Найголовніше — подолати себе, свій страх, свій біль (за оповіданням Джека Лондона «Жага до життя»). Робота на уроці здійснюється у творчих дослідницьких групах, які доповнюють одна одну. Групи отримали випереджальні завдання: скласти порівняльну таблицю стану головного героя та природи; прорекламувати оповідання «Жага до життя» Джека Лондона, створивши рекламний ролик; зняти навчально-пізнавальний фільм про Аляску; написати пам'ятку людині, яка опинилась в екстремальній ситуації; написати акровірші та синквейни.Використані інтерактивні прийоми: «Гронування», «Обери свою позицію», «Синквейн», «Незакінчене речення»; написання пам'ятки; складання опорних схем, таблиць.
Найголовніше — подолати себе, свій страх, свій біль
(за оповіданням Джека Лондона «Жага до життя»)
Мета: показати силу людського характеру, втілену в образі головного героя; розвивати зв’язне мовлення, творчу уяву учнів; удосконалювати навички роботи в групах, вміння робити висновки, порівняння, вести діалог; розвивати навички аналізу образів-персонажів; розкрити роль пейзажу в оповіданні; поповнювати знання з теорії літератури; виховувати в учнів повагу до сили людського характеру, формувати гуманістичний погляд на життя.
Обладнання: текст оповідання «Жага до життя»; комп’ютер та проектор для демонстрації слайдів, навчальних фільмів; комп’ютерна презентація за темою уроку; навчально-пізнавальний фільм «Аляска»; рекламний ролик за оповіданням; таблиці; опорні схеми; літературознавчий словник.
Методична ремарка: робота на уроці здійснюється у творчих дослідницьких групах, які доповнюють одна одну. Групи отримали випереджальні завдання: скласти порівняльну таблицю стану головного героя та природи; прорекламувати оповідання «Жага до життя» Джека Лондона, створивши рекламний ролик; зняти навчально-пізнавальний фільм про Аляску; написати пам’ятку людині, яка опинилась в екстремальній ситуації; написати акровірші та синквейни.
Методичні стратегії: інтерактивні прийоми: «Гронування», «Обери свою позицію», «Синквейн», «Незакінчене речення»; написання пам’ятки; складання опорних схем, таблиць.
Тип уроку: урок-дослідження.
Наскільки людина перемагає
страх, настільки вона людина.
Томас Корнель,
англ. письменник
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Презентація теми і мети уроку
1. Слово вчителя.
Сьогодні нас чекає подорож до Північної Америки.
Разом із героями оповідання «Жага до життя» ми пройдемо дикими просторами Аляски. Зосередимо увагу на тому, як Джек Лондон показав силу людського характеру в образі головного героя оповідання. А ще по-міркуємо над такими питаннями, як людська гідність, життя і смерть, вірність у дружбі, гуманізм у стосунках між людьми.Ви матимете змогу аргументовано висловити свою думку, обмінятися думками щодо питань і проблем, яке ставить оповідання Джека Лондона «Жага до життя».У житті будь-хто може опинитися в екстремальних обставинах. І от тоді, коли їй загрожує смерть, людина постає справжньою.
— Як ви розумієте поняття «екстремальна ситуація»?
2. Робота над епіграфом.
— На яке сприйняття твору налаштував вас епіграф?
У ситуаціях, коли сили покидають і ось-ось поглине темрява несвідомості, — людина має дати відповідь на такі питання:
— Що робити?
— На що сподіватися?
— Як вижити?
— Що ж приходить на допомогу людині?
Може, воля? Чи любов до життя? А може, свідомість? Чи бажання жити?
III. Робота над темою уроку
1. Робота з інтерактивними технологіями.
Учитель. Джек Лондон прожив складне життя, пізнав злети, падіння, бідність, популярність і опалу, важко працював і насолоджувався славою.
Звернімося до біографії письменника і за допомогою методу «Гронування» стисло визначимо основні події з життя автора.
Джек Лондон
Учитель. Чи не здалося вам, діти, коли ви читали оповідання, що автор і головний герой мають багато спільного? Знайдіть спільне (вік, соціальний статус, доля, життєві ідеали) між головним героєм та Джеком Лондоном за допомогою стратегії «Коло Венна».
Головний
герой
Джек
Лондон
2. Бесіда за прочитаним.
Учитель. Так про що ж ідеться в оповіданні?
Про це ми можемо дізнатися у відділі реклами. Режисер цього фільму анонсує нам сюжет оповідання (фільм 1).
Учитель. Я гадаю, що всі ви прочитали оповідання і зможете правильно визначити перебіг подій в оповіданні, виконавши завдання.
1. «Зрада Білла».
2. «Помилка рибалки».
3. «Боротьба з голодом».
4. «Фінал життя Білла».
5. «Зустріч із ведмедем».
6. «На китобійному судні».
7. «Поєдинок із вовком».
3. Опрацювання елементів теорії літератури.
Сюжет (франц. sujet — предмет, тема) це перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання й конкретизації його фабули.
— Як будується сюжет твору?
Елементи сюжету оповідання:
Експозиція:
Опис Півночі та золотошукачів.
Зав’язка:
Білл кидає свого хворого товариша.
Розвиток дій:
Герой бореться за життя.
Кульмінація:
Сутичка із вовком.
Розв’язка:
Порятунок героя.
4. Дослідницька робота в групах.
Учитель. Аляска — це дуже красивий півострів. Тож давайте звернемося в туристичне агентство, де нам допоможуть дізнатися історію Аляски та помилуватися красою цього куточка планети. (фільм 2.)
Учитель. Досить важливі проблемні питання порушено в оповіданні. Саме за цими проблемами ми поєднались у дослідницькі групи «Герой і Білл», «Герой і Вовк» та «Герой і природа». І це не випадково, бо це і є три основні складові подолання головним героєм надважкого шляху. Зараз ці експертні групи спробують довести нам, що головний герой достойно пережив зраду друга, переслідування вовка, вийшов переможцем із двобою з природою.
Робота з групою «Герой і Білл»
— Як ви оцінюєте вчинок Білла?
(Як аморальний, адже він покинув свого хворого товариша серед безкрайньої пустелі.)
— Що допомогло герою вижити?
(Те, що він любив життя, щодуху боровся за нього.)
• Словникова робота.
Жага — велике бажання пити; спрага. Нестримне бажання чого-небудь, до чого-небудь, до володіннячим-небудь, до досягнення якоїсь мети.
• Створення учнями асоціативного ланцюжка до слова «жага» на основі отриманих знань та життєвого досвіду.
(Жага — бажання, жадання, темперамент, сна-га, жар, запальність.)
Висновок. Головна мета героя оповідання — вижити. Це і допомогло йому побороти голод, холод, хворобу і навіть смерть.
— Чи можна вважати головного героя сильною людиною?
— Які труднощі долає герой?
(Він бореться зі страхами, голодом.)
• Робота з текстом оповідання.
Учитель. Знайдіть у тексті зображення обох героїв.
(«Обидва були стомлені й виснажені, з облич їм не сходив вираз тупого терпіння, що його карбують тривалі незгоди. На спині вони несли важкі клунки, загорнені в покривала і підтримувані ремінцями, які вони накинули на лоби. Кожен ніс рушницю. Вони ступали, схиливши низько плечі, а ще нижче голову, втупившись очима в землю».)
— Здавалося, що у такий момент вони мали підтримати один одного, але що ми бачимо?
(«Білл шкандибав далі через молочно-біле шумовиння. Він так і не обернувся. Білл вийшов, кульгаючи, на той берег і подався далі, не повертаючи голови».)
• Обговорення проблемного питання (Застосування інтерактивної технології «Мозкова атака»)
— Як ви оцінюєте поведінку Білла?
(Як аморальну, адже він покинув свого хворого товариша серед безкрайньої пустелі.)
— Так кого ж можна назвати справжнім другом?
Справжній друг
— Чому Білл зрадив друга?
— Як він поплатився за зраду?
— Чому герой не взяв золото товариша?
— Порівняйте ставлення до золота у Д.Дефо «Робінзон Крузо» та у Джека Лондона.
(У шухлядці Р.Крузо знайшов срібні та золоті монети, посміхнувся, назвав їх «непотрібним мотлохом». «Всю цю купу золота я б охоче віддав за будь-який дешевий ніж…»)
• Прийом «Займи особисту позицію» (Проблемне питання.)
— Чому загинув Білл?
Учитель. Я стверджую, його роздерли вовки. Чи згодні ви із цим твердженням?
• Прийом «Обери позицію».
Завдання: дайте характеристику головному герою і Біллу, заповніть обидва поля, аргументуйте свій вибір.
— Чи могли б ви вчинити, як Білл? Чиє поле вам ближче?
Учитель. Група, яка досконало знається на психології людських стосунків, представить пам’ятку для людини, яка опинилась в екстремальній ситуації. Я гадаю, що пісня Володимира Висоцького внесе ясність у визначення характеру головного героя (фільм 3).
Робота з групою «Герой і Вовк»
— Які почуття викликає у героя Вовк?
(Лише увагу до нього; страх уже зник; ненависті теж немає; і
Вовк, і Людина — в скрутному становищі; голодні, хворі, самотні.)
— Чому Людина перемагає?
(Людина, як і Вовк, бореться за виживання, і завдяки волі й упертості перемагає у цьому двобої.)
• Робота з текстом.
— Якими зображено у тексті Вовка та Людину?
(«Почулося сопіння й бухикання — між двома каменями, не далі як за двадцять кроків од себе він угледів вовчу голову. Гострі вуха не стирчали догори, як у інших вовків; очі були налиті кров’ю, голова понурилася». «Всю ніч він чув бухикання хворого вовка і час від часу мекання оленят. Навколо буяло життя, але життя повне сил і здоров’я, і він розумів: хворий вовк іде слідом за хворою людиною. Він тремтів на пронизливому вітрі й понуро вишкірився, коли чоловік обізвався до нього хрипким шепотом». «Якось він побачив, що вовк пожадливо вилизує слід, і зрозумів, який його чекає кінець, якщо… якщо він сам не вб’є вовка і почалась одвічна страшна трагеія боротьби за існування: хвора людина повзла, хворий вовк шкутильгав за нею — дві вмирущі істоти волоклися через пустелю». «Ось вовк засопів йому біля самого вуха. Шорсткий сухий язик тернув його по щоці. Він миттю випростав руки. Пальці зімкнулись, мов пазури, але нічого не схопили. Для швидких упевнених рухів потрібна сила, а йому саме сили й бракувало. Вовкове терпіння було незмірне. Півдня він пролежав нерухомо, борючись із запамороченням, чекаючи на звіра, який хотів ним поживитись і яким він жадав поживитись сам».)
— Що символізує вовк?
(Це символ смерті, яка тягнеться за людиною. За всіма ознаками головний герой повинен загинути. Але життя сильніше за смерть.)
— Що допомогло людині дістати перемогу над твариною?
(Сила духу.)
— Що таке сила духу?
(Це внутрішній вогонь, який підносить Людину до благородства, мужніх вчинків).
— Чому Людина виявилась сильнішою за тварину?
(Людина може прорахувати свої вчинки, бо Людина має силу духу, терпіння, витривалість і жагу до життя).
— Чи є в тексті моменти, де Людина нагадує нам тварину?
Відповіді учнів.
«В одному видолинку з-поміж скель й трави злетіла, фуркаючи крильми, зграя білих куріпок. «Кр-кр-кр!» — лунали їхні крики. Він жбурляв у них камінцями, але не міг влучити. Тоді він покликав клумака на землю і почав підкрадатись до птахів плазом, як кіт до горобця».
• Зустріч із ведмедем.
«Ведмідь ступив незграбно вперед, став на задні лапи й вичікувально рикнув. Якби чоловік побіг, ведмідь погнався б за ним, але чоловік не втік. Осмілілий зі страху, він теж загарчав, дико, люто, вкладаючи в це гарчання весь свій страх».
• Головний герой натрапив на кістки, залишені вовками.
«Надвечір він натрапив на кістки, розкидані там, де вовки загризли свою жертву. Годину тому це було живе оленя, що мекало і вибрикувало. Він споглядав дочиста обгризені, блискучі кості, досі рожеві, бо в їхніх клітинах ще не згасло життя».
— Отже, що відрізняє людину від звіра?
Висновок. Трагізм ситуації наростає, людина змі-нюється на очах, уподібнюється тварині.
Робота з групою «Герой і природа»
— Дослідіть за текстом, як опис природи підсилює самотність героя.
— Яка роль пейзажу в оповіданні?
(Пейзаж підкреслює настрій головного героя, допомагає краще зрозуміти внутрішній стан, почуття героя.)
— Які символічні образи допомагають нам зрозуміти підтекст оповідання?
(Пустеля — символ непорозуміння, самотності.)
— Знайдіть і зачитайте уривки з тексту про природу Півночі.
(«Він перевів погляд на південь — десь там,
за оцими похмурими горбами, простяглося Велике Ведмеже озеро». «Він знову поглянув на те коло світу, в якому залишився. Невесела картина. З усіх боків, аж до обрію, одноманітна пустеля, пагорби всі пологі й низькі.
Ані деревця, ані кущика, ні травинки — нічого, крім безкрайньої, страшної пустелі, і в його очах нараз проблиснув страх».)
• Коментар таблиць
Стан героя |
Стан природи |
Біль, відчай, страх ( зрада друга) |
«Картина була невесела. Ні дерева, ні кущів, ні трави — нічого, крім безкрайньої і страшної пустелі». |
Біль, розгубленість (втратив орієнтири) |
«Небо було сірим. Ні сонячного променя, ні проблиску сонця!» |
Відчай (не може знайти їжу) |
«Сонця не було. Сірі фарби землі й неба стали темніші й глибші. Дув різкий вітер, і перший снігопад вибілив пагорби… Повалив мокрий лапатий сніг» |
Муки голоду (погоня за куріпкою) |
«День видався туманний». «Знову туман» |
Напівсвідоме існування |
«Настали страшні дні дощів та снігу» |
Виявлення корабля, шлях до нього |
«Зійшло яскраве сонце… Погода була прекрасна. Почалося коротке бабине літо північних широт». «Бабине літо ще продовжувалося» |
Висновок. Природа не просто ворожа людині — вона до неї байдужа, оскільки людина відчуває себе викресленою із життя. |
Учитель. Зовсім іншою може бути природа Аляски, якщо подорожувати нею разом зі своїми друзями, які не залишать тебе у скрутну хвилину. Особливо ж, коли вас супроводжуватиме весела пісня американського співака Джонні Хортона «Аляска». Ця пісня була хітом Америки 60-х років.
(фільм 4.)
Учитель. Навіть любов до життя не змогла примусити головного героя відкинути людську гідність.
• Поетична хвилинка.
Я гадаю, що ви приєднаєтесь до моїх слів, прочитавши власні акровірші та синквейни. (Виразне читання учнями власних акровіршів, синквейнів.)
Акровірш
Знеможені й хворі,
Разом вони так довго йшли.
Аще і через снігову пустелю, із золотом,
яке знайшли.
Даремно Білл товариша покинув,
Асам від голоду загинув…
Сінквейн
Герой
Сміливий, мужній
Бореться, вірить, живе
Дружба, надія переможуть усе
Переможець
IV. Підбиття підсумків уроку
1. Заключне слово вчителя.
Оповідання «Жага до життя» — оповідання про мужню людину, яка вистояла у страшних випробуваннях.Найголовніше — герой подолав себе, свій страх, свій біль. Герой Лондона — переможець. Це мужня людина, яка не втрачає людської сутності і за екстремальних умов залишається Людиною.
2. Рефлексія «Незакінчене речення».
1. Для мене було цікавим…
2. Урок змусив мене замислитися над…
3. Після цього уроку я зможу…
V. Оцінка діяльності окремих учнів та груп
VІ. Домашнє завдання
Напишіть твір-мініатюру на одну з обраних тем:
до життя»,
Джека Лондона «Жага до життя»,