Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; збагатити словник новими фразеологізмами та крилатими висловами; розвивати творче мислення, комунікативну активність ліцеїстів; удосконалювати вміння працювати самостійно, в групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до вивчення рідної мови.
Тема уроку: Основні групи фразеологізмів . Стилістичні засоби фразеології
Мета: поглибити знання учнів з української фразеології; розкрити функціонально-стилістичні можливості лексичних та фразеологічних одиниць; формувати вміння використовувати фразеологізми в мовленні; збагатити словник новими фразеологізмами та крилатими висловами; розвивати творче мислення, комунікативну активність ліцеїстів; удосконалювати вміння працювати самостійно, в групах і колективно; виховувати пошану до скарбниці народної мудрості, інтерес до вивчення рідної мови.
Тип уроку: узагальнення і систематизація.
ХІД УРОКУ
І. Організація початку уроку.
Психологічний настрій.
Я – учень
Я – особистість творча.
Я – думаю, аналізую, висловлюю свої судження.
4. Робота над епіграфом
--Щоб перейти до опрацювання теми сьогоднішнього уроку, ми повинні прочитати вислів М.Рильського. А для цього потрібно зібрати слова
( Відповідь: Нема мудріших, ніж народ, учителів.
У нього кожне слово – це перлина.
М. Рильський
Цей вислів і стане епіграфом до нашого уроку.
- Як ви його розумієте?
ІІ. Підготовка до сприйняття навчального матеріалу.
Століттями мова народу була тією повноводною рікою, яку ми називаємо народною мудрістю. Цей струмінь живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.
ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.
1.Мовозновчий диктант « Вірю – не вірю».
- А зараз я пропоную активізувати раніше отримані знання про слово у формі мовознавчого диктанту «Вірю – не вірю . Так , якщо згодні з висловом, Ні – якщо ні.
1. Лексика – це словниковий склад мови +
2. Усі терміни – багатозначні слова -
3. У реченні «сумують ластівки в садах» слово «сумують» ужите в переносному значенні +
4. Слова «велетень, титан, гігант» - синоніми +
5. Слова «вдень – вночі, гарячий – холодний, зима – літо» - омоніми -
6. У реченнях «Учитель використовує ефективні методи викладання» та « Моя сестра – ефектна дівчина» вжито пароніми +
7. Слова «диспетчер, авіатор, фотограф» - іншомовні +
8. Слова «феодал, очіпок, урядник» - діалектні -
9. Слова « вода, земля, подяка» - стилістично забарвлені -
10. Епітети, порівняння, синекдоха – це тропи +
11. Сніг іде, густий голос, рукав річки – це метафори +
12. Гіпербола, літота, алегорія здебільшого вживаються в офіційно-діловому стилі. -
- А тепер разом зясуємо. Які відповіді правильні, а які – ні.
- Обміняйтесь зошитами і перевірте роботи, спираючись на інформацію на слайді.
(взаємоперевірка )
2.Повідомлення теми і мети уроку.
1. Робота з уривком художнього тексту
(на екрані записаний текст)
Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак…
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких троянців…
П'ятами з Трої накивав…
І куди очі почухрав.
2.Аналітична бесіда
1. Слова з якого твору записані?
( поема «Енеїда» )
2. Хто їх автор?
( була написана Іваном Котляревським)
3. Якими особливими словосполученнями насичений текст?
(Широко представлена народна фразеологія.)
4. Як вони називаються?( Фразеологізми)
Отже , повертаємося до теми нашого уроку «Основні групи фразеологізмів . Стилістичні засоби фразеології»
ІV . Мотивація навчальної діяльності.
1. Вступне слово
З давніх-давен народз уст в уста з покоління в покоління передавав чудові перлини народної мудрості – фразеологізми. І сьогодні наше завдання – дослідити основні групи фразеологізмів та зясувати їх роль у мовленні. Кожен із вас побуде сьогодні в ролі дослідника, продемонструвавши вміння творчо мислити, всебічно аналізувати мовні поняття та явища, висловлювати й аргументувати власні думки.
- Я пропоную порівняти словосполучення і з`ясувати
2. Робота в парах « Одна голова добре, а дві краще»
- Я пропоную порівняти словосполучення і з`ясувати чим відрізняються словосполучення першої і другої колонок. Одна голова добре, а дві краще, тому попрацюємо в парах.
Білий папір- біла ворона (відрізняється)
Дати хліба- дати перцю (покарати)
Каша з молоком -кров з молоко (краса, здоров`я)
водити за руку- водити за носа (обдурювати)
Гнути залізо- гнути кирпу (зазнаватися)
Набити гулю- набити руку(навчитися)
- Зробіть висновки.
У якій колонці слова можна змінювати?
Слова зберігають самостійність?
Соплучення слів має одне лексичне значення?
V . Організація наукового практикуму.
Теоретичний матеріал ви засвоїли, переходимо до виконання практичних завдань.
1. Лексикографічне дослідження.
«Фразеологічні словники як джерело навчання»
Я хочу звернути вашу увагу на словники.
1. Цікавим є і двотомний фразеологічний словник української мови. В. М. Білоноженка. Це перший академічний словник, що найповніше відображає загальновживану фразеологію сучасної української мови. Значення фразеологічних одиниць ілюструється цитатним матеріалом. Подається всебічна лексикографіна характеристика фразеологізмів.
2. Багатий фразеологічний матеріал ви знайдете у двотомному фразеологічному словнику української мови.Г. М. Удовиченка. Значення фразеологічних одиниць ілюструється цитатним матеріалом. Подається всебічна лексикографіна характеристика фразеологізмів.
3. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник І. С. Олійника та М. М. Сидоренка покликаний оволодіти українською та російською фразеологією, а також усвідомити особливості того чи іншого фразеологізму в кожній мові.
4. Книжка Н. Є. Петропольської «Секрети народної мудрості» знайомить з великою кількістю крилатих висловів, афоризмів, що являють собою фразеологічні вислови.
5. Багатий фразеологічний матеріал ви знайдете й у Короткому тлумачному словнику української мови.
1.“Спіймай помилку”
Боягуз своєї ліні боїться
Жди з горя погоди
Товкти воду в мисці
Тиха хода греблю рве
У здоровому тілі здоровий пух
Від добра бобра не шукають
Крутиться як булка в колесі
Мовчати як риба об лід
За трьома зайцями побіжиш –
жодного не спіймаєш
2.“Продовжіть фразеологізм”
3. Дотепні фразеологізми
Розкрити зміст знайдених у дотепах фразеологізмів
5 «Виправ помилки»
Виправте помилки у вживанні фразеологізмів.
Боягуз своєї ліні боїться, жди з горя погоди, товкти воду в мисці, тиха хода греблю рве, у здоровому тілі здоровий пух, від добра бобра не шукають, дала гарбуза на кашу, крутиться як булка і колесі, камінь на перці лежить, мовчати як рибонька об лід, пропав як Пилип з конопель.
б. Віднови фразеологізм
- Вашій увазі пропонується дослідження на тему: «Старі люди правду кажуть: “Два хитрих мудрого не переважать”».
Учитель називає тільки першу частину усталеної фрази, а учні її закінчують.
Який Сава, (така й слава).
На тобі, Даниле, (що мені не миле).
Ростом з Івана, (а розумом з болвана).
Коли не вчився Іванком, (то Іваном вже тяжко вчитись).
У всякої Федори (свої одговори).
Ой не ходи, Грицю, (та й не вечорниці).
Казала Настя, (як удасться).
Сиди, Векло, (ще не смеркло).
То ти йому про Хому, (а він про Ярему).
VI . Закріпленя матеріалу
- Чи використовуєте ви фразеологізми у своєму мовленні?
- Яка їх функція у мовленні?
- Чи можна сказати, що наявність фразеологізмів у мові свідчить про мудрість, дотепність її носіїв?
Слово вчителя: В одній із легенд говориться: “Слово, воно що яблучко: з одного боку зелене, з іншого боку червоне, тільки вмій його повертати”. Головна думка – в останніх словах – умій володіти словом, бо воно може мати не одне, а кілька значень. Кожна людина повинна уміти користуватися мовним багатством рідної мови та її лексичним різнобарв’ям, бо в ньому всі тони й відтінки, всі переходи звуків від твердих до найніжніших; все крупно, зернисто, як самі перли.
VII . Оцінювання навчальних досягнень учнів.
VIII . Домашнє завдання
1. Параграф
. стор.
2.Письмовн завдання
1) Написати розповідь про цікавий випадок у вашому житті використовуючи
фразеологізми.
2) Скласти словничок фразеологізмів на військову тематику. 5 з них увести в рачення.
3) Виписати з художньої літератури 8 – 10 речень із фразеологізмами.