Тема. Роберт Льюїс Стівенсон. Балада «Вересовий трунок». Основний конфлікт балади(батько і син – король, свобода – рабство). (7 клас)

Про матеріал
Мета: навчальна: зацікавити учнів творчістю Р.Л.Стівенсона, поглибити їхні знання про літературну баладу, ознайомивши з ідейно-художнім змістом балади «Вересовий трунок»; показати мужність борців за незалежність рідної країни проти іноземних загарбників; розкрити необхідність вибору між власним життям та спільною метою народу, визначити символічність образів; розвивальна: розвивати образне і критичне мислення, навички виразного читання балад, висловлення власних вражень і думок; виховна: виховувати любов до рідного краю, пошану і захоплення героїчним минулим тих народів, які мужньо боронили свою гідність і незалежність.
Перегляд файлу

 

7 клас

Зарубіжна література

 

Тема. Роберт Льюїс Стівенсон. Балада «Вересовий трунок». Основний конфлікт балади(батько і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили  пиктів, їх героїзму в захисті національних цінностей. Символіка твору.

 Мета:

навчальна: зацікавити учнів творчістю Р.Л.Стівенсона, поглибити їхні знання про літературну баладу, ознайомивши з ідейно-художнім змістом балади «Вересовий трунок»; показати мужність борців за незалежність рідної країни проти іноземних загарбників; розкрити необхідність вибору між власним життям та спільною метою народу, визначити символічність образів;

розвивальна: розвивати образне і критичне мислення, навички виразного читання балад, висловлення власних вражень і думок;

виховна:  виховувати любов до рідного краю, пошану  і захоплення  героїчним минулим тих народів, які мужньо боронили свою гідність і незалежність.

Обладнання: портрет Р.Л.Стівенсона, презентація до його творчості, аудіозапис народної англійської музики, тексти балади, ілюстрації до твору.

Теорія літератури: літературна балада, художні образи, художні засоби, композиція твору, символ.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграф до уроку:

 

Краще зовсім на світі не жить,

Ніж рабами довічними жити…

                                                                         М.Вороний

Хід уроку.

І.Організаційний момент.

 - Доброго дня вам, шановні гості! Ми щиро вітаємо вас в Юхимівській школі  на уроці зарубіжної літератури. Сьогодні разом із семикласниками я запрошую вас у нову захопливу подорож сторінками світової літературної балади. А для того, щоб глибше поринути у цей таємничий та легендарний світ, давайте пригадаємо вивчене про літературну баладу, виконавши інтерактивну вправу «Сонечко».

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Виконання інтерактивної вправи «Сонечко».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми та мети уроку.

 - Символом нашого уроку стане рослина верес, яку оспівав Р.Л.Стівенсон  у своїй величній баладі «Вересовий трунок», щоб показати мужність, нескореність та гідність справжніх патріотів своєї землі.

    Отже, тема нашого уроку «Р.Л.Стівенсон. Балада «Вересовий трунок». Основний конфлікт балади (батькоі і син – король, свобода – рабство). Утвердження духовної сили пиктів, їх героїзму в захисті цінностей. Символіка твору». (Запис теми уроку).

ІV.Вивчення нового матеріалу

1. Вивчення нової теми я хочу розпочати такими словами:

         Вічна слава героям,

         патріотам – борцям,

         їх незламному духу

         і відважним серцям!

         Їхні подвиги ратні

залишились в віках

у народних легендах,

        баладах, піснях.

 

   Так, саме народна легенда  про давній і мужній народ пиктів  та їхню таємницю приготування чудодійного напою з вересу стали основою балади Р.Л.Стівенсона «Вересовий трунок».

   З творчістю цього письменника ви вже зустрічалися, коли читали його захопливий пригодницький роман «Острів скарбів». Тому домашнім завданням для вас було підготувати міні-проекти «Життя і творчість Р.Л.Стівенсона»,  «Шотландія – країна гір і батьківщина Р,Л.Стівенсона»,

 « Верес – рослина-символ шотландців», «Легенда про  пиктів». Отож, в свою мандрівку   ми відправляємося разом  з «біографами», «географом»,  «біологом»,  «істориком» , «фольклористом» та «лінгвістом».

 - Хто ж він Р.Л.Стівенсон?

«Біограф 1.» Роберт Льюїс Стівенсон – один з найталановитіших письменників Шотландії, романтик, який завжди прагнув про далекі мандрівки та знайомство з незвичайними людьми.

  Стівенсон народився 13 листопада 1850 року в Единбурзі ,  столиці Шотландії, в заможній і дуже релігійній родині. Його дід та батько були талановитими інженерами, що будували маяки. Мати  майбутнього письменника дбала про суворе релігійне виховання та добру освіту сина. У дитинстві Стівенсон тяжко занедужав.  Хвороба прикувала його до ліжка, тому єдиною розрадою для нього стали книги. Роберт рано почав писати – у 12 років випускав рукописні журнали. Мама настільки любила сина, що зберігала кожну сторінку його рукописів.

 Стівенсони мріяли, що їхній син продовжить  сімейну традицію й будуватиме маяки, тому  1867 року юнак вступає до Единбурзького університету на інженерний факультет. Але Роберт вирішив стати літератором. Він перевівся на юридичний факультет, а закінчивши його, відправився  мандрувати Європою.

«Біограф 2». У1878-1879 рр. видані його перші книжки. Він пише оповідання, вірші. У 25 років молодий письменник зустрів американку Фанні Осборн, яка стала вірним другом на усе його недовге життя. Вона доглядала його, коли він хворів, мужньо долала злидні, їздила зі Стівенсоном по всьому світу в пошуках найкращого для нього клімату. Із Фанні він став справжнім письменником.

     1883 року  виходить один із найкращих творів Стівенсона – роман «Острів скарбів». А ще були романи «Чорна стріла», «Володар Балландре», «Викрадений», «Катріона», збірки віршів і балад.

«Біограф 3» . Останні роки  письменник прожив на острові Самоа в Тихому океані. Теплий клімат дав змогу  Стівенсону писати. Тут він багато працює, їздить верхи, ходить у гості, плаває на човні, сам складає молитви для місцевих жителів. Мешканці Самоа шанували Стівенсона і називали його Тузіталою , тобто Великим Розповідачем. Вожді острова  на знак великої поваги розчистили до будинку письменника «дорогу вдячності».

 13 листопада 1894р. Роберту Стівенсону виповнилося 44 роки, з цієї нагоди на острові відбулося  свято. А 3 грудня цього ж року письменника не стало. В останню путь митця проводжало все населення острова. Поховали Стівенсона на вершині гори Веа, місці, яке він сам обрав.  На надгробку, згідно з його заповітом, вибито вірш поета «Реквієм»:

Під зірками небосхилу

Покладіть мене в могилу.

Я любив цю землю милу,

Жив щасливий, вмер щасливий.

І на камені простому

Викарбуйте ви потому:

Повернувсь моряк додому,

З пагорбів прийшов мисливий.

1915 року тут знайшов вічний спокій і прах Фанні.

Вчитель. Дякую «біографам» за цікаві повідомлення. На основі почутого давайте колективно складемо і запишемо до зошитів анкету письменника. (Колективна робота)

 

Що ж ми знаємо про батьківщину письменника? Послухаймо короткі повідомлення «географа» та «історика»

«Географ». Шотландія – це країна гір, гордих і волелюбних людей. Вона розташована на півночі Великої Британії. ЇЇ площа – 78тисяч квадратних кілометрів. Столиця Шотландії –  місто Единбург, яке славиться своїми старовинними замками. Це мальовничий край,  де ввись стримлять скелясті гори, а внизу квітують просторі полонини. в давнину цю гірську місцевість населяли кельтські племена піктів. У середині ІХ ст. ці землі захопили скотти, які й дали назву країні (Шотландія – «земля скоттів»). А вже в ХІ ст..Шотландію завоювали англійці.

      Символами цієї країни є верес, волинка, картата тканина тартан і, звичайно, чоловічі спідниці – кілт.

«Історик».  Відтоді Шотландія втратила свою незалежність і свою літературну мову. Офіційною мовою стала англійська, а народові залишилися лише давні народні пісні, казки та легенди. Найдавнішим народом цієї землі були пикти.  Вони були маленькими на зріст, мали червоне волосся , довгі руки та широкі долоні, які їм слугували парасольками під час дощу. А ще цей народ славився вмінням виготовляти чарівні напої., які повертали людині силу, енергію та бадьорість духу.

     Вчені довели, що пикти не зникли, а злилися з племенами скоттів, утворивши нову національність – шотландців.

   У вересні 2014 року в Об єднаному королівстві було проведено референдум щодо незалежності Шотландії. 49% населення проголосували за вихід зі складу королівства. Це є свідченням того, що і сьогодні багато шотландців мріють про незалежність своєї землі.

  «Біолог». Рослиною- символом  Шотландії  є верес. Верес – це вічнозелена рослина заввишки 30 – 50 см,  яка має дрібні листочки та рожево-лілові квіточки . Живе він 40 років і за цей час настільки збагачує землю, що робить її придатною для вирощування культурних рослин. Люди кажуть: «Оселився верес – нам буде де жити». Зацвітає верес у липні і квітує аж до зими. А ще верес має лікувальні властивості, про які розповідали давні легенди та пісні, приписуючи йому містичні властивості.

«Фольклорист». Одна з кельтських легенд розповідала, що пикти вміли варити надзвичайно корисний медовий напій із вересу, який чудодійно впливав на організм людини. Таємницю цього напою хотіли вивідати інші племена, але пикти ніколи не видавали секрету, передавали його від батька до сина разом із суворим наказом: ніколи чужинцям не давати рецепт. І своєї обіцянки  дотримались всі, навіть останні на землі пикти  - батько і син.

Вчитель.  Дякую  за гарні та змістовні повідомлення. Отже, ця кельтська легенда стала основою для створення балади «Вересовий трунок». Давайте прочитаємо цей твір, який навіки уславив пиктів, але спочатку слово надамо «лінгвісту», який має пояснити значення деяких невідомих слів.

 «Лінгвіст»

Трунок – напій, переважно алкогольний.

Броварі – пивовари.

Можновладець – особа, яка керує країною, правитель, володар.

Пучина, нурт, буруни – те саме, що вир.

2. Виразне читання балади «Вересовий трунок».

3. Бесіда за текстом твору.

- Яким було життя пиктів до приходу завойовників?

-  Що сталося з ними після вторгнення шотландського короля?

- Як автор характеризує правителя шотландців?

- Яке авторське ставлення до пиктів?

- Як ви вважаєте, чи захищали пикти свою землю?

- Чому шотландський  володар був похмурий?

- Як автор характеризує двох пиктів, яких знайшли  слуги короля?

Автор , для того щоб показати силу ворога , використовує художній прийом антитезу.

- Що таке антитеза?  Наведіть приклади антитези в баладі.

- Чого вимагає від пиктів шотландський володар?  І що їм обіцяє?

- Чому так батько вчинив із своїм сином? Чи мав він інший вихід?

- Чому старий не видав таємниці, адже це всього лише напій?

- До якого різновиду балад відноситься даний твір?

- До яких епізодів балади відносяться дані ілюстрації? (Демонстрація ілюстрацій).

- То ж символом чого став вересовий напій?

   (Вересовий напій – символ незламного духу та мужності пиктів).

- В чому полягає основний конфлікт балади? ( У протистоянні малих, немічних, але мужніх пиктів грізному, але безсильному королю, який так і не зміг дізнатися рецепту приготування вересового напою. Було знищено народ, але незламним залишився його дух).

4. Творча робота в групах.

1-ша група.

Доведіть, що твір «Вересовий трунок» за жанром є баладою.

2-га група.

Визначте кольорову палітру твору. Створити паспорт балади.

3-тя група.

Визначте композицію твору.

 5. Звернення до епіграфа уроку.

 - Чи згодні ви зі словами вірша українського поета Миколи Вороного?

 - Кому з героїв  балади ми можемо адресувати  ці слова?

- Чи актуальний цей твір сьогодні для нас українців?

 

V. Підбиття підсумків уроку.

- Які завдання ми ставили на початку уроку?

- Що нового для себе ви дізналися?

Взаємооцінювання учнів.

VІ.Домашнє завдання: написати твір-мініатюру на тему:

«Чим мене вразила балада Р.Л.Стівенсона «Вересовий трунок»?»; підготувати кросворди, тести за змістом вивчених балад.

 

Урок підготувала Бернацька Лариса Дмитрівна, фахівець вищої категорії, учитель зарубіжної літератури Юхимівської СЗШ І-ІІІ ст. Шаргородського району Вінницької області.

 

 

 

doc
Додано
7 лютого 2019
Переглядів
1218
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку