ТЕМА УРОКУ: « ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр.». (ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 10 КЛАС)

Про матеріал
Учні мають навчитися: - характеризувати судження про політику радянської влади щодо селянства та наслідки суцільної колективізації сільського господарства в Україні; - витлумачувати і доречно вживати поняття «колективізація», «колгосп», «форми колгоспів», «командна економіка», «куркулі», «підкуркульник», «МТС», «чорні дошки», «Голодомор», «геноцид»; - надавати аргументовану правову оцінку Голодомору 1932-1933 рр. як геноциду українського народу; - висловлювати власні міркування з приводу розкриття сутності Голодомору.
Перегляд файлу

 

ТЕМА УРОКУ: « ГОЛОДОМОР 1932-1933 рр.».

(ІСТОРІЯ УКРАЇНИ 10 КЛАС)

 

Учні мають навчитися:

- характеризувати судження про політику радянської влади щодо селянства та наслідки суцільної колективізації сільського господарства в Україні;

- витлумачувати і доречно вживати поняття «колективізація», «колгосп», «форми колгоспів», «командна економіка», «куркулі», «підкуркульник», «МТС», «чорні дошки», «Голодомор», «геноцид»;

- надавати аргументовану правову оцінку Голодомору 1932-1933 рр. як геноциду українського народу;

- висловлювати власні міркування з приводу розкриття сутності Голодомору.

 

Тип уроку: комбінований урок.

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ТА ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО.

 

1. Перевірка готовності класу до уроку

2. Активізація пізнавальної діяльності учнів.

1) На цьому етапі уроку учитель проводить комбіноване опитування за допомогою прийому «споріднених слів»

На дошці написані чи прикріплені поняття, які вчилися протягом попереднього заняття: «директивне планування», «соціалістичні змагання», «індустріалізація», «командна економіка», «модернізація», «тоталітаризм», «ножиці цін», «хлібозаготівельна криза», «Шахтинська справа», «кампанія з пропаганди рекордів».

2) Завдання «Стрічка часу» на встановлення хронологічної послідовності подій. (Початок першої пятирічки (3). Введення в дію тракторного заводу в Харкові (5). «Шахтинська справа» (4). Започаткування стаханівського руху (7). ХІV з’їзд ВКП(б) проголосив курс на соціалістичну індустріалізацію країни (1). Урочисте відкриття Дніпрогесу (6). Початок будівництва у Запоріжжі Дніпровської ГЕС (2)).

3) Вправа-батл «Агітаційна бригада».

Учні класу обєднані у дві команди. Перша команда – члени агітаційної бригади, що приїхали до села пропагувати необхідність утворити тут колгосп. Команда агітує за проведення колективізації та розповідає про принади колгоспного життя та господарювання. Друга команда – це селяни, які  не бажають іти до колгоспу та висувають свої аргументи. Команди наводять аргументи по черзі, намагаючись спростувати факт, наведений суперником. Перемогу здобуває команда, яка висунула більше змістовних аргументів.

 

ІІ. ОСНОВНИЙ ЕТАП

 

1. Оголошення теми, визначення навчальних цілей (очікуваних результатів) уроку, мотивація пізнавальної діяльності учнів.

Звертаємо увагу учнів на навчальний текст підручника. Організовуємо читання в парах за абзацами.

Завдання: виявити нові слова та поняття, створити «Банк понять».

1-й абзац: колективізація, саботаж, терор голодом.

2-й абзац: хлібозаготівлі, Голодомор «чорна дошка».

Питання до учнів: яке нове поняття, на їх думку, буде ключовим на сьогоднішньому занятті? (колективізація).

Формулюємо очікувані результати уроку згідно предметних умінь (використовуємо дієслова, з яких починається формулювання очікуваних результатів).

Разом з учнями шляхом прийому «Мозковий штурм» визначаємо план вивчення теми. Думки, що висловленні, порівнюємо з назвами пунктів підручника, щоб упевнитися в правильності побудови логічності послідовності вивчення теми.

Формулюємо проблемне запитання, яке учні записують у зошит:

Якими були наслідки суцільної колективізації в Україні?

 

2. Опрацювання навчального матеріалу. Формування та вдосконалення вмінь і навичок.

 

1. Як та навіщо відбувалася суцільна колективізація сільського господарства.

Організовуємо роботу в групах за  підручником з подальшою її презентацією класу:

1-ша група: скласти схему «Види колективних підприємств».

 

ВИДИ КОЛЕКТИВНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Колгосп – колективне підприємство

1. ТСОЗ – товариство спільного обробітку землі

2. Артіль – колгосп, у якому селяни зберігали за собою присадибну ділянку та худобу

3. Комуна – колгосп, де усуспільнювалося абсолютно все

4. Радгосп – державне сільськогосподарське  підприємство

 

 

 

2-га група: скласти схему: «Мета колективізації та методи її впровадження».

 

МЕТА КОЛЕКТИВІЗАЦІЇ

І. Забезпечити нееквівалентний обмін між містом та селом

1. Створення МТС

2. Прискорені темпи колективізації в Україні (планувалося завершити до весни 1932 р.)

ІІ. Полегшити викачування селянських ресурсів до державного бюджету

1. Створення колгоспів

2. Створення централізованих фондів, до яких здавали вироблену продукцію

 

3-я група: cтворити плакат за матеріалом с. 182 «МТС в цифрах». Підрахувати, ґрунтуючись на даних підручника, скільки МТС було в Україні на жовтень 1930 р.

Що? МТС – машинно-тракторна станція

Навіщо? Рішення проблеми модернізації сільськогосподарського виробництва

Коли? 1928 р. – перша МТС на Одещині (радгосп ім. Т. Шевченка)

Скільки? 596 (1932р.), на 594 МТС було 25630 тракторів, МТС обслуговували 77% колгоспного масиву орних земель.

2. Чому селяни чинили опір колективізації та чому і якими методами влада боролася з заможними селянами –«куркулями»

Пригадуємо напис на вантажівці, який розглядали на фотографії. Звертаємо увагу, що «кулаки» в Україні називалися «куркулі». Після ознайомлення на з поняттями «куркулі», «підкуркульники», «ліквідація куркульства як класу» учитель пропонує учням обрати одне поняття, скласти з ним речення, сформулювати до нього запитання та дати відповідь (вправа слово-речення-запитання-відповідь).

Далі організовуємо порівняльну роботу з візуальними джерелами. Який образ колгоспника мав сформуватися у пересічної радянської людини?

1) Гасла на плакаті свідчать про те, що колективізація мала бути здійснена прискореними темпами. Вони закликають до обєднання зусиль колгоспників щодо здійснення державних планів хлібозаготівель. Художник-пропагандист використовує три плани на плакаті: перший – процес збору врожаю на колгоспному полі за допомогою техніки, другий – портрет Сталіна, третій – портрети колгоспників. Такий прийом мав навіювати селянам образ вождя – захисника інтересів трудового народу та впевненість у тому, що важка праця буде мати неперевершений результат. Портрет Сталіна значно більше за все, що зображене на плакаті, бо це не просто портрет людини – це символ міцності та непереможності держави, захисту та підтримки, непереборного лідерства.

 

2) У фрагменті газети заможних селян – «куркулів» порівнюють із перукарями. Перукар стриже волосся, а куркуль, залишаючи собі результати своє праці, ніби «вистригає» із загального врожаю те, що мало б дістатися державі. Ця метафора повинна була викликати неприязнь та ненависть до тих, хто не бажав вступати до колгоспів і був, зрештою, засуджений до найвищої міри покарання. Такі методи радянського керівництва викликають засудження та обурення.

Організовуємо самостійну роботу учнів за матеріалами підручника за завданням: доведіть, що колективізація була примусовою. Складіть тези відповіді.

Колективізація була примусовою, бо:

1) куркулі та підкуркульники підлягали репресіям;

2) ЦК ВКП(б) 30 січня 1930р. видало таємну постанову про розподіл власників господарств на три категорії та методи впливу на них (ізоляція в тюрмах або таборах, виселення до північних районів СРСР, виселення за межі України);

3) селяни не хотіли працювати в таких умовах і намагалися переїхати до міст або за межі України;

4) колгоспники не отримували платні за свою роботу, їм нараховували трудодні;

5) до 1 березня 1931 р. колгоспами було охоплено менше половини селянських дворів;

6) уряд видав постанову «закон про пять колосків», яка остаточно позбавила селян можливості нагодувати свої родини.

3. Чому Голодомор 1932-1933 рр. кваліфікують як геноцид українського народу

Учитель наголошує на актуальності вивчення теми Голодомору і пропонує десятикласникам вправу «Зерна правди».

Із зерном асоціюється добробут,а з його нестачею настає голод. Факти про Голодомор радянська влада довго і ретельно приховувала. Лише у 80-х роках минулого століття почали відкриватися жахливі сторінки тих часів. Цей процес дослідження та усвідомлення Голодомору триває і досі. Так, по крихтах, по «зернинках» стає відомою гірка правда. Численні джерела підтверджують, що Голодомор був геноцидом українського народу. Ваше завдання сьогодні, опрацювавши матеріал, визначити витоки (передумови), причини, сутність Голодомору як геноциду та його основні наслідки. Результати вашої роботи протягом уроку коротко записуйте до відповідних частин таблиці.

 

Голодомор 1932-1933 рр.

Передумови

Причини

Сутність

Наслідки

 

 

 

 

 

4. Як склалося доля колгоспного ладу після 1933 р.

На основі тексту підручника заповнюємо структурно-логічну схему

Причини змін: криза сільського господарства країни

Нововведення:

1)заміна продрозверстки податком

2) дозвіл колгоспам та одноосібникам реалізовувати вироблену продукцію за цінами вільного ринку

3) запровадження індивідуальної та бригадно-ланкової системи оплати праці

Наслідки:

1)підвищення продуктивності праці

2) організація бригадних змагань

3) певне підвищення життєвого рівня колгоспного селянства

 

Формування проміжних висновків: Уряд змушений реагувати на тотальну кризу сільського господарства, пішов на певні відхилення від курсу повного привласнення результатів праці селян. Проте головна лінія була виконана. «Суцільна колективізація» стала реальним фактом.

 

ІІІ. ЗАВЕРШАЛЬНИЙ ЕТАП

 

1. Систематизація, узагальнення вивченого. Контроль навчальних досягнень.

Обговоріть у загальному колі проблемне запитання уроку.

2. Контроль навчальних досягнень

Варіантом цього етапу уроку є самооцінювання  учнями власної пізнавальної діяльності. Десятикласники мають зарахувати собі за різні етапи роботи відповідні бали.

2. Рефлексія. Підведення підсумків уроку.

Орієнтовні питання для рефлексії:

У чому ви вбачаєте найтрагічніші наслідки Голодомору?

Як ви гадаєте, чи цілком подолано ці наслідки?

На ваш погляд чому держава Україна прагне міжнародного визнання Голодомору 1932-1933 рр. геноцидом?

 

docx
Додано
24 липня 2019
Переглядів
1401
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку