Дата проведення _______ група ________
Тема уроку. Іменник. Рід іменника. Паралельні родові форми іменника
Мета уроку:
Тип уроку: комбінований урок. Форма проведення: урок-гра «Поле чудес»
Методи, прийоми, форми роботи: бесіда з елементами розповіді викладача, робота в групах, робота біля дошки, робота з підручником, випереджувальні завдання, «Екран настрою», інтерактивна вправа «Очікування» «Валіза», інформаційна хвилинка «Цікаво знати…», гра «Так», «Ні», робота з епіграфом, вправа «Сортувальник», вправа «Проба пера», вправа «Юні дослідники», лінгвістична гра «Мовні обрахунки», гра «Спіймай частину мови», гра «Хто перший»,«Сходи успіху».
Обладнання: ноутбук, інтерактивна дошка, епіграфи, слайдова презентація, ментальна карта пам’яті, відеоролики «Чи є фемінітив у слові «міністр»?, «Зал чи зала», «Маленька поні чи маленький поні», «Рід іменників. Типові помилки. Українська мова. Відеорепетитор. ЗНО» на каналі YouTube.
Міжпредметні зв’язки: українська література.
Методична мета: Використання лінгвістичних ігор на уроках української мови.
Епіграфи: Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Леся Українка
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
Леся Українка
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
- привітання з учнями;
- перевірка присутніх на уроці учнів (доповідь чергового);
- перевірка готовності учнів до уроку та завдань уроку.
Викладач роздає учням смайлики. На дошку прикріплює «Екран настрою». Пропонує дітям обрати той смайлик, який найбільше відповідає теперішньому настрою, і прикріпити його на екран відповідно до настрою.
|
|
|
|
ЧУДОВИЙ |
СВЯТКОВИЙ |
ПОГАНИЙ |
ЗАДУМЛИВИЙ |
|
|
|
|
СУМНИЙ |
ТВОРЧИЙ |
СОРОМꞌЯЗЛИВИЙ |
ВЕСЕЛИЙ |
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Що є життя? Можливо, човен, що вдаль пливе по річці повній?
Що є життя? Можливо, пісня, що звідусіль лунає?
Можливо, це така фортеця, що нас від зла обороняє?
Можливо, це театр Долі, де всі ми глядачі й герої?
А може, це лише примара? Їх так багато у житті.
А й справді, що ж таке життя? У чому його суть?
Для чого ми живемо? Якою має бути сучасна людина, щоб життя стало кращим, щоб ми могли самі себе поважати?
Щоб дати відповіді на ці запитання, ми повинні зрозуміти, що життя кожної людини від самого народження проходить серед людей. Лише у спілкуванні із собі подібними вона пізнає найвищі цінності в житті: любов, повагу, дружбу, взаєморозуміння.
* сміливість – у скромних;
* комунікабельність – у мовчазних;
* рішучість – у невпевнених;
* а жагу до знань я хотіла б побачити у кожному з вас.
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
Викладач. Тема нашого уроку: «Іменник. Рід іменника. Паралельні родові форми іменника». Мета уроку: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сформувати поняття про подвійний рід та паралельні родові форми; розвивати вміння знаходити та визначати рід іменників у висловлюваннях, їх роль у реченнях; підвищити якість знань з української мови, щоб упевнено почуватися під час складання ЗНО.
Епіграфи: Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Леся Українка
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
Леся Українка
Сьогодні на уроці я пропоную Вам здійснити подорож безмежним океаном Рідного слова. Але будь-яка подорож починається зі збору речей. На партах у Вас лежать різнокольорові валізи. Оберіть собі ту валізу, яку б Ви взяли в подорож.
ІV. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Дати відповіді на запитання одним словом: «так» або «ні».
Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=po7zwq35c21
V. ОПРАЦЮВАННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
План
1. Іменники чоловічого, жіночого, середнього та спільного родів
2. Рід іменників, що називають осіб за професією чи видом діяльності
3. Іменники подвійного роду та паралельні родові форми
4. Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур
На партах у вас лежать підручники, з якими ми будемо працювати, та ментальні карти пам’яті, які ви будете заповнювати упродовж уроку.
Кому належать слова, взяті епіграфом до нашого уроку? Із якого вони твору?
Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!
Леся Українка
(Леся Українка «Contra spem spero»)
Берімось краще до роботи,
Змагаймось за нове життя!
Леся Українка
(Леся Українка «Скрізь плач, і стогін, і ридання…»)
При розгляді іменника не можливо оминути питання роду. Це чи не найбільший камінь спотикання багатьох українців. Як же складно часом пригадати якого роду слово біль, тюль чи нежить! І, відповідно, важко утворити правильне речення: «Мене мучить зубний біль чи зубна біль?», «На вікні висить білий тюль чи біла тюль?» і «В мене почався чи почалася нежить?» Годі вже й говорити про неробу, алібі, шимпанзе, собаку, Міссісіпі та Тбілісі. Логіка та інтуїція тут не допоможуть! Тому нам необхідно впорядкувати свої знання.
Рід – це граматична категорія іменника, яка виражається в трьох значеннях: чоловічого, жіночого і середнього роду.
|
Біль, насип, нежить, перекис, продаж, Сибір, собака, степінь, ступінь, толь, тюль, фенхель, шампунь, дріб, кір, пил, сип, степ, ярмарок |
|
Антресоль, бандероль, бешамель, вермішель, заполоч, каніфоль, нехворощ, путь, ретуш, розкіш, фланель, шагрень, бязь, гуаш, жовч, мігрень, обитель, папороть, суміш |
|
Слова спільного роду здебільшого характеризують певні якості особи, а також називають осіб за їхніми характерними діями, поведінкою або соціальною належністю. |
Базіка, нездара, нероба, приблуда, рева, ненажера, потвора, замазура, зівака…Трудяга, роботяга, каліка, сирота, староста, листоноша |
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=VFp7VCS7BRc
I відбірковий тур
Завдання 1
Ельбрус, пенсне, фламінго, собака, страдиварі (скрипка), манто, Таїті, нежить, пушту (мова), бюро, лібрето, путь, Мак-Кінлі (гора), депо, Колорадо (річка), Янчжоу (місто).
Завдання 2
Прочитати висловлювання відомих людей про творчість Лесі Українки та назвати всі іменники. (Їх кількість)
Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=pvimexmvn21
Назви осіб за професією, посадою, званням, за видом діяльності належать до іменників чоловічого роду: академік, директор, завідувач, лікар, міністр, поет, професор, редактор, учитель.
У підручнику з української мови для 10 класу О.Авраменко вказує, що ця вимога не сувора і має рекомендаційний характер. Нові слова плавчиха, географиня, мовознавчиня можна вживати в розмовно-побутовому стилі, оскільки вони ще не увійшли до реєстру сучасних словників. Проте в офіційно-діловому стилі краще використовувати іменники чоловічого роду: географ, етнограф, мовознавець. Це свідчить про те, що мова - це живий організм, який розвивається.
Іноді буває складно назвати вид діяльністі у чоловічому роді. Саме про це розповість О.Авраменко (відеоролик)
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=A79douBDyaU
IІ відбірковий тур
Завдання 1
Доберіть до поданих іменників фемінітиви
І варіант |
ІІ варіант |
ІІІ варіант |
автор – |
адвокат – |
адміністратор – |
актор – |
акушер – |
артист – |
бармен – |
бібліотекар – |
бухгалтер – |
видавець – |
викладач – |
випускник – |
вихователь – |
візажист – |
вчитель – |
директор – |
журналіст – |
заступник – |
кондитер – |
кравець – |
колега – |
лікар – |
ліцеїст – |
лаборант – |
майстер – |
офіціант – |
першокурсник – |
письменник – |
прем’єр – |
секретар – |
студент – |
філолог – |
художник – |
Завдання 2
Із прослуханих речень виписати іменники.
3.Іменники подвійного роду та паралельні родові форми
Іменники подвійного роду можуть позначати як істот, так і неістот; вони мають відтінок згрубілості й утворюються за допомогою суфікса –ищ(е): вовчище, гарбузище, бабище, відьмище, дівчище, ручище.
Паралельні форми роду мають такі іменники: абрикос - абрикоса, африкат - африката, банкнот – банкнота, жираф – жирафа, зал – зала, оазис – оаза, плацкарт – плацкарта, манжет – манжета, птах – птаха, сусід – сусіда.
Слова зал і зала доволі часто зустрічаються у нашій мові, але, мабуть, ніхто не знає, що вони іншомовного походження. Зал – німецьке слово, а зала – французьке. Останнім часом ми все більше використовуємо слово зала, хоча його доречніше вживати з такими словами, як глядацька зала, банкетна зала.
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=_Ze0Q-kIvYM&feature=emb_logo Будьте уважними!
4.Визначення роду невідмінюваних іменників та абревіатур
Рід невідмінюваних абревіатур відповідає роду стрижневого слова: АЗС (станція), НДІ (інститут), ФПК (факультет), ПДВ (податок).
Рід власних невідмінюваних назв іншомовного походження визначають за родовою ознакою: Хуанхе, «Юманіте» — ж. р. (річка, газета); Капрі — ч. р. (острів); Делі — с. р. (місто).
Рід деяких невідмінюваних іменників залежить від їхнього значення: великий боа (удав) — рожеве боа (жіночий шарф із пір’я або хутра).
Рід |
Правило |
Приклади |
ж. р. |
назви осіб жіночої статі, риб, мов |
леді, мадам, міс, місіс, фрау; івасі, путасу, фугу; гінді, комі |
ч. р. |
назви осіб чоловічої статі, професій, вітрів, тварин |
денді, мачо; аташе, імпресаріо, маестро, рефері; грего, майстре, сироко, торнадо; ему, какаду, поні, фламінго, шимпанзе. АЛЕ: цеце — ж. р. |
с. р. |
назви неістот |
бароко, бра, бюро, журі, кашне, купе, таксі, хобі. АЛЕ: авеню, боржомі, броколі, салямі — ж. р. |
Режим доступу: https://www.youtube.com/watch?v=DFHBLf5caJs
IІІ відбірковий тур
Завдання 1
Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=pi8pom00c21
Завдання 2
Режим доступу: https://learningapps.org/display?v=pi5ouhe0k21
VI. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
Для того, щоб обрати послідовність учасників гри «Поле чудес», я пропоную провести лінгвістичну гру «Мовні обрахунки». І саме ті учасники, що наберуть найбільшу кількість балів, стануть першими гравцями.
Ні долі, ні волі у мене нема,
Зосталася тільки надія одна:
Надія вернутись ще раз на Вкраїну,
Поглянути ще раз на рідну країну,
Поглянути ще раз на синій Дніпро, –
Там жити чи вмерти, мені все одно;
Поглянути ще раз на степ, могилки,
Востаннє згадати палкії гадки…
«Надія» Леся Українка
(Визначається перший фіналіст гри).
(Визначається другий фіналіст гри «Поле чудес»).
(Визначається третій фіналіст гри).
VII. ПІДСУМОК УРОКУ
Викладач.
Завдання – в поданому тексті знайти іменники і порахувати їх кількість.
Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами...
Твої листи завжди пахнуть зов'ялими трояндами, ти, мій бідний, зів'ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і тугою щастя, що палило мене, і мучило, і заставляло заламувати руки і битись, битись об землю, в дикому бажанні згинути, зникнути з сього світу, де щастя і горе так божевільно сплелись... А потім і щастя, і горе обірвались так раптом, як дитяче ридання, і я побачила тебе. Я бачила тебе і раніше, але не так прозоро, а тепер я пішла до тебе всею душею, як сплакана дитина іде в обійми того, хто її жалує. Се нічого, що ти не обіймав мене ніколи, се нічого, що між нами не було і спогаду про поцілунки, о, я піду до тебе з найщільніших обіймів, від найсолодших поцілунків! Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на чужині. Тільки ти вмієш рятувати мене від самої себе. Все, що мене томить, все, що мене мучить, я знаю, ти здіймеш своєю тонкою тремтячою рукою, — вона тремтить, як струна, — все, що тьмарить мені душу, ти проженеш променем твоїх блискучих очей, — ох, у тривких до життя людей таких очей не буває! Се очі з іншої країни...
Мій друже, мій друже, нащо твої листи так пахнуть, як зів'ялі троянди?
Мій друже, мій друже, чому ж я не можу, коли так, облити рук твоїх, рук твоїх, що, мов струни, тремтять, своїми гарячими слізьми?
Мій друже, мій друже, невже я одинока згину? О візьми мене з собою, і нехай над нами в'януть білі троянди!
Візьми мене з собою.
Ти, може, маєш яку іншу мрію, де мене немає? О дорогий мій! Я створю тобі світ, новий світ нової мрії. Я ж для тебе почала нову мрію життя, я для тебе вмерла і воскресла. Візьми мене з собою. Я так боюся жити! Ціною нових молодощів і то я не хочу життя. Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в'януть, в'януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже...
Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!
І нехай в'януть білі й рожеві, червоні й блакитні троянди.
Українка Леся
Учні беруть аркуш паперу та малюють на ньому сходи (мінімум – 3). Далі кожну сходинку необхідно підписати.
VIII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
І свій урок я хочу завершити планом дій від Лесі Українки:
-крізь сльози сміятись;
-співати пісні;
-сіять барвисті квітки;
-без надії сподіватись;
-жити;
-геть думи гіркі.
Дякую за урок. До побачення!