Тема. СКРИНЬКА ЦІКАВИХ І ПОВЧАЛЬНИХ ОПОВІДАНЬ. ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО «ХОРОБРЕ КОШЕНЯ».

Тема. СКРИНЬКА ЦІКАВИХ І ПОВЧАЛЬНИХ ОПОВІДАНЬ.                  ОЛЕКСАНДР КОПИЛЕНКО «ХОРОБРЕ КОШЕНЯ».

Мета:

формування предметних компетентностей: ознайомити дітей зі змістом скриньок  оповідань, викликати інтерес до їх читання; розкрити зміст понять проза як особливий вид тексту, який не має рим, оповідання; ознайомити дітей із твором Олександра Копиленка; навчати читати, стежити за розвитком подій, переживаннями автора, діями персонажів, давати їм оцінку, доводити свою думку, виділяти в тексті наукову інформацію; формувати вміння висловлювати власні думки, відшукувати в тексті аргументи, складати план і переказувати зміст близько до тексту; розвивати зв'язне мовлення школярів; розширювати їх світогляд; виховувати любов до природи;

формування ключових компетентностей:

уміння вчитися: формувати здатність сприймати мету, яку ставить учитель,відповідно до неї планувати, моделювати, прогнозувати і виконувати необхідні дії, контролювати й оцінювати свої результати; уміти висловлювати рефлексивні та оцінні су­дження;

комунікативної: удосконалювати володіння позитивними навичками спіл-кування,уміти налагоджувати взаємодію під час роботи в парі, групі, будуючи відповідним чином свої висловлювання;

інформаційної: навчати здобувати з підручника необхідну інформацію;

соціальної: розвивати вміння працювати в парі, групі, з усіма в колективі; загальнокультурної: сприяти дотриманню норм мовленнєвої культури, правил по­ведінки на уроці.

            Тип уроку: урок набуття нових знань.

            Основні терміни і поняття: оповідання.

Міжпредметні зв'язки: природознавство, образотворче мистецтво.

Обладнання: підручник, презентація до уроку; картка-схема «Фішбоун» з набо-ром карток; різнокольорові капелюшки.

                                          Хід уроку

І.     ВСТУПНА ЧАСТИНА

1.      Організаційний момент

У цей ранковий,добрий час

Я рада,діти,бачить вас.

Треба всім нам привітатись.

Вліво-вправо поверніться,

Одне одному всміхніться.

Чи готові до уроку? Молодці!

То ж сідайте.Працювати почали.

2. Артикуляційні вправи

а) Вправа «Хто більше?» (читання частини вірша на одному диханні).

Кіт у дощ в город пустився, .

Заросився, забруднився.

Ніг не встиг повитирати

 І мерщій побіг до хати. (СЛАЙД 1.)

                      Василь Шевчук

                     б) Робота над скоромовкою.

Сорок сорок стрекоче

На осокорах —

Сто сорок сороченят

Стрекотатимуть скоро. (СЛАЙД 2)

                               В. Гринько

II. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Етап дотекстової діяльності

1) Повідомлення теми та завдань уроку.

•         Сьогодні ми починаємо вивчати новий розділ. Відкриваємо нову ча- рівну скриньку — скриньку цікавих і повчальних оповідань. Тобто ми починаємо ознайомлення із новим літературним жанром, дізнаємося про його особливості, познайомимось із письменником, який працював у цьому жанрі та написав багато оповідань про природу, про тварин для дітей.

2.            Самостійне ознайомлення із довідкою від жар-птиці (с. 109). Складання схеми «Оповідання» під час опитування. (СЛАЙД 3)

•         Який твір називають оповіданням?
•         Що означає написаний прозою?
•         Скільки подій найчастіше описано в оповіданні?
•         Скільки персонажів може бути в оповіданні?
•         Які види оповідань можуть бути?

3.            Виконання завдань зі скриньок оповідань (с. 109).
4.            Самостійне читання довідки від жар-птиці про Олександра Копиленка (с.110). (СЛАЙД 4)

•         Одним із письменників, який працював у жанрі оповідання був Олександр Копиленко. Прочитайте про нього інформацію.
•         Чим пройняті твори Олександра Копиленка?
•         Чим пояснюється те, що письменник добре знав життя птахів і звірів?
•         До чого заохочує, закликає автор у своїх творах?

5.            Додаткова інформація про Олександра Копиленка.

•         Про цю людину згадують як про того, хто «все життя цікавився пта- хами, звірятками, розводив у себе на квартирі якісь рідкісні рослини, про які  вмів розповідати дивовижні історії» (Максим Рильський), «Щонеділі 0лександр Іванович прокидався вдосвіта й ішов на Поділ на пташиний базар.Він оглядав усіх дроздів, снігурів, синиць, потім купував собі одного чи пару,приносив додому і ... випускав з балкона на волю» (Юрій Смолич). Хто він, Олександр Копиленко? Учитель за фахом, письменник за покликанням і великий природолюб.

Народився Олександр Іванович Копиленко на Полтавщині у родині залізничника. Підлітком йому довелося самому заробляти собі на хліб.

Людиною життєрадісної вдачі прийшов Копиленко у літературу в 1920-ті ро- Прийшов, щоб оспівати у своїх книгах тайну природи, яку він спостерігав та дуже любив.

Перша його книжка для юних читачів «Сенчині пригоди» вийшла друком 1928року. Відтоді письменник до кінця своїх днів багато і натхненно писав для дітей, виявляючи у своїх творах неабиякий хист педагога.

У творах, присвячених дітям, Копиленко багато пише про природу, про тварин, і не тільки тому, що діти, як відомо, найбільше цікавляться життям тварин, а тому, що сам автор, люблячи до самозабуття тваринний світ, уважав, що таку любов слід прищепити кожній людині змалку: тільки та людина,яка знає і вміє любити тварину, може бути порядною, шляхетною, доброю та доброзичли- вою, — так уважав Олександр Іванович.(СЛАЙД 5).

2. Етап підготовки учнів до сприймання змісту тексту

Актуалізація життєвого досвіду та робота з малюнком і заголовком оповідання (с. 110 )Прийом «Передбачення».

•         Розгляньте малюнок. Кого на ньому зображено?
•         Який вигляд у собаки, а який — у кошеняти?
•         Прочитайте назву твору. Про що, на вашу думку, у ньому може йтися?

3. Етап первинного сприймання змісту тексту учнями

     1.  Лексична робота.

 Тлумачення значення незрозумілих слів.(СЛАЙД 6)

Застигло — завмерло.

Мандрує — іде поволі.

Насолода — задоволення.

Нахаба — зухвалець; зарозуміла, зухвала людина.

Неймовірна — незвичайна.

Паща — рот звіра, морда.

Погрібник( погріб) – надбудова над погребом;вхід до погреба(малюнок).

Ризик — небезпека.

2.Виразне читання оповідання вчителем.

4. Етап перевірки первинного сприймання змісту твору

а) Перевірка емоційного сприймання змісту.

•         Чи сподобалося вам оповідання? Що вас вразило? Що схвилювало?
•         Чи справдилися ваші передбачення щодо можливих подій?

б) Читання «луною» стовпчиків слів за учнем, який гарно читає.

роздере                              полювання

обійшло                              ганочку

перепочити                        мандрує

ризикованим                     холоднувато

подержавши                      вранішнього (СЛАЙД 7).

Музична фізхвилинка  «Кошеня».

                      5. Етап поглибленого смислового й структурного аналізу тексту

1.            Читання оповідання учнями:

перший абзац - «ланцюжком»,

другий абзац – «парами»  ,

третій абзац - «бджілками»,

четвертий і п’ятий абзаци – « рибками».

2.            Поглиблене усвідомлення фактичної інформації.

а) Бесіда за змістом тексту з елементами вибіркового читання.

•         Від чийого імені веде оповідь автор?
•         Де і коли відбуваються події твору?
•         Хто є головними героями оповідання?
•         Звідки повернувся автор?
•         Яка погода стояла надворі? Доведіть рядками твору.
•         Що робив Гопак?
•         Що викликало хвилювання у автора?
•         Як про це сказано в оповіданні?
•         Яким був автор?
•         Знайдіть і прочитайте речення, у якому містяться наукові відомості про    собак.
•         Прочитайте речення, які відповідають змісту малюнка на с. 110.

в) Метод « Фішбоун » (фронтально).

-Що ви дізналися з цього тексту про кошеня?(Як кошеня рятувалося від спеки).

-Давайте разом проаналізуємо, як воно рятувалося від спеки?

- Що воно робило для цього?

- Чи дійсно це  допомогло  йому врятуватися?

На дошці з’являється демонстраційний матеріал: «скелет» риби,опорні сло-ва та словосполучення двох кольорів.Жовтий-як рятувалося,зелений-чому саме так діяло.Голова скелета- тема( «Кошеня рятується від спеки»),хвіст-висновок

(діти мають зробити висновок: «кошеня врятувалося» або «кошеня не врятувалося» від спеки).Опорні слова та словосполучення прикріплюються до скелета риби магнітами.

На смужках жовтого кольору (дії кошеняти): мандрує до Гопака; обійшло кругом; підійшло до пащі; всунуло голову; застигло; пішло далі.

На смужках зеленого кольору (причини такої поведінки кошеняти): необачне;заці-кавилося; допитливе; відчуло прохолоду; від насолоди.

Роблять висновок: кошеня врятувалося від спеки.

Після висновку діти дають відповідь на питання:

-Яким способом? Чому?(Ризикованим способом,бо було мале,необачне,допитли-ве.

- Чи співпадає наш висновок з думкою автора? Прочитайте.

                      III. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА

                       1.Етап рефлексивного аналізу змісту прочитаного

а) Робота в групах. Метод «4 капелюшки».

-Попрацюємо у лабораторії «4 капелюшки».

На столі лежать 4 різнокольорові капелюшки. Кожна команда обирає собі колір капелюшка  (з надписом назви команди):

жовтий-оптимісти,

чорний-песимісти,

червоний-психологи,

зелений-експерти.

-Щойно ми з вами висловили свою думку щодо описаної в тексті пригоди,порівняли її з думкою автора.

-А що думають з цього приводу інші люди:оптимісти,песимісти,експерти, психологи?

Оптимісти обдумують питання «Що гарного(позитивного) є в оповіданні та його героях?»

Песимісти обдумують питання «Що поганого(негативного) могло статися під час цієї зустрічі?

Експерти обдумують питання «Чи справді  кошеня було хоробрим?»

     Психологи обдумують питання «Які емоції викликає цей твір?»

            - Сьогодні ми багато говорили про доброту Гопака,але чомусь в народі

                       кажуть «Живуть,як кішка з собакою».

                     - Що означає ця приказка? Про кого так говорять ?

                     - Чи відповідає вона змісту оповідання О. Копиленка? Чому? (СЛАЙД 8)

                      б) Вправа «Мікрофон».

•         З яким новим жанром ознайомилися, відкривши нову скриньку?
•         Яке оповідання сьогодні читали?
•         Хто його автор?
•         Що нового про тварин дізналися з цього оповідання?

2.Інструктаж із виконання домашнього завдання. (СЛАЙД 9)

  а ) Прочитати оповідання (с. 110-111),придумати для нього свою назву;

                        б ) підготувати переказ змісту оповідання:

                        1 групі - за самостійно складеним планом,використовуючи виділені

                        у тексті слова;           

  2 групі -  від імені Гопака;

  3 групі -  від імені кошеняти;

4. групі: підготувати діалог між Гопаком і кошеням.

3.Рефлексивна гра «Пальчики».

Діти на кожне твердження,з яким погоджуються,розгинають пальчики свого кулачка.

-Сьогодні на уроці я був активним і старанним.

-Я хотів би прочитати ще твори цього автора.

-Я поглибив свої знання про тварин,їхню,іноді несподівану,поведінку.

-Вдома я розповім батькам про свої успіхи на уроці.

- Із задоволенням виконаю домашнє завдання і чекатиму наступного уроку літературного читання.