Тема уроку: Ульф Старк (1944-2017). «Маленька книжка про любов».

Тема уроку: Ульф Старк (1944-2017). «Маленька  книжка про любов».

Мета уроку: формування предметних компетентностей: дати учням поняття про життя і творчість  шведського письменника Ульфа Старка; розпочати вивчення повісті «Маленька книжка про любов», розвивати навички аналізу художнього тексту, характеристики персонажів, навички виразного читання, коментування, висловлення власних вражень та думок, розвивати навички роботи з цитатним матеріалом; ключові: спілкування державною мовою (уміння висловлювати думки, почуття, погляди), уміння вчитися впродовж життя (уміння постійно поповнювати словниковий запас; користуватися різними джерелами довідкової інформації); виховна: сприяти формуванню особистого ставлення до проблем, порушених у творі.                                                                                                                                                         Очікувані результати: учні знають життя і творчість Ульфа Старка, розуміють вплив війни на долю дітей та дорослих, характеризують персонажів, розвивають  усне зв’язне мовлення, аналітичне та критичне мислення, творчу уяву, висловлюють власні враження та думки.                                                                                                                                                                                                                                                                                                    Обладнання: портрет письменника, текст твору, аудіокнига                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                 Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу                                                   

                                                  Перебіг уроку

         Коли я дивився на небо, мені в голову стрельнула одна думка: якщо можна побачити те, чого немає, то, напевно, можна не бачити того, що є.

                                                                                                        Ульф Старк

І. Організаційний момент       

ІІ.Мотивація навчальної діяльності                                                                                                                          1. Слово вчителя.

- Чи чекаєте ви на диво зимою, а особливо перед Різдвом?

-  А якщо це не просто Різдво, а Різдво у час війни, коли відбуваються  події, які залишають глибокий слід у пам’яті людей. На сьогоднішньому уроці будемо говорити саме про це.  

IІІ. Оголошення теми й мети уроку                                                                                                                          ІV. Сприйняття  та засвоєння навчального матеріалу                                                                                                                                                                    1. Презентація письменника.

-Чи чули  ви про Ульфа Старка? Хто ж він такий

Ульф Старк — один із найвідоміших та найпопулярніших дитячих письменників. Його творами зачитуються в усьому світі не тільки діти, а й дорослі. Біографія Ульфа Старка вже із самого дитинства була сповнена життєвих випробувань і потрясінь, що пізніше не одноразово віддзеркалювалися у творах автора. Народився письменник 12 липня 1944 року у столиці Швеції. Рання смерть матері й подальше життя тільки з батьком назавжди закарбувалися в пам’яті автора. Образи стосунків батька-сина, дитинства  пізніше неодноразово ставали основними для творів письменника.

Цікавість до письма у Старка пробудилася доволі рано: ще в середній школі його з цим ремеслом познайомив однокласник. 

Ульф Старк передусім пише дитячі книги, але цікавим фактом є те, що його дебют відбувався як автора дорослих творів. У 1964 році він видає свою першу збірку поезії «Ett hål till livet». А вже пізніше Старк спробує себе в дитячому жанрі, якому з 1984 року присвятить усе подальше життя. Також він цікавиться сценарною майстерністю, і навіть адаптує під сценарії кілька художніх книжок.     

Книги Ульф Старка багатогранні. У його творчому доробку є і твори з малюнками для найменших, і романи для дітей та молоді. Сам же автор казав, що його твори про дружбу, про дітей, які спілкуються й самостійно розв’язують  свої проблеми. Старк не боявся у книжках прямо зачіпати найскладніші теми — самотності, смерті, любові, пошуку себе, страждання, суму тощо. Але писав про це дуже легко, просто та зрозуміло. 

Книжки Ульфа Старка багаторазово ставали лауреатами й переможцями найрізноманітніших літературних премій та конкурсів, а самого автора часто називають ідейним спадкоємцем творчості Астрід Ліндгрен.

Помер письменник 2016 року у віці 77 років у Стокгольмі.

Величний та всесвітньо відомий, він був надзвичайно простий в спілкуванні, щирий, допитливий, уважний до співрозмовника будь-якого віку. Відверто розповідав про себе, своє дитинство та письменництво, багато розпитував про різне, по-доброму кепкував з буденних речей. Ульф казав, що для нього важливо, щоб дитина, читач його книжки, не бачила в ній дорослого, а бачила себе та свій світ, свої емоції та переживання, свої досвіди. Старк творив просту та зрозумілу літературу, яка допомагала кожній дитині прийняти себе, зрозуміти свої помилки, дати собі право бути не еталонною дитиною із зарамкованими думками та бажаннями. Його герої, яких не завжди можна було б вважати героями у реальному житті, майстерно переносились автором у дуже звичайні впізнавані умови, і самі ставали так само впізнаваними читачеві. В книжках Ульфа Старка є, поряд із харизмою, тонким гумором, доброзичлівістю та відповідальністю, глибока повага до того унікального різного, що є в кожному з нас».

«Не в одному інтерв’ю шведській пресі Ульф Старк зізнавався, що найменше думає про читача, коли пише. Він уміє звичайними словами тонко розповісти про дуже важливі речі – а це надзвичайна майстерність! Недарма розуміння літературної вартості в Старка почалося з роману «Геній» класика шведської літератури Івара Лу-Югансона, що справив на нього сильне враження. Ульф задумав тоді: «Ось як я буду писати, коли виросту, справжні книжки, у яких є смуток, радість і любов». І так воно й сталося. З-під його пера народилися зворушливі історії дитячої душі, де багато смутку, радості, доброти й любові. І ні крихти фальші. 

Тексти Ульфа Старка завжди зачаровують своєю правдивістю, зворушливістю, вишуканим психологізмом, почуттям гумору, життєствердністю та дрібкою смутку (куди ж бо без нього?). І байдуже, в якому віці їх рекомендують читати видавці – кожен і кожна зможуть знайти у них щось своє, а потім перечитати та знайти щось геть інше. Певна, що досліджувати феномен Ульфа Старка можна нескінченно довго. Беззаперечно він був дуже талановитим і мудрим письменником, але була в нього одна особливість, про яку рідко згадують. Якось на одному з інтерв’ю в Ульфа Старка запитали, для кого він пише свої книжки. Письменник не забарився з відповіддю: «Авжеж для себе, для дитини, що живе в мені». Саме в цьому криється секрет неймовірної популярності його книжок. Адже у його текстах ти ніколи не знайдеш фальші та брудних прийомів, не зустрінеш зверхності та повчань, вони завжди щирі, сповнені поваги до читачів і, що дуже важливо, розуміння. А коли письменник тебе поважає і розуміє, він перестає бути «якимсь дядечком», а стає твоїм другом – справжнім і на все життя.

Щороку у Швеції виходить друком близько 2000 нових дитячих книжок, і майже щоразу серед цих книжок – оповідання Ульфа Старка, одного з найвідоміших скандинавських авторів. Його твори парадоксальним чином поєднують глибоку вкоріненість у традицію шведської дитячої літератури та незвичний для нашого читача тип нарації. Фокус Старка – на дітях, він говорить з юними читачами їхньою мовою та на цікаві їм теми, але не намагається будь-що привернути увагу, вводячи у сюжет романтичних вампірів чи карколомні пригоди. Проза Старка дуже різна: іноді – спокійна і повільна, іноді – стрімка й бурхлива, проте завжди сповнена філософії, зосереджена на актуальних проблемах, і – парадоксально! – не нудна.

 В Україні Ульфа Старка знають і активно перекладають: «Петер і червоний птах» (Веселка, 1983, переклад Наталі Касторф), «Мій друг Персі, Бофало Біл і я» (Теза, 2008, переклад Галини Кирпи), «Диваки і зануди» (ВСЛ, 2015, переклад Галини Кирпи), «Маленька книжка про любов» (ВСЛ, 2016, переклад Галини Кирпи), «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» (ВСЛ, 2016, переклад Галини Кирпи).

То за що Старка так люблять у Європі та решті світу?

Маємо, щонайменше, десять причин.

 1.За те, що Старк не боїться говорити на серйозні «недитячі» теми

 Як у часи домінування у літературі нестерпно занудного «Маленького лорда Фаунтлероя» Френсіс Бернетт, так і зараз існує дивне, але міцне упередження: різні теми призначені для різного віку. Мовляв, про війну не говорять з маленькими дітьми, а от з підлітками вже можна. Про різницю між дівчатами і хлопчиками варто знати у 13, але не у 7. Розмови про смерть ми завжди прикриваємо метафорами та оточуємо низкою ритуалів, обов’язкових для виконання. Все це нагадує історію Будди, якого виховували у палаці за високою стіною, аби хлопчик не здогадався, що світ сповнений страждань. У нас ціле покоління таких будд, яким нічого не розповідають, але вони, як і Будда, здогадуються, що за стіною ніжних прізвиськ і курочок ряб існує реальний .

  Саме про цей реальний світ пише Ульф Старк: про батька, який десь на війні («Маленька книжка про любов»), про сестру, якій не судилося народитися («Моя сестра янгол»), про новознайденого дідуся, який невдовзі помре, щасливий, що у нього з’явився новий онук («Чи вмієш ти свистати, Юганно?»). Цим книжки Старка нагадують прозу Анджели Нанетті, яка також вміє писати на складні теми напрочуд поетично і навіть ніжно.

 2.За продовження традиції

 Ульф Старк в інтерв’ю відверто зізнається, що продовжує традицію шведської дитячої літератури, зокрема книжок Астрід Ліндґрен, Еви Еріксон, Ульфа Нільсона, Анни Галлінґ. Від слов’янської традиції скандинавська відрізняється насамперед іншим поглядом на світ дитинства: якщо наші автори досі за рідкісними щасливими винятками оцінюють все з позиції дорослого, то Старк намагається побачити оточення очима дитини. Для його персонажів важать не стільки строгі логічні зв’язки, скільки відчуття та образи, запахи і звуки. Старк пише про напрочуд важливі соціальні речі – війну («Маленька книжка про любов»), проблеми біженців («Хлопчик, дідусь і стіна»), міжпоколіннєві конфлікти («Хай танцюють білі ведмеді»), але не нав’язує оцінок. Його книжки про простих людей та їхні проблеми – це не сльозовитискальні оповідання, знайомі кожному українцю зі шкільної програми, а цікаві історії із важливим соціальним меседжем, який однак не випинає з тексту і не муляє око. І хоча сам Старк стверджує, що пише «неспокійні книжки», мені світ його історій нагадує спокійний гармонійний Мумі-дол Туве Янссон.

3.За відсутність моралізаторства

 Найпростіший спосіб відштовхнути дитину від книжок назавжди  – це повчати. Країни невивчених уроків, погані сни для поганих дітей, посуд, який тікає від нечепур, – все це лякає навіть мене у повних 25 років. Звичайно, авторові досить складно відмовитися від позиції авторитету і почати з дітьми діалог, але саме це робить Ульф Старк: він розмовляє з читачами про цікаві для них речі. Про аромат ялинки перед Новим роком («Маленька книжка про любов»), про дитину з іншої країни, що раптом опиняються у чужому місті («Сестри пообіч моря»), про дорослішання, конфлікти з батьками, кохання і усвідомлення тілесності («Диваки і зануди»).

 4.За увагу до старшого покоління

 Останнім часом у європейській літературі все частіше постають як дорослі, так і дитячі твори про зв’язок онуків та бабусь-дідусів. Це і «дідусь-черешня» Анджели Нанетті, і бабуся у «Лялі» Яцека Денеля, і «Літня книжка» Туве Янссон. Скандинавські «прабатьки» не схожі на патріархально мудрих бабусь та дідусів із типових казок, які ми всі читали у дитинстві. У сучасних творах дідусі і бабусі, швидше, виглядають тими, хто готовий відмовитися від ритуалів та правил поведінки, що їх змушені дотримуватися батьки. Старше і молодше покоління зближується не лише через відсутність конфліктів і боротьби поколінь, якої годі уникнути у стосунках дітей та батьків, а й завдяки близькості світогляду, відкиданню умовностей – через юність або, навпаки, досвід. Тож дідусь, який лізе на дерево, аби цупити разом із дітьми вишні (до речі, в Анджели Нанетті старше покоління теж обожнювало лазити на деревах, насамперед черешнях), викликає не подив, а ніжніс

5.За активну участь у русі з популяризації читання

 Свого часу у шведському Макдональдсі із набором їжі давали книжки, у тому числі Старка. Тоді маленькі шведи отримали понад 16 млн примірників – і таку акцію складну переоцінити.

 6.За тонкий гумор

 Про серйозне можна говорити лише із гумором – стверджує Ульф Старк. І в цьому він має безумовну рацію. Сміх не лише примирює нас зі світом, а й об’єднує покоління.

7.За те, що його книжки добре читати вголос

 І тут варто подякувати не лише авторові, а й перекладачам творів Старка:  їм вдалося зберегти легку плавність його оповіді, музичність мови і простоту, однак не примітивність синтаксису. Книжки Старка – це музика у слові, і навіть заголовок «Чи вмієш ти свистати, Юганно?» – це насправді назва шведської пісні, яку, як Старк зізнавався, він пам’ятає з дитинства. Автор в інтерв’ю зазначав, що у його сім’ї була традиція читати книжки вголос, адже кожна історія починається зі слухання. І ця звичка – оживлювати написане через промовляння – може залучити дітей до читання, адже хто не любить слухати цікаві історії?

2. Слово вчителя. Попереднє сприйняття твору.

 - Коли ви почули назву твору «Маленька книжка про любов», що ви подумали стосовно теми? Про що ця книжка? («Маленька книжка про любов» - історія про дуже серйозні речі: війну, тугу за батьком, нужду і несправедливість, і про не менш серйозне перше кохання).                     

«Маленька книжка про любов» — історія про дуже серйозні речі: війну, тугу за батьком, нужду і несправедливість, і про не менш серйозне перше кохання

8.За багатоголосся

 Різні персонажі Старка розмовляють різними голосами. За межами оповіді автор лишає окремі риси їхніх характерів, історії життя та звички, тож всі герої – як тут не згадати Гемінґвеїв айсберг – мають потужний бекграунд. Старк не обмежує читача, а провокує його уяву, адже саме уява, за словами автора, є «простором свободи у власній голові».

9.За сумні казки

 Колись «сумним казкарем» називали  Андерсена, потім – Вайлда. Тепер цей титул має лауреат премії Андерсена Ульф Старк. Старк не боїться писати про згасання життя («Чорна скрипочка») і навіть смерть рідних («Чи вмієш ти свистати, Юганно?», «Моя сестра янгол»). У сучасній культурі тотальних гепі-ендів таке сприймати складніше, ніж «жили довго і щасливо», однак саме сумні казки викликають щемливе відчуття того, яким прекрасним і неозорим є наше житт 

10.За чудові ілюстрації, з якими виходять його книжки

 Старк – письменник синестезійний, його образи поєднують запах, звук, колір. Автор не дає точних визначень і не експлуатує типові порівняння, не ховається за «народними» епітетами і не впадає у крайнє замилування. Старк провокує уявляти і продовжувати його оповіді, зокрема візуально. А за втілення такої візуальності маємо дякувати Ірині Лаптєвій («Петер і червоний птах»), Максимові Німенку («Мій друг Персі, Бофало Біл і я»), Марії Фої (Маленька книжка про любов) та Ользі Гринюк («Чи вмієш ти свистати, Юганно?»).

Ульф Старк: книги

1975 — Петтер і червоний птах

1976 — Петтер і поросята-бунтарі

1986 — Нехай танцюють білі ведмеді

1987 — Сікстен

1992 — Чи вмієш ти свистати, Юганно?

2002 — Тоді я був просто Ульф

2002 — Диваки і зануди

2005 — Сикстен

2007 — Моя сестричка — ангел

2009 — Зірка по імені Аякс

2011 — Чорна скрипочка

2011 — Маленький Асмодей

2015 — Мій друг Персі, Баффало Білл і я

2017 — Втікач

https://flashvideo.rferl.org/Videoroot/Pangeavideo/2015/10/4/48/48085e43-5437-4b0d-88c9-7f5018ab34a4_hq.mp4

3. Слово вчителя. Попереднє сприйняття твору.

 - Коли ви почули назву твору «Маленька книжка про любов», що ви подумали стосовно теми? Про що ця книжка? («Маленька книжка про любов» - історія про дуже серйозні речі: війну, тугу за батьком, нужду і несправедливість, і про не менш серйозне перше кохання).   

      Аудіокнига "Маленька книжка про любов" Ульф Старк ...

https://www.youtube.com › watch

        Історія розгортається напередодні Різдва в часи Другої світової війни. Головний герой Фред (йому близько десяти років) закоханий в однокласницю й незграбно і, здається, безуспішно, намагається завоювати її прихильність.Хлопчик зізнається у своїх почуттях татові, а точніше його святковому костюмові, бо самого тата забрали до війська. Батько заохочує сина бути сміливим і жертовним.Батько заохочує сина бути сміливим і жертовним. І Фред робить сміливий вчинок, та оскільки цей вчинок також і бешкетний, то хлопець отримує догану за погану поведінку в школі. ДОГАНАВаш син Фред показав сьогодні приклад, гідний похвали: він наклеїв гітлерівські вусики шкільному скелету. Тому Фреду буде виставлено незадовільну оцінку щодо поведінки та старанності. Якби я була на Вашому місці, я б пишалася таким сином. Будь ласка, розпишіться у тому, що Ви це прочитали. Ліна Лунстрем, класний керівник.Фред виконує і другу татову пораду: вчиться бути жертовним — віддає коханій шоколадку, яку так мріяв з’їсти на Святвечір.У книжці не раз вустами кількох героїв прямо сказано: війна — це зло. Фредова мама, не ховаючись перед сином, для опису війни використовує лайливі слова, і впевнено каже, що якщо йдеться про таке лихо, то лайку вживати можна. Описано, як важко живеться людям під час війни: їм не вистачає їжі, не вистачає тепла в оселях, а найбільше не вистачає найрідніших, які пішли до війська. Війна загрожує поглинути свято Різдва: у людей не виходить накрити урочистий стіл і зібрати за ним усю родину.

       Усі до одного герої книжки протистоять війні. Фредів тато, який захищає кордон і, зрештою, вириває Різдво із «зубів» війни. Мама, яка готується принести у світ нове життя. Вчителька, яка не лає за бешкети, а навпаки, пишається сміливістю хлопчаків. Пані, схожа на фею, яка дарує клаптики миру: шоколадку й парфуми. Продавець ялинок, який ділиться прибутком зі злиденною родиною. І, звісно, Фред, чиє ім’я означає «мир». Він весь час порушує правила, ба навіть влаштовує бійки, але його енергія не руйнівна, а творча. Просто вона ще незграбна, тому коли він хоче допомогти дівчині — ненароком ображає її, коли хоче висміяти «того ідіота, що затіяв війну» — отримує від директора догану, а коли рветься захистити кохану — йому розбивають носа.

V.  Закріплення знань, умінь та навичок                                                                                            

 VI. Підсумок уроку.

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

  Закінчіть речення

Історія Фреда та Ельси мене навчила….

Мені хочеться вірити, що 

VІІ. Домашнє завдання.                                                                                                                                                                                                   1. Для всіх: прочитати 1- 6 розділи повісті Ульфа Старка «Маленька книжка про любов», переказувати цікаві епізоди.