учням з самого початку їх вивчення, слугуючи орієнтиром у процесі роботи над темою.

Підсумкове оцінювання здійснюється наприкінці семестру або навчального року. Підсумкова оцінка за семестр виставляється за результатами тематичного опитування, а за рік на основі семестрових оцінок.

За призначенням і характером контроль поділяють на попередній, поточний, періодичний, підсумковий, взаємоконтроль, самоконтроль. Попередній контроль проводять, щоб визначити рівень підготовленості учнів на початку нового навчального року чи періоду Поточний контроль застосовують для перевірки і окремих учнів і учбових груп, як правило, у повсякденній навчальній діяльності. Періодичний контроль має системний, плановий і цілеспрямований характер. Він полягає у визначенні рівня та обсягу оволодіння знаннями, навичками і вміннями наприкінці тижня, місяця, кварталу, півріччя, навчального року. Підсумковий контроль спрямовано на визначення рівня реалізації завдань, сформульованих у навчальних програмах, планах підготовки та в інших документах, які регламентують навчально-виховний процес. Він охоплює і теоретичну, і практичну підготовкуучнів, проводять його, як правило, наприкінці зимового й літнього періодів навчання, під час спеціальних заходів перевірки

     У навчально-виховному процесі діє взаємоконтроль у формі порад, консультацій, обміну досвідом, допомоги найкращих учнів тим, які відстають у навчанні. Важливим засобом контролю є самоконтроль,  який реалізує на практиці принципи активності й свідомості, міцності знань, навичок і вмінь учнів. Розрізняють дві форми самоконтролю: індивідуальна і групова. У разі індивідуальної форми контролю учень самостійно визначає ступінь опанування професійними знаннями, навичками та вміннями. Груповий самоконтроль передбачає оцінку власної навчальної діяльності та досягнутих успіхів, а також визначення недоліків, обґрунтування шляхів їх подолання.

До основних форм організації перевірки знань, навичок і вмінь, окрім самоконтролю, належать індивідуальна, фронтальна і групова перевірки. Мета індивідуальної перевірки — визначити, на якому рівні кожен учень оволодів сукупністю знань, навичок і вмінь, розвитком професійних якостей, а також визначити основні недоліки й шляхи їх усунення. Фронтальну перевірку застосовують, щоб за відносно короткий термін часу з'ясувати рівень опанування програмного матеріалу. Педагог готує з певної теми короткі запитання, які він задає учням, і вимагає коротких відповідей на них з місця. Групова перевірка спрямована на з'ясування рівня колективних дій, злагодженості й згуртованості під час виконання завдань. Інколи виправдовує себе комбінована перевірка - поєднання зазначених вище форм.

Методи перевірки - це сукупність прийомів і способів педагогічної діагностики ефективності навчально-пізнавальної діяльності учнів забезпечувати повну й змістовну інформацію про перебіг дидактичного процесу у навчальних закладах та про його дієвість і результативність. Основні методи перевірки успішності учнів у дидактичному процесі та визначення ефективності цього процесу: побічне спостереження, усне опитування, вправляння, програмований контроль, письмові роботи, дидактичні тести тощо.

За допомогою методу спостереження за навчально-пізнавальною діяльністю учнів педагог докладно пізнає їх діяльність, ставлення, волю й бажання, з'ясовує нахили і здібності, успіхи, поведінку, можливості та способи дій у певних ситуаціях, визначає обсяг і глибину оволодіння професійними знаннями, рівень опанування відповідними навичками та вміннями, ступінь сформованості особистісних якостей, визначає недоліки й шляхи їх усунення тощо. Письмовий контроль забезпечує глибоку й всебічну перевірку опанування програмного матеріалу. За допомогою письмових робіт одночасно контролюють значну кількість учнів у різних галузях знань.

Ще одним методом перевірки є усне опитування. Його здійснюють за допомогою бесіди, оповідання учня , тлумачення певних теорій, ідей, поглядів професійних явищ тощо, їхня найбільша методична цінність - те, що вони забезпечують безпосередній живий контакт педагога з тими, хто навчається.  Досить ефективним методом перевірки результатів навчання учнів є метод вправляння - практичні заняття, практикуми, практики тощо. У дидактичній практиці дедалі частіше використовують дидактичні тести, які становлять стандартизований комплект завдань щодо певного навчального матеріалу, за допомогою яких визначають рівень його опанування.

4.2. ФОРМИ УЧИЛИЩНОГО КОНТРОЛЮ

          В залежності від поставленої мети вивчення стану навчального процесу розрізняють:

• діагностичний контроль, який передбачає вивчення діяльності одного або групи викладачів, майстрів виробничого навчання для встановлення позитивної або негативної тенденції, розкриття причин її появи, вироблення рекомендацій щодо подолання чи удосконалення виявленого;
• коригуючий контроль передбачає оперативне внесення змін у структуру занять, підвищення ефективності роботи викладачів, майстрів виробничого навчання;
• регулюючий контроль, що передбачає внесення змін у плани і дії педагогічного колективу з різних причин (поява нового підручника, навчального кабінету, нової програми, нового технічного обладнання тощо) .

Розрізняють форми контролю за змістом:

• тематичний контроль, пов'язаний із вивченням стану викладання окремих навчальних предметів;
• проблемний контроль, головною метою якого є оцінка відповідності організації навчальних занять сучасним досягненням педагогічної чи іншої науки, передовому педагогічному досвіду; вибір проблеми вивчення роботи викладачів, майстрів виробничого навчання пов'язаний з темою, над якою працює предметна комісія або училище;
• фронтальний контроль, який дозволяє всесторонньо вивчити організацію навчально-виховного процесу в навчальному закладі.                 

В залежності від об'єктів вивчення існує:

• персональний контроль, під час якого керівники училища вивчають роботу одного викладача, майстра виробничого навчання, вихователя;
• групово-предметний контроль, що передбачає вивчення діяльності групи викладачів, майстрів виробничого навчання, які ведуть викладацьку роботу в одній навчальній групі (система опитування, робота над помилками і забезпечення вимог до проведення навчальних занять);
• предметно-груповий контроль передбачає вивчення діяльності викладачів, які читають одну дисципліну в різних групах; головне завдання цієї форми контролю – за допомогою порівняння методики і техніки проведення занять визначити найбільш раціональні освітні технології, види роботи з учнями, значно покращити наступність у викладанні одного предмету, допомогти головам предметних комісій правильно підійти;
• груповий контроль передбачає спостереження і аналіз занять у різних викладачів та в різних групах для визначення стану впровадження психолого-педагогічної науки; сутність цього контролю полягає в тому, щоб для правильного висновку мати необхідну кількість об'єктивних даних для узагальнення і визначення позитивних тенденцій та типових недоліків у навчальному процесі.

5. ОРГАНІЗАЦІЯ КОНТРОЛЮ ЗА

НАВЧАЛЬНО- ВИРОБНИЧИМ  ПРОЦЕСОМ

 На основі загального плану  ліцею контролю керівники структурних підрозділів складають графіки проведення контрольних заходів (графік написання контрольних зрізів, графік семестрової атестації, графік захисту курсових проектів, графік право виховних заходів в ліцеї тощо).

 Основним документом, який визначає форми та методи перевірки, є програма, що розробляється для проведення кожного контрольного заходу із врахуванням мети та змісту. У програму слід включати термін перевірки, методичні вказівки щодо її проведення, перелік питань, вивчення яких дасть можливість отримати вичерпну інформацію відповідно до поставленої мети, форма контролю .

Перед проведенням контрольних заходів директор або його заступники проводять інструктаж,під час якого перевіряючі інформують про об'єкти контролю, його місце в системі роботи училища і завдання, які він вирішує, вимоги до перевірки, методики її проведення.

До перевірки потрібно залучати найбільш компетентних осіб. Також необхідно створити ділову атмосферу, поєднувати вимогливість із доброзичливістю, не допускати упередженості й необ'єктивності відносно тих, хто підлягає перевірці, ознайомити їх з матеріалами перевірки до підготовки остаточного висновку за підсумками контролю.

Слід дотримуватись принципу гласності контролю – план – графік училищного контролю повинні мати всі керівники структурних підрозділів, окрім того, він має знаходитись у педагогічному кабінеті, як і загальноучилищні плани роботи дорадчих та методичних органів, план виховної роботи.

Програми перевірок заздалегідь вивішуються на стенді «Інформація для педагогічних працівників».

1.        СПОСОБИ ПЕРЕВІРКИ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ВИКЛАДАЧІВ ТА МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

1. Вибіркове відвідування занять. Керівники ліцею , голови методичних комісій за своїм особистим планом відвідають окремі заняття викладачів, майстрів виробничого навчання. Така перевірка дає можливість встановити, як готується до занять викладач, яка активність учнів, тобто, який рівень діяльності викладача й вихованців училища в звичайних умовах.
2. Тематичне відвідування занять. Адміністрація ліцею з метою всебічного вивчення системи роботи викладача, майстра виробничого навчання відвідує цикл занять з певної теми (розділу) навчального курсу (3-5 занять). Така перевірка забезпечує можливість визначення переваг і недоліків діяльності викладача, майстра, надання методичної допомоги щодо удосконалення його педагогічної майстерності. Тематична перевірка особливо необхідна під час ознайомлення з методами роботи нового викладача, майстра виробничого навчання, а також з метою вивчення перспективного педагогічного досвіду.
3. Комплексне вивчення окремих груп. Перевіряючий відвідує протягом певного періоду заняття в одній групі (5-6 занять). Він перевіряє роботи, систему вимог, працездатність, підхід, активність одних і тих самих учнів у різних умовах. Таке відвідування дозволяє зробити конкретні висновки про те, чому учні в одного викладача навчаються добре, а в іншого – погано, як підтримуються дисципліна на заняттях, правила внутрішнього розпорядку тощо.
4. Перевірка навчальної документації. (журналів обліку теоретичного навчання, індивідуальних планів роботи викладачів, планів уроків, конспектів лекцій тощо). Керівники можуть перевірити ці документи у зв'язку із контролем діяльності викладача, майстра як на уроці, так і поза ним. Вивчення плануючої документації допомагає визначити системність та кваліфікованість діяльності педагогів.
5. Проведення бесід з викладачами. Заступникам директора, головам предметних комісій та керівникам структурних підрозділів доцільно протягом семестру за певним графіком проводити індивідуальні бесіди з викладачами з питань виконання навчальної програми, підвищення рівня навчальних досягнень учнів, вирішення навчально-виховних методичних питань, підвищення кваліфікації тощо.

До основних критеріїв оцінки діяльності викладача можна віднести:

• виконання навчальних програм у повному обсязі, в тому числі забезпечення вивчення передбачених тем, виконання практичних, лабораторних. контрольних робіт тощо;
• рівень навчальних досягнень учнів, ступень їх самостійності, оволодіння необхідними навиками, розвиток інтелекту, набуття професійних умінь;
• якість навчально-виховної роботи на уроці; при цьому з'ясовується, чи вчить викладач безпосередньо на занятті, чи саме під час уроку відбувається процес формування знань і розвиток самостійності, чи здійснюється професійне спрямування в процесі навчання, чи мають місце елементи виховання учнів;
• особливо слід звернути увагу на те, які методи роботи використовує викладач, майстер виробничого навчання, чи вміє він оптимально застосувати їх з урахуванням навчального матеріалу та особливостей контингенту учнів, адже саме у виборі правильних методів проявляється ознака професійної майстерності педагогічного працівника;
• диференційований (індивідуальний) підхід до учнів у процесі навчання, який забезпечує оптимальний розумовий і професійний розвиток учня, попереджує неуспішність та соціально-професійну апатію; одним із способів перевірки рівня ефективності індивідуального підходу до учнів в умовах колективної роботи із групою є вивчення системи роботи викладача, майстра виробничого навчання із невстигаючими учнями, а також з тими, хто виявляє підвищений інтерес до вивчення предмета

 ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНО-ВИРОБНИЧОЇ РОБОТИ

5.2. СПОСОБИ ПЕРЕВІРКИ РІВНЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ, УМІНЬ І НАВИКІВ УЧНІВ

1. Проведення усного опитування учнів перевіряючою особою або викладачем із завчасно підготовлених питань.

2. Проведення директорських письмових контрольних, перевірних робіт в окремих або у всіх групах із визначених дисциплін. Роботи перевіряються викладачем, комісією або в деяких випадках керівниками.

3. Перевірка учнівських зошитів, словників, курсових робіт, записів лабораторних занять та щоденників із практики. Таке вивчення допомагає визначити систему роботи учнів, рівень засвоєння ними навчального матеріалу, самостійність, якість роботи викладачів з організації навчання вихованців училища.

4. Перевірка умінь і навиків учнів у здійсненні лабораторних та практичних робіт, під час виробничого навчання, а також практичних навиків з майбутньої професії під час проходження виробничої практики.

Згідно із Положенням про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (п.4.3) за підсумками проведення контрольних, перевірних та інших видів робіт у навчальних групах керівники навчального закладу вивчають та визначають якість проведення навчальної роботи педагогічними працівниками. Підсумки вивчення роботи педагогічних працівників розглядаються на засіданнях педагогічної ради та враховуються при їх атестації.

ВИСНОВКИ

У процесі роботи над проектом була опрацьована література та інші джерела інформації з даної проблеми, проаналізовані організація і методика  проведення  контролю  за навчально – виховним процесом у ВПЛ. Це  дозволило  зробити наступні висновки:

• зміни у суспільстві потребують змін в менеджменті навчально – виховного процесу ПТНЗ;
•  необхідна зміна стилю управління і взаємодії в педагогічному колективі шляхом зміни змісту і сенсу відносин між керуючим і керованими;
• внутріучилищний  контроль — систематична, цілеспрямована перевірка роботи педагога адміністрацією навчального закладу. Його мета — домогтися оптимальної відповідності діяльності ліцею державним стандартам;
• результати контролю за навчально-виробничим процесом можуть виноситись на обговорення педагогічною радою, на інструктивно-методичну нараду, на засідання предметних комісії. Але перш, ніж повідомляти про результати контролю всьому педагогічному колективу, доцільно ознайомити з цією інформацією тих, кого перевіряли,і якщо у них виникнуть заперечення, це ні в якому разі не повинно бути винесено на обговорення колективу. Контролюючому слід уникати необ'єктивного, упередженого ставлення до об'єктів контролю. За підсумками контролю можуть видаватись накази, розроблятись методичні рекомендації тощо. Директор ліцею організовує контроль за роботою заступників, старших майстрів та методиста, які несуть відповідальність за своєчасне усунення недоліків, виявлених у ході перевірки;
• контроль загалом — це не лише перевірка, а й надання допомоги педагогам у поліпшенні навчально-виховної роботи в ліцеї. Отримана під час перевірки інформація дає змогу вносити корективи, робити узагальнення, приймати нові рішення. Дієвість перевірки значною мірою залежить від того, наскільки чітко виражені її результати і накреслені перспективи роботи. Все це слід робити доброзичливо й тактовно, запобігаючи можливим емоційній напрузі, конфліктним ситуаціям.

Тип мого проекту – інформаційний і мав на меті проінформувати про систему роботи ВПЛ з організації та методики проведення внутріучилищного контролю та його вплив на розвиток творчого потенціалу педагогічних працівників ліцею і  підвищення ефективності навчально-виховного процесу за рахунок впровадження оптимальної технології управління.

Я переконана, що успіх внутрішньошкільного управління значною мірою зумовлюється позицією адміністрації навчального закладу, стилем його роботи, компетентністю, розумінням суті демократичних перетворень, стилем взаємин із людьми, рівнем демократичної культури, роботою щодо розвитку самоврядування педагогічного колективу. Керівники освітнього закладу мають вміти вести діалог, створювати умови для розвитку творчого потенціалу педагогів. Тому я розумію, що саме від особи заступника директора багато в чому залежить успіх оновлення життя ліцею, який повинен  сприяти розкриттю потенціалу кожного педагога, правильно формуючи стратегію мотивації персоналу. Важливим інструментом для цього є делегування. Насправді делегування - це мистецтво. Мистецтво розвивати людей.  Можна визначити основні правила ефективного делегування повноважень керівниками загальноосвітніх навчальних закладів:

• делегувати відповідно до здібностей та можливостей працівників;
• враховувати заохочення та мотивацію працівників;
• делегувати завчасно;
• чітко пояснювати, що вимагається, і визначати терміни виконання завдань;
• пояснювати суть та мету завдання;
• забезпечувати працівників необхідною інформацією;
• періодично перевіряти, як виконуються делеговані завдання;
• заохочувати якісне виконання роботи і тактовно корегувати недоліки;
• разом із завданням делегувати відповідальність.

Планую і надалі працювати у цьому напрямку.

Моя основна заповідь - любити учня, розуміти, приймати, співчувати, допомагати.
Найголовніші мої умови для успішної роботи: не боятися брати на себе відповідальність; бути постійно у пошуку; не опускати руки, якщо щось не виходить; прагнути більше знати, щоб краще розібратися, глибше розуміти; знаходити рішення, що дають найкращий результат.
В своїй справі я іду заповіту В. О. Ключевського: «Щоб бути хорошим викладачем, потрібно любити те, що викладаєш, і любити тих, кому викладаєш».

Циклограма роботи на 2013/2014 н. р.

заступника директора з навчально-виробничої роботи Великоновосілківського професійного ліцею Сазонової В. І.

Україна

Донецька обласна державна адміністрація

Департамент освіти і науки

М А Т Е Р І А Л И

для участі в обласному конкурсі

 «Кращий працівник року»

В номінації

«Кращий заступник директора

з навчально-виробничої роботи в ПТНЗ»

Професійний автопортрет заступника директора

з навчально-виробничої роботи

   Підготувала:

Сазонова Вікторія Іванівна

заступник директора з

навчально-виробничої роботи

Великоновосілківського професійного ліцею

2014 рік