Тема уроку: «Духовне життя українців крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини»

Тема уроку: «Духовне життя українців крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини»

Мета:

• допомогти учням осмислити проблеми та ідеї твору, з’ясувати їхні багатство й глибину, естетичну привабливість;
• розвивати навички виділення елементів композиції, сюжету; поглиблювати вміння висловлювати власне ставлення до вчинків, морального вибору героїв;
• виховувати тверді моральні переконання, повагу до мистецтва та митців.

Тип уроку: урок закріплення та систематизації матеріалу.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал.

І. Організаційний момент – 1 хв

ІІ. Мотиваційний етап – 3 хв

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку – 1 хв

ІV. Актуалізація опорних знань учнів – 10 хв

V. Опрацювання навчального матеріалу –  20 хв

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок –  7 хв

VІІ. Підбиття підсумків уроку – 2 хв

VІІІ. Домашнє завдання – 1 хв

      Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Мотиваційний етап

«Маруся Чурай» Ліни Костенко — не просто наша обікрадена й поганьблена історія, не тільки художня енциклопедія життя українського народу середини XVII ст. Це історія, яка осмислює саму себе, мисляча історія. Це — партитура вічних мотивів духовного буття народу. Якщо в національному письменстві є такі твори, як «Маруся Чурай», значить воно не безнадійне і не безнадійна доля того слова — воно виживе й вистоїть у цьому складному й трагічному світі, який не має сентиментів до жодного народу»,— пише відомий літературознавець М. Слабошпицький. Про вічні мотиви духовного життя у їхніх конкретних виявах і будемо говорити сьогодні на уроці.

ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

ІV. Актуалізація опорних знань учнів

Евристична бесіда

— Розкажіть про історичні події, що відбувалися в період життя Марусі Чурай.

— Як, на вашу думку, вони впливали на становлення духовного світу дівчини?
— Чи можна сказати, що Маруся стояла осторонь визвольних змагань свого народу, адже вона не бере участі у війні?

— У чому виявляється її суспільна активність?

— Знайдіть у тексті твору виступ Івана Іскри перед суддями на захист Марусі (розділ «Якби знайшлась неопалима купина») та універсал Богдана Хмельницького аналогічного змісту (розділ «Страта»). Прочитайте рядки, в яких Іван Іскра та Богдан Хмельницький оцінюють значення творчості поетеси:

а) для духовного життя народу;

б) для підтримки високого морального духу воїнів — борців за незалежність;

в) для увічнення героїки національно-визвольних змагань.

— Як сама Маруся Чурай бачить місце людини в житті свого народу?
— Визначте громадянську позицію тих героїв, діяльність яких вона схвалює, і тих, чию поведінку вважає аморальною.

— Як героїня реагує на ті криваві події, що принесли горе на рідну землю? Пригадайте її роздуми та емоції при вигляді зруйнованих сіл, сплюндрованого Києва, втікачів з Волині, що вмирають з голоду.

— Чи залишилася б у пам’яті стількох поколінь Маруся Чурай, якби вона стояла осторонь життя свого народу, його боротьби за волю і державність?

V. Опрацювання навчального матеріалу

Нелегко, але й вельми почесно бути «біографами народу». Ця думка повторюється в різних поезіях і часто поєднується з твердженням: творчість художників слова повинна посідати важливе місце в духовному світі людей. На цю тему у віршованому романі «Маруся Чурай» висловлюються ті герої, хто щиро вболіває за долю України. І хоч вони різні й займають неоднакове становище в суспільстві, однак такий погляд об’єднує їх, ставить в один ряд, роблячи спільниками в боротьбі за національне відродження. Згадаймо: козак Іван Іскра, захищаючи на суді Марусю Чурай, одним з аргументів висуває те, що її пісні потрібні саме для висоти духовного життя народу:

Ця дівчина не просто так, Маруся.
Це — голос наш. Це — пісня. Це — душа.

Подібне говорить гетьман Богдан Хмельницький у своєму універсалі й забороняє страчувати дівчину. Звичайно ж, стару Бобренчиху, в якої думки крутяться навколо вигідного одруження сина, не можна поставити в один ряд з Хмельницьким чи Іскрою, проте й вона змушена визнати:

Які там «Засвіт встали козаченьки»?
А цілий полк співає. Дивина.

Мандрівний дяк, очевидно випускник Києво-Могилянської академії, зневажаючи графоманство, славолюбство, прислужництво, чітко розмежовує «віршописців», які «убогі словом, мислію порочні», та «кобзарів», що «в селах ридма плачуть», розкриває їхнє справжнє обличчя, визначає місце кожного у виробленні ціннісних орієнтирів, побудованих на історичних традиціях нації.

Поетичне слово Ліни Костенко виступає ще в одній іпостасі: воно — внутрішня опора незламності борців за незалежність. У романі «Маруся Чурай» Богдан Хмельницький так каже про це:

що помагає не вгашати духа,
як не співцями створені пісні?

Події з життя Марусі Чурай тісно пов'язані з історією життя цілого народу, оскільки її пісні виражають глибинний сенс історії:

Коли в похід виходила батава, —

її піснями плакала Полтава.

Що нам було потрібно на війні?

Шаблі, знамена і її пісні.

Звитяги наші, муки і руїни

безсмертні будуть у її словах.

Вона ж була як голос України,

що клекотів у наших корогвах!

Отже, поетеса підносить роль митця в історії. Маруся Чурай, дівчина з Полтави, стала душею України, оскільки пісенним словом виражала найглибинніші думи свого часу. З іншого боку, вона зі своїм поетичним словом була й совістю людського існування. Ставленням до пісні персонажі роману виявляють свою суть, рівень своєї духовності. Так, полтавські міщани здебільшого розмежовують пісню та її творця. Це свідчить, що митець залишається незрозумілим і приреченим на самотність.

Композиція твору

Твір складається з 9 розділів, різних за розміром. Сюжет розгортається двома лініями: кохання Марусі та Гриця; боротьба українського народу, очолюваного Богданом Хмельницьким, проти польських загарбників. Позасюжетні елементи: портрети героїв, пейзажі, опис саду, пісні, діалоги, монологи, авторські відступи.

Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

Визначте тему роману у віршах Ліни Костенко.

Орієнтовні відповіді

— Зображення головної героїні Марусі Чурай як легендарної народної поетеси й талановитої співачки з Полтави;

— відтворення духовного життя України XVII ст.;

— всенародна участь у національно-визвольній війні під проводом Богдана Хмельницького.

VІ. Закріплення знань, умінь та навичок

Проблемні запитання та завдання.

— Кого з героїв можна порівняти, за якими позиціями; кого протиставити? (Спільні та відмінні риси притаманні героям Марусі — Грицю, Грицю — Іванові Іскрі, матерям Марусі та Гриця, протилежні — Марусі та Галі Вишняківні.)

— Назвіть твори класиків літератури, що підтверджують високу роль мистецтва в житті людини, суспільства. («Давня казка» Лесі Українки, «Intermezzo» М. Коцюбинського, поезія І. Франка та ін.)

— Доведіть істинність тез, викладених на початку уроку, про роль твору Ліни Костенко. (Духовність автор пов’язує з високою моральністю, з відповідальністю героїв за свої «вчинки»; вона ставить «високу планку» для всіх: «Зрадити в житті державу — злочин, а людину — можна?!» Пісню, якою так славиться Україна, Ліна Костенко прирівнює до душі. І поки пріоритети будуть на боці духовності — нація не загине.)

VІІ. Підбиття підсумків уроку

VІІІ. Домашнє завдання

Вміти аналізувати роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай», висловлювати власну думку про його героїв та проблеми, в ньому порушені; підготуватися до контрольної роботи — твору за однією з вивчених тем.