13 серпня о 18:00Вебінар: Готуємось до навчального року з онлайн-тестами «На Урок»: плануємо наперед

Тема уроку: «Національно-визвольний рух на західноукраїнських землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

Про матеріал

Мета:

1) З'ясувати причини розгортання революції 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях;

2) показати роль Головної руської ради в розгортанні українського національно-визвольного руху;

3) формувати вміння і навички аналізу історичних документів, складання плану, хронологічних таблиць;

4) виховувати почуття гордості за український народ, який брав активну участь у загальнодемократичних процесах.

Перегляд файлу

 Тема уроку: «Національно-визвольний рух на західноукраїнських  землях під час революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії

(Історія України, 9 клас)

 

Мороз Євген Олександрович

учитель історії і правознавства

Миколаївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №29

Миколаївської міської ради Миколаївської області

Мета:

1) Зясувати причини розгортання революції 1848-1849 рр. на західноукраїнських землях;

2) показати роль Головної руської ради в розгортанні українського національно-визвольного руху;

3) формувати вміння  і навички аналізу історичних документів, складання плану, хронологічних таблиць;

4) виховувати почуття гордості за український народ, який брав активну участь у загальнодемократичних процесах.

Учні мають навчитися:

1) Називати хронологічні межі «Весни народів»;

2) витлумачувати і доречно вживати поняття та терміни: «Весна народів», «Головна руська рада», «Зоря Галицька», «Галицько-руська матиця», «Центральна рада народова», «Собор руський», «національно-територіальна автономія»;

3) визначати ідейні засади діяльності Головної руської ради та характеризувати її діяльність;

4) визначати результати діяльності Головної руської ради в громадсько-культурному житті, парламентської діяльності українців.

Основні терміни і поняття:

національно-територіальна автономія, національно-визвольний рух, культурно-освітній рух, «Весна народів», «Головна руська рада», «Зоря Галицька», Галицько-руська матиця, «Центральна рада народова», «Собор руський».

Обладнання:

Підручник, карта, історичні документи, роздавальний матеріал.

Тип уроку: комбінований урок.

 

 

ПЕРЕБІГ УРОКУ

 

І. ПІДГОТОВЧИЙ ЕТАП ТА ПЕРЕВІРКА ВИВЧЕНОГО

1. Перевірка готовності класу до уроку

2. Перевірка виконання домашнього завдання. Повторення навчального матеріалу. Оцінювання  навчальних досягнень учнів.

Учням пропонуємо обґрунтувати чи спростувати («згоден» / «не згоден») слова І. Франка про «Русалку Дністрову», а саме – збірка «була свого часу явищем наскрізь революційним». Відповідь пропонуємо дати за допомогою методу ПРЕС (Я думаю…, тому що…., наприклад…., отже….). Учні, зрозуміло, здебільшого будуть підтримувати слова класика, але тут важлива їхня аргументація, можна вислухати 3-5 учнів.

Повторення навчального матеріалу може закінчитися обговоренням фрагменту джерела на початку параграфа і висновком учнів про те, що в першій половині 19 ст. становище українців було незадовільним і в економічному, і в політичному, і в культурному плані.

3. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів

Бесіда

1) Поясніть, як ви розумієте поняття «весна народів».

2) Пригадайте з курсу всесвітньої історії причини революцій 1848-1849 рр. у Західній Європі.

Заслухавши відповіді учнів, учитель узагальнює: у  1848-1849 рр. у більшості європейських країн відбулися революційні потрясіння, які стали складовою частиною останньої великої революції класичного типу загальноєвропейського масштабу, що завершила розпочатий  у попередні століття процес переходу від середньовіччя до модерної доби. Наслідком революції стала ліквідація панщини та різних форм середньовічної залежності селян, що вперше в історії зумовило широку участь народних мас у політичному житті й тим самим демократизацію політичного процесу. В європейських країнах розпочалося становлення громадянських суспільств.

Невід’ємною складовою революції стали визвольні рухи багатьох національно поневолених народів Центрально-Східної Європи, боротьба цих народів за досягнення національної свободи. Звідси і пішла назва революції – «весна народів».

Розпочавшись у Франції, революційна хвиля поширилася  на всій території Центральної Європи, охопила Італію, Німеччину, а згодом і Австрійську імперію. Гасло про волю і рівність, проголошене Французькою революцією, набуло поширення і в Галичини.

 

ІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розгортання революції 1848 – 1849 рр. на західноукраїнських землях:

1) Скасування кріпацької залежності селян і панщини.

 

Випереджальне завдання.

У ході розповіді вчителя з’ясуйте причини революції 1848-1849 рр. в Австрійській імперії.

 

Розповідь учителя.

Початком революції в Австрійській  імперії стало народне повстання в березні 1848 р. у Відні, що призвело до падіння консервативного уряду К. Меттерніха. Головними завданнями (а отже й причинами революції були ліквідація  феодально-кріпосницьких відносин і національне визволення).

Під тиском революційних вимог новий уряд оголосив демократичні свободи;студентам, які активно виступали в ці дні, було дозволено створити свої збройні формування – «академічний легіон», уряд оголосив вибори до першого загальноімперського конституційного рейхстагу, який повинен був прийняти нові закони.

 

Робота з документом

 

Василь Подолинський про чотири партії (напрямки, течії) у галицько-українському національному русі.

1. Партія чисто українська – хоче України вільної, незалежної і поривається до неї прямо та безпосередньо або через Слов’янщину.

2. Партія польсько-українська – хоче України вільної, незалежної і поривається до неї через федеративну Польщу або Польщу слов’янську у федерації з Україною з тим задумом, що коли дозріє, і треба буде, тоді цілком зукраїнізується.

3. Партія австрійсько-українська – хоче України вільної тільки від поляків, а не взагалі від неволі, а коли так мусить бути, то нехай буде й те нещастя – вільність.

4. Партія російсько-українська – хоче також України, може і вільної, а поривається до неї через попереднє з’єднання з Росією з тим задумом, що бодай аж тоді буде вільна, коли буде вільною Росія.

 

Запитання до документа.

1) Як ви вважаєте, чому виник такий поділ учасників українського національного руху?

2) Чи бачите ви спільні риси між програмними вимогами різних течій цього руху в часи В. Подолинського й сьогодні?

 

Випереджальне завдання.

Складіть хронологічну таблицю «Скасування кріпацької залежності селян і панщини на західноукраїнських землях».

 

Робота з підручником ( складання хронологічної таблиці і її представлення)

 

2) Пожвавлення культурно-освітнього руху. Вихід першої української газети «Зоря Галицька».

 

Розповідь учителя.

19 квітня 1948 р. львівські українці від імені всього українського населення краю надіслали австрійському цісарю петицію з вимогами рішучих перетворень у культурній сфері. Наголошуючи, що українці заселяли край із давніх часів,  мали свою державність, вони вимагали запровадження у школах української мови, видання законів українською мовою та її знання всіма чиновниками, зрівняння в правах духівництва всіх віросповідань, надання українцям права доступу до всіх державних установ. Усі надії покладалися на добру волю австрійського уряду.

Завдання.

Поступово інтелігенція зрозуміла необхідність активної участі в національно-культурних та політичних перетвореннях.

Запитання та завдання.

1) Дайте історичну оцінку цій петиції і можливостям її реалізації.

2) Якими могли бути перші кроки галицької інтелігенції в національно-культурних та політичних перетвореннях?

 

Повідомлення учня

Заслуховується повідомлення за темою «Вихід першої української газети «Зоря Галицька».

 

2. Зв’язки діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського і південнослов’янського відродження.

 

Самостійна робота

Учитель обєднує учнів у дві групи. Перша опрацьовує відповідний матеріал параграфа, а друга – додаткову інформацію. По завершенні роботи представники від обох груп діляться інформацією щодо зв’язків діячів українського руху Наддніпрянщини з лідерами чеського і південнослов’янського відродження.

Додаткова інформація ( вимоги лідерів чеського і південнослов’янського відродження).

Бесіда.

1) Що спільного було у вимогах, які висували до імперських урядів народні збори Чехії, Хорватії, Сербії?

2) Чому лідери чеського та південнослов’янського відродження на чільне місце ставили  вирішення мовного питання?

 

3. Утворення та діяльність Головної руської ради.

Випереджальне завдання

Робота з підручником

Складіть письмово план відповіді на питання

Із метою узагальнення матеріалу про діяльність Головної руської ради учні на кожен пункт плану дають усну розгорнуту відповідь на етапі закріплення знань.

Розповідь учителя

Галицькі поляки першими скористалися демократичними свободами, проголошеними революцією. Вони організували свій осередок – Центральну раду народову у Львові, яка проголошувала своєю метою створення Литовсько-Русько-Польської Речі Посполитої та рівність культурних прав поляків і українців. Однак більшість поляків продовжувала стояти на тому, що галицькі українці не мають нічого спільного з українцями Наддніпрянщини, що це гілка польського народу. А українська мова – діалект польської.

Завдання

Спрогнозуйте, якою була реакція патріотично налаштованої української інтелігенції на ці події.

 

Розповідь вчителя про Головну руську раду.

 

ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ

Бесіда

1) Чому австрійський уряд був зацікавлений у розпалюванні ворожнечі між ГРР і УРН?

2) У чому полягає історичне значення діяльності Головної руської ради?

3) Які чинники впливали на розгортання українського національного руху в Західній Україні?

4) У чому полягає історичне значення Галицько-руської матиці та відкриття  у Львівському університеті кафедри української мови та літератури?

 

IV. ПІДСУМОК УРОКУ

Європейська революція 1848-1849 рр., охопивши Австрійську імперію, докотилась і до Західної України. Визначною подією у житті селян стало скасування кріпосного права. Було створено Головну руську раду, яка була покликана представляти українців Галичини перед урядом Австрійської імперії. Це був перший випадок в історії українців Австрійської імперії, коли вони спромоглися створити суто політичний орган, діяльність якого мала статус краю.

 

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1) Опрацюйте відповідний текст підручника.

2) Підготуватися до тематичного узагальнення.

docx
Додано
7 липня 2018
Переглядів
1647
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку