Розробка уроку на тему «Лісостепова зона України»
Хід уроку
І. Організаційний момент
Девіз уроку:
Те, що я чую - я не забуваю,
Те, що я бачу – пам’ятаю,
Те, що я роблю – я розумію.
ІІ. Перевірка домашнього завдання
Завдання «Кросворд»
На дошці зображено кросворд. Кожній цифрі відповідає початкова буква закодованого поняття. Учні називають цифру, дають визначення термінам, які з’являються у кросворді.
1 – перша в слові коді літера – Л –лиман-це...?
2 – літера – І – ізотерма – це...?
3 - літера – С- солончаки?
4 – літера – О – озеро?
5 – літера – С – суховій?
6 – літера – Т – тектоніка?
7 – літера – Е – ерозія?
8 – літера – П – паводок?
9 – літера – О – ожеледь?
10 – літера – В – верховодка?
11 – літера – А – акліматизація?
На дошці з’являється тема уроку, що сформувалася під час виконання завдання – «Лісостепова зона».
ІІІ. Мотивація навчальної і пізнавальної діяльності учнів
Характерною рисою цієї зони є поєднання особливостей двох сусідніх зон – мішаних лісів і степу. Про те, як це поєднання відбувається ви дізнаєтесь на сьогоднішньому уроці, і ознайомитесь з особливостями цієї зони.
Щасливий той, хто народився на межі двох царств – лісу і степу, де шавлія і горицвіт зустрічаються з медункою та розрив-травою, де кожна квіточка дивиться на тебе з радістю – веселість, то із зажурою – печаллю. Де дерева обступлять тебе в лісі й мовчать, як найкращі друзі. Чи то співати, чи то плакати будеш перед ними – вони не засміють... А поле примусить тебе вдихнути повітря на повні груди і розкрити свою душу перед самим собою і всім світом.
(з монологу поета)
ІV. Вивчення нового матеріалу
Наш урок ми проведем у формі усного журналу «Лісостеп України».
Природна зона вивчається за планом:
Клас отримав попередні завдання і поділяється на 6 груп – геоморфологи, кліматологи, грунтознавці, гідрологи, біологи, екологи.
Учитель: Лісостепова зона є основою життєдіяльності Української держави. Її територія – основа для виробництва основних сільськогосподарських продуктів, надра активно розробляються, створюється безліч антропогенних ландшафтів. Все це призводить до значних змін природи. Треба розуміти природно-територіальні комплекси, щоб використовуваи їх грамотно і намагатися відновити природу.
Відкриваємо першу сторінку нашого журналу.
«Географічне положення Лісостепової зони»
Завдання. Визначте географічне положення зони.
На столах лежать аркуші – контурні карти України: необхідно нанести північну і південну межу лісостепової зони (учні користуються атласами та підручниками), а потім показати межі біля дошки на шкільній карті.
Учні...
Північна межа – із заходу на схід – поблизу міст: Рави-Руської, Володимира-Волинського, Луцька, Житомира, Києва, Ніжина, Кролівця, Глухова.
Південна межа: Велика Михайлівка, Ширяєве, Первомайськ, Новоукраїнка, Кіровоград, Олександрія, уздовж річки Ворскла до міста Кобеляки, через Красноград, Балаклію, уздовж р.Оскол до кордону з Росією.
! (учні визначають, що зона розташована в центрі України).
Учитель...Зона займає 34% загальної площі території України, простягається з північного заходу на південний схід. Яка ж площа зони? (Обчислення на дошці)
Учні...603,700км – 100%
Х – 34%
S=603,700км х 34 :100 =205,258км.
Учитель...Визначте області території яких повністю або частково розташовані в межах лісостепу.
Учні...Черкаська, Кіровоградська, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька, Полтавська, Сумська.
Учитель...Визначте довжину зони із заходу на схід.
Учні... 1100км.
Учитель... Лісові ландшафти в цій зоні переважають на півночі, вони займають 11% площі, а степи 89% . Для того, щоб з’ясувати, які чинники впливають на формування ландшафтів лісостепу переходимо до другої сторінки журналу «Рельєф та корисні копалини», яку підготували група геоморфологів. Надаємо їм слово.
Учень геоморфолог №1.
Зона лісостепу розташована в межах таких тектонічних структур: Галицько-Волинська западина, Український щит, Дніпровсько-Донецька западина. Тому рельєф зони представлений чергуванням низовин і височин, при переважанні останніх. Це височини: Придніпровська, Подільська, Волинська, Канівські гори, кряж Товтри, а лівобережну частину займає Придніпровська низовина і в її складі Полтавська рівнина.
Учень геоморфолог №2.
У зв’язку з такою тектонічною будовою на території зони є магматичні і осадові корисні копалини: кам’яне вугілля(Львівсько-Волинський та Дніпровський басейни); залізна руда (Кременчуцький район); нафта і газ (Дніпровсько-Донецька область). Є також горючі сланці, мергель, кухонна сіль, каолін, вогнетривкі глини, мармур, граніт, гіпси, мінеральні води -Миргородська.
Учень геоморфолог №3.
Можна додати, що це ділянки від 150 до 420м. Найвищою точкою будуть окремі пагорби в межах Придніпровської височини. В цій же зоні знаходяться поблизу Дністра печери, серед них одна з найбільших печер світу – Оптимістична 214км (с.Коралівка, Тернопільська область). У межах зони поширені карстові форми рельєфу – печери, суфозійні – степові блюдця – це осідання рельєфу внаслідок застою води, яка розчинила сіль.
Учитель... На формування зони великий вплив має клімат та внутрішні води, тому перегортаємо третю сторінку нашого журналу – «Клімат і внутрішні води». Цю сторінку нам підготувала група кліматологів і гідрологів, надаємо їм слово.
Учень кліматолог...
Зона розташована в помірно континентальному кліматі. У межах лісостепової зони деякі кліматичні риси проявляються з північного заходу на південний схід. Так середня річна температура у Львові, розташованому на заході зони, становить +7,4 градуса, у Полтаві +6,7 градуса. Як бачимо, середня річна температура повітря у східному напрямку поступово знижується. Можна помітити, що є також зміни цього показника між північними і південними частинами зони. У східних районах випадає значно меншн опадів (приблизно 450 мм), ніж у західних (до 750 мм). Річний радіаційний баланс лісостепу становить 1850 мДж/м. Коефіцієнт зволоження – від 2,8 (Львів), 2(Хмельницький), до 1,4 – 1,2 на півдні.
Учитель... Якщо коефіцієнт зволоження значний, то мабуть, тут густа річкова мережа. Чи підтвердять це гідрологи?
Учень гідролог №1...
Лісостепову зону перетинають річки басейну Дніпра, Сіверського Дінця, Південного та Західного Бугу. Пересічна густота річкової мережі 0,15 – 0,24 км/км, заболоченість 1,6 , розташовані найбільші артезіанські басейни: Дніпровсько – Донецький, Волинсько – Подільський. Весняний стік річок досягає 40-60 річного. Переважає дощове і снігове живлення. Річки гірсько-рівнинні і рівнинні, відносяться до басейну Атлантичного океану (Чорного та Азовського морів), частка підземних вод – до 10 .
Учитель... Дійсно, поверхневі води зони мішаних лісів це окраса нашої України, про них існує багато легенд, оповідей, народних повір’їв. Гідрологи розкажуть нам легенду про Дніпро і Ворсклу.
Учень гідролог №2...
Дніпро і Ворскла були колись людьми – братом і сестрою. Як виросли вони батько і мати благословили їх у дорогу. Змовились вони вийти ранком і полягали спати. Ворскла любила поспати і не прокинулась з рання. Дніпро встав рано на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарив степами. А Ворскла прокинулась, аж брата нема. Довго доганяла вона брата, але так і не вдалося наздогнати. Вона залишилась лівою притокою Дніпра, а Дніпро побіг до моря.
Учитель... На формування грунту впливає клімат і особливості рельєфу, тому ми повинні з’ясувати які типи грунтів утворюються в лісостепу, як людина на них впливає? Про це повідомлять нам наші грунтознавці, що досліджували це питання, отже переходимо до четвертої сторінки «Грунти, тваринний і рослинний світ».
Учень грунтознавець...
Грунтовий покрив різноманітний, представлений різновидами сірих лісових грунтів, на вододільних рівнинах – лучні грунти та чорноземи типові, у річкових долинах – болотні, дернові грунти, на горбистих долинах – леси й лесоподібні суглинки. Взагалі грунти лісостепу вирізняються значною родючістю, тому майже вся зона розорена і представлена сільськогосподарськими угіддями, розораність тут складає до 90 .
Учитель...
Поєднання у лісостепу ознак двох сусідніх природних зон – мішаних лісів і степу – не є простим механічним явищем. Лісостеп не просто є перехідною зоною, він – унікальний комплекс зі своїми особливостями, що не є просто сумішшю ознак сусідніх зон. Як саме відбувається це поєднання, які властивості притаманні саме таким ландшафтам ми розглянемо далі і нам допоможуть біологи.
Учень біолог №1...
Природна рослинність лісостепу збереглась мало, представлена залишками остепнених луків, степами, дубовими, дубово-грабовими масивами, на Лівобережжі – дубово-кленовими лісами. Лісистість становить 12 .Первинних лісів і степів майже немає. Найпоширенішим деревом є дуб. Крім того поширені: граб, клен, бук, сосна, вільха, клен. Великі площі лісостепу зайняті дібровами з багатоярусною структурою: деревний ярус – дуб звичайний, граб звичайний, в’яз, груша звичайна, клен європейський.
Учень біолог №2...
Легенда про сосну.
Часто сосну називають перлиною лісу. Звідки ж вона взялася ця висока струнка красуня? Стародавні греки склали про неї чудову легенду... У чарівну вродливу німфу Пітіс закохався бог північних вітрів Борей, що надумав перенести її до своїх снігових володінь. Злякалася німфа і звернулась до лісового бога Пона з благанням сховати її, і той вкрив Пітіс зеленим гіллям. Коли ж Бурей почав шукати німфу серед лісу, від його холодного подиху померзла вся трава, опало листя з дерев, лише зачарована красуня міцно тримала свої зелені шати. Але задеревеніла від холоду навіки. Сльози її стали прозорою живицею. Так розповідає міф, та сосна дійсно чарівне дерево. В народі кажуть: «Що сосна, то дім та хата». І дійсно зроблені з цього дерева хати можуть стояти і не руйнуватися понад 150 років.
Учень біолог №3...
Конвалії ростуть у наших лісах. Розповідають, що ця квітка виникла з пекучих сліз пресвятої Богородиці, котрі вона пролила, стоячи біля хреста розп’ятого сина. Пекучі її сльози падали великими краплями на землю, й на тому місці виросли такі чисті, білі квіти, котрі осипаючись перетворюються на червоні, що нагадують краплини крові, плоди...
Учень біолог №4...
Тваринний світ зони має перехідний змішаний характер оскільки в ній трапляються представники лісу, степів, водно-болотного середовища. З поміж земноводних і плазунів водяться: ропуха, деревна жаба, болотна черепаха, вуж, гадюка звичайна, ящірка. Серед лісових птахів – дятел, голуб, зозуля, сова, шуліка чорний і рудий, сокіл, баклан, синиця та інші. Степові: куріпка, жайворонок, дрофа. Із ссавців у лісостепу поширені: дика свиня, борсук, заєць, козуля, лисиця.
Учень ландшафтознавець...
Значні коливання висот зумовлюють вертикальну відмінністьландшафтів на фоні зональних змін лісових степовими. Тут найкраще серед інших зон виражений поділ на фізико-географічні країни, а саме: Західноукраїнський край, Дніпрово-Донецький та Середньоросійський лісостеповий край.
Учитель... Загалом природно-географічні умови лісостепу найсприятливіші для життя і діяльності людей, що нам на це скажуть екологи?
Учень еколог №1...
В межах зони знаходиться багато різноманітних природоохоронних територій, це і заповідники, заказники і національні парки, природні парки: Подільські Товтри, Канівський природний заповідник, заповідник «Михайлівська Цилина».
Недарма людина оселилася тут давно і почала вести свою господарську роботу, застосовуючи при цьому підсічно-вогневу систему землеробства. Тому знищувалися ліси, грунти швидко виснажувалися і вони заростали трав’яною рослинністю. Так невдовзі ліси тут залишилися лише на крутосхилах.
Учень еколог №2...
Сьогодні за сприяння людини активізувалися природні процеси: яроутворення, площинне змивання грунтів, їх розвіювання, зсуви, просадкові процеси, посухи, соленакопичення, а в районах штучних водойм – просідання, заболоченість. Зараз необхідно захищати і охороняти неповторну природу цієї зони, щоб зберегти її для наших нащадків.
Учитель... Природа лісостепу надзвичайно красива. Тому її описують багато поетів, ліриків, художників. І цю останню сторінку нам розкриють юні поети. Називається вона «Український лісостеп у поезії» (звучить тиха музика, виступають діти, що підготували поетичне слово про лісостеп).
Учень №1... Природа лісостепу просто зачаровує, як ось описує її Тарас Шевченко:
По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий -
Нащо зеленіє?
Кругом поле, як те море
Широке синіє...
Учень№2... Природу лісостепу описував Іван Франко:
Розвивайся, лозо борза,
Зелена діброва!
Оживає помертвіла
Природа наново.
Оживає, розвиває
Пукти зимові ж.
Обновлює в світі сили
Й свіжії надії.
Зеленій рідне поле,
Українська нива!
Учитель... Існує багато приказок, загадок пов’язаних з рослинністю краю.
Так в народі кажуть:
Що не дуб – то кожух, що не сосна – то хатина.
Ліс без догляду глухне.
Багато лісу – не рубай, мало лісу – бережи, немає лісу – посади.
Ліс навесні веселить, улітку холодить, восени годує, узимку зігріває.
Загадки:
До сонця простягну
І синіми дзвониками
Вітаю я весну. (пролісок)
Цю рослину кожен знає. (кропива)
V. Закріплення набутих знань
Учитель... Дійсно народна творчість чудова і безмежна. Перевіримо, що ви запам’ятали з сьогоднішнього уроку...
Завдання 1. Тестові завдання:
а)Волинська; б)Черкаська; в)Донецька; г)Львівська.
2. Вид грунтів, що поширений у лісостеповій зоні України:
а)дерново-підзолисті; б)чорноземи; в)сірі лісові; г)каштанові.
3. Яка кількість опадів характерна для лісостепової зони:
а)до 1100мм; б)750-450мм; в)600-680мм; г)450-300мм.
4. Назвіть річки, які характерні лісостеповій зоні:
а)Прип’ять; б)Дніпро; в)Десна; г)Південний Буг.
5. Які природоохоронні території належать лісостеповій зоні:
а)заповідник Медобори; б) заповідник Канівський;
в)національний парк Св’яті гори; г)національний парк Шацький.
Завдання №2. «Відшукай помилку»
(в характеристиці природної зони потрібно виправити помилки)
Природа зони лісостепу складається з рослинності степової і переважно трав’яної, північна межа проходить з зоною степу, а південна з зоною мішаних лісів, займає площу 100 км .
Завдання 3. Скласти цифрове співвідношення колонок.
І група(природні області Лісостепу), ІІ група(області),
ІІІ група(річки). (на швидкість)
1. Волинське 1. Житомирська 1.Дніпро
2.Житомирське 2. Київська 2. Свига
3.Новгород-Сіверське 3. Чернігівська 3. Стохід
4. Київське 4. Волинська 4. Десна
5. Чернігівське 5. Сумська 5. Ірша
Завдання №4. «Сенкан»
Вам необхідно скласти Сенкан – французький вірш, неримований, що складається з 5-ти рядків до сьогоднішньої теми. (можливий варіант
Лісостеп
Центральний, красивий.
Поєднує, збільшується, охороняється.
Лісостеп поєднує зони лісу і степу.
Чотири країни...)
VІ. Пісумок уроку
Сьогодні на уроці, в дуже творчій формі, ми з вами познайомились з зоною лісостепу, знайшли її межу, площу. Ми зможемо відрізнити особливості лісостепової зони від інших, не сплутати чудову природу цих територій, і подбати про охорону та збереження унікальних куточків лісостепової зони.
Рефлексія
Сьогодні я дізнався……
Було цікаво……
Було складно……
Тепер я можу……
У мене вийшло……
Мені захотілося……
Урок дав мені для життя……
VІІ. Домашнє завдання
1.Опрацювати текст підручника та відповісти на питання в кінці параграфа 34.
2.Скласти кросворди чи ребуси на тему: «Тварини і рослини лісостепової зони».
3.Підготувати повідомлення про природоохоронні території зони степу.